До Міжнародного дня пам’яток і визначних місць, Дня пам’яток історії та культури
Місто, де живе історія
Пам’ятки Херсона
Інтерактивний ІнфоГейм
Start
Друзі, сьогодні, коли війна стирає історичні обриси багатьох українських міст, особливо гостро відчувається цінність кожної пам'ятки. Чимало унікальних архітектурних споруд уже зазнали нищівних руйнувань, інші – поранені, але всі вони продовжують говорити до нас мовою історії. У цих будівлях – душа міста, долі, події, голоси поколінь, пам’ять, що дихає крізь століття. Інтерактивна пізнавально-ігрова розробка "Місто, де живе історія" – це не лише про архітектуру Херсона. Це про безцінну культурну спадщину, що зберігає відлуння минулих епох, про пам'ять, яку неможливо знищити.
Очаківська та Північна брами Херсонської фортеці
Очаківська та Північна брами – найстаріші споруди Херсона, фактично його ровесниці. Вони слугували оборонними укріпленнями Херсонської фортеці й мали забезпечувати проїзд крізь вали зі сторони Очакова та півночі тодішньої імперії. Звідси, власне, і назви.
Очаківська брама
Обидві брами – пам’ятки архітектури національного значення, а Очаківські ворота – один із головних історичних символів Херсона, закарбований на його гербі.
Північна брама
Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка
У Херсоні, на вулиці Соборній, 34, височіє дуже виразний витвір архітектурного мистецтва – будівля колишньої Херсонської міської думи, що нагадує класичну середньовічну ратушу.
Архітектура споруди поєднує риси кількох стилів, які гармонійно зливаються в цілісне художнє рішення. З вежі відкриваються чудові краєвиди міста.
Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка
27 травня 1978 року будівлю зайняв Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка, який міститься тут і донині. Відтоді заклад набув нового значення – став осереддям культурно-мистецького життя міста, скарбницею його духовної спадщини.
Впродовж усієї своєї історії ця споруда залишається окрасою, гордістю й одним із головних символів Херсона.
Херсонський обласний краєзнавчий музей
Чи існує місце, де можна було б побачити усі скарби Херсонщини? Однозначно – так! Це Херсонський обласний краєзнавчий музей – відома й шанована музейна скарбниця Півдня України.
Експозиції музею розміщуються в 4-х окремих будівлях – пам’ятках архітектури та історії ХІХ століття. До окупації Херсона у 2022 році музей славився найбільшим зібранням пам’яток культурної спадщини краю.
Вул. Соборна, 9
Херсонський обласний краєзнавчий музей
До складу Херсонського обласного краєзнавчого музею входять також Музей природи, Літературний музей та Музей історії міста Каховка, що нині перебуває під тимчасовою російською окупацією.
Вул. Театральна, 5
Це справжній музейний комплекс, який зберігає цілісну пам’ять про край – від природи до історії й культури, навіть попри виклики війни. Пограбований під час окупації, з евакуйованими колекціями, з понівеченими будівлями музей продовжує жити, боротися й працювати.
Вул. Театральна, 1
Адміралтейський арсенал Херсонської фортеці
Будівля Адміралтейського арсеналу – одна з найбільш ранніх споруд Херсонської фортеці, що вціліла до наших днів, пам’ятка архітектури національного значення.
Свого часу вона була потужним осередком військової сили – великим сховищем артилерії, зброї та боєприпасів для армії, дислокованої на півдні тодішньої Новоросійської губернії.
Вул. Перекопська, 10
Свято-Катерининський (Спаський) собор
Свято-Катерининський (Спаський) собор є визначною пам'яткою архітектури національного значення і належить до найдавніших будівель у місті, що збереглися до наших днів.
Собор входить до складу Херсонської фортеці. Також ця культова споруда вважається першим херсонським кам'яним храмом і одним із перших ансамблів класицизму в Україні.
У першій половині ХХ століття "Європейський" був найбільшим готелем Херсона, уособлюючи його відкритість і прагнення до європейської елегантності. Вишукана й красива архітектурна споруда вважалась символом неповторного херсонського шарму.
Готель "Європейський"
Містянам добре відомі янголята, що "мешкають" нагорі будівлі. Ці Амури сидять і ніби дивляться на Дніпро. А ще – із цікавістю "спостерігають" за перехожими. Купол, який увінчує готель, зроблений у вигляді земної сфери.
Вул. Соборна, 26
У самому серці Херсона, на вулиці Європейській, розташована будівля, яку по праву вважають однією з найкрасивіших у місті – колишній будинок Товариства взаємного кредиту.
Товариство взаємного кредиту
Цей впізнаваний витвір зодчества ХІХ століття є визначною пам’яткою архітектури та справжньою окрасою міського простору, що формує неповторний образ Херсона.
Вул. Європейська, 37
В історичній частині Херсона височіє одна з найяскравіших окрас міста, яка бачила понад століття міської історії. Палац, замок і просто красивий будинок у парку – як її тільки не називають містяни!
Будинок Блажкова ("Замок")
Вул. Лютеранська, 18
Будівля з оглядовою вежею, з якої відкривалися мальовничі види Дніпра – це колишній особняк відомого херсонського міського голови Миколи Блажкова, пам'ятка архітектури. Нині тут розташована дитяча музична школа № 1, але зовнішній вигляд цієї неймовірної споруди все ще "дихає" історією.
Центральний палац одружень
Перед вами – пам'ятка архітектури національного значення, приміщення колишньої Херсонської громадської бібліотеки. У багатьох херсонців вона асоціюється із теплими, яскравими спогадами, адже нині там знаходиться Центральний палац одружень.
Вул. Торгова, 24
Споруда, зафіксована на багатьох весільних світлинах, вирізняється святковим парадним входом і урочистими сходами, якими з хвилюванням крокують майбутні подружжя. Та рідко хто замислюється, яку історію зберігає ця архітектурна перлина і яке життя вирувало тут колись.
Біоскоп та ілюзіон Зайлера
У центрі Херсона, неподалік від міського театру, розташована вишукана будівля – пам’ятка культурної спадщини. На початку ХХ століття тут діяв один із найповажніших кінотеатрів міста – біоскоп та ілюзіон Зайлера, де херсонці відкривали для себе чарівний світ німого кіно.
Вул. Театральна, 18
В ілюзіоні демонстрували не лише новинки зарубіжного кіно (вітчизняне тільки-но народжувалося як мистецтво), а й влаштовували виступи артистів: співаків, декламаторів, танцюристів, фокусників, ворожок. Нині будівлю займає судова установа.
Будинок перуанських купців
В історичній частині Херсона, на вулиці Старообрядницькій, стоїть красива будівля, яка значно вирізняється з-поміж інших, – будинок перуанських купців. І цілком логічно виникають запитання: "Які перуанці в Херсоні?! Де вони, а де наше місто?"
Вул. Старообрядницька, 20
Відповідь дуже проста. Херсон відомий як портове місто ще з XIX століття, коли тут діяли представництва багатьох країн. Тож не дивно, що вихідці з Латинської Америки оселялися в Херсоні й відкривали власний бізнес.
Особняк Анджело Анатра
На вулиці Соборній у Херсоні можна побачити чимало витончених будинків із власною історією. Серед них є невеликий білосніжний особняк, що нагадує мініатюрний замок. Нині він відомий містянам як шахово-шашковий клуб.
Вул. Соборна, 18
Будівля є пам’яткою архітектури. На початку ХХ століття її збудував для своєї родини віцеконсул Італійського посольства і перуанський консул в Російській імперії Анджело Анатра.
Портове управління
Важко не помітити на вулиці Старообрядницькій розкішну будівлю під номером 21, так названий будинок Гольденберга.
Ще однією окрасою Херсона є адміністративна будівля морського порту, розташована на проспекті Незалежності, у прибережній частині міста.
Будинок Гольденберга
Друзі, щойно ви здійснили віртуальну подорож сторінками архітектурної історії Херсона, доторкнулися до його минулого й побачили місто крізь призму часу. Нехай ці образи залишаться з вами як нагадування про красу, силу й незламність нашої культурної спадщини. Щиро дякуємо за увагу! А на завершення пропонуємо вам перевірити свої знання, поринувши в історію Херсона у форматі інтерактивної гри!
Start
Будівля зведена в стилі еклектизму, з використанням елементів рококо. Її впізнає кожен, хто бодай трохи знайомий зі старою міською архітектурою: високі напівкруглі вікна, вишукана ліпнина на фасаді, витончені напівколони, що надають будівлі особливої елегантності.
Ця легка й водночас велична споруда увінчана скульптурною композицією з двох жіночих постатей, які сидять, спираючись на щит, — вишуканим акцентом, що завершує її неповторний архітектурний образ. У березні 2026 року одна з найкрасивіших будівель старого Херсона зазнала серйозних ушкоджень внаслідок ворожого обстрілу.
Проєкт будівлі в стилі романтичного модерну належить херсонському архітектору Давиду Бунцельману. Її головний фасад виходить на перехрестя вулиць Соборної та Рішельевської й урочисто завершується куполом, по обидва боки якого грайливо причаїлися кам'яні янголята (путі). Тaким opигiнaльним дизaйнoм архітектор хотів oживити вулицi piднoгo мicтa.
У січні 2026 року пам’ятка архітектури з понад 110-річною історією вигоріла внаслідок ворожого обстрілу – залишилися лише стіни.
Свято-Катерининський собор розташований на вулиці Перекопській, 13. Архітектор проєкту – один з основоположників класицизму Іван Старов. Керував будівництвом архітектор Іван Ситніков.
Будівництво храму тривало з 1781 до 1786 року та контролювалося особисто генерал-губернатором, князем Григорієм Потьомкіним. Під час російсько-турецької війни 1787-1891-х років біля собору був створений меморіал з могилами полеглих учасників війни. В склепі собора згодом був похований і сам князь Потьомкін.
Головний корпус Херсонського обласного краєзнавчого музею розташований на вулиці Соборній, 9, у приміщенні колишнього Окружного суду. Його звели 1894 року на тодішній головній площі міста, тож особливу увагу приділили виразному оформленню фасаду. Автор проєкту, архітектор Владислав Домбровський, прикрасив споруду скульптурами богині правосуддя Феміди та богині покарання Немезиди.
У 70-ті роки ХХ століття будівлю передали Херсонському краєзнавчому музею. Тут розташувалися адміністрація закладу, експозиції природознавчого та історичних відділів, виставкові зали, головне фондосховище.
Свято-Катерининський собор, зведений у стилі класицизму з рисами візантійської архітектури, збудовано на місці старої дерев’яної Михайлівської церкви. Храм має три входи: з півночі, півдня та заходу. У зовнішніх нішах собору розташовані скульптури святих заввишки у людський зріст.
Статуї біля центрального входу мають символічне значення: святий апостол Петро з ключами від раю та святий апостол Павло з мечем. Ці фігури ніби нагадують усім, хто входить до храму, що ключі від півдня дісталися внаслідок важких боїв і були здобуті мечем. 2023 року через ворожий обстріл собор зазнав руйнувань.
Родина Анатра була відомою і шанованою на півдні України. Вони розвивали бізнес у Херсоні, займалися громадською діяльністю. Анжело Анатра по завершенні дипломатичної служби обирався до Міської думи. Однак 1919 року родина вимушена була покинути місто.
Подальша доля будинку тривалий час залишалася невідомою. У 1966–1984 роках тут діяла дитяча лікувальна установа. У цей же період Херсон охопило справжнє захоплення шахами: проводилися лекції, змагання, фестивалі. Шахісти змінювали різні приміщення в пошуках постійного осередку, і нарешті знайшли своє місце саме тут – у будинку колишнього італійського віцеконсула. Від 1 січня 1986 року він став домівкою для херсонського шахово-шашкового клубу.
Арсенал був частиною Херсонської фортеці й виконував свою головну військову функцію – тут зберігали зброю та артилерійські боєприпаси. Коли ж фортеця перестала функціонувати як військова, то всю зброю з арсеналу було вивезено.
У різні періоди ХХ-ХХІ століть у будівлі Херсонського арсеналу розміщувалися будинок примусових робіт, слідчий ізолятор, телецентр і комітет із телерадіомовлення. 27 листопада 2022 року пам'ятка архітектури була пошкоджена внаслідок російського артилерійського обстрілу.
Упродовж багатьох років Анджело Анатра обіймав посаду віцеконсула Італійського посольства в Російській імперії та працював у Херсоні, який щиро полюбив. Уже після завершення служби він залишився жити в місті разом із двома доньками, збудувавши у 1905 році для своєї родини цей білосніжний будинок, схожий на мініатюрний замок.
Особняк збудований в еклектичному стилі, який у ті часи був провідним архітектурним напрямком. Для нього характерні поєднання різних стильових елементів, їх гармонійне переплетення в одній споруді. Архітектором був Антон Сварик.
У ІІ половині XIX століття в Російській імперії почала активно розвиватися банківська справа. Не відставав від цієї тенденції і Херсон. А, можливо, в чомусь і випереджав. Першим потужним фінансовим закладом у місті стало Херсонське товариство взаємного кредиту.
У 1899 році за проектом губернського архітектора Антона Сварика для товариства було споруджено розкішний будинок на розі Католицької та Рум'янцевської вулиць (нині вулиця Європейська, 37). Тут знаходилися правління товариства, банк, сейфи для зберігання коштовностей і цінних паперів клієнтів. На початку ХХ століття заклад був лідером кредитування мешканців Херсона.
На рубежі XIX – XX століть херсонський морський порт приймав багато різноманітних делегацій та суден із різних куточків світу. Перуанські купці також належали до цього кола. Зазначений будинок слугував для них місцем зупинки в місті: тут купці відпочивали під час подорожей, зберігали різноманітні екзотичні товари.
Так наш Херсон став важливим пунктом на торговому шляху перуанців, звідки вони продовжували свою подорож Дніпром углиб країни. До повномасштабної війни та окупації Херсона у 2022 році на першому поверсі будівлі розташовувалися приватні установи, а на другому та третьому жили херсонці.
На вулиці Театральній, 5 розташований корпус природознавчого відділу Херсонського обласного краєзнавчого музею – Музей природи, витоки якого сягають початку ХХ століття. Його засновником став видатний учений-ботанік Йосип Конрадович Пачоський. Основу музею становить зібрана ним унікальна колекція флори та фауни – справжня скарбниця природної спадщини краю. Наразі через бойові дії головну експозицію музею евакуювали.
Відділ флори та фауни Музею природи дивує своїм розмаїттям. Серед унікальних експонатів – скелет 26-метрового кита (2-га за величиною тварина планети). Скелет, розміри якого вражають, займає весь другий поверх будівлі.
Херсонські куранти
На вежі Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка розташований головний годинник міста – херсонські куранти.
Відома всім містянам мелодія "Ой, Дніпро, Дніпро" до війни щодня лунала над містом, а бій курантів щогодини проголошував хід часу – як класичні механічні дзвони, створюючи атмосферу старого Херсона.
Історія формування колекції Херсонського художнього музею – це захоплива хроніка розвитку музейної справи на Херсонщині. Вона розпочалася понад століття тому, збираючи та залишаючи для нащадків шедеври образотворчого мистецтва. До початку повномасштабної російсько-української війни колекція нараховувала понад 13 тис. творів і була одним із найцікавіших музейних зібрань України.
У жовтні 2022 року музей був пограбований російськими окупантами: викрадено понад 10 тис. експонатів, які вивезли до тимчасово окупованого Криму. Після визволення Херсона будівля музею неодноразово зазнавала серйозних пошкоджень через артилерійські обстріли міста.
Історія цієї споруди розпочалася з проєкту молодого й талановитого одеського архітектора Адольфа Борисовича Мінкуса. Попри масштабність і складність, будівлю звели у доволі короткі строки, і вона повністю відповідала технічним та естетичним вимогам свого часу.
Зведена у 1905–1906-х роках для органів міського самоврядування, вже на початку 1907-го вона прийняла своїх перших господарів.
Очаківська брама є тотожною до іншого в'їзду херсонської фортеці — Північної брами, розташованої неподадік у північно-східній частині фортеці (вул. Перекопська, 13).
Обидві брами було збудовано одночасно. Сьогодні вони є невід’ємною частиною парку "Херсонська фортеця".
На початку ХХ століття тут вирувало міське життя: відбувалися засідання міської думи, діяв кабінет міського голови, сирітський суд, Херсонський міський банк, який переїхав у будівлю першим. Херсонська міська дума була не просто адміністративним приміщенням – вона стала справжнім центром громадського життя Херсона.
Архітектура будинку, зведеного на початку ХХ століття за проєктом архітектора Пауля Кляйна, виконана у неоготичному стилі. Перше, що впадає в очі – величезна кількість декоративних ажурних елементів, що прикрашають будівлю, і яскраві кольори фасаду.
Будівля колишньої Херсонської громадської бібліотеки (нині – Центральний палац одружень), вул. Торгова, 24.
Літературний відділ Херсонського обласного краєзнавчого музею або Літмузей знаходиться на вулиці Театральній, 1. До революції 1917 року власником будівлі був херсонець Гурфінкель, який здавав приміщення чоловічому сирітському притулку. У 1891 році Андрій Сергєєв, вчитель, що приїхав у Херсон разом із дружиною, займає в ньому посаду помічника наглядача. В цій же будівлі родині було виділено квартиру, де у них народився син, майбутній відомий письменник Борис Лавреньов.
У 1992 році тут було відкрито літературно-меморіальний музей Бориса Лавреньова та музей "Літературна Херсонщина". До повномасштабної війни в музеї експонувалися унікальні книжкові видання, найцінніші зібрання екслібрисів та гравюр, рукописи, історичні та меморіальні речі відомих письменників.
Очаківську браму збудовано 1783 року, невдовзі після заснування міста. Попереду неї додатковим оборонним елементом слугував сухий рів і підйомний міст. Також до брами прилягають земляні вали, на які піднімалися спеціальними сходами.
Сама фортеця до нашого часу не збереглася. Під час заснування вона мала площу 100 гектарів і була дуже добре оснащена, однак ніколи не брала участі в бойових діях. Під фортецею проходили кілометри підземних ходів і тунелів. У ХІХ столітті твердиню ліквідували, а у ХХ-му майже повністю розібрали. Авторство однієї з перших і найвідоміших архітектурних споруд Херсона достеменно невідоме.
Вул. Перекопська
1894 року для нової будівлі громадської бібліотеки було виділено ділянку на Старообрядницькій площі, де вже за рік постала нова споруда за проєктом архітекторів Миколи Толвінського та Фелікса Гонсіоровського. Збудована у стилі неокласицизму, вона виділялася виразним фасадом із чотириколонним портиком, фронтоном із гербом Херсона та урочистими двобічними сходами.
Так у Херсоні з’явилася одна з найгарніших будівель міста, що й сьогодні зберігає свою святковість і привабливість.
Споруда помітно вирізняється серед існуючої забудови ансамбля Покровської площі Херсону. Архітектура будівлі виконана в стилі еклектики, а декор – у мавританському та романському стилях, що надає фасадам більшої виразності. На початку ХХ століття будинок належав купцю Гольденбергу, пізніше – банку.
Нині це пам’ятник архітектури та містобудування. В ньому знаходиться Херсонське обласне управління Державного казначейства України. До наших днів практично не залишилось інформації ні про Гольденберга, ні про саму будівлю.
Готель збудували у 1915 році на головній вулиці того часу – Соборній, поруч із Соборною площею та найважливішими будівлями Херсона: міською думою та окружним судом – там зараз знаходиться краєзнавчий музей.
Вже за два роки заклад заслужив стійку популярність серед заможних постояльців і статус найкращого в місті. У різні часи готель називався також "1 Травня" та "Херсон".
Херсонський арсенал був зведений у 1784–1788-х роках інженером Іваном Струговщиковим за проєктом архітектора Вікентія Ванрезанта. Первісно будівля мала флігелі з чотириколонними портиками, що виходили на Палацову площу та утворювали гармонійний ансамбль разом із палацом генерал-губернатора.
1802 року будівля зазнала значних ушкоджень під час землетрусу, а у 1812-му була перебудована у стилі ампір. Портик став шестиколонним, що додало споруді ще більшої величі. Трохи пізніше було проведено внутрішню реконструкцію – будівлю перепланували під виправну установу для ув’язнених.
Будинок перуанських купців вирізняється унікальним архітектурним рішенням. Він має форму обтічного корабля, а "золотий" фасад прикрашають автентичні індіанські орнаменти, маски та письмена, характерні для стародавньої культури цивілізацій Південної Америки.
Точна дата зведення будівлі невідома. Спеціалісти вважають, що вона з’явилася на початку XX століття. 2023 року будинок зазнав пошкоджень внаслідок артилерійських обстрілів росіян.
Першу Херсонську громадську бібліотеку, ініціаторами створення якої були представники місцевої інтелігенції, засновано 1872 року. Передумовою цієї приємної події стало формування у Херсоні на початку 1870-х років бібліотечного товариства на чолі з Григорієм Ге, яке й поставило за мету відкрити книгозбірню.
Спочатку їй надали приміщення Дворянського зібрання, однак із зростанням фондів постало питання про власну будівлю. Кошти на її спорудження збирали понад десять років за підтримки міської Думи.
Біоскоп та ілюзіон німецького підданого Георга Карловича Зайлера мав декілька модних на той час назв: кінетограф, кінематограф, сінетограф, "жива фотографія". Вдале розташування в самому центрі міста сприяло процвітанню закладу. Однак 1908 року в результаті пожежі будівля згоріла дотла, а її збанкрутілий власник наклав на себе руки. Пізніше, 1914 року, на місці колишнього біоскопа збудували новий кінотеатр, який херсонці за звичкою ще довгий час називали біоскопом Зайлера.
В радянські часи будівлю націоналізували, розмістивши в ній спочатку кінотеатр "Спартак", а після війни – Обласне управління міліції. Нині будівлю займає Обласний господарський суд.
Херсонський краєзнавчий музей засновано 1890 року видатним українським ученим-археологом, краєзнавцем, музейником, громадським діячем Віктором Івановичем Гошкевичем. Тоді зібрана ним колекція старожитностей перетворилася на Археологічний музей при Херсонському статистичному комітеті. Упродовж наступних десятиліть музей зростав, реорганізовувався, змінював назви і місця розташування. І нарешті у 1963 році отримав свій сьогоднішній статус.
До початку російської окупації Херсона у фондах музею зберігалося понад 180 тис. музейних експонатів. Серед безцінних колекцій музею – одне з найкращих в Україні археологічних зібрань, у якому вік найстаріших знахідок – понад 7 тис. років.
Будівля виглядала настільки розкішною, що на старих фотокартках початку ХХ століття її так і підписували - "Красивий будинок біля парку".
Перед входом до будинку знаходився Олександрівський парк (нині – Шевченківський), одне з улюблених місць відпочинку містян. Поряд – вулиця Європейська (колишня Суворівська) з її численними вишуканими торговими рядами. Та й до міської думи (нині – Художній музей) було рукою подати.
Будівлю зведено у 1901-1902 роках за проєктом архітектора Антона Сварика для "Управління робіт Херсонського порту". На той час відомство координувало процеси з поглиблення дна на річці Дніпро й було покликане підтримувати у належному стані суднохідний канал.
Споруда має не лише архітектурне, а й містобудівне значення, адже формує площу та складає основу цілого ансамблю. Із цього кварталу, який призначався для працівників морпорту, починався один із перших мікрорайонів міста з усіма функціями. Влітку 2025 року пам'ятку архітектури пошкоджено внаслідок російського обстрілу.
Місто, де живе історія
Юнацький бібліограф. Херсонська ОБД
Created on March 20, 2026
Start designing with a free template
Discover more than 1500 professional designs like these:
View
Practical Microsite
View
Essential Microsite
View
Akihabara Microsite
View
Essential CV
View
Akihabara Resume
View
3D Corporate Reporting
View
Corporate CV
Explore all templates
Transcript
До Міжнародного дня пам’яток і визначних місць, Дня пам’яток історії та культури
Місто, де живе історія
Пам’ятки Херсона
Інтерактивний ІнфоГейм
Start
Друзі, сьогодні, коли війна стирає історичні обриси багатьох українських міст, особливо гостро відчувається цінність кожної пам'ятки. Чимало унікальних архітектурних споруд уже зазнали нищівних руйнувань, інші – поранені, але всі вони продовжують говорити до нас мовою історії. У цих будівлях – душа міста, долі, події, голоси поколінь, пам’ять, що дихає крізь століття. Інтерактивна пізнавально-ігрова розробка "Місто, де живе історія" – це не лише про архітектуру Херсона. Це про безцінну культурну спадщину, що зберігає відлуння минулих епох, про пам'ять, яку неможливо знищити.
Очаківська та Північна брами Херсонської фортеці
Очаківська та Північна брами – найстаріші споруди Херсона, фактично його ровесниці. Вони слугували оборонними укріпленнями Херсонської фортеці й мали забезпечувати проїзд крізь вали зі сторони Очакова та півночі тодішньої імперії. Звідси, власне, і назви.
Очаківська брама
Обидві брами – пам’ятки архітектури національного значення, а Очаківські ворота – один із головних історичних символів Херсона, закарбований на його гербі.
Північна брама
Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка
У Херсоні, на вулиці Соборній, 34, височіє дуже виразний витвір архітектурного мистецтва – будівля колишньої Херсонської міської думи, що нагадує класичну середньовічну ратушу.
Архітектура споруди поєднує риси кількох стилів, які гармонійно зливаються в цілісне художнє рішення. З вежі відкриваються чудові краєвиди міста.
Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка
27 травня 1978 року будівлю зайняв Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка, який міститься тут і донині. Відтоді заклад набув нового значення – став осереддям культурно-мистецького життя міста, скарбницею його духовної спадщини.
Впродовж усієї своєї історії ця споруда залишається окрасою, гордістю й одним із головних символів Херсона.
Херсонський обласний краєзнавчий музей
Чи існує місце, де можна було б побачити усі скарби Херсонщини? Однозначно – так! Це Херсонський обласний краєзнавчий музей – відома й шанована музейна скарбниця Півдня України.
Експозиції музею розміщуються в 4-х окремих будівлях – пам’ятках архітектури та історії ХІХ століття. До окупації Херсона у 2022 році музей славився найбільшим зібранням пам’яток культурної спадщини краю.
Вул. Соборна, 9
Херсонський обласний краєзнавчий музей
До складу Херсонського обласного краєзнавчого музею входять також Музей природи, Літературний музей та Музей історії міста Каховка, що нині перебуває під тимчасовою російською окупацією.
Вул. Театральна, 5
Це справжній музейний комплекс, який зберігає цілісну пам’ять про край – від природи до історії й культури, навіть попри виклики війни. Пограбований під час окупації, з евакуйованими колекціями, з понівеченими будівлями музей продовжує жити, боротися й працювати.
Вул. Театральна, 1
Адміралтейський арсенал Херсонської фортеці
Будівля Адміралтейського арсеналу – одна з найбільш ранніх споруд Херсонської фортеці, що вціліла до наших днів, пам’ятка архітектури національного значення.
Свого часу вона була потужним осередком військової сили – великим сховищем артилерії, зброї та боєприпасів для армії, дислокованої на півдні тодішньої Новоросійської губернії.
Вул. Перекопська, 10
Свято-Катерининський (Спаський) собор
Свято-Катерининський (Спаський) собор є визначною пам'яткою архітектури національного значення і належить до найдавніших будівель у місті, що збереглися до наших днів.
Собор входить до складу Херсонської фортеці. Також ця культова споруда вважається першим херсонським кам'яним храмом і одним із перших ансамблів класицизму в Україні.
У першій половині ХХ століття "Європейський" був найбільшим готелем Херсона, уособлюючи його відкритість і прагнення до європейської елегантності. Вишукана й красива архітектурна споруда вважалась символом неповторного херсонського шарму.
Готель "Європейський"
Містянам добре відомі янголята, що "мешкають" нагорі будівлі. Ці Амури сидять і ніби дивляться на Дніпро. А ще – із цікавістю "спостерігають" за перехожими. Купол, який увінчує готель, зроблений у вигляді земної сфери.
Вул. Соборна, 26
У самому серці Херсона, на вулиці Європейській, розташована будівля, яку по праву вважають однією з найкрасивіших у місті – колишній будинок Товариства взаємного кредиту.
Товариство взаємного кредиту
Цей впізнаваний витвір зодчества ХІХ століття є визначною пам’яткою архітектури та справжньою окрасою міського простору, що формує неповторний образ Херсона.
Вул. Європейська, 37
В історичній частині Херсона височіє одна з найяскравіших окрас міста, яка бачила понад століття міської історії. Палац, замок і просто красивий будинок у парку – як її тільки не називають містяни!
Будинок Блажкова ("Замок")
Вул. Лютеранська, 18
Будівля з оглядовою вежею, з якої відкривалися мальовничі види Дніпра – це колишній особняк відомого херсонського міського голови Миколи Блажкова, пам'ятка архітектури. Нині тут розташована дитяча музична школа № 1, але зовнішній вигляд цієї неймовірної споруди все ще "дихає" історією.
Центральний палац одружень
Перед вами – пам'ятка архітектури національного значення, приміщення колишньої Херсонської громадської бібліотеки. У багатьох херсонців вона асоціюється із теплими, яскравими спогадами, адже нині там знаходиться Центральний палац одружень.
Вул. Торгова, 24
Споруда, зафіксована на багатьох весільних світлинах, вирізняється святковим парадним входом і урочистими сходами, якими з хвилюванням крокують майбутні подружжя. Та рідко хто замислюється, яку історію зберігає ця архітектурна перлина і яке життя вирувало тут колись.
Біоскоп та ілюзіон Зайлера
У центрі Херсона, неподалік від міського театру, розташована вишукана будівля – пам’ятка культурної спадщини. На початку ХХ століття тут діяв один із найповажніших кінотеатрів міста – біоскоп та ілюзіон Зайлера, де херсонці відкривали для себе чарівний світ німого кіно.
Вул. Театральна, 18
В ілюзіоні демонстрували не лише новинки зарубіжного кіно (вітчизняне тільки-но народжувалося як мистецтво), а й влаштовували виступи артистів: співаків, декламаторів, танцюристів, фокусників, ворожок. Нині будівлю займає судова установа.
Будинок перуанських купців
В історичній частині Херсона, на вулиці Старообрядницькій, стоїть красива будівля, яка значно вирізняється з-поміж інших, – будинок перуанських купців. І цілком логічно виникають запитання: "Які перуанці в Херсоні?! Де вони, а де наше місто?"
Вул. Старообрядницька, 20
Відповідь дуже проста. Херсон відомий як портове місто ще з XIX століття, коли тут діяли представництва багатьох країн. Тож не дивно, що вихідці з Латинської Америки оселялися в Херсоні й відкривали власний бізнес.
Особняк Анджело Анатра
На вулиці Соборній у Херсоні можна побачити чимало витончених будинків із власною історією. Серед них є невеликий білосніжний особняк, що нагадує мініатюрний замок. Нині він відомий містянам як шахово-шашковий клуб.
Вул. Соборна, 18
Будівля є пам’яткою архітектури. На початку ХХ століття її збудував для своєї родини віцеконсул Італійського посольства і перуанський консул в Російській імперії Анджело Анатра.
Портове управління
Важко не помітити на вулиці Старообрядницькій розкішну будівлю під номером 21, так названий будинок Гольденберга.
Ще однією окрасою Херсона є адміністративна будівля морського порту, розташована на проспекті Незалежності, у прибережній частині міста.
Будинок Гольденберга
Друзі, щойно ви здійснили віртуальну подорож сторінками архітектурної історії Херсона, доторкнулися до його минулого й побачили місто крізь призму часу. Нехай ці образи залишаться з вами як нагадування про красу, силу й незламність нашої культурної спадщини. Щиро дякуємо за увагу! А на завершення пропонуємо вам перевірити свої знання, поринувши в історію Херсона у форматі інтерактивної гри!
Start
Будівля зведена в стилі еклектизму, з використанням елементів рококо. Її впізнає кожен, хто бодай трохи знайомий зі старою міською архітектурою: високі напівкруглі вікна, вишукана ліпнина на фасаді, витончені напівколони, що надають будівлі особливої елегантності.
Ця легка й водночас велична споруда увінчана скульптурною композицією з двох жіночих постатей, які сидять, спираючись на щит, — вишуканим акцентом, що завершує її неповторний архітектурний образ. У березні 2026 року одна з найкрасивіших будівель старого Херсона зазнала серйозних ушкоджень внаслідок ворожого обстрілу.
Проєкт будівлі в стилі романтичного модерну належить херсонському архітектору Давиду Бунцельману. Її головний фасад виходить на перехрестя вулиць Соборної та Рішельевської й урочисто завершується куполом, по обидва боки якого грайливо причаїлися кам'яні янголята (путі). Тaким opигiнaльним дизaйнoм архітектор хотів oживити вулицi piднoгo мicтa.
У січні 2026 року пам’ятка архітектури з понад 110-річною історією вигоріла внаслідок ворожого обстрілу – залишилися лише стіни.
Свято-Катерининський собор розташований на вулиці Перекопській, 13. Архітектор проєкту – один з основоположників класицизму Іван Старов. Керував будівництвом архітектор Іван Ситніков.
Будівництво храму тривало з 1781 до 1786 року та контролювалося особисто генерал-губернатором, князем Григорієм Потьомкіним. Під час російсько-турецької війни 1787-1891-х років біля собору був створений меморіал з могилами полеглих учасників війни. В склепі собора згодом був похований і сам князь Потьомкін.
Головний корпус Херсонського обласного краєзнавчого музею розташований на вулиці Соборній, 9, у приміщенні колишнього Окружного суду. Його звели 1894 року на тодішній головній площі міста, тож особливу увагу приділили виразному оформленню фасаду. Автор проєкту, архітектор Владислав Домбровський, прикрасив споруду скульптурами богині правосуддя Феміди та богині покарання Немезиди.
У 70-ті роки ХХ століття будівлю передали Херсонському краєзнавчому музею. Тут розташувалися адміністрація закладу, експозиції природознавчого та історичних відділів, виставкові зали, головне фондосховище.
Свято-Катерининський собор, зведений у стилі класицизму з рисами візантійської архітектури, збудовано на місці старої дерев’яної Михайлівської церкви. Храм має три входи: з півночі, півдня та заходу. У зовнішніх нішах собору розташовані скульптури святих заввишки у людський зріст.
Статуї біля центрального входу мають символічне значення: святий апостол Петро з ключами від раю та святий апостол Павло з мечем. Ці фігури ніби нагадують усім, хто входить до храму, що ключі від півдня дісталися внаслідок важких боїв і були здобуті мечем. 2023 року через ворожий обстріл собор зазнав руйнувань.
Родина Анатра була відомою і шанованою на півдні України. Вони розвивали бізнес у Херсоні, займалися громадською діяльністю. Анжело Анатра по завершенні дипломатичної служби обирався до Міської думи. Однак 1919 року родина вимушена була покинути місто.
Подальша доля будинку тривалий час залишалася невідомою. У 1966–1984 роках тут діяла дитяча лікувальна установа. У цей же період Херсон охопило справжнє захоплення шахами: проводилися лекції, змагання, фестивалі. Шахісти змінювали різні приміщення в пошуках постійного осередку, і нарешті знайшли своє місце саме тут – у будинку колишнього італійського віцеконсула. Від 1 січня 1986 року він став домівкою для херсонського шахово-шашкового клубу.
Арсенал був частиною Херсонської фортеці й виконував свою головну військову функцію – тут зберігали зброю та артилерійські боєприпаси. Коли ж фортеця перестала функціонувати як військова, то всю зброю з арсеналу було вивезено.
У різні періоди ХХ-ХХІ століть у будівлі Херсонського арсеналу розміщувалися будинок примусових робіт, слідчий ізолятор, телецентр і комітет із телерадіомовлення. 27 листопада 2022 року пам'ятка архітектури була пошкоджена внаслідок російського артилерійського обстрілу.
Упродовж багатьох років Анджело Анатра обіймав посаду віцеконсула Італійського посольства в Російській імперії та працював у Херсоні, який щиро полюбив. Уже після завершення служби він залишився жити в місті разом із двома доньками, збудувавши у 1905 році для своєї родини цей білосніжний будинок, схожий на мініатюрний замок.
Особняк збудований в еклектичному стилі, який у ті часи був провідним архітектурним напрямком. Для нього характерні поєднання різних стильових елементів, їх гармонійне переплетення в одній споруді. Архітектором був Антон Сварик.
У ІІ половині XIX століття в Російській імперії почала активно розвиватися банківська справа. Не відставав від цієї тенденції і Херсон. А, можливо, в чомусь і випереджав. Першим потужним фінансовим закладом у місті стало Херсонське товариство взаємного кредиту.
У 1899 році за проектом губернського архітектора Антона Сварика для товариства було споруджено розкішний будинок на розі Католицької та Рум'янцевської вулиць (нині вулиця Європейська, 37). Тут знаходилися правління товариства, банк, сейфи для зберігання коштовностей і цінних паперів клієнтів. На початку ХХ століття заклад був лідером кредитування мешканців Херсона.
На рубежі XIX – XX століть херсонський морський порт приймав багато різноманітних делегацій та суден із різних куточків світу. Перуанські купці також належали до цього кола. Зазначений будинок слугував для них місцем зупинки в місті: тут купці відпочивали під час подорожей, зберігали різноманітні екзотичні товари.
Так наш Херсон став важливим пунктом на торговому шляху перуанців, звідки вони продовжували свою подорож Дніпром углиб країни. До повномасштабної війни та окупації Херсона у 2022 році на першому поверсі будівлі розташовувалися приватні установи, а на другому та третьому жили херсонці.
На вулиці Театральній, 5 розташований корпус природознавчого відділу Херсонського обласного краєзнавчого музею – Музей природи, витоки якого сягають початку ХХ століття. Його засновником став видатний учений-ботанік Йосип Конрадович Пачоський. Основу музею становить зібрана ним унікальна колекція флори та фауни – справжня скарбниця природної спадщини краю. Наразі через бойові дії головну експозицію музею евакуювали.
Відділ флори та фауни Музею природи дивує своїм розмаїттям. Серед унікальних експонатів – скелет 26-метрового кита (2-га за величиною тварина планети). Скелет, розміри якого вражають, займає весь другий поверх будівлі.
Херсонські куранти
На вежі Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка розташований головний годинник міста – херсонські куранти.
Відома всім містянам мелодія "Ой, Дніпро, Дніпро" до війни щодня лунала над містом, а бій курантів щогодини проголошував хід часу – як класичні механічні дзвони, створюючи атмосферу старого Херсона.
Історія формування колекції Херсонського художнього музею – це захоплива хроніка розвитку музейної справи на Херсонщині. Вона розпочалася понад століття тому, збираючи та залишаючи для нащадків шедеври образотворчого мистецтва. До початку повномасштабної російсько-української війни колекція нараховувала понад 13 тис. творів і була одним із найцікавіших музейних зібрань України.
У жовтні 2022 року музей був пограбований російськими окупантами: викрадено понад 10 тис. експонатів, які вивезли до тимчасово окупованого Криму. Після визволення Херсона будівля музею неодноразово зазнавала серйозних пошкоджень через артилерійські обстріли міста.
Історія цієї споруди розпочалася з проєкту молодого й талановитого одеського архітектора Адольфа Борисовича Мінкуса. Попри масштабність і складність, будівлю звели у доволі короткі строки, і вона повністю відповідала технічним та естетичним вимогам свого часу.
Зведена у 1905–1906-х роках для органів міського самоврядування, вже на початку 1907-го вона прийняла своїх перших господарів.
Очаківська брама є тотожною до іншого в'їзду херсонської фортеці — Північної брами, розташованої неподадік у північно-східній частині фортеці (вул. Перекопська, 13).
Обидві брами було збудовано одночасно. Сьогодні вони є невід’ємною частиною парку "Херсонська фортеця".
На початку ХХ століття тут вирувало міське життя: відбувалися засідання міської думи, діяв кабінет міського голови, сирітський суд, Херсонський міський банк, який переїхав у будівлю першим. Херсонська міська дума була не просто адміністративним приміщенням – вона стала справжнім центром громадського життя Херсона.
Архітектура будинку, зведеного на початку ХХ століття за проєктом архітектора Пауля Кляйна, виконана у неоготичному стилі. Перше, що впадає в очі – величезна кількість декоративних ажурних елементів, що прикрашають будівлю, і яскраві кольори фасаду.
Будівля колишньої Херсонської громадської бібліотеки (нині – Центральний палац одружень), вул. Торгова, 24.
Літературний відділ Херсонського обласного краєзнавчого музею або Літмузей знаходиться на вулиці Театральній, 1. До революції 1917 року власником будівлі був херсонець Гурфінкель, який здавав приміщення чоловічому сирітському притулку. У 1891 році Андрій Сергєєв, вчитель, що приїхав у Херсон разом із дружиною, займає в ньому посаду помічника наглядача. В цій же будівлі родині було виділено квартиру, де у них народився син, майбутній відомий письменник Борис Лавреньов.
У 1992 році тут було відкрито літературно-меморіальний музей Бориса Лавреньова та музей "Літературна Херсонщина". До повномасштабної війни в музеї експонувалися унікальні книжкові видання, найцінніші зібрання екслібрисів та гравюр, рукописи, історичні та меморіальні речі відомих письменників.
Очаківську браму збудовано 1783 року, невдовзі після заснування міста. Попереду неї додатковим оборонним елементом слугував сухий рів і підйомний міст. Також до брами прилягають земляні вали, на які піднімалися спеціальними сходами.
Сама фортеця до нашого часу не збереглася. Під час заснування вона мала площу 100 гектарів і була дуже добре оснащена, однак ніколи не брала участі в бойових діях. Під фортецею проходили кілометри підземних ходів і тунелів. У ХІХ столітті твердиню ліквідували, а у ХХ-му майже повністю розібрали. Авторство однієї з перших і найвідоміших архітектурних споруд Херсона достеменно невідоме.
Вул. Перекопська
1894 року для нової будівлі громадської бібліотеки було виділено ділянку на Старообрядницькій площі, де вже за рік постала нова споруда за проєктом архітекторів Миколи Толвінського та Фелікса Гонсіоровського. Збудована у стилі неокласицизму, вона виділялася виразним фасадом із чотириколонним портиком, фронтоном із гербом Херсона та урочистими двобічними сходами.
Так у Херсоні з’явилася одна з найгарніших будівель міста, що й сьогодні зберігає свою святковість і привабливість.
Споруда помітно вирізняється серед існуючої забудови ансамбля Покровської площі Херсону. Архітектура будівлі виконана в стилі еклектики, а декор – у мавританському та романському стилях, що надає фасадам більшої виразності. На початку ХХ століття будинок належав купцю Гольденбергу, пізніше – банку.
Нині це пам’ятник архітектури та містобудування. В ньому знаходиться Херсонське обласне управління Державного казначейства України. До наших днів практично не залишилось інформації ні про Гольденберга, ні про саму будівлю.
Готель збудували у 1915 році на головній вулиці того часу – Соборній, поруч із Соборною площею та найважливішими будівлями Херсона: міською думою та окружним судом – там зараз знаходиться краєзнавчий музей.
Вже за два роки заклад заслужив стійку популярність серед заможних постояльців і статус найкращого в місті. У різні часи готель називався також "1 Травня" та "Херсон".
Херсонський арсенал був зведений у 1784–1788-х роках інженером Іваном Струговщиковим за проєктом архітектора Вікентія Ванрезанта. Первісно будівля мала флігелі з чотириколонними портиками, що виходили на Палацову площу та утворювали гармонійний ансамбль разом із палацом генерал-губернатора.
1802 року будівля зазнала значних ушкоджень під час землетрусу, а у 1812-му була перебудована у стилі ампір. Портик став шестиколонним, що додало споруді ще більшої величі. Трохи пізніше було проведено внутрішню реконструкцію – будівлю перепланували під виправну установу для ув’язнених.
Будинок перуанських купців вирізняється унікальним архітектурним рішенням. Він має форму обтічного корабля, а "золотий" фасад прикрашають автентичні індіанські орнаменти, маски та письмена, характерні для стародавньої культури цивілізацій Південної Америки.
Точна дата зведення будівлі невідома. Спеціалісти вважають, що вона з’явилася на початку XX століття. 2023 року будинок зазнав пошкоджень внаслідок артилерійських обстрілів росіян.
Першу Херсонську громадську бібліотеку, ініціаторами створення якої були представники місцевої інтелігенції, засновано 1872 року. Передумовою цієї приємної події стало формування у Херсоні на початку 1870-х років бібліотечного товариства на чолі з Григорієм Ге, яке й поставило за мету відкрити книгозбірню.
Спочатку їй надали приміщення Дворянського зібрання, однак із зростанням фондів постало питання про власну будівлю. Кошти на її спорудження збирали понад десять років за підтримки міської Думи.
Біоскоп та ілюзіон німецького підданого Георга Карловича Зайлера мав декілька модних на той час назв: кінетограф, кінематограф, сінетограф, "жива фотографія". Вдале розташування в самому центрі міста сприяло процвітанню закладу. Однак 1908 року в результаті пожежі будівля згоріла дотла, а її збанкрутілий власник наклав на себе руки. Пізніше, 1914 року, на місці колишнього біоскопа збудували новий кінотеатр, який херсонці за звичкою ще довгий час називали біоскопом Зайлера.
В радянські часи будівлю націоналізували, розмістивши в ній спочатку кінотеатр "Спартак", а після війни – Обласне управління міліції. Нині будівлю займає Обласний господарський суд.
Херсонський краєзнавчий музей засновано 1890 року видатним українським ученим-археологом, краєзнавцем, музейником, громадським діячем Віктором Івановичем Гошкевичем. Тоді зібрана ним колекція старожитностей перетворилася на Археологічний музей при Херсонському статистичному комітеті. Упродовж наступних десятиліть музей зростав, реорганізовувався, змінював назви і місця розташування. І нарешті у 1963 році отримав свій сьогоднішній статус.
До початку російської окупації Херсона у фондах музею зберігалося понад 180 тис. музейних експонатів. Серед безцінних колекцій музею – одне з найкращих в Україні археологічних зібрань, у якому вік найстаріших знахідок – понад 7 тис. років.
Будівля виглядала настільки розкішною, що на старих фотокартках початку ХХ століття її так і підписували - "Красивий будинок біля парку".
Перед входом до будинку знаходився Олександрівський парк (нині – Шевченківський), одне з улюблених місць відпочинку містян. Поряд – вулиця Європейська (колишня Суворівська) з її численними вишуканими торговими рядами. Та й до міської думи (нині – Художній музей) було рукою подати.
Будівлю зведено у 1901-1902 роках за проєктом архітектора Антона Сварика для "Управління робіт Херсонського порту". На той час відомство координувало процеси з поглиблення дна на річці Дніпро й було покликане підтримувати у належному стані суднохідний канал.
Споруда має не лише архітектурне, а й містобудівне значення, адже формує площу та складає основу цілого ансамблю. Із цього кварталу, який призначався для працівників морпорту, починався один із перших мікрорайонів міста з усіма функціями. Влітку 2025 року пам'ятку архітектури пошкоджено внаслідок російського обстрілу.