Want to create interactive content? It’s easy in Genially!

Get started free

Людвіг ван Бетховен

Cherkasy regional ch

Created on January 15, 2026

Start designing with a free template

Discover more than 1500 professional designs like these:

Akihabara Connectors Infographic

Essential Infographic

Practical Infographic

Akihabara Infographic

Vision Board

The Power of Roadmap

Artificial Intelligence in Corporate Environments

Explore all templates

Transcript

Людвіг ван Бетховен

1770 – 1827

Німецький композитор і піаніст, останній представник «віденської класичної школи»

Відеобіографія

Цікаві факти

Відомі портрети (англ.)

Біографічний мультфільм (англ.)

Найвідоміші твори (слухати)

Найвідоміші музичні твори

«До Елізи»

Симфонія №9 (ч. 4)

Багателі ля мінор, 1810 р.
Фінал – «Ода до радості», 1824 р.

«Еґмонт»

Симфонія №5

Увертюра, 1809 р.
До мінор, завершена 1808 р.

«Місячна соната»

«Апасіоната»

Соната для фортепіано № 23, фа мінор
Соната для фортепіано №14, до-дієз мінор

Цікаві факти

  • Людвіг не приділяв особливої уваги своєму зовнішньому вигляду. На відміну від багатих і відомих сучасників, завжди доглянутих і добре вбраних, він мав неохайний вигляд, незачесане волосся, часто не голене по кілька днів підборіддя, безлад в одязі.
  • Множення цифр композиторові не давалося, як би він не намагався опанувати цю науку. При цьому варити каву він любив виключно з 24 зерен – на такий підрахунок його математичних здібностей цілком вистачало.
  • Якось прогулюючись у парку Відня з Гете, Бетховен наштовхнувся на почет імператриці (за іншою інформацією – із самою імператрицею). Хоча Гете низько вклонився вельможним персонам, як того вимагав етикет, Бетховен лише злегка торкнувся капелюха, ігноруючи обов’язок кланятися.
  • Тема фіналу Дев’ятої симфонії лягла в основу Гімну Європи, що був прийнятий 1972 року і став одним із символів Європи. Рукопис симфонії потрапив до списку UNESCO «Пам’ять світу». Виконання Дев’ятої симфонії перетворилося на новорічну традицію в Японії. Кількість виконавців сягає 10 тисяч осіб.
  • Більшість його фортепіанних сонат, відомих нам під певними назвами, нарік так зовсім не автор. Сам Бетховен тільки Сонаті №8 присвоїв ім’я «Патетична». Решту – фортепіанні сонати №12 («З траурним маршем»), №17 («З речитативами»), №21 («Аврора»), №23 («Апасіоната»), скрипкові сонати №5 («Весняна») й №9 («Крейцерева») – називали інші митці, виконавці, критики, письменники. Навіть Соната №14, відома нам як «Місячна», отримала своє романтичне наймення завдяки німецькому поетові Людвігові Рельштабу (за задумом Рельштаба, назва мала стосуватися лише першої частини твору, хоча згодом була перенесена народною уявою на всю сонату).
  • Якось композитор гостював в австрійського князя Ліхновського, великого шанувальника його таланту. Ліхновський забажав, щоб музикант пограв для його гостей, Людвіг же був не в настрої. Аристократ наполягав, навіть наказав слугам виламати двері в кімнату норовливця. Обурений митець негайно покинув маєток, відтак написавши Ліхновському в листі: «Князю! Тим, чим я є, я зобов’язаний лише самому собі. Князів є й буде тисячі, Бетховен же лише один!».
  • Біографи й досі не мають однієї версії на пояснення біди композитора зі слухом. Висловлювалися припущення про лікування інших захворювань примочками зі свинцем, що погіршували схильність Бетховена до хвороб вуха, про негативний вплив звички композитора занурювати перед творчим процесом голову в чан із крижаною водою. Найбільше експертів сходяться на думці, що це була просто спадкова хвороба.