Галичина

1 of 5

Прогулянка давніми куточками галицької столиці

Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара пропонує

Галичина́ (пол. Galicja, нім. Galizien) — історико-географічний регіон західної України та південно-східної Польщі. Займає території сучасних Тернопільської (крім північної частини), Львівської, Івано-Франківської областей України і Підкарпатського і Малопольського воєводств Польщі. Згідно з Енциклопедією Українознавства, в етнографічних межах має площу 55700 км².

Історія

2 of 5

Галич — колишній центр Галицько-Волинського князівства — наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, перша згадка про який відноситься, згідно з угорською хронікою XIII ст., до 898 року.

Назва

3 of 5

Назва «Галичина» походить від міста Галич — столиці Галицького князівства. З другої половини XIII століття політичним та культурним центром краю стало місто Львів. Серед інших найбільших міст Галичини є Тернопіль, Івано-Франківськ (раніше Станиславів), Краків, Ряшів та ін.

Ім'я регіону дала назва міста Галич (столиці Галицького князівства). На гербі зображена галка — птах сімейства воронових. Перша письмова згадка міста з'явилася в Іпатіївському літописі 1140 року, в Лаврентіївському літописі 1144 року. У старі часи галіци у множині - це назва зграї птахів галок, а може, і грачів, але від воронів цих птахів точно відрізняли бо: «Тоді по Руській землі рідко орачі перегукуються, але часто каркають ворони трупи ділячи і галки по-своєму говорять, хочуть полетіти на бенкет»). Ще згадки:1) («Зграї галок летять до великого Дону»). 2) («Затих спів солов'їв прокинувся гомін галок»).*

4 of 5

Львів - столиця королівства Галичини та Лодомерії

Під кінець 19 ст. Галичина ввійшла до складу Імперії Габсбургів, а з нею і до у Священної Римської Імперії. Австрійські володіння простяглися аж до Північної Італії, отож Львів опинився в одній державі з такими містами, як Мілан, Венеція, Прага, Будапешт та ін. У Відні вершилася доля багатьох європейських народів. З приходом австрійців у Львові почалося зовсім інше життя. Місто–фортеця перетворилася на відкрите європейське місто і протягом 150 років австрійського панування Львів утверджувався як заможний і культурний центр найбільшої провінції Імперії з його фінансовими та освітніми установами, вишуканою архітектурою і національним розмаїттям.

Література з фонду бібліотеки

1.Вєнцева Н. Вивчення історичних постатей на уроках історії України в 7 класі / Н. Вєнцева. - Харків, 2010. - 39-43.

1. Дрогобицька О. День матері у святково-обрядовій культурі українського населення Галичини (1929-1939) / О. Дрогобицька // Народна творчість та етнологія. - 2019. - № 2. - С. 48-55.
2. Желлинська О. Корнило Устиянович. Художник українського відродження в Галичині / О. Желлинська // Образотворче мистецтво. - 2020. - № 1. - С. 10-13.
3. Литвин М. С. Проект "Україна". Галичина в Українській революції 1917-1921 рр. // М. С. Литвин. - Харків : Фоліо, 2015. - 380 с.
4. Пагутяк Г. Сентиментальні мандрівки Галичиною / Г. Пагутяк. - Львів : ПІРАМІДА, 2014. - 192 с.
5. Павлюк М. До 150-річчя створення товариства "Просвіта" в Галичині / М. Павлюк // Слово Просвіти. - 2018. - 11-17 жовт. (ч. 41). - С. 4-5
6. Проект "Україна" : Австрійська Галичина / упорядник М. Р. Литвина. - Харків : ЛА " Час читача", 2016. - 410 с.
7. Сопілка В. Галичина : історичні регіони України / В.Сопілка // Історичний календар-99. - Київ, 1998. - С. 352-354.
8. Терещук Г. Дивізія "Галичина" / Г. Терещук // Історія та правознавство. - 2019. - № 4-5. - С. 23-25.
9. Уривалкін О. Галичина за часів князя Ярослава Осмомисла / О. Уривалкін // Історичне краєзнавство. - Київ, 2006. - С. 208-219.
10. Фіголь М. Мистецтво стародавнього Галича / М. Фіголь. - Київ : Мистецтво, 1997. - 224 с.
11. Червак Б. Українська дивізія "Галичина": до питання генези і сучасної інтерпретації в енциклопедичних виданнях / Б. Червак // Культура і життя. - 2020. - 30 жовт. - С. 15.

5 of 5

https://libgonchar.org/