Розповім світу про Шевченка

Розповім світу про Шевченка

Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!

Видатнийписьменник

Нагороди

Тарас Григорович як художник

Але якою ціною

Погляди

Найвідоміші твори

Як ми зараз знаємо Тараса Шевченка

• більшість дослідників уважають Шевченка щирим християнином, котрий, однак, часто виступав з антиклерикальними поглядами (особливо щодо російського православ'я) та «претензіями» до Бога за свій народ, які хибно трактувалися як атеїзм.
• глибоке несприйняття, засудження російського самодержавства та імперіалізму. Для Шевченка не існувало «добрих» царів.
• в українській новій літературі він був першим, хто закликав українців не цуратися самих себе, не виступати у ролі провінціалів чи «малоросів», доводив, що самоствердження України має історичні та соціальні виміри.
• етичні погляди Шевченка характеризується концептуалізацією морального ідеалу. Основні його домінанти — братолюбіє, правда, воля.
• Шевченка захоплювала не «краса заради краси». Красу він сприймав у філософському, глибоко сердечному розумінні.
• він вказував на необхідність виховання у молоді національної свідомості і патріотизму; порушував питання важливості освіти і виховання в житті людини і суспільства; вказував на важливість ролі родини і матері у становленні людини, на значення народних традицій і фольклору (особливо української народної пісні) у формуванні особистості; порушував питання важливості вивченя рідної мови та її ролі у вихованні дитини; розглядав питання народної грамотності і просвіти народних мас.
• філософське світосприйняття поета належить до того ряду, що в українській духовній традиції відноситься до «філософії трагедії».
• Його історична концепція формувалася в умовах і під впливом світового визвольного руху, але, головним чином, із досвіду соціальної і національно-визвольної боротьби українського народу.
• При цілковитому запереченні поневолення України Шевченко не був шовіністом. У нього було чимало друзів й серед росіян, й серед поляків.
• він дотримувався дуже прогресивних поглядів щодо прав євреїв, що було обумовлено його величезним людинолюбством, рідкісним у світовому письменстві

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) — 26 лютого (10 березня) 1861, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860). Літературна спадщина Шевченка, центральне місце в якій займає поезія, зокрема збірка «Кобзар», уважається основою сучасної української літератури і значною мірою літературної української мови.

1. в березні 1847 року членів братства почали затримувати, самого Шевченка заарештували 5 (17) квітня 1847. Затримання відбулося на дніпровській переправі, в той час як Тарас Григорович повертався до Ки-єва. При ньому була знайдена збірка віршів «Три літа», яку було конфісковано. Самого арештанта було відправлено до Петербургу, де й ув’язнили в третьому відділі імперської канцелярії. Як з’ясувалося, при-чиною арештів був до-нос. Перебування Шевченка в Казематі За свідченнями Тарас на допитах тримався гідно, товаришів не видав, поглядів своїх не змінив, і не зрікся. За гратами пробув близько 2х місяців та на суді не змогли довести його участь в Братстві. Однак, призначили рядовим солдатом в оренбурзький окремий корпус. Однією з умов була заборона на написання віршів, та малюнків.
2. 27 квітня 1850 р., Шевченка вдруге заарештували й три тіжні протримали на гауптвахті. 12 травня висла-ли до 5го батальйону в Орську фортецю. Військовий міністр віддав наказ на слідство, на підставі забра-них у Шевче-нка матеріалів. Його знову заарештували та посадили до Орської каторжної тюрми. Цьому передував царський указ тримати його під суворим арештом.На підставі знайдених у Шевченка листів був відданий наказ заареш-тувати також і товаришів Шевченка. Проте за результатами слідства ніякої політичної загрози виявлено не бу-ло й царем було виказано, що за достатню кару вистачить вважати перебування в казематах.
3. Третій арешт Шевченка відбувся 13 липня. Коли він повертався до садиби Максимовичів. Причиною арешту став донос про «Блюзнирство» та слова що «не треба ні царя, ні панів, ні попів». Тарас Григорович свідчив, що «ніколи б не міг наважитися на такі слова, бо знає свої стосунки з урядом, та розуміє що за ним стежать». Біль-шість свідків говорили, що «проти уряду нічого лихого Шевченко не говорив». Однак в Рапорті Табашникова (ісправника) було вказано висновок, що Шевченку потрібно заборонити їздити по Україні. Справу передали українцю Андрієвському й Шевченка було вислано до Києва.
4. З 13 по 18 липня Тараса Шевченка тримали під домашнім арештом в Мошнах, згодом, перевели до Черкас, про-те, 21 липня знову надіслали в Мошни. Від був здебільшого вільний, але завжди під наглядом сотського.
5. 28 липня Шевченка доставили в Київ, де він власною рукою написав зізнання щодо своїх поглядів, які, згодом, були представлені Андрєвським, Васільчакову. Наслідком було – особиста розмова Васильчакова з Шевченком, в якій останньому було виказано пораду виїхати з України. 14 серпня Шевченко виїхав з України.

Збірка "Кобзар"

• «Перебендя»
• «Катерина»
• «Тополя»
• «Думка» («Нащо мені чорні брови»)
• «До Основ’яненка»
• «Іван Підкова»
• «Тарасова ніч»
• «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами»

+"Заповіт"

три медалі – дві срібні та одну золоту за малюнки з натури і живописні твори.на його честь названо:Національна премія України імені Тараса Шевченка‎Мала Шевченківська преміяХмельницька обласна премія імені Тараса ШевченкаШевченківська медаль (Канада)