COPE UKRAINIAN - E-learning Course

E-learning Course

Цей інтерактивний онлайн-курс є частиною проекту COPE. Якщо ви хочете дізнатися більше про проект, про травми, усвідомити їх значення та дізнатися про травмоінформовану допомогу (TIC), натисніть «Start».

Старт

Вступ

Цей курс є частиною проекту COPE: Проєкт COPE («Підготовка неформальної освіти в Європі для учнів, які зазнали травми») спрямований на подолання проблем психічного здоров'я серед біженців та інших осіб із травматичним досвідом. Ініціатива підтримує не лише постраждалих осіб, а й освітян, волонтерів і помічників, які з ними працюють. Навчальний курс базується на використанні ситуаційних вправ: це допомагає фахівцям опанувати практичні навички для ефективного реагування у критичних ситуаціях.

Проєкт локалізовано ГО "Альянс за громадянські права" в рамках проєкту "Травмоінформована громада: локальні рішення для психосоціальної стійкості громад" за підтримки Фонду Українських НУО, Christian Aid та CAFOD.

Цілі

Опрацьовуючи принципи травмоінформованого підходу (TIC), підходьте до матеріалу з емпатією, самоусвідомленням та готовністю до рефлексії. Важливо розуміти, що травмоінформований підхід не є заміною професійної терапії та не містить інструментів для діагностики. Натомість він пропонує основу для створення безпечного, шанобливого та підтримувального середовища. Застосовуючи ці принципи, ставте у пріоритет як власне благополуччя, так і добробут інших, пам’ятаючи про свої кордони та обмеження. Практикуйте усвідомлено: залишайтеся відкритими до нових знань і з повагою ставтеся до унікального досвіду тих, із ким ви працюєте. Якщо в будь-який момент ви відчуєте, що матеріал вас тригерить, або зрозумієте, що певна ситуація виходить за межі ваших знань — зробіть паузу та подбайте про себе. У таких випадках зверніться за консультацією до досвідчених фахівців або скористайтеся допоміжними ресурсами. Пам’ятайте: розбудова травмоінформованого простору починається зі свідомого наміру, постійного навчання та глибокої поваги до індивідуального шляху кожної людини.

Наша головна мета — забезпечити фахівців у сфері неформальної освіти та всіх зацікавлених осіб інструментами й знаннями, що необхідні для розуміння природи травми, впровадження травмоінформованого підходу та розвитку чутливості до травматичного досвіду. Протягом курсу ви поринете в інтерактивні уроки, змістовні тематичні дослідження (кейс-стаді) та практичні вправи, розроблені для поглиблення знань і відпрацювання ключових концепцій. Після завершення навчання ви здобудете не лише ґрунтовну теоретичну базу, а й впевненість та навички, необхідні для вирішення реальних викликів.

Модулі

Модуль 1: Поняття травми

Модуль 3: Чи можна виявити травму під час заняття?

Модуль 4: Створення безпечного навчального середовища

Модуль 2: Ознаки та симптоми травми

Модуль 5: Турбота про себе для фахівців із неформальної освіти

Словник

Додаткові ресурси

Модуль 7: Взаємодія та принцип взаємності

Модуль 6: Підтримка

Модуль 8: Розширення можливостей та суб'єктність

Поняття травми

Примітки для учасників курсу

Module

Поняття травми та відповідна термінологія

1.1

Визначення

Травма: це емоційна реакція на подію, що викликає сильне потрясіння та перевищує здатність людини справлятися з нею. Травма часто впливає на фізичний, емоційний та психологічний стан особи, формуючи її сприйняття та взаємодію зі світом довкола.

Module

Травмоінформована допомога

1.2

Визначення

Травмоінформована допомога (ТІД): Це концептуальна модель, що лежить в основі практик і політик, спрямованих на зменшення застосування примусових методів. Вона ґрунтується на принципі, що кожна складна або проблемна поведінка відображає наявність незадоволеної потреби. ТІД характеризується орієнтацією на сильні сторони особи та передбачає систематичне навчання з питань психології та поведінки, цілеспрямовані програми підтримки для отримувачів послуг (зокрема ігрові та спортивні методи), структуроване обговорення досвіду (debriefing) та колективне вирішення проблем.

Module

Практичне застосування травмоінформованої допомоги (ТІД)

1.3

Травмоінформована допомога (ТІД) може застосовуватися у різних сферах та в різних видах діяльності. Це не конкретний набір технік, а радше концептуальна рамка для розуміння й реагування на людей, які могли пережити травму. Нижче наведено кілька прикладів того, як ТІД використовується на практиці:

В освітньому просторі

В охороні здоров'я

В соціальних службах

В неформальній освіті

На робочому місці

Module

Як ТІД Може застосовуватись

1.4

Освітянами

Освітяни можуть створити травмоінформоване навчальне середовище, якщо враховуватимуть, як учасники освітнього процесу реагують на певні види зворотного зв’язку чи ситуації.

Спортивними тренерами

Спортивні тренери можуть враховувати, що минулий травматичний досвід окремих спортсменів позначається на їхній довірі до інших та здатності витримувати високий тиск.

Фізіотерапевтами

Фізіотерапевти мають бути особливо чутливими до травми через специфіку своєї професії

Module

Неформальна освіта

1.5

Визначення

Неформальна освіта — це організовані освітні заходи, що відбуваються поза межами формальної шкільної системи. Вона має структурований та цілеспрямований характер, але не обов’язково здійснюється в рамках традиційної навчальної програми чи академічної установи. Неформальна освіта створена так, щоб бути гнучкою, доступною та адаптованою до потреб різних груп, часто зосереджуючись на практичних навичках, залученні громади, навчанні протягом життя, а також на соціальному чи особистісному розвитку.

Module

1.6

Контрольні запитання: Поняття травми 🧠

Готові перевірити свої знання про травмоінформовану допомогу? Давайте перевіримо ваше розуміння ключових концепцій Модуля 1

Module

1.6

1 / 5

Module

1.6

2 / 5

Module

1.6

3 / 5

Module

1.6

4 / 5

Module

1.6

5 / 5

Module

1.6

Інтерактивний челендж: рольова гра!

Інструкції: Прочитайте ситуацію та запишіть свою відповідь. Ситуація: Ви — фасилітатор. Один з учасників вашої групи виглядає замкненим і не долучається до активностей. Ви розумієте, що тиск або примушування відповідати публічно може лише погіршити ситуацію.

Module

1.6

Зразок відповіді

Module

Поняття травми

Модуль пройдено!

Ви вже справжній профі! 🤝

Ознаки та симптоми травми

Примітки для учасників курсу

Module

Визначення травми

2.1

Визначення

Травма — це подія або серія подій, які сприймаються як фізично чи емоційно шкідливі або такі, що загрожують життю. Вона може вплинути на будь‑кого, незалежно від віку, статі чи походження. Сприйняття травми є суб’єктивним — те, що може бути травматичним для однієї людини, не обов’язково буде таким для іншої. Це означає, що травма визначається не лише самою подією, а й індивідуальним досвідом її переживання.

Module

Симптоми травми

2.2

Травма завжди охоплює три основні сфери симптомів, які взаємодіють між собою та походять одна від одної:

02

03

01

Прямий або непрямий досвід травматичних подій

Емоційні, когнітивні та фізіологічні реакції на цей досвід, які спричиняють психологічний дистрес

Нездатність ефективно впоратися з цими болісними реакціями, що призводить до тривалих страждань

Module

Симптоми травми

2.2

Травма може проявлятися через широкий спектр симптомів, які можуть з’явитися невдовзі після події або навіть через роки. Ці симптоми можуть впливати на різні сфери функціонування

Емоційні симптоми

Фізичні симптоми

Когнітивні симптоми

Поведінкові симптоми

Травма може порушувати здатність до емоційної регуляції

Тіло нерідко зберігає наслідки пережитої травми

Травма часто впливає на те, як люди взаємодіють

Травма здатна ускладнювати пізнавальні процеси

Module

Симптоми травми

2.2

Травма впливає на людей складними способами, часто призводячи до:

✔ Повторне переживання травматичних подій: травматичні події можуть відтворюватися різними способами — через нічні кошмари, флешбеки, нав’язливі думки, емоції чи румінації. ✔ Крайнощі у рівні збудження: люди, які пережили травму, часто відчувають або надмірне, або недостатнє збудження. Гіперзбудження проявляється як реакція «бий або тікай» і супроводжується гнівом, дратівливістю, страхом, тривогою, гіперпильністю, труднощами зі сном та концентрацією. Гіпозбудження проявляється як реакція «завмирання або відключення», що веде до апатії, млявості, відстороненості, емоційного оніміння та дисоціативних станів.

Module

Типи травми

2.3

Травма не є єдиним універсальним поняттям. Її можна розподілити на різні типи:

Хронічна травма

Гостра травма

Комплексна травма

Історична та міжпоколінна травма

Вторинна травма

Module

Терапія травми

2.4

Мета:

Терапія травми є спеціалізованою формою психічного лікування. Вона безпосередньо спрямована на опрацювання травматичних переживань із метою зменшення симптомів та сприяння зціленню

Сфера застосування:

Терапія травми зазвичай проводиться у клінічному чи терапевтичному середовищі кваліфікованими фахівцями з психічного здоров’я. Вона передбачає цілеспрямовані втручання, які допомагають людині опрацювати травматичні події та їхні наслідки

Ключовий висновок для освітян: Травма є індивідуальним досвідом і може виникати внаслідок широкого спектра подій чи життєвих ситуацій.

Module

2.5

Вправа

Дерево рішень у травма-інформованій практиці

Сценарій: Ви - представник неформальної освіти, який проводить майстерню з публічних виступів. Одна з учасниць, Іванка, останнім часом виглядає дедалі більш відстороненою. Під час мозкового штурму вона помітно нервує й швидко виходить із кімнати, сказавши, що почувається недобре. Минуло вже кілька хвилин, але вона не повернулася.

Module

2.5

Module

2.5

Вправа

Дерево рішень у травма-інформованій практиці

Розвиток подій: Ви тихо виходите з кімнати й знаходите Іванку, яка сидить сама в коридорі. Ви сідаєте неподалік, щоб дати їй простір, і кажете:«Я помітив, що ти виглядала трохи пригніченою. Тобі зовсім не обов’язково зараз говорити, але я хотів би, щоб ти знала - я поруч, якщо тобі щось потрібно». Вона дивиться на вас і каже: «Я не розумію, що зі мною. Зараз мені надто важко впоратися з будь-чим».

Module

2.5

Module

Ознаки та симптоми травми

Модуль пройдено!

Дуже ефективно! 🤝

Модуль 3: Чи можна виявити травму під час заняття чи зустрічі?

Примітки для учасників курсу

Module

Як розпізнати травму під час заняття

3.1

Поведінкові ознаки

Фізичні ознаки

Емоційні та когнітивні ознаки

реакції «бийся», «тікай», «завмри» та «підлаштуйся»

головний біль, труднощі з концентрацією, підвищена чутливість.

надмірні реакції, проблеми з довірою, відчуття небезпеки навіть у безпечних умовах

Порада для освітян: складна поведінка не завжди є навмисною непокорою - іноді це може бути реакцією на травму

Module

Визначення тригера

3.2

Визначення

Стимул (наприклад, образ, звук, запах, спогад чи думка), який змушує людину знову переживати або емоційно реагувати на минулу травматичну подію. Тригери можуть бути усвідомленими або неусвідомленими, а їхній вплив може проявлятися на емоційному, фізичному або поведінковому рівні. Van der Kolk, B. A. (2014). The body keeps the score: Brain, mind, and body in the healing of trauma. Viking.

Module

Роль тригера в контексті повторної травматизації

3.2

Тригери відіграють ключову роль у повторній травматизації, оскільки змушують людину знову переживати початкову травму. Повторна травматизація виникає тоді, коли людина з історією травми — часто з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) — стикається з людьми, ситуаціями або середовищем, які змушують її знову проживати попередню травму, часто з такими ж інтенсивними емоційними, психологічними та фізіологічними реакціями, як і під час первинної події. Це більше, ніж просто неприємний спогад — це ситуація, коли минула травма стає теперішньою.

Автоматична реакція

Вплив на відновлення

Ознаки та прояви

По суті, тригер діє як перемикач, який повертає людину, що пережила травму, у стан повторного проживання минулого. Потужний або повторний контакт із такими тригерами може призвести до шкідливого стану повторної травматизації.

Module

Тригерні ситуації та травмоінформована реакція

3.2

Trauma-Responsive Action

Triggering Situation

Людині важко переходити від однієї діяльності до іншої (наприклад - від вільного часу до уроку)

У людини раптово виникає сильна емоційна реакція (наприклад - плач, крик)

Людина ізолюється від інших (сидить окремо, уникає групової роботи)

Людина перестає говорити, не відповідає або майже не встановлює зоровий контакт

Поведінка людини загострюється після конфлікту з іншим учасником

Людина починає злитися або стає ворожою через дрібницю

Module

Тригерна ситуація та травмоінформована реакція

3.2

Trauma-Responsive Action

Triggering Situation

A student has difficulty transitioning between activities (e.g., from free time to lessons)

Людина постійно порушує порядок або проявляє надмірну активність

Людина відмовляється виконувати завдання, стверджуючи, що воно «занадто складне»

Людина здається повністю віддаленою від навчального процесу й майже не реагує на події навколо

Людина проявляє ознаки тривоги перед тестом чи презентацією (наприклад, тремтіння, метушливість)

Людині важко утримувати увагу, і вона поступово втрачає зв’язок із тим, що відбувається на уроці

Module

Стратегії травмоінформованої взаємодії

3.2

Спрямуйте увагу на дихання й тіло

Керуйте емоціями

Встановіть чіткі кордони

Переосмисліть негативну поведінку

Проведіть рефлексивну розмову

Module

Набір стратегій для освітньої практики

3.3

Залишайтеся спокійними і сфокусованими

Зосередьтеся на встановленні довіри

Поважайте кордони

Реакції на травму можуть бути надмірними як для самої людини, так і для вас

й спершу подбайте про безпеку, а вже потім реагуйте на поведінку

й спершу подбайте про безпеку, а вже потім реагуйте на поведінку

Module

Набір стратегій для освітньої практики

3.3

Давайте людям можливість обирати

Пам’ятайте: ви фасилітатор, а не терапевт

Підтверджуйте й визнавайте емоції

Допомагайте їм відновлювати відчуття контролю в групі

Скеровуйте людей до фахової допомоги за потреби, підтримуючи їх гідність і автономію

Не знецінюйте їх переживання — це дає людям відчуття, що їх чують і розуміють

Module

Набір стратегій для освітньої практики

3.3

Хоча фасилітатори відіграють важливу роль у травмоінформованій підтримці, інколи потрібне втручання фахівців

Коли варто скерувати людину до фахівця по додаткову підтримку: ✔ Повторні епізоди сильного емоційного дистресу, що заважають навчанню ✔ Висловлювання про самопошкодження або завдання шкоди іншим ✔ Ознаки насильства чи занедбання (дотримуйтеся передбачених процедур безпеки) ✔ Раптове відсторонення або різка зміна поведінки / особистості

Module

Набір стратегій для освітньої практики

3.3

Хоча фасилітатори відіграють важливу роль у травмоінформованій підтримці, інколи потрібне втручання фахівців

Як підходити до розмови: ✔ Приватний простір: Ніколи не порушуйте теми, пов’язані з травмою, у присутності інших учасників ✔ Використовуйте відкриті запитання: «Я помітила, що вам останнім часом важко. Хотіли б поговорити?» «Чи допомогло б вам, якби ми знайшли додаткову підтримку?» ✔ Знайте межі своєї ролі: Якщо людина ділиться досвідом травми, вислухайте й визнайте її почуття — але не беріть на себе роль терапевта

Module

3.4

Сценарій:

Порушення правил чи реакція на травму?

Контекст: Ви фасилітаторка групового тренінгу для дорослих. Один з учасників, Андрій, останнім часом демонструє ознаки відсторонення, уникання групових активностей та різкі реакції, коли його запрошують долучитися до обговорення. Під час сьогоднішньої вправи між учасниками виникає невелика суперечка. Раптово Андрій підвищує голос на іншу людину, різко відсуває стілець, кидає матеріали на підлогу й виходить із кімнати без пояснень.

Module

Крок 1: Визначте можливі причини

3.4

1 / 4

Module

Крок 2: Оберіть варіант дій

3.4

2 / 4

Module

Крок 3: Зниження напруги

3.4

3 / 4

Module

Крок 4: Відновлення та підтримка

3.4

4 / 4

Ключові висновки для фасилітаторів

Module

Підсумкове осмислення та тест

3.4

Який із запропонованих у кожному кроці варіантів був найбільш травмоінформованим?Як люди, які мають досвід травми, по‑іншому реагують на стрес? Які стратегії допомагають підтримувати безпечний і підтримувальний навчальний простір?

Module

3.4

Висновок

Мета цього модуля — розвинути практичні навички прийняття рішень у реальних ситуаціях, пов’язаних із розпізнаванням та реагуванням на прояви травми в навчальному середовищі. Ці практичні заняття дали вам і чіткі знання, і дієві стратегії, кі можна застосовувати вже зараз у реальних навчальних ситуаціях.

Module

Чи можна виявити травму під час заняття?

Модуль пройдено!

Ви гарно впоралися! 🤝

Створення безпечного навчального середовища

Примітки для учасників курсу

Module

Що таке безпечний простір? Травмоінформований підхід

4.1

За межами фізичної безпеки

У травмоінформованій освіті безпечний простір — це більше, ніж просто фізичне місце, вільне від небезпеки. Це середовище, у якому учасники почуваються фізично, емоційно та психологічно захищеними.

Module

Що таке безпечний простір? Травмоінформований підхід

4.1

Ключові характеристики безпечного простору: Справді безпечний простір — це середовище, у якому створені умови для відкритої, чесної та емоційно безпечної взаємодії. Він формується з врахуванням наступних чинників:

Психологічна безпека

Довіра та прозорість

Розширення можливостей, голос і вибір

По суті, безпечний простір — це середовище, у якому людина відчуває передбачуваність і контроль, що особливо важливо після травматичного досвіду

Module

Чому безпечний простір є необхідним для навчання та внутрішньої рівноваги

4.2

Роль безпеки у процесі проживання травми Для людини з травматичним досвідом небезпечне або непередбачуване середовище може утримувати тіло й мозок у стані постійної настороженості, ніби загроза все ще присутня. Безпечний простір є критично важливим, адже він дозволяє нервовій системі заспокоїтися, що робить можливими навчання та встановлення зв’язку. Коли учасник почувається у безпеці, його мозок може почати опрацьовувати й переорганізовувати травматичні спогади. Безпечне середовище допомагає спогаду перейти зі стану надмірно інтенсивного теперішнього переживання до категорії минулого. Без цієї безпеки спогад може залишатися «замороженим у часі», відчуватися як постійна загроза й заважати людині взаємодіяти з теперішнім і майбутнім.

Як представники неформальної освіти можуть створити безпечний простір:

Module

Основи безпечного простору

4.2

Створення безпечного простору — це активний і безперервний процес, який виходить далеко за межі фізичної безпеки. Він передбачає свідоме формування середовища, у якому учасники почуваються достатньо захищеними, щоб взаємодіяти, ризикувати та бути собою. Ця основа тримається на трьох ключових опорах:

Передбачуваність і послідовність

Довіра та прозорість

Залученість, голос і право вибору

Module

Практичні стратегії для освітян — середовище та структура

4.2

Ви можете активно формувати навчальне середовище, роблячи його безпечнішим і підтримувальним завдяки чіткій структурі та продуманому плануванню.

Запроваджуйте ритуали, щоб підсилювати передбачуваність

Пропонуйте вибір, щоб підтримувати відчуття впливу

Встановлюйте чіткі та послідовні межі es

Module

Практичні стратегії для освітян — взаємодія та комунікація

4.2

Те, як ви взаємодієте з учасниками, є одним із найпотужніших інструментів для створення безпечного простору.

Враховуйте травматичний досвід учасника

Слухайте активно й з емпатією

Будьте опорою для емоційного врівноваження

Розширення впливу: від безпечного простору до організації, що практикує травмоінформований підхід

Module

4.3

Створити таку організацію означає вийти за межі окремих «безпечних просторів» і впровадити принципи безпеки, довіри, прозорості та розширення можливостей у саму структуру інституції. Це системна зміна, яка потребує відданості з боку керівництва та участі всіх. Мета — сформувати середовище, у якому кожна людина — і учасники, і команда — почувається фізично, психологічно та емоційно захищеною. Практичні кроки до організаційних змін

Зацікавленістькерівництва та інтеграція в політики

Комплексне навчання та підтримка команди

Зворотний зв’язок, оцінювання та адаптація

Створення безпечного й прозорого середовища

Module

4.4

Module

Створення безпечного навчального середовища

Модуль пройдено!

Це було вражаюче 🤝

Турбота про себе для фахівців із неформальної освіти

Примітки для учасників курсу

Module

Чому турбота про себе має значення? «Ціна турботи»

5.1

Як представники неформальної освіти, ви можете зустрічати й прагнути підтримувати учасників, які пережили значні травматичні події. Така робота має свої унікальні емоційні та психологічні виклики. Тривала емпатична взаємодія може призводити до передбачуваних професійних ризиків.

✔ Вторинний травматичний стрес: емоційне виснаження, що виникає внаслідок слухання історій про травматичний досвід інших. ✔ Втома від співчуття: емоційне й фізичне виснаження, яке є «ціною турботи» про людей, що переживають біль. ✔ Професійне вигорання: стан емоційного виснаження, цинізму та зниження відчуття власної ефективності.

Module

Наш підхід: важлива відмінність(Травмоінформований підхід vs терапія)

5.1

Цей модуль навчає навичок самоврегулювання, а не терапії. Розуміння межі між цими двома ролями є ключовим для відповідальної та ефективної підтримки.

Module

Чому турбота про себе має значення? «Ціна турботи»

5.1

Цей модуль виходить за межі загальних порад і зосереджується на формуванні ключових компетентностей для стійкості «тут-і-зараз». Ви опануєте техніки з доказовою ефективністю з Acceptance and Commitment Therapy (ACT), які допоможуть вам ефективно керувати своїм внутрішнім станом.

✔ Заземлення: Навчіться «кидати якір» — тобто стабілізувати себе в теперішньому моменті, коли накриває емоційна буря ✔ Когнітивне розділення: Метафора «Пасажир в автобусі» допомагає пояснити, що важкі думки й емоції можуть «шуміти» всередині, але вони не керують вами. Вони — як пасажири, які щось говорять, а ви — водій, який усе одно їде у свій бік. ✔ Дія, керована цінностями: Застосовуйте модель «Точка вибору», яка допоможе вам у складних ситуаціях робити свідомі та ефективні кроки, що узгоджуються з вашими цінностями та професійною метою як педагога.

Module

Дізнайтесь більше про вашу роль

5.1

Ці навички — це не просто інструменти для запобігання вигоранню; це ключові професійні компетентності. Ваше вміння саморегулювати власний емоційний стан є базою для здатності співрегулювати стан засмученого чи перевантаженого учасника. Розвиваючи власну стійкість, ви посилюєте свою здатність створювати безпечніший, підтримувальний та ефективний простір навчання й взаємодії для всіх.

Module

Огляд ACT‑підходу: навички для розвитку стійкості

5.2

Основна філософія Терапія прийняття та відповідальності (ACT) не спрямована на те, щоб позбутися складних думок і почуттів. Її мета — змінити ваше ставлення до них і таким чином розвинути психологічну гнучкість. Завдання полягає в тому, щоб жити змістовним, повним і насиченим життям, приймаючи той біль, який неминуче є його частиною.Що таке психологічна гнучкість Це здатність бути присутнім у моменті, відкриватися своїм думкам і почуттям та діяти відповідно до власних цінностей. Це навичка, яка допомагає проходити через життєві виклики, не «застрягаючи» в них і не дозволяючи їм вас переповнювати.

Module

Шість ключових навичок ACT

5.2

Ось шість взаємопов’язаних процесів, які формують психологічну гнучкість:

Когнітивне розділення (Спостерігай за своїм мисленням)

Контакт із теперішнім моментом (Будь тут)

Прийняття (Відкрийся)

"Я" як контекст (Твоє спостерігаюче Я)

Відповідальні дії (Роби потрібне)

Цінності (Знай, що важливо)

Module

Ключова відмінність: саморегуляція чи професійна терапія

5.2

Ці навички ACT є потужним інструментом саморегуляції в межах травмоінформованого підходу, але вони не є заміною травматерапії. Важливо усвідомлювати межі своєї ролі як представника неформальної освіти.Коли варто використовувати ці навички для саморегуляції:

• Щоб упоратися з емоційним дискомфортом або стресом, які виникають у щоденній роботі.

• Щоб «опустити якір», коли відчуваєте перевантаження, — це допомагає залишатися присутнім і ефективним.

• Щоб «відчепитися» від некорисних думок (наприклад, самосумнівів чи роздратування), які можуть призводити до вигорання.

• Щоб розвивати довгострокову стійкість і залишатися пов’язаними зі своїми професійними цінностями, особливо у складні періоди.

Module

Ключова відмінність: саморегуляція чи професійна терапія

5.2

Коли варто звернутися по професійну підтримку до терапевта:

• Якщо стратегії саморегуляції з цього курсу не допомагають вам відчути опору чи безпеку.

• Коли дистрес є тривалим, надмірним або суттєво заважає вашому функціонуванню в особистому чи професійному житті.

• Якщо ви переживаєте повторювані й інтенсивні симптоми травми, такі як флешбеки, нічні кошмари або сильна тривога.

• Якщо у вас виникають думки про заподіяння шкоди собі чи іншим. Це потребує негайного професійного втручання.

Важливо запам'ятати

Module

Як застосовувати ACT на практиці?

5.2

02

03

01

Когнітивне розділення (Спостерігай за своїм мисленням)

Прийняття (Відкрийся)

Контакт із теперішнім моментом (Будь тут)

04

05

06

"Я" як контекст (Твоє спостерігаюче Я)

Цінності (Знай, що важливо)

Відповідальні дії (Роби потрібне)

Module

Управління стресом — чому це важливо для освітян

5.3

Як стрес проявляється в роботі представників неформальної освіти Стрес — це природна реакція на життєві вимоги, але для представників неформальної освіти він може мати багато джерел: особисті труднощі, виклики на роботі або серйозні загрози в громаді, такі як насильство чи економічні труднощі. Коли ви постійно працюєте з людьми, які пережили травму, ви також стикаєтеся з їхнім болем — і це несе значне емоційне навантаження.

Module

Управління стресом — чому це важливо для освітян

5.3

*Управління власним стресом — це не розкіш, а ключова професійна компетентність. Ваша здатність залишатися врівноваженими й зібраними безпосередньо впливає на навчальне середовище

Це створює відчуття безпеки

Це запобігає шкоді

Це підтримує професійну витривалість

Ваш спокій допомагає співрегулювати емоційно збуджених людей, даючи їм відчуття підтримки та захищеності.

Коли ви врівноважені, ви менше схильні реагувати імпульсивно й краще здатні відповідати на складну поведінку з емпатією та терпінням.

Проактивне управління стресом є ключем до довгої, ефективної й наповненої роботи, допомагаючи уникнути виснаження, яке змушує представників неформальної освіти залишати сферу.

Module

Практичні навички для управління стресом (ВООЗ)

5.3

Представляємо посібник Doing What Matters in Times of Stress (Робіть те, що має значення у часи стресу) Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) створила ілюстрований посібник: https://www.who.int/publications/i/item/9789240035119: щоб надати кожному, хто переживає труднощі, практичні та доказові навички для подолання стресу. Посібник ґрунтується на підході Acceptance and Commitment Therapy (ACT) і розроблений так, щоб його можна було використовувати щодня лише кілька хвилин, поступово розвиваючи стійкість. Основна ідея полягає в тому, що ми часто «зачіплюємося» за складні думки й почуття, і це відводить нас від наших цінностей та від того, якою людиною ми хочемо бути. Посібник навчає п’яти дієвих навичок, які допомагають ефективно управляти стресом.

Module

П’ять ключових навичок, які ви можете опанувати й практикувати

5.3

02

03

01

Дії відповідно до ваших цінностей

Заземлення

Когнітивне розділення

05

04

Доброзичливість

Створення простору для почуттів

Ресурси

Module

Розуміння самоефективності — віра у власні здібності

5.4

Що таке самоефективність? Самоефективність — це віра у власну здатність упоратися з різними ситуаціями та досягати успіху. Це впевненість у тому, що ви можете впливати на події та рухатися до своїх цілей. У контексті травма-інформованого підходу розвиток самоефективності є потужним способом повернути собі відчуття контролю та дієздатності, які часто послаблюються через травматичний досвід. Це перехід від відчуття, що ваше життя визначається тим, що з вами сталося, — до розуміння, що ви маєте вплив і можете діяти.

Module

Розуміння самоефективності — віра у власні здібності

5.4

Чому це має значення? Розвиток сильного відчуття самоефективності є ключовим для стійкості та добробуту. Воно допомагає вам:

Підходити до викликів із упевненістю

Зберігати мотивацію

Зменшувати стрес і тривогу

Досягати своїх цілей

Коли ви вірите, що можете досягти успіху, ви докладаєте більше зусиль і продовжуєте рухатися вперед, навіть коли стикаєтеся з труднощами.

Упевненість у власних здібностях допомагає краще регулювати свій емоційний стан у ситуаціях тиску.

Сильне відчуття самоефективності безпосередньо пов’язане з особистими досягненнями та зростанням.

Замість того щоб сприймати складні завдання як загрозу, ви бачите в них виклик, який можна опанувати.

Module

Як розвивати самоефективність

5.4

Самоефективність — це не вроджена риса. Це навичка, яку можна поступово розвивати через практику та досвід. Ось чотири ключові способи її зміцнити, спираючись на принципи цього курсу:

Накопичуйте досвід успіху (досягайте маленьких перемог)

Навчайтеся через спостереження (вчіться на досвіді інших)

Приймайте вербальні заохочення (будьте відкритими до підтримки)

Регулюйте свій стан (керуйте своїми реакціями)

Module

Ваш план дій для розвитку самоефективності

5.4

02

01

Ось практичні кроки, які ви можете зробити вже зараз, щоб почати розвивати свою самоефективність, спираючись на інструменти цього курсу:

Визначайте й використовуйте свої сильні сторони

Поставте одну SMART‑мету

04

03

Відмічайте ваш прогрес

Практикуйте «Точку вибору»

Ресурси

Module

Турбота про себе для фахівців із неформальної освіти

Модуль пройдено!

Ну, це було щось! 🤝

Підтримка

Примітки для учасників курсу

Module

Дізнайся більше про свою роль

6.1

равма-інформований підхід підкреслює важливість створення безпечного, підтримувального середовища, яке допомагає уникати повторної травматизації людини та запобігає вторинній травматизації того, хто надає підтримку. Коли ти спираєшся на цінності, підтримуєш людину з увагою до її досвіду та водночас дбаєш про власний емоційний ресурс, ти створюєш простір для довіри й відновлення — і водночас зберігаєш власну стійкість.

Module

Принципи травма‑інформованої допомоги

6.2

Module

Навіщо тим, хто надає підтримку, дбати про себе

6.3

When you offer trauma-informed care, it’s not only about the person you’re supporting—it’s also about protecting your own emotional and mental well-being. Here are four key self-care strategies for supporters:

Усвідомлюй свої потреби

Встановлюй межі

Створи план турботи про себе

Використовуй доступні ресурси

Визначай, яка саме підтримка тобі потрібна — емоційна, практична чи відчуття безпеки. Порада: вправи на заземлення допомагають краще відчути, що саме тобі потрібно зараз.

Дбай про свою енергію, визначаючи, скільки ти можеш витримати без виснаження.

Додай у свій день практики, які підтримують тебе: майндфулнес, щоденник, спілкування з людьми, які тебе підсилюють...

Звертай увагу на безкоштовні інструменти самодопомоги від ВООЗ чи місцевих служб психічного здоров’я.

Module

Самодопомога для тих, хто надає підтримку

6.4

Module

6.5

Приклад відповіді

Module

6.6

Підсумок і рефлексія

Ви дізналися про принципи травма‑інформованої допомоги та важливість самодопомоги для тих, хто надає підтримку. Практикуючи емпатію, чітку комунікацію та усвідомленість, ви можете надавати ефективну підтримку, не ставлячи під загрозу власне благополуччя. Зробіть паузу й подумайте: Як ви використовуватимете ці принципи, коли будете підтримувати інших? Які кроки допоможуть вам зберігати емоційну стійкість?

Module

Підтримка

Модуль пройдено!

Ви надаєте цій інформації життя! 🤝

Взаємодія та принцип взаємності

Примітки для учасників курсу

Module

Основи співпраці та взаємної підтримки

7.1

Співпраця та взаємна підтримка є ключовими для створення безпечних, травма‑інформованих просторів. Ці принципи виходять за межі звичайної командної роботи — вони зосереджені на емпатії, повазі та спільній відповідальності, особливо коли йдеться про взаємодію з учасниками, які мають досвід травми. У цьому кейсі ви розглянете, як тренерка неформальної освіти, пані Олена, підтримує співпрацю в групі, одночасно враховуючи потреби Софії — учасниці, яка пережила травму. Ви навчитеся розробляти стратегії, що сприяють довірі, безпеці та інклюзії.

Module

Презентація кейсу

7.2

Сценарій

Ситуаційний кейс: Софія

Пані Олена — тренерка неформальної освіти, яка працює з молоддю в громадському центрі. Одна з учасниць, Софія (14 років), має досвід травматичних подій у складному сімейному середовищі. Вона часто уникає групових активностей, ізолюється та інколи емоційно вибухає, коли щось іде не так, як вона очікує. Під час групового проєкту про збереження довкілля Софія неохоче приєднується до команди, але швидко відходить убік. Група починає дратуватися, а Софія почувається ще більш відстороненою та виключеною. Пані Олена вирішує застосувати травма‑інформований підхід, щоб конструктивно відреагувати на ситуацію. Вона розуміє, що поведінка Софії пов’язана з потребою у безпеці та довірі. Як пані Олена може підтримати співпрацю та взаємну підтримку в групі, одночасно враховуючи потреби Софії?

Module

7.2

Зразок відповіді

Module

Стратегії для розвитку співпраці

7.3

Пані Олена розробляє план, щоб допомогти Софії почуватися в безпеці та бути включеною в групу

Індивідуальна розмова

Комфортний рівень участі

Пояснення для однолітків

Позитивне підкріплення

Пані Олена говорить із Софією особисто, щоб зрозуміти її потреби та заспокоїти її.

Софії пропонують роль, яка відповідає її рівню комфорту — наприклад, пошук інформації або створення візуальних матеріалів.

Пані Олена заохочує емпатію та розуміння в групі, нагадуючи, що кожен робить свій внесок по‑різному.

Пані Олена відзначає навіть невеликі успіхи, щоб зміцнити впевненість Софії та її довіру до групи.

Module

Підтримка Софії

7.4

Module

Підтримка Софії

7.5

Зразок відповіді

Module

Рефлексія про співпрацю та взаємну підтримку

7.6

Ключові висновки

Module

Взаємодія та принцип взаємності

Модуль пройдено!

На новий рівень! 🤝

Розширення можливостей та суб'єктність

Примітки для учасників курсу

Module

Навчальні цілі

8.1

По завершенні цього модуля викладачі зможуть:

✔ Розуміти ефект Папагено та те, як він контрастує з ефектом Вертера ✔ Усвідомлювати роль освітян у формуванні мови та наративів навколо психічного здоров'я та самогубства ✔ Визначати та створювати повідомлення, які сприяють формуванню суб'єктності (спроможності діяти), надії та готовності звертатися по допомогу

Українські ресурси

✔ Використовувати приклади з культури та медіа (напр., пісню Logic "1-800-273-8255") для ініціювання життєствердних розмов.

✔ Застосовувати принципи комунікації з урахуванням психологічної травми (trauma-informed communication) у навчальному середовищі

Module

Що таке ефект Папагено?

8.2

Названий на честь персонажа

Стосується медіа

На противагу ефекту Вертерa

опери Моцарта «Чарівна флейта», який замислювався про самогубство, але друзі підтримали його — і він знову знайшов надію

та міжособистісних повідомлень, які підкреслюють способи впоратися, підтримку та альтернативи самогубству

який може ненавмисно нормалізувати або романтизувати самогубство. (Названий після роману Ґете, коли описане там самогубство спричинило хвилю наслідувань)

Module

Чому слова мають значення

8.3

Травмаінформований погляд:

✔ У кожної людини є своя історія – наші слова можуть або посилювати стигму, або створювати відчуття безпеки ✔ Уникаємо мови, що соромить (наприклад: “хоче привернути увагу”, “розігрує драму” і т.і.) ✔ Замінюємо фаталістичні фрази (“виходу немає”, “він зламаний”) на висловлювання, що підсилюють відчуття впливу й підтримки (“допомога є”, “ти не один/одна”).

Module

Міні- вправа

8.3

Module

Музика та медіа, що рятують життя

8.4

Кейс: Logic – “1-800-273-8255”

✔ Пісня названа на честь Національної лінії запобігання самогубствам США ✔ Текст описує шлях від відчаю до надії ✔ Музичне відео показує реальну боротьбу, підтримку, пошук ідентичності та відновлення зв’язків

Module

Групова вправа

8.4

Module

Як говорити про складні теми

8.5

Поради для учасників:

Діліться історіями

Додавайте інформацію про доступну допомогу

Допомагайте нормалізувати емоції

Даруйте надію

говоріть про стійкість, терапію, системи підтримки та про те, що ситуація може змінитися

але не створюйте враження, що суїцид — це зрозумілий чи прийнятний вихід

про шлях до надії та відновлення

і вказуйте, де можна отримати допомогу, коли обговорюєте тему суїциду (у літературі чи новинах)

Module

Практика і рефлексія

8.6

Вправа 1: Створіть постер

Разом у групі підготуйте постер, що включає: ✔ Фрази, що дарують надію ✔ Інформацію про те, де можна отримати допомогу ✔ Натхненні цитати з медіа або рядки з пісень

Module

Практика і рефлексія

8.6

Вправа 2: Змініть спосіб подання теми

Module

Розширення можливостей та суб'єктність

Курс пройдено!

Побачимось у наступному проєкті! 🤝

Module

Словник

Наведіть курсор на слова

Терапія прийняття та відповідальності (ACT)

Несприятливий дитячий досвід

Прийняття

Гостра травма

Історична та міжпоколінна травма

Комплексна травма

Хронічна травма

Дисоціація

Дистрес

Вторинна травма

Інтерсекційність

Когнітивні викривлення

Тригер

Безпека

Травма

Мікроагресії

Людина, яка пережила травму

Травмоінформований підхід (ТІП)

Травмоінформована допомога (ТІД)

Реакція на травму

Навчайтеся через спостереження (вчіться на досвіді інших)

Коли ви бачите, як люди, схожі на вас, досягають успіху завдяки зусиллям і наполегливості, це підсилює вашу віру в те, що ви теж здатні впоратися з подібними викликами.

• Як застосувати: долучайтеся до взаємопідтримки. Слухайте історії людей, які проходили через схожі труднощі. Спільний досвід формує відчуття: «Якщо вони змогли, то й я зможу».

"Я" як контекст (Твоє спостерігаюче Я):

Поєднуватися з тією частиною себе, яка є стабільним і безпечним спостерігачем вашого досвіду — окремою від думок і почуттів.

• Це можна практикувати за допомогою метафори «Пасажир у автобусі»: ви — водій, а не галасливі пасажири.

Когнітивні симптоми

Травма може впливати на мислення та обробку інформації, створюючи різні когнітивні труднощі. Серед найпоширеніших: • складнощі з концентрацією або утриманням уваги на завданнях • нав’язливі думки, пов’язані з травматичною подією • флешбеки, які можуть відчуватися так, ніби подія відбувається знову • проблеми з пам’яттю, зокрема забування частин травматичного досвіду або загальні порушення пам’яті • підвищена пильність, коли людина постійно сканує оточення на предмет потенційної загрози

Доброзичливість

Ця навичка зосереджена на важливості самоспівчуття.Вона навчає бути добрими до себе, особливо тоді, коли вам важко — і це є ключовою частиною формування турботливого й підтримувального внутрішнього середовища.

Контакт із теперішнім моментом (Будь тут)

Ця навичка полягає в тому, щоб повністю спрямовувати свою увагу на «тут і тепер» — з відкритістю та цікавістю. Коли ви справді присутні, ви не губитеся у жалях про минуле чи тривогах про майбутнє. Ви «якоритесь» у поточному моменті, що дає змогу чіткіше бачити ситуацію й реагувати ефективніше.Практикуйте це за допомогою технік «Опускання якоря» та «5‑4‑3‑2‑1». Чому це допомагає: Це ваша «перша допомога» для управління гострим стресом. Коли ситуація в робочому середовищі стає надмірною, повернення в теперішній момент допомагає заспокоїти нервову систему, даючи змогу мислити ясно й діяти зі стану стабільності, а не паніки.

Ключові висновки

1. Травма-інформована співпраця ґрунтується на довірі, емпатії та гнучкості.
2. Взаємна підтримка виникає тоді, коли ми бачимо й визнаємо зусилля одне одного.
3. Педагоги відіграють ключову роль у створенні інклюзивного середовища, демонструючи емпатію та навчаючи цьому інших.

Регулюйте свій стан (керуйте своїми реакціями)

Ваші емоційні та фізичні реакції на стрес впливають на те, як ви оцінюєте власні здібності. Уміння керувати тривогою та пом’якшувати негативні думки є ключовим.

• Як застосувати: використовуйте навички саморегуляції з цього курсу — наприклад, «Опора» або «Відчеплення» від важких думок. Коли ви вмієте керувати своєю стресовою реакцією, ви доводите собі, що здатні справлятися з викликами, не дозволяючи їм вас переповнювати.

Примітки для учасниць та учасників

Натискайте на «+», щоб переглянути додаткову інформацію на сторінках

Інформація, представлена в усіх частинах Проєкту COPE, є відкритою та доступною кожному, хто цікавиться цією темою, через міжнародну фахову літературу. Концепції, дані, наукові теорії та міждисциплінарні підходи, включені до цього проєкту, упорядковано так, щоб вони були корисними для фахівчинь і фахівців із різних сфер, які працюють з людьми в освітніх, соціальних, медичних, громадських та інших контекстах і надають підтримку учням, студентам, дорослим здобувачам освіти, вчителям, працівникам шкіл, клієнтам, пацієнтам чи отримувачам послуг у різних країнах і культурах.Хоча наукові знання та практичні підходи, представлені в цьому проєкті, є вільно доступними через численні наукові публікації та бази даних у всьому світі, їхнє практичне застосування в реальній роботі з людьми регулюється в кожній країні власними законами, нормативами та професійними етичними кодексами. Ці правила та етичні вимоги можуть суттєво відрізнятися між країнами, відображаючи унікальні правові рамки та стандарти кожного регіону.Усі матеріали, доступні через Проєкт COPE, надаються з чітким наміром дотримання всіх відповідних законів і нормативів. Жодну частину цього курсу не слід тлумачити чи використовувати в цілях, відмінних від зазначених. Кожна фахівчиня, кожен фахівець і кожна організація несуть відповідальність за наукову доброчесність і етичну поведінку, що включає повне дотримання законодавства своєї країни, повагу до компетенцій інших професій, усвідомлення власних меж і знань, а також дотримання рамок, що визначають їхню професійну роль. Професіонали також зобов’язані дотримуватися внутрішніх правил своїх організацій.

Проєкт локалізовано ГО "Альянс за громадянські права" в рамках проєкту "Травмоінформована громада: локальні рішення для психосоціальної стійкості громад" за підтримки Фонду Українських НУО, Christian Aid та CAFOD.

Дісклеймер: Фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в матеріалах, належать виключно автор(к)ам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (EACEA). Європейський Союз та EACEA не несуть відповідальності за зміст.

Слухайте активно й з емпатією

• Слухайте, щоб зрозуміти, а не просто відповісти. Підтверджуйте почуття учасників без осуду, кажучи, наприклад: «Я бачу, що тобі зараз важко» або «Звучить справді непросто».
• Звертайте увагу на невербальні сигнали. Реагуйте спокійно й врівноважено. Ваша стабільність допомагає учасникам відчути більше опори й безпеки.

Створення простору для почуттів

Замість того щоб боротися з болісними почуттями, ця навичка вчить «створювати для них простір».Дозволяючи їм бути присутніми без внутрішньої боротьби, ви зменшуєте їхній вплив і зберігаєте свій емоційний ресурс.

Психологічна безпека

Учасники можуть висловлювати свої думки, почуття та досвід без страху відторгнення чи негативних наслідків.

Травмоінформована реакція

М’яко заохочуйте людину знову включитися без тиску. Визнайте її почуття з емпатією та запропонуйте вибір: «Хочеш трохи побути наодинці, чи тобі допоможе, якщо ти поділишся тим, що зараз відчуваєш?» Будьте терплячими й демонструйте розуміння, не підштовхуючи надто сильно.

Вторинна травма

Формується тоді, коли людина тривалий час споглядає страждання інших або непрямо стикається з їхнім травматичним досвідом, що зумовлює емоційну втому, виснаження співчуття та відчуття безсилля

Поведінкові ознаки

• Fight (Борися): раптові спалахи злості, опір, агресивна поведінка
• Flight (Втікай): уникання, пропускання занять/активностей, надмірне метушіння
• Freeze (Завмри): дисоціація, «відключення», труднощі з відповідями на запитання
• Fawn (Підлаштовуйся): надмірне прагнення сподобатися, труднощі з встановленням меж

Освітній контекст

Педагоги та інші фахівці освітнього середовища можуть застосовувати травмоінформований підхід, створюючи атмосферу, у якій учні відчувають повагу й підтримку. Учитель може пояснювати завдання зрозумілою мовою, пропонувати різні способи їх виконання, щоб кожен міг працювати у комфортному для себе темпі, а також уважно й без осуду реагувати на запитання чи емоційні реакції учнів.

Будьте опорою для емоційного врівноваження

• Усвідомлюйте, що ваш емоційний стан впливає на учасників.Застосовуйте власні навички самоврегулювання — наприклад, зробіть глибокий вдих, щоб залишатися спокійною й стабільною присутністю.
• Ваш спокій допомагає іншим заспокоїтися. Коли учасник засмучений, ваша врівноваженість може підтримати його емоції. Такий вид підтримувальної взаємодії називають спільним заспокоєнням.

Пропонуйте вибір, щоб підтримувати відчуття впливу

• Надавайте гнучкість у способах участі. Дозвольте учасникам самостійно обирати, як їм долучатися: висловлюватися в загальному колі, ділитися в парі чи просто слухати, якщо так їм комфортніше.
• Створюйте “меню активностей”. Запропонуйте кілька варіантів завдань, щоб кожен міг обрати те, що відповідає його рівню комфорту, інтересам або енергії в моменті.

Примітки для учасниць та учасників

Натискайте на «+», щоб переглянути додаткову інформацію на сторінках

Інформація, представлена в усіх частинах Проєкту COPE, є відкритою та доступною кожному, хто цікавиться цією темою, через міжнародну фахову літературу. Концепції, дані, наукові теорії та міждисциплінарні підходи, включені до цього проєкту, упорядковано так, щоб вони були корисними для фахівчинь і фахівців із різних сфер, які працюють з людьми в освітніх, соціальних, медичних, громадських та інших контекстах і надають підтримку учням, студентам, дорослим здобувачам освіти, вчителям, працівникам шкіл, клієнтам, пацієнтам чи отримувачам послуг у різних країнах і культурах.Хоча наукові знання та практичні підходи, представлені в цьому проєкті, є вільно доступними через численні наукові публікації та бази даних у всьому світі, їхнє практичне застосування в реальній роботі з людьми регулюється в кожній країні власними законами, нормативами та професійними етичними кодексами. Ці правила та етичні вимоги можуть суттєво відрізнятися між країнами, відображаючи унікальні правові рамки та стандарти кожного регіону.Усі матеріали, доступні через Проєкт COPE, надаються з чітким наміром дотримання всіх відповідних законів і нормативів. Жодну частину цього курсу не слід тлумачити чи використовувати в цілях, відмінних від зазначених. Кожна фахівчиня, кожен фахівець і кожна організація несуть відповідальність за наукову доброчесність і етичну поведінку, що включає повне дотримання законодавства своєї країни, повагу до компетенцій інших професій, усвідомлення власних меж і знань, а також дотримання рамок, що визначають їхню професійну роль. Професіонали також зобов’язані дотримуватися внутрішніх правил своїх організацій.

Проєкт локалізовано ГО "Альянс за громадянські права" в рамках проєкту "Травмоінформована громада: локальні рішення для психосоціальної стійкості громад" за підтримки Фонду Українських НУО, Christian Aid та CAFOD.

Дісклеймер: Фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в матеріалах, належать виключно автор(к)ам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (EACEA). Європейський Союз та EACEA не несуть відповідальності за зміст.

Накопичуйте досвід успіху (досягайте маленьких перемог)

Це найефективніший спосіб розвивати самоефективність. Коли ви успішно виконуєте завдання — навіть дуже маленьке — це зміцнює віру у власні здібності.

• Як застосувати: ставте собі невеликі, досяжні цілі. Розбивайте великі завдання на прості кроки й відзначайте кожен свій прогрес. Саме на цьому ґрунтується вправа зі SMART‑цілями наприкінці курсу.

Вплив на відновлення

Постійні або надто сильні тригери, що призводять до повторної травматизації, шкодять процесу відновлення. Вони підсилюють відчуття небезпеки, порушують емоційну стабільність і можуть спричинити повернення або загострення симптомів ПТСР. Це часто веде до поведінки уникання, яка ще більше звужує життя людини та обмежує її можливості.

Прийняття (Відкрийся)

Прийняття — це практика свідомого створення простору для неприємних почуттів, відчуттів і потягів замість того, щоб боротися з ними, пригнічувати чи намагатися контролювати. Це не про те, щоб подобалися чи були бажаними ці переживання, а про м’яке дозволення їм бути присутніми без внутрішньої боротьби. Такий підхід зменшує витрати енергії на боротьбу з власним внутрішнім світом і звільняє ресурси для того, що ви справді можете контролювати: свої дії.Практикуйте це за допомогою вправи «Розширення». Чому це допомагає: Ця навичка є прямою протидією емоційному виснаженню. Коли ви вчитеся «відкриватися» складним почуттям — таким як роздратування чи смуток — ви перестаєте витрачати енергію на внутрішню боротьбу, яку неможливо виграти. Це є ключовим кроком у запобіганні вигоранню.

Передбачуваність і послідовність

• Чому це важливо - Травма може робити світ хаотичним і непередбачуваним. Стабільні рутини та чіткі очікування створюють відчуття опори й зменшують тривожність, допомагаючи учасникам розуміти, чого чекати.
• Як це працює на практиці - Починайте й завершуйте заняття у схожий спосіб, використовуйте візуальні розклади та завчасно повідомляйте про будь-які зміни.

Травмоінформована реакція

Дайте зрозумілий сигнал про те, що буде далі - наприклад, таймер зворотного відліку або коротке повідомлення про наступний крок. Переходьте до нової активності м’яко: дайте людині кілька хвилин, щоб заспокоїтися й налаштуватися. Запропонуйте підтримку: «Ми почнемо за хвилину. Скажи, якщо тобі потрібна допомога».

Запроваджуйте сталі ритуали, щоб підсилювати передбачуваність

• Запроваджуйте прості й послідовні ритуали. Наприклад, коротке коло‑перевірка на початку заняття або кілька хвилин для рефлексії наприкінці.
• Підтримуйте передбачуваність через візуальні підказки. Використовуйте таймери, розклади чи інші візуальні орієнтири, щоб допомогти учасникам передбачати переходи між активностями — це знижує тривожність і робить процес безпечнішим.

Керуйте емоціями

Заспокійливі дії допомагають людині впоратися з емоційними реакціями, пов’язаними з травмою. Запропонуйте прості техніки саморегуляції, які можна виконувати тихо та індивідуально:

• дихальні вправи (повільні глибокі вдихи, рахування дихання)
• сенсорні інструменти (антистрес‑м’ячики, текстурні предмети) для фізичної регуляції
• коротке письмо чи малювання, щоб висловити емоції приватно

Використовуйте м’які, підтримувальні формулювання: «Давай на хвилинку подихаємо разом. Можеш порахувати до п’яти на вдиху й до п’яти на видиху».

Цінності (Знай, що важливо)

Цінності — це ваші глибинні переконання про те, що для вас важливо і що визначає напрямок вашого життя. Вони відрізняються від цілей (які можна досягти) і натомість працюють як компас, задаючи сенс і орієнтири для ваших дій. Прояснення своїх цінностей допомагає зрозуміти, що справді має значення для вас як освітянина.Практикуйте це за допомогою вправ «Прояснення цінностей». Чому це допомагає: Зв’язок із вашим «чому» є потужною протидією цинізму та розчаруванню, які можуть вести до вигорання. Коли ваші дії керуються цінностями, робота відчувається більш змістовною та цілеспрямованою, забезпечуючи глибоке й стале джерело мотивації.

Дії відповідно до ваших цінностей

Ця навичка допомагає вам з’єднатися з тим, що справді має для вас значення.Вона спрямовує вас на невеликі, але послідовні дії, які узгоджуються з вашими цінностями — навіть тоді, коли ви відчуваєте стрес або страх.

Практикуйте «Точку вибору»

У складний момент зробіть паузу й подумайте про те, який у вас є вибір. Ви можете зробити крок «від» своїх цінностей (наприклад, здатися) або «до» них (наприклад, продовжити, спробувавши іншу стратегію). Кожен крок «до» зміцнює самоефективність.Дія: коли наступного разу відчуєте, що застрягли, скористайтеся моделлю «Точка вибору», щоб свідомо обрати одну маленьку дію, яка відповідає вашим цінностям зростання та стійкості.

В охороні здоров'я

У сфері охорони здоров’я травмоінформований підхід означає розуміння того, що певні процедури або взаємодії можуть бути складними чи тригерними для людей із досвідом травми. Медичні працівники можуть застосовувати травмоінформований підхід, пояснюючи кожен етап обстеження чи процедури зрозумілою мовою, запитуючи згоду перед діями та уважно реагуючи на емоційні сигнали пацієнтів.

Фізіотерапевти

Для фізіотерапевтів, через фізичний характер роботи, особливо важливо враховувати можливий досвід травми. Це означає чітко пояснювати кожну процедуру, запитувати згоду перед будь-яким дотиком і уважно стежити за мовою тіла та емоційними реакціями людини.Приклад: Пацієнт виглядає напруженим, коли фізіотерапевт робить певні рухи. Фахівець робить паузу, запевняє, що пацієнт може зупинити його будь-якої миті, і спокійним, підтримуючим тоном пояснює кожен крок. Це допомагає встановити довіру й дає пацієнтові відчуття контролю над процесом терапії.

Переосмисліть негативну поведінку

Замість того щоб сприймати поведінку як «неповагу» чи «опір», розглядайте її як можливу реакцію на травму. Намагайтеся зрозуміти, що могло спровокувати таку реакцію, і підійдіть до ситуації з емпатією. Пропонуйте конструктивні рішення, які допомагають людині повернути контроль і відчути підтримку. Використовуйте спокійні, приймаючі формулювання: «Я розумію, що тобі зараз важко, і бачу, що складно зосередитися. Давай подумаємо, що могло б допомогти тобі сфокусуватися».

Травмоінформована реакція

Визнáйте тривогу й дайте заспокійливе підтвердження: «Я бачу, що ти хвилюєшся. Давай зробимо кілька глибоких вдихів разом перед тим, як почнемо». Запропонуйте прості стратегії саморегуляції — дихальні вправи, коротку паузу усвідомленості, кілька секунд, щоб зосередитися. Дайте людині час заземлитися перед стартом і підтримайте її темп.

Емоційні симптоми

Травма часто впливає на здатність людини регулювати емоції. Це може проявлятися у широкому спектрі реакцій, серед яких:- тривалі відчуття тривоги, страху або безпорадності - смуток чи депресивні стани, інколи з відчуттям втрати або відчаю - злість або дратівливість, які можуть здаватися непропорційними ситуації - почуття провини чи сорому, включно з «провиною вцілілого» - емоційне оніміння або відстороненість — від інших людей чи власних почуттів - різкі зміни настрою, що відображають емоційну нестабільність Ці реакції є нормальними наслідками травматичного досвіду й можуть суттєво впливати на навчання, поведінку та взаємодію.

Створення безпечного й прозорого середовища

• Physical and Psychological Safety: Ensure that physical spaces are welcoming and secure, and that all interactions are respectful and non-judgmental.

• Promote Transparency: Practice open, honest, and consistent communication from leadership regarding organizational decisions and changes. This builds trust and reduces uncertainty.
• Empower Voice and Choice for Staff: Just as with learners, give staff a voice in decisions that affect them. Create clear channels for input and feedback to foster a sense of agency and shared ownership.

Notes for the learners

You can click on the + to get more informations on the pages

The information contained in all parts of the COPE Project is readily available to anyone interested through international literature on the subject. The concepts, information, scientific theories, and interdisciplinary applications included in this project have been organized to be valuable to individuals from diverse professional backgrounds who offer assistance and services to students, teachers, school personnel, clients, patients, or service users in various settings, nations, and cultures. While the scientific knowledge and applications presented in this project are freely accessible through various scientific publications and databases worldwide, the practical implementation of these insights is governed differently across countries by their respective laws, regulations, andprofessional codes of ethics. These regulations and ethical guidelines often differ from one country to another, reflecting the unique legal frameworks and standards of each region. All materials accessed through the COPE Project are offered with the clear intention of respecting all relevant laws and regulations. No part of this course should be interpreted or used for purposes other than those stated. It remains an essential duty for every professional and organization to act with scientific integrity and ethical responsibility, which includes full adherence to the regulations in their country, respect for the specific competencies of other professions, an awareness of one’s own limits and knowledge, and adherence to the boundaries that define their profession orrole. Professionals must also comply with the internal rules of theirrespective organizations.

Disclaimer: Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or the European Education and Culture Executive Agency (EACEA). Neither the European Union nor EACEA can be held responsible for them.

На робочому місці

Організації можуть впроваджувати травмоінформований підхід, формуючи політики та практики, що ставлять добробут працівників у пріоритет. Це може включати доступ до ресурсів із психічного здоров’я, розвиток інклюзивної культури та прозорість у процесах ухвалення рішень.

Травмоінформована реакція

Обговоріть ситуацію приватно, щоб уникнути сорому чи напруги перед групою. Використовуйте відновні запитання, які допомагають зрозуміти суть і почуття: «Що сталося? Як ти себе почував/почувалася? Як, на твою думку, можна це виправити?» Такий підхід підтримує пошук рішень без покарання й сприяє відповідальності та взаєморозумінню.

Ключові висновки для фасилітаторів

• Травма є індивідуальним досвідом і може виникати внаслідок різних подій чи життєвих ситуацій.
• Важливо усвідомлювати, що травма може торкнутися будь‑кого, а її наслідки не завжди помітні.
• Розуміння природи травми допомагає фасилітаторам створювати безпечний і підтримувальний простір для навчання та відновлення.
• Обізнаність щодо симптомів, тригерів і реакцій дозволяє працювати з учасниками чутливо й емпатійно.
• Фасилітатори не є терапевтами, але відіграють важливу роль у підтримці людей через травмоінформований підхід.

Примітки для учасниць та учасників

Натискайте на «+», щоб переглянути додаткову інформацію на сторінках

Інформація, представлена в усіх частинах Проєкту COPE, є відкритою та доступною кожному, хто цікавиться цією темою, через міжнародну фахову літературу. Концепції, дані, наукові теорії та міждисциплінарні підходи, включені до цього проєкту, упорядковано так, щоб вони були корисними для фахівчинь і фахівців із різних сфер, які працюють з людьми в освітніх, соціальних, медичних, громадських та інших контекстах і надають підтримку учням, студентам, дорослим здобувачам освіти, вчителям, працівникам шкіл, клієнтам, пацієнтам чи отримувачам послуг у різних країнах і культурах. Хоча наукові знання та практичні підходи, представлені в цьому проєкті, є вільно доступними через численні наукові публікації та бази даних у всьому світі, їхнє практичне застосування в реальній роботі з людьми регулюється в кожній країні власними законами, нормативами та професійними етичними кодексами. Ці правила та етичні вимоги можуть суттєво відрізнятися між країнами, відображаючи унікальні правові рамки та стандарти кожного регіону. Усі матеріали, доступні через Проєкт COPE, надаються з чітким наміром дотримання всіх відповідних законів і нормативів. Жодну частину цього курсу не слід тлумачити чи використовувати в цілях, відмінних від зазначених. Кожна фахівчиня, кожен фахівець і кожна організація несуть відповідальність за наукову доброчесність і етичну поведінку, що включає повне дотримання законодавства своєї країни, повагу до компетенцій інших професій, усвідомлення власних меж і знань, а також дотримання рамок, що визначають їхню професійну роль. Професіонали також зобов’язані дотримуватися внутрішніх правил своїх організацій.

Проєкт локалізовано ГО "Альянс за громадянські права" в рамках проєкту "Травмоінформована громада: локальні рішення для психосоціальної стійкості громад" за підтримки Фонду Українських НУО, Christian Aid та CAFOD.

Дісклеймер: Фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в матеріалах, належать виключно автор(к)ам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (EACEA). Європейський Союз та EACEA не несуть відповідальності за зміст.

Зворотний зв’язок, оцінювання та адаптація

• Налагоджуйте постійні канали зворотного зв’язку: Створіть безпечні й конфіденційні способи, у яких і команда, і учасники можуть ділитися своїм досвідом у межах організації.
• Регулярно оцінюйте прогрес: Використовуйте формальні й неформальні методи, щоб зрозуміти, наскільки добре впроваджуються принципи травмоінформованого підходу та де потрібні зміни.
• Будьте відкритими до постійного навчання: Організація, що практикує травмоінформований підхід, — це організація, яка навчається.

Будьте готові адаптувати практики на основі зворотного зв’язку, нових знань і змінних потреб вашої спільноти.

В соціальних службах

Фахівці соціальної сфери та працівники громадських організацій можуть застосовувати травмоінформований підхід, вибудовуючи довіру та демонструючи емпатію. Вони мають усвідомлювати, що відстороненість клієнта може бути пов’язана з його попереднім досвідом, і реагувати на це з терпінням і повагою, а не тиском чи оцінюванням.

Контакт із теперішнім моментом (Будь тут)

Спрямовувати свою увагу на те, що відбувається тут і зараз — з відкритістю та цікавістю, а не губитися у спогадах про минуле чи хвилюваннях про майбутнє.

• Це можна практикувати за допомогою технік «Опустити якір» та «5‑4‑3‑2‑1».

Встановіть чіткі кордони

Пам’ятайте, що люди з досвідом травми часто мають труднощі з межами — вони можуть або «протискати» їх, або не розуміти, де вони проходять. Створюйте чіткі, передбачувані очікування щодо того, що є прийнятним, а що — ні, визнаючи, що деякі реакції можуть бути пов’язані з травмою. Використовуйте спокійні, емпатичні формулювання, які одночасно визнають почуття та встановлюють межу: «Я розумію, що ти зараз роздратований/роздратована, але кричати ми не можемо. Давай знайдемо інший спосіб висловити це».

Зразок відповіді

• Я б поговорила з Олексієм приватно, щоб зрозуміти його занепокоєння та підтримати його.
• Я б запропонувала Олексію невелику, більш самостійну роль, яка все ж пов’язана зі спільною роботою групи.
• Я б пояснила групі важливість емпатії та гнучкості, заохочуючи їх залучати Олексія так, щоб йому було комфортно.
• З часом я б м’яко підтримувала Олексія в тому, щоб він поступово брав на себе ролі, які поєднують самостійність і взаємодію, коли з’явиться довіра.

Травмоінформована реакція

Нормалізуйте труднощі й проявіть емпатію: «Я розумію, що це завдання непросте. Давай розіб’ємо його на менші частини?» Пропонуйте підтримку маленькими, посильними кроками. Заохочуйте звертатися по допомогу, коли це потрібно. Відзначайте навіть невеликі успіхи, щоб підсилити впевненість.

Травмоінформована реакція

• Залишайтеся спокійними та врівноваженими.
• Визнайте їхні почуття (наприклад: «Я бачу, що тобі зараз важко. Давай зробимо паузу й поговоримо пізніше»).
• Запропонуйте тихий простір, де людина може заспокоїтися.
• Після цього м’яко поцікавтеся, чи хоче вона обговорити те, що сталося, або отримати підтримку.

Фізичні ознаки

• Часті головні болі, біль у животі
• Труднощі зі сном (особливо із засинанням)
• Підвищена чутливість до гучних звуків або раптових змін

Залученість, голос і право вибору

• Чому це важливо - Травма часто пов’язана з глибокою втратою контролю. Повернення відчуття впливу на власне життя є ключовою частиною процесу відновлення.
• Як це працює на практиці - Пропонуйте учасникам змістовні варіанти вибору в діяльностях, заохочуйте їх ділитися своїми поглядами та залучайте до спільного створення правил групи.

Ключові висновки для фасилітаторів

Розглядайте поведінку як спосіб комунікації — емоційні спалахи часто сигналізують про внутрішній дистрес.Спершу допоможіть людині заспокоїтися, а вже потім переходьте до обговорення наслідків — регуляція емоцій має передувати розмові про дії. Створюйте структуровану підтримку: запропонуйте спокійний простір, регулярні чек-іни та стратегії спільної регуляції.

Довіра та прозорість

• Чому це важливо - Довіра є необхідною умовою для відновлення внутрішньої рівноваги та навчання, але травматичний досвід часто її руйнує. Побудова довіри потребує чесності, послідовності та відкритої комунікації.
• Як це працює на практиці - Будьте відкритими щодо мети діяльностей, виконуйте взяті зобов’язання та поважайте конфіденційність — це показує, що ви є надійною та безпечною фігурою для учасників.

Фізичні симптоми

Тіло часто зберігає наслідки травматичного досвіду, і це може проявлятися у різних фізичних симптомах, зокрема: • хронічна втома або відчуття виснаження • головний біль і м’язова напруга, пов’язані зі стресом • порушення сну, включно з безсонням або нічними кошмарами • підвищена чутливість до стимулів, наприклад, різкі реакції на раптові звуки чи рухи • проблеми з травленням та інші стрес-асоційовані фізичні симптоми

Історична та міжпоколінна травма

Формується внаслідок передачі травматичного досвіду між поколіннями. Виникає через спільні травматичні досвіди великих груп людей, такі як війна, колоніальне минуле чи системні форми пригнічення

Розширення можливостей, голос і вибір

Учасники відчувають контроль над власним досвідом. Їх заохочують ділитися своїми поглядами та надають можливість обирати формат участі, що допомагає відновлювати відчуття суб’єктності, яке часто зменшується через травму.

Примітки для учасниць та учасників

Натискайте на «+», щоб переглянути додаткову інформацію на сторінках

Інформація, представлена в усіх частинах Проєкту COPE, є відкритою та доступною кожному, хто цікавиться цією темою, через міжнародну фахову літературу. Концепції, дані, наукові теорії та міждисциплінарні підходи, включені до цього проєкту, упорядковано так, щоб вони були корисними для фахівчинь і фахівців із різних сфер, які працюють з людьми в освітніх, соціальних, медичних, громадських та інших контекстах і надають підтримку учням, студентам, дорослим здобувачам освіти, вчителям, працівникам шкіл, клієнтам, пацієнтам чи отримувачам послуг у різних країнах і культурах.Хоча наукові знання та практичні підходи, представлені в цьому проєкті, є вільно доступними через численні наукові публікації та бази даних у всьому світі, їхнє практичне застосування в реальній роботі з людьми регулюється в кожній країні власними законами, нормативами та професійними етичними кодексами. Ці правила та етичні вимоги можуть суттєво відрізнятися між країнами, відображаючи унікальні правові рамки та стандарти кожного регіону.Усі матеріали, доступні через Проєкт COPE, надаються з чітким наміром дотримання всіх відповідних законів і нормативів. Жодну частину цього курсу не слід тлумачити чи використовувати в цілях, відмінних від зазначених. Кожна фахівчиня, кожен фахівець і кожна організація несуть відповідальність за наукову доброчесність і етичну поведінку, що включає повне дотримання законодавства своєї країни, повагу до компетенцій інших професій, усвідомлення власних меж і знань, а також дотримання рамок, що визначають їхню професійну роль. Професіонали також зобов’язані дотримуватися внутрішніх правил своїх організацій.

Проєкт локалізовано ГО "Альянс за громадянські права" в рамках проєкту "Травмоінформована громада: локальні рішення для психосоціальної стійкості громад" за підтримки Фонду Українських НУО, Christian Aid та CAFOD.

Дісклеймер: Фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в матеріалах, належать виключно автор(к)ам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (EACEA). Європейський Союз та EACEA не несуть відповідальності за зміст.

Примітки для учасниць та учасників

Натискайте на «+», щоб переглянути додаткову інформацію на сторінках

Інформація, представлена в усіх частинах Проєкту COPE, є відкритою та доступною кожному, хто цікавиться цією темою, через міжнародну фахову літературу. Концепції, дані, наукові теорії та міждисциплінарні підходи, включені до цього проєкту, упорядковано так, щоб вони були корисними для фахівчинь і фахівців із різних сфер, які працюють з людьми в освітніх, соціальних, медичних, громадських та інших контекстах і надають підтримку учням, студентам, дорослим здобувачам освіти, вчителям, працівникам шкіл, клієнтам, пацієнтам чи отримувачам послуг у різних країнах і культурах.Хоча наукові знання та практичні підходи, представлені в цьому проєкті, є вільно доступними через численні наукові публікації та бази даних у всьому світі, їхнє практичне застосування в реальній роботі з людьми регулюється в кожній країні власними законами, нормативами та професійними етичними кодексами. Ці правила та етичні вимоги можуть суттєво відрізнятися між країнами, відображаючи унікальні правові рамки та стандарти кожного регіону.Усі матеріали, доступні через Проєкт COPE, надаються з чітким наміром дотримання всіх відповідних законів і нормативів. Жодну частину цього курсу не слід тлумачити чи використовувати в цілях, відмінних від зазначених. Кожна фахівчиня, кожен фахівець і кожна організація несуть відповідальність за наукову доброчесність і етичну поведінку, що включає повне дотримання законодавства своєї країни, повагу до компетенцій інших професій, усвідомлення власних меж і знань, а також дотримання рамок, що визначають їхню професійну роль. Професіонали також зобов’язані дотримуватися внутрішніх правил своїх організацій.

Проєкт локалізовано ГО "Альянс за громадянські права" в рамках проєкту "Травмоінформована громада: локальні рішення для психосоціальної стійкості громад" за підтримки Фонду Українських НУО, Christian Aid та CAFOD.

Дісклеймер: Фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в матеріалах, належать виключно автор(к)ам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (EACEA). Європейський Союз та EACEA не несуть відповідальності за зміст.

Встановлюйте чіткі та послідовні межі

• Працюйте разом із учасниками над створенням групових домовленостей. Спільно формулюйте правила, що підкреслюють повагу та взаємну підтримку. Це допомагає сформувати відчуття спільної відповідальності й залученості.
• М’яко й послідовно підкріплюйте межі. Наприклад: «Я розумію, що ти зараз засмучений, але кричати в цьому просторі ми не можемо. Давай знайдемо інший спосіб висловити це.»

Травмоінформована реакція

Підійдіть до людини приватно й м’яко поцікавтеся її станом: «Мені здається, ти сьогодні трохи відсторонена/відсторонений. Хочеш трохи допомоги чи, можливо, простору, щоб приєднатися до групи?» Дайте можливість повернутися до роботи у власному темпі. Підкресліть, що вона завжди бажана в групі. Запросіть приєднатися тоді, коли буде готова: «Почувайся вільно приєднатися, коли захочеш».

Комплексна травма

розвивається тоді, коли людина постійно перебуває в стресових умовах, які виникають одна за одною протягом тривалого періоду часу. При цьому людина не може знайти вихід із цих подій і починає почуватися в пастці.

Sample Answer

"I see you're having a quiet day today. It's okay, you don't have to participate if you don't feel like it. Just know that I'm here if you want to talk about anything later, and there are some other options for today's activity if you'd like to try something different."

Зацікавленістькерівництва та інтеграція в політики

• Визначте місію, засновану на травмоінформованому підході. Керівництво має підтримувати перехід від запитання «Що з тобою не так?» до «Що з тобою сталося?» на рівні всієї організації.
• Інтегруйте травмоінформований підхід у політики. Перегляньте та оновіть усі політики, процедури й практики — від кадрових процесів до щоденних операцій — щоб вони ґрунтувалися на принципах безпеки, довіри та розширення можливостей.
• Створіть спеціальну команду. Сформуйте команду, яка буде координувати, відстежувати й підтримувати впровадження травмоінформованих практик у всій організації.

Важливо запам'ятати

Травматерапія — це спеціалізоване лікування, яке проводять ліцензовані фахівці для безпосереднього опрацювання та зцілення травматичного досвіду. Ваша роль полягає у створенні безпечного, підтримувального середовища — і це також означає вміння розпізнати, коли вам чи іншим потрібна професійна допомога. ACT пропонує потужну, доказову структуру для управління стресом, запобігання вигоранню та підтримання власного добробуту. Розвиваючи ці навички, ви можете залишатися врівноваженою, ефективною та співчутливою присутністю для людей, з якими ви працюєте.

Спрямуйте увагу на дихання й тіло

Травма часто позбавляє людину відчуття контролю, тому можливість обирати — це спосіб повернути їй автономію та безпеку. Формулюйте пропозиції м’яко й підтримувально, підкреслюючи, що вибір належить людині: «Ти не мусиш відповідати прямо зараз. Коли будеш готовий/готова, можеш поділитися думками зі мною або в групі. Як тобі зручніше відповісти?»

Як представники неформальної освіти можуть створити безпечний простір:

Підтримуючи передбачуваність, вони використовують стабільні рутини та заздалегідь пояснюють, чого очікувати від діяльностей і взаємодій.Будуючи зв’язок, вони формують довірливі стосунки через емпатію, активне слухання та безоцінне прийняття почуттів учасників. Надаючи можливість вибору, вони пропонують варіанти участі, поважають особисті межі й залучають учасників до спільного формування правил групи. Застосовуючи корегуляцію, вони помічають ознаки напруження та відповідають спокійною, підтримувальною й стабільною присутністю, допомагаючи учаснику врегулювати емоції. Створюючи безпечний простір, неформальні освітяни роблять значно більше, ніж просто навчають — вони формують умови для відновлення внутрішньої рівноваги, розвитку стійкості та активної участі в особистісному зростанні.

Визначайте й використовуйте свої сильні сторони

Замість того щоб зосереджуватися на складному, почніть із того, що у вас уже добре виходить. Дія: скористайтеся вправами* «Кола сильних сторін» або «Мапування навичок» , щоб визначити свої наявні таланти й уміння. Свідомо застосуйте одну зі своїх сильних сторін до конкретного завдання цього тижня. * Вправи «Кола сильних сторін»: учасники діляться власними сильними сторонами або досвідом, який демонструє їхню стійкість. "Мапування навичок: визначте навички, які хочете розвивати, та розробіть план дій.

Приклад відповіді

Я б помітила свій емоційний стан і зробила паузу, щоб виконати вправи на заземлення. Потім звернулася б до надійного колеги або скористалася б ресурсами самодопомоги, щоб зменшити напруження. І нарешті, я б встановила межі, щоб не перевантажувати себе, та додала майндфулнес у свій план самодопомоги.

Прийняття (Відкрийся)

Добровільно створювати простір для неприємних почуттів, відчуттів і потягів замість того, щоб боротися з ними.

• Це можна практикувати за допомогою вправи «Розширення».

Освітяни

Освітяни можуть створювати чутливий до травми навчальний простір, зважаючи на те, як учасники реагують на різні види зворотного зв’язку чи ситуації. Вони вибудовують довіру, встановлюючи чіткі очікування, пропонуючи вибір у форматах і темпі участі та уважно слухаючи занепокоєння учасників.Приклад: Учасник постійно перебиває дискусію або, навпаки, різко замикається, коли йому ставлять запитання. Замість того щоб сприймати це як опір чи незацікавленість, освітянин може поговорити з ним особисто, проявити розуміння й запропонувати обрати, коли та в який спосіб долучатися до обговорення. Це знижує напруження для учасника й підтримує безпечну атмосферу в групі.

Поведінкові симптоми

Травма часто впливає на те, як людина взаємодіє з іншими та з довколишнім світом. Це може проявлятися у таких поведінкових реакціях: • соціальна ізоляція або відсторонення, уникання спілкування чи занять, які раніше приносили задоволення • дратівливість або спалахи гніву, особливо у стресових ситуаціях • тенденція уникати всього, що нагадує про травму • труднощі у формуванні чи підтриманні стосунків, пов’язані з недовірою або страхом близькості • вживання психоактивних речовин чи вчинення інших дій, що можуть викликати залежність, як спосіб тимчасово полегшити емоційний біль

Зразок відповіді

• Софія може почуватися небезпечно або перевантаженою в групі через свій травматичний досвід.
• Вона може не довіряти одноліткам або не знати, як висловити свої потреби.
• Емоційне напруження може ускладнювати для неї зосередження чи активну участь.

Примітки для учасниць та учасників

Натискайте на «+», щоб переглянути додаткову інформацію на сторінках

Інформація, представлена в усіх частинах Проєкту COPE, є відкритою та доступною кожному, хто цікавиться цією темою, через міжнародну фахову літературу. Концепції, дані, наукові теорії та міждисциплінарні підходи, включені до цього проєкту, упорядковано так, щоб вони були корисними для фахівчинь і фахівців із різних сфер, які працюють з людьми в освітніх, соціальних, медичних, громадських та інших контекстах і надають підтримку учням, студентам, дорослим здобувачам освіти, вчителям, працівникам шкіл, клієнтам, пацієнтам чи отримувачам послуг у різних країнах і культурах.Хоча наукові знання та практичні підходи, представлені в цьому проєкті, є вільно доступними через численні наукові публікації та бази даних у всьому світі, їхнє практичне застосування в реальній роботі з людьми регулюється в кожній країні власними законами, нормативами та професійними етичними кодексами. Ці правила та етичні вимоги можуть суттєво відрізнятися між країнами, відображаючи унікальні правові рамки та стандарти кожного регіону.Усі матеріали, доступні через Проєкт COPE, надаються з чітким наміром дотримання всіх відповідних законів і нормативів. Жодну частину цього курсу не слід тлумачити чи використовувати в цілях, відмінних від зазначених. Кожна фахівчиня, кожен фахівець і кожна організація несуть відповідальність за наукову доброчесність і етичну поведінку, що включає повне дотримання законодавства своєї країни, повагу до компетенцій інших професій, усвідомлення власних меж і знань, а також дотримання рамок, що визначають їхню професійну роль. Професіонали також зобов’язані дотримуватися внутрішніх правил своїх організацій.

Проєкт локалізовано ГО "Альянс за громадянські права" в рамках проєкту "Травмоінформована громада: локальні рішення для психосоціальної стійкості громад" за підтримки Фонду Українських НУО, Christian Aid та CAFOD.

Дісклеймер: Фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в матеріалах, належать виключно автор(к)ам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (EACEA). Європейський Союз та EACEA не несуть відповідальності за зміст.

Примітки для учасниць та учасників

Натискайте на «+», щоб переглянути додаткову інформацію на сторінках

Інформація, представлена в усіх частинах Проєкту COPE, є відкритою та доступною кожному, хто цікавиться цією темою, через міжнародну фахову літературу. Концепції, дані, наукові теорії та міждисциплінарні підходи, включені до цього проєкту, упорядковано так, щоб вони були корисними для фахівчинь і фахівців із різних сфер, які працюють з людьми в освітніх, соціальних, медичних, громадських та інших контекстах і надають підтримку учням, студентам, дорослим здобувачам освіти, вчителям, працівникам шкіл, клієнтам, пацієнтам чи отримувачам послуг у різних країнах і культурах.Хоча наукові знання та практичні підходи, представлені в цьому проєкті, є вільно доступними через численні наукові публікації та бази даних у всьому світі, їхнє практичне застосування в реальній роботі з людьми регулюється в кожній країні власними законами, нормативами та професійними етичними кодексами. Ці правила та етичні вимоги можуть суттєво відрізнятися між країнами, відображаючи унікальні правові рамки та стандарти кожного регіону.Усі матеріали, доступні через Проєкт COPE, надаються з чітким наміром дотримання всіх відповідних законів і нормативів. Жодну частину цього курсу не слід тлумачити чи використовувати в цілях, відмінних від зазначених. Кожна фахівчиня, кожен фахівець і кожна організація несуть відповідальність за наукову доброчесність і етичну поведінку, що включає повне дотримання законодавства своєї країни, повагу до компетенцій інших професій, усвідомлення власних меж і знань, а також дотримання рамок, що визначають їхню професійну роль. Професіонали також зобов’язані дотримуватися внутрішніх правил своїх організацій.

Проєкт локалізовано ГО "Альянс за громадянські права" в рамках проєкту "Травмоінформована громада: локальні рішення для психосоціальної стійкості громад" за підтримки Фонду Українських НУО, Christian Aid та CAFOD.

Дісклеймер: Фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в матеріалах, належать виключно автор(к)ам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (EACEA). Європейський Союз та EACEA не несуть відповідальності за зміст.

Травмоінформована реакція

З’ясуйте можливі потреби: це може бути спроба впоратися з тривогою або пошук уваги. Запропонуйте безпечний альтернативний спосіб проявити енергію, не вибиваючись із заняття: «Хочеш трохи постояти чи пройтися, поки ми продовжуємо?» Використовуйте чітке, позитивне підкріплення, коли людина дотримується інструкцій.

Когнітивне розділення (Спостерігай за своїм мисленням)

Когнітивне розділення — це навичка відокремлення від своїх думок і бачення їх такими, якими вони є насправді: просто слова, образи й звуки, що проходять крізь свідомість. Замість того, щоб «зачіплюватися» за думку (наприклад, «Я підводжу цю людину»), ви вчитеся спостерігати її з цікавістю. Це створює дистанцію, яка дозволяє обирати, як діяти, а не автоматично підкорятися думкам.Практикуйте це за допомогою метафор «Листочки на струмку» та «Пасажир у автобусі». Чому це допомагає: Ця навичка послаблює вплив самокритики й тривоги. Вона допомагає усвідомити, що наявність думки не означає, що вона є правдою, — і це дає змогу реагувати на складні ситуації з ясністю та врівноваженістю, а не імпульсивно.

Список ключових ресурсів

Управління стресом Це основний ресурс, згаданий у слайдах про управління стресом. Посібник є доказовим інструментом, що використовує принципи ACT для розвитку практичних навичок подолання труднощів. Він створений так, щоб бути доступним кожній людині, незалежно від її життєвих обставин. Ви можете його отримати за посиланням: https://www.who.int/publications/i/item/9789240003910 World Health Organization. (2024). The Self-Help Plus (SH+) Training Manual. Цей посібник призначений для фасилітаторів, які проводять п’ятисеансовий курс управління стресом від ВООЗ, побудований на матеріалах Doing What Matters in Times of Stress. - У ньому містяться детальні інструкції щодо впровадження структурованої групової програми з управління стресом. Самоефективність та травма-інформовані практики Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The Exercise of Control. - Класична праця, що заклала основу теорії самоефективності. Автор пояснює, як віра у власні здібності впливає на мотивацію, добробут і досягнення. Робочий зошит COPE Project - Зошит містить практичні вправи, спрямовані на розвиток самоефективності в межах травма-інформованого підходу, зокрема: SMART‑цілі: структурований підхід до постановки досяжних цілей, що створюють досвід успіху. Підтримка однолітків та наслідуваний досвід: розділи про взаємну підтримку показують, як навчання через приклад інших підсилює впевненість. «Кола сили» та «Мапування навичок»: вправи, що допомагають учасникам визначати та використовувати власні сильні сторони.

Терапія прийняття та відповідальності (ACT) та добробут педагогів Harris, R. (2009). The Happiness Trap: How to Stop Struggling and Start Living. - Доступний вступ до ключових принципів ACT, написаний одним із провідних фахівців у цій сфері. Книга допомагає зрозуміти такі концепції, як когнітивне розділення, прийняття та життя, орієнтоване на цінності. Hayes, S. C., Strosahl, K. D., & Wilson, K. G. (2012). Acceptance and Commitment Therapy: The Process and Practice of Mindful Change (2nd ed.). - Фундаментальний текст, що пропонує всебічний огляд теорії та практичного застосування ACT. Детально описує шість основних процесів розвитку психологічної гнучкості. Робочий зошит COPE Project. - Матеріал, який ви використовуєте, містить практичні, адаптовані ACT‑вправи спеціально для педагогів у сфері неформальної освіти, зокрема: «Опускання якоря» (заземлення) «Листочки на струмку» та «Пасажир у автобусі» (когнітивне розділення) Практика «Розширення» (прийняття) Вправи на прояснення цінностей Модель «Точка вибору» (дії, спрямовані цінностями) Управління стресом World Health Organization. (2020). Doing What Matters in Times of Stress: An Illustrated Guide. - Ілюстрований посібник ВООЗ, що містить прості, доказові техніки самодопомоги для зниження стресу та підтримки емоційної стійкості.

Комплексне навчання та підтримка команди

• Train Everyone: Provide ongoing training for all staff—not just educators, but administrative and support staff as well—on the impacts of trauma, secondary trauma, and the practical application of TIC principles.

• Prioritize Staff Well-being: Implement structures to prevent and address staff burnout and secondary trauma. This includes offering mental health resources, encouraging peer support, and ensuring manageable workloads.
• Foster a Culture of Co-Regulation: Train staff to be a source of calm and stability, recognizing that the emotional well-being of the staff directly influences the safety of the learners.

В неформальній освіті

Тренери, молодіжні працівники та інші фахівці неформальної освіти можуть застосовувати травмоінформований підхід, визнаючи, що учасники інколи приходять із різними, не завжди видимими емоційними викликами. Підтримуючи чітку комунікацію, пропонуючи гнучкі способи залучення та використовуючи інклюзивну мову, вони створюють простір, у якому кожен почувається безпечно й комфортно.

Цінності (Знай, що важливо)

Визначати, що для вас є справді важливим і які принципи ви хочете втілювати у своєму житті. Цінності працюють як компас, який спрямовує ваші дії.

• Практикуйте це за допомогою вправи «Прояснення цінностей»

Проведіть рефлексивну розмову

Регулярні короткі розмови створюють безпечний простір, де людина може поділитися тим, що відчуває, без страху бути покараною чи «виправленою». Такі чек-іни показують, що вам важливий емоційний стан, а не лише поведінка. Рефлексія допомагає обом сторонам краще зрозуміти, що стоїть за реакціями, і знайти способи підтримки. Використовуйте теплі, турботливі формулювання: «Сьогодні ти виглядав/ла дуже засмученим/засмученою. Чи все гаразд? Можливо, є щось, що допоможе тобі почуватися краще?»

Автоматична реакція

Коли активується тригер, «сигнальна система» мозку — передусім мигдалина — розпізнає сигнал, схожий на минулу травматичну подію, і миттєво запускає стресову реакцію (борись, втікай або завмри).Мозок не здатен відрізнити минулу небезпеку від теперішнього моменту, тому реакція стає надмірною, автоматичною й неконтрольованою.

Травмоінформована реакція

Залишайтеся нейтральними й не вступайте в боротьбу за контроль. Дайте людині простір і можливість безпечно відійти, щоб заспокоїтися. Коли вона заспокоїться, м’яко запропонуйте поділитися почуттями тоді, коли буде готова, поважаючи її темп і межі.

Когнітивне розділення (Спостерігай за своїм мисленням)

Відокремлюватися від своїх думок і бачити їх такими, якими вони є — просто словами чи образами, а не буквальними істинами чи наказами, які потрібно виконувати. .

• Це можна практикувати за допомогою метафор «Листочки на струмку» та «Пасажир у автобусі»

Гостра травма

Виникає раптово й одномоментно внаслідок травматичного випадку, який завдає значної шкоди або загрожує безпеці — наприклад, аварії, поранення чи тяжкої особистої втрати.

Поставте одну SMART‑мету

Сформуйте ціль, яка є конкретною, узгодженою з вашими цінностями, гнучкою, реалістичною та обмеженою в часі. Така структурована робота допомагає створити успішний досвід досягнення.

• Дія: виконайте вправу зі SMART‑цілями з фінального розділу робочого зошита. Зосередьтеся на невеликій, посильній цілі на наступний тиждень.

Ресурси

Посібник із самодопомоги і супровідні аудіовправи українською мовою доступні для вас на платформі Всесвітньої організації охорони здоров’я: Посібник - https://iris.who.int/items/6826f4e4-1fe1-4ae2-98ec-f098f09ff9c3 Аудіо - https://who.canto.global/v/ORUDUGI6OT/album/RHIHT?viewIndex=0

Trauma informed care

According to the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO), non-formal education is defined as "any organized and sustained educational activities that do not correspond exactly to the definition of formal education. Non-formal education may therefore take place both within and outside educational institutions, and cater to persons of all ages. Depending on the country's contexts, it may cover programs to impart adult literacy, basic education for out-of-school children, life skills, work skills, and general culture." Non-formal education is distinct from both formal education (which is typically provided by established institutions like schools and universities with a standardized curriculum) and informal education (which happens spontaneously in daily life, without structured goals or outcomes).Key Characteristics of Non-Formal Education:

• Flexibility: It is adaptable to the needs and circumstances of learners.
• Learner-Centered: Often focused on practical skills, personal development, and social engagement.
• Community-Based: Commonly involves local communities and addresses specific local needs or issues.
• Voluntary and Inclusive: Participation is usually voluntary, and the approach is inclusive and accessible.

Приймайте вербальні заохочення (будьте відкритими до підтримки)

Позитивні та підтримувальні слова від інших допомагають долати самосумніви й зосереджуватися на тому, щоб діяти на повну.

• Як застосувати: оточуйте себе людьми, які підтримують. Шукайте наставників або однодумців, які дають зворотний зв’язок, зосереджений на ваших сильних сторонах, і вірять у ваш потенціал.

Ознаки та прояви

Ця реакція може проявлятися як інтенсивні флешбеки (відчуття, ніби подія відбувається зараз), панічні атаки, гіперпильність, емоційне «переповнення» або сильне бажання втекти чи сховатися.Нервова система людини фактично відтворює стан страху й розпачу, пов’язаний із первинною травмою.

Українські ресурси

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna aliqua. Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit, sed do eiusmod.

Когнітивне розділення

Це навичка помічати й називати свої складні думки та почуття.Спостерігаючи за ними, не «зачіплюючись» за них, ви можете здійснити когнітивне розділення — тобто послабити їхній вплив, щоб вони менше визначали ваші дії.

"Я" як контекст (Твоє спостерігаюче Я)

Це здатність встановлювати контакт із тією частиною себе, яка є стабільним і безперервним спостерігачем ваших переживань. Це той «ви», який помічає думки, почуття й тілесні відчуття, але не визначається ними. Метафора «Пасажир у автобусі» добре це ілюструє: ви — водій автобуса, а гучні пасажири (ваші думки й почуття) — лише супутники, а не кермувальники.Практикуйте це, розмірковуючи над метафорою «Пасажир у автобусі». Чому це допомагає: Ця навичка формує стійке відчуття себе, яке не так легко похитнути емоційними підйомами й спадами протягом дня. Вона допомагає пам’ятати, що ви — більші за будь-яку окрему думку чи почуття, і це створює внутрішню опору та силу.

Хронічна травма

Формується поступово під впливом тривалих шкідливих факторів або повторюваного впливу травматичних подій, таких як насильство, домашня агресія, і т.і

Спортивні тренери

Спортивні тренери можуть застосовувати травмоінформований підхід, розуміючи, що деякі спортсмени мають досвід, який впливає на здатність довіряти іншим або справлятися з інтенсивним навантаженням. Формування культури підтримки замість критики та створення простору без осуду є ключовими елементами такого підходу. Приклад: Тренер помічає, що гравець надмірно тривожиться під час змагань. Замість того щоб тиснути на нього або сварити його перед командою, тренер після тренування спілкується з ним особисто, дає позитивний зворотний зв’язок і пропонує техніки дихання або інші вправи, які допомагають знизити стрес. Це підтримує впевненість спортсмена й сприяє безпечній атмосфері в команді.

Відповідальні дії (Роби потрібне)

Виконувати ефективні дії, керуючись своїми цінностями, навіть коли виникають складні внутрішні переживання.

• Практикуйте це за допомогою моделі «Точка вибору».

Емоційні та когнітивні ознаки

• Надмірна реакція на незначні тригери
• Труднощі з концентрацією, забудькуватість
• Складнощі з довірою до однолітків або авторитетних фігур

Відповідальні дії (Роби потрібне)

Відповідальні дії означають робити ефективні кроки, керуючись своїми цінностями, навіть коли виникають складні думки й почуття. Це про те, щоб поводитися так, як людина, якою ви хочете бути — момент за моментом. Ця навичка передбачає постановку цілей, узгоджених із вашими цінностями, та наполегливе рухання до них у гнучкий і усвідомлений спосіб.Практикуйте це за допомогою моделі «Точка вибору».Чому це допомагає:Ця навичка поєднує намір і поведінку. Вона дає вам змогу діяти у спосіб, який відповідає вашій професійній ідентичності, формуючи відчуття ефективності та цілісності. Це безпосередньо протидіє відчуттям безпорадності та зменшення результативності, що є складовими вигорання.

Довіра та прозорість

Взаємодія є послідовною, надійною та чесною. Педагоги чітко пояснюють очікування й процеси, що допомагає формувати відчуття передбачуваності.

Заземлення

уміння повертати себе в теперішній момент, особливо під час «емоційної бурі».Вона допомагає втриматися, коли вас переповнюють складні думки й почуття.

Примітки для учасниць та учасників

Натискайте на «+», щоб переглянути додаткову інформацію на сторінках

Інформація, представлена в усіх частинах Проєкту COPE, є відкритою та доступною кожному, хто цікавиться цією темою, через міжнародну фахову літературу. Концепції, дані, наукові теорії та міждисциплінарні підходи, включені до цього проєкту, упорядковано так, щоб вони були корисними для фахівчинь і фахівців із різних сфер, які працюють з людьми в освітніх, соціальних, медичних, громадських та інших контекстах і надають підтримку учням, студентам, дорослим здобувачам освіти, вчителям, працівникам шкіл, клієнтам, пацієнтам чи отримувачам послуг у різних країнах і культурах.Хоча наукові знання та практичні підходи, представлені в цьому проєкті, є вільно доступними через численні наукові публікації та бази даних у всьому світі, їхнє практичне застосування в реальній роботі з людьми регулюється в кожній країні власними законами, нормативами та професійними етичними кодексами. Ці правила та етичні вимоги можуть суттєво відрізнятися між країнами, відображаючи унікальні правові рамки та стандарти кожного регіону.Усі матеріали, доступні через Проєкт COPE, надаються з чітким наміром дотримання всіх відповідних законів і нормативів. Жодну частину цього курсу не слід тлумачити чи використовувати в цілях, відмінних від зазначених. Кожна фахівчиня, кожен фахівець і кожна організація несуть відповідальність за наукову доброчесність і етичну поведінку, що включає повне дотримання законодавства своєї країни, повагу до компетенцій інших професій, усвідомлення власних меж і знань, а також дотримання рамок, що визначають їхню професійну роль. Професіонали також зобов’язані дотримуватися внутрішніх правил своїх організацій.

Дісклеймер: Фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в матеріалах, належать виключно автор(к)ам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (EACEA). Європейський Союз та EACEA не несуть відповідальності за зміст.

Травмоінформована реакція

Визнáйте мовчання як нормальну реакцію й не тисніть, щоб людина заговорила. Використовуйте невербальні сигнали підтримки — легкий кивок, коротку записку, спокійну паузу. Поважайте її простір і дайте час, щоб вона могла знову включитися тоді, коли буде готова.

Відмічайте ваш прогрес

Приділяйте час тому, щоб помічати й цінувати свої зусилля та досягнення — навіть якщо вони здаються маленькими.Дія: наприкінці кожного дня запишіть одну річ, якою ви пишаєтеся. Така практика допомагає «привласнювати» свої успіхи й поступово формує стале відчуття власної спроможності.

Травмоінформована допомога

Травмоінформована допомога — це підхід, який починається з усвідомлення того, як травматичні переживання можуть глибоко впливати на поведінку, емоції та стосунки людей. Фокус спрямований не на симптоми, а на створення фізично, емоційно та психологічно безпечного середовища, у якому люди відчувають прийняття й відсутність осуду. Завдяки довірі, співпраці та підвищенню обізнаності травмоінформована допомога сприяє зціленню та запобігає повторній травматизації. Ключові принципи травмоінформованої допомоги включають:

• усвідомлення масштабного впливу травми та визначення шляхів відновлення
• розпізнавання ознак і симптомів травми у клієнтів, їхніх родинах та працівниках
• інтеграцію знань про травму в політики, процедури та практики
• активне запобігання повторній травматизації клієнтів або персоналу

Травмоінформована реакція

Визнáйте тривогу й дайте заспокійливе підтвердження: «Я бачу, що ти хвилюєшся. Давай зробимо кілька глибоких вдихів разом перед тим, як почнемо». Запропонуйте прості стратегії саморегуляції — дихальні вправи, коротку паузу усвідомленості, кілька секунд, щоб зосередитися. Дайте людині час заземлитися перед стартом і підтримайте її темп.

Враховуйте травматичний досвід учасника

• Змініть фокус із «Що з тобою не так?» на «Що з тобою сталося?». Візьміть до уваги, що складна поведінка часто є способом комунікації або реакцією на травму (наприклад, «бий», «тікай», «завмри»), а не навмисною непокорою.
• Відповідайте з емпатією та цікавістю. Спробуйте побачити, яка незадоволена потреба стоїть за поведінкою, і реагуйте так, щоб підтримати, а не засудити.