Copy - BASIC DIGITAL PRESENTATION

Start

ПІДГОТУВАЛА ГАВРИЛЯК ЯНА УМЛФ-11

ФОЛЬКЛОРНА ПРАКТИКА

"Любов до Батьківщини починається з лелеки на стрісі, калини у саду, легкого дотику до рушника на іконі. Живе вона в перших маминих казках, мудрих словах тата, хвацькій приказці дідуся і в листі… тому самому, написаному до болю знайомою мовою, із пожовклим від часу конвертом. Ллється вона через край і з прислів’їв та приказок про рідну землю".

„Народна творчість — це той ґрунт, на якому виростають і література, і театр, і музика, і образотворче мистецтво — і без якого вони б засохли“ (М. Рильський). Цей величезний пласт культури містить усі вияви народного мистецтва музику, танець, драматичні дійства, малярство, кераміку, вишивку, витинанку, різьбярство, ткацтво тощо, а насамперед усну словесну творчість. Фольклор це жива, утілена в образах пам'ять народу, його багатовіковий духовний досвід. У фольклорі віддзеркалилися долі наших пращурів, їхня віра, мрії, надії, набута століттями життєва мудрість. Словесну народну творчість характеризують передовсім три визначальні ознаки: ♦ колективність творення; ♦ усна форма поширення; ♦ варіативність. Будь-який фольклорний зразок творив, вочевидь, конкретний автор. Але ці тексти не записували, а передавали усно з уст в уста. Тому кожен співець чи розповідач міг щось змінити в тексті, додати своє. Як наслідок, з’являлося безліч варіантів одного й того ж твору, іноді дуже відмінних. Отже, у фольклорі відображена душа не окремої людини, а цілого народу.

Фольклор

Село Березівка

Назва в легенді.

На рахунок назви села уже довший час ведеться дискусія. Існує кілька версій щодо першого найменування населеного пункту. Одну з яких пропонує краєзнавець Миронюк. На думку краєзнавця, назва населеного пункту походить від імені боярина Хом'яка. Що ж стосується наступної версії походження першого найменування населеного пункту, то у селі існує кілька легенд, що до першої назви - Хом'яків. В одній із легенд йде мова про те, що село назване в честь перших поселенців братів Хоми і Якова, однак в іншій легенді основний акцент ставиться не на імені, а на прізвищі. В ній розповідається, що назва населеного пункту походить від прізвищ перших поселенців Хом'яків, що сплавляли ліс по річці Бистриці – Надвірнянській і з часом осіли на її березі в околиці Василькових городів. Що до інших версій походження назви села, то багато хто переконаний в тому, що назва походить від того, що нібито колись в цій місцевості водилося багато гризунів - хом'яків, однак ця точка зору не здається правильною. Як відомо, у 988 році Русь була охрещена. Наші предки після хрещення Русі мали практично по двоє власних імен: церковне і світське. Наприклад: Семен, Іван, Михайло, Петро і друге - Хом'як, Муха, Хрущ, Вовк. Так, дещо пізніше починають утворюватись найархаїчніші прізвища, бо і християнські і язичницькі імена у церковні книги нерідко попадали разом: пара слів Пилип Тур, Микола Хрущ, Юрій Вовк починають означати власні ім'я (перша особова назва) і прізвище (друга особова назва). Не вдаючись в полеміку про те, чи прізвище, чи ім'я слово тип «Хом'як», мусимо, однак визнати: в основі топоніму «Хом'яків» - особова назва. Ономаст Д.Г.Бичко у книзі «Походження назв населених пунктів Покуття» схильний виводити назву обговорюваного поселення від «Хомик», або «Хом'як». Присвійний суфікс «ів» (Хом'яків) яскраво говорить нам про приналежність населеного пункту якомусь Хом'яку. Досліджуючи топоніміку походження назв населеного пункту, не можна не згадати й про топоніми найменувань урочищ Хом'якова (Березівки). Одним із таких в Березівці є урочище «Гора» - це підвищення поверхні землі, що має плоску форму. Це урочище своє найменування отримало від свого природного підвищення. І лише в 1964 році село Хом'яків було перейменоване на Березівку. Перейменуванню села послужило те, що в цей час з укрупненим Тисменицького району в ньому виявилось два села з тотожними назвами Хом'яківка і Хом'яків.

ІСТОРІЯ СЕЛА БЕРЕЗІВКА

У документі, який зафіксований під цією датою згадується село Хом'яків і село Черніїв. Однак все-таки краєзнавець найпершу письмову згадку про цей старовинний населений пункт відносить до 9 вересня 1433 року, про яку уже згадувалось раніше. З дарчої королівської грамоти 1433 року Миронюк у своїй топонімічній розвідці доходить до такого висновку: поселення Хом'яків було засноване боярином Хом'яком ще задовго до загарбання нашого краю польськими феодалами в 1349 році, а пізніше забрано у нащадків русича Хом'яка і передане в тимчасове володіння різним особам за певні заслуги перед королем. До 1964 року село називалося Хом'яків і належало до Черніївської сільської ради Богородчанського району.

За свідченням львівського краєзнавця Петра Сіреджука вперше село Хом’яків згадується в документах під 1433 р. Цього дня «польський король Владислав Ягайло надав свою власність – села Монастирчани і Хом'яків своєму вірному слузі разом з 200 гривнями (на гривню йшло 48 грош, а за грош можна було купити корову) князю Миткові зі Смоленська». Однак, ця згадка не визначає вік села. Болгарський ономаст В.Заімов свого часу зазначав, що першофіксація назви населеного пункту на сто-двісті років, а то й більше молодша від часу заснування відповідного поселення. Досліджуючи вік села у статті «Хом'якову (Березівці) - 555 років» краєзнавець М. Миронюк вказує кілька дат - першофіксацій населеного пункту. Спираючись на свідчення львівського краєзнавця П. Сіреджука він вказує 1497 р. під яким зафіксована письмова згадка про с. Хом'яків. Однак цей факт, як і багато інших неточний. Далі автор пише про 1462 рік..

• СТЕФАНЮК Євдокія Дмитрівна, 1926 р. н., с. Березівка Тисменицького району, українка, освіта неповна

середня. Проживала в с. Березівка, продавець магазину ССТ. Заарештована 22.02.1946 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Вечірня», станична ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 03.06.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 29.01.1992 р. (7068 П).ТКАЧУК Іван Григорович, 1899 р. н., с. Березівка Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Березівка, селянин. Заарештований 21.08.1947 р. Звинувачення: розповсюджував бофони. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 23.09.1947 р. засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.07.1992 р.(9380 П).СТЕФІНИН Анастасія Дмитрівна, 1926 р. н., с. Березівка Тисменицького району, пропагандист кущової ОУН, псевдо «Люба», загинула 14.02.1946 р. в с. Братківці Тисменицького району.

• ГАВРИЛЮК Дмитро, 1897 р. н. Стрілець УГА. Похований у меморіальному сквері,м. Івано-Франківськ.
• ПЕТРИШИН Федір, 1898 р. н. Стрілець УГА. Похований у меморіальному сквері,м. Івано-Франківськ.
• БОЙЧУК Онуфрій Іванович, 1922 р. н., с. Березівка Тисменицького району. Рядовий.Загинув у бою у 1945 р.
• КАРПЕЦЬ Петро, син Олени, 1917 р. н., с. Березівка Тисменицького району. Рядовий. Пропав безвісти у 1941 р.
• СТЕФАНЮК Василь Іванович, 1911 р. н., с. Березівка Тисменицького району. Рядовий. Загинув у бою 02.02.1945 р
• ГАВРИЛЯК Петро Миколайович , 1902 р. н., с. Березівка ​​Тисменицького району,українець, малописьменний. Проживав с. Іваниківка Богородчанського району,колгоспник. Заарештований 30.07.1949 р. Звинувачення: кур'єр ОУН. Особливою
• нарадою при МДБ СРСР 22.03.1950 р. суджений на 5 років волі.Реабілітований 21.05.1992 р. (8489 П).
• СКРИПИН Марія Андріївна , 1928 р. н., с. Березівка ​​Тисменицького району, українка, освіта початкова.

Проживала в с. Березівка, селянка. Заарештована 22.02.1946 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Весела», зв'язкова станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 03.06.1946 р. суджена на 10 років років волі та 5 пораження в правах. Реабілітована 29.01.1992 р.(7068 П).

ВІДОМІ ЛЮДИ-УРОДЖЕНЦІ СЕЛА

• ГЕРБ-Форма герба у вигляді розпростертої берестяної грамоти (польська форма герба) у верхній частині якого знаходиться напис про дату заснування села – 1433 рік; в нижній частині – синя стрічка річки Бистриця з написом «Березівка», під написом 5 листків берези (п'ять беріз які росли в центрі села, що послужило наступній назві села при перейменуванні у 1964 році), ліворуч і праворуч зображення великих листків берези та китиць калини, ближче до середини з обох боків старослов'янські літери «Х» і «Я» (літери імен засновників села братів Хоми і Якова); в центрі – зображення старої дерев'яної церкви села з куполами.
• ПРАПОР-Прапор стандартної прямокутної форми синьо-жовтого кольору (два з'єднані трикутники, що утворюють правильної форми прямокутник, у верхній частині світло-синього кольору, у нижній частині жовтого кольору. По периметру з’єднання кольорів – світло-зелена смуга у розмірі 15% стандартної площі прапора, з лівого нижнього до правого верхнього кінця зображення прапора. У лівому верхньому кінці прапора (1/4 частина прапора) на світло-синьому фоні зображення Берези – Березині – Богородиці – мироносиці у вишиванці з голубом у руках у золотистому колі зірки Сонця з 8-ми променями.

СИМВОЛІКА СЕЛА БЕРЕЗІВКА

ПРОПОНУЮ ПОСЛУХАТИ ВИКОНАННЯ ГІМНУ-https://www.youtube.com/watch?v=dXLGorg50h0

Де луги зелені й Бистриця ріка, Срібною водою швидко протіка Там в садах і квітах розквіта село Скільки щастя й втіхи ти нам принесло. ПРИСПІВ: Живи в любові й радості Домівонько моя Село Хоми і Якова Березівко моя. Хай в здоров’ї і добрі Квітне кожна сім’я Село Хоми і Якова Березівко моя. Як на тебе гляну - чудо із чудес, Хочеться злетіти до самих небес Роботящі руки творять дива в нас Розквітай село моє нині й повсякчас ПРИСПІВ: Живи в любові й радості Домівонько моя Село Хоми і Якова Березівко моя. Хай в здоров’ї і добрі Квітне кожна сім»я Село Хоми і Якова Березівко моя. І лунай піснями, наповняйсь людьми Радуй нас батьками, молоддю й дітьми Розвивайсь і квітни, багатій завжди Спішимо до тебе ,ти нас тільки жди. ПРИСПІВ: Живи в любові й радості Домівонько моя Село Хоми і Якова Березівко моя. Хай в здоров’ї і добрі Квітне кожна сім’я Село Хоми і Якова Богом благословенна земля!

ГІМН СЕЛА БЕРЕЗІВКА