Want to create interactive content? It’s easy in Genially!
Німеччина
OLENKA
Created on December 2, 2025
Start designing with a free template
Discover more than 1500 professional designs like these:
View
Memories Presentation
View
Pechakucha Presentation
View
Decades Presentation
View
Color and Shapes Presentation
View
Historical Presentation
View
To the Moon Presentation
View
Projection Presentation
Transcript
НІМЕЧЧИНА
Згадаймо
Що таке тоталітаризм? Які його ознаки? Чому в Італії після Першої світової війни відбулося утвердження тоталітарного режиму? Проілюструйте прояви тоталітаризму в Італії
Підказки
Розташуйте в хронологічній послідовності
А. Спроба державного перевороту у Франції фашистськими лігами Б. Формування першого лейбористського уряду у Великій Британії В. Початок "Нового курсу" в США Г. Громадянська війна в Ірландії
Проблемне питання
У міжвоєнний період США Велика Британія та Франція зберегли демократичний режим. Чому в Німеччині, Італії та СРСР був встановлений тоталітаризм ?
Творче завдання
Порівняйте прояви тоталітаризму у Німеччині, Італії та СРСР
Пояснення
Наслідки Першої світової війни для Німеччини:
1. Людські втрати: 2 млн загиблих, 4 млн поранених і скалічених. 2. Економічні наслідки: Обсяг промислового виробництва впав до 57% довоєнного показника. Видатки на війну сягнули 186 млрд марок. 3. Міжнародне становище: Поразка та умови Версальського мирного договору, втрата територій. 4. Соціальне напруження: Зростання податків, інфляція, зубожіння населення, часті страйки під гаслами «Кінець війні!», «Геть уряд!»
Поміркуйте
З 1919 р. Німеччина була однією з найдемократичніших у світі (Веймарська республіка), але за півтора десятиліття перетворилася на жорстоку тоталітарну диктатуру.
Чи встановилася б у Німеччині нацистська диктатура без А. Гітлера?
Перебіг подій
1. Яку роль відіграв Версальський мирний договір та, зокрема, виплата репарацій в історії Веймарської республіки? 2. На прикладі "Пивного путчу" (1923 р.) та результатів виборів 1932 р. простежте, як змінилася тактика Адольфа Гітлера на шляху до влади. Чому він вирішив використовувати "їхню конституцію" (легальні форми діяльності) замість збройного заколоту? 3. У період 1924–1929 рр. економіка Німеччини стабілізувалася і навіть зросла (завдяки "плану Дауеса"). Чому, незважаючи на це покращення, Веймарська республіка залишалася слабкою, а Націонал-соціалістична партія продовжувала існувати? 4. На виборах 1932 р. більшість голосів отримали нацисти та ліві партії. Чому, на вашу думку, президент Гінденбург обрав саме А. Гітлера (правого екстреміста) на посаду канцлера, а не представника лівих сил, та як це рішення сприяло краху демократії? 5. Чи встановилася б у Німеччині нацистська диктатура без А. Гітлера?
Перегляньте відео
ВІДЕО
Німеччина у 1919-1932 рр.
ФОТО
ФОТО
Цікаве відео
Поміркуйте
- Які риси характеру дозволили Гітлеру стати диктатором?
- Чому він використовував ненависть як інструмент об’єднання нації
- Яким чином ідеологічні заклики Гітлера до "расової чистоти" та "національної єдності" відповідали потребам та емоціям німецького суспільства
- Чому поєднання антисемітизму та антикомунізму було ефективною зброєю пропаганди?
- Чи встановилася б у Німеччині нацистська диктатура без А. Гітлера?
Опрацюйте параграф 12 (п.п.4). З'ясуйте прояви тоталітаризму в Італії
1. Ліквідація демократичних інститутів (1933-1934 рр.)
ОСОБЛИВОСТІ
ОСОБЛИВОСТІ
2. Державний терор та контроль
Формування тоталітарної держави в Німеччині:
3. Ідеологія та культ особи
ОСОБЛИВОСТІ
ОСОБЛИВОСТІ
4. Економічний і соціальний контроль
ОСОБЛИВОСТІ
5. Расова політика
6. Експансія у зовнішній політиці
ОСОБЛИВОСТІ
Хронологія історії Німеччини в міжвоєнний період
Аншлюс Австрії «Кришталева ніч»
Листопадова революція
Призначення Гітлера рейхсканцлером
1918
1919 р.
1934
1939
Пивний путч
1933
1923
Створення НСДАП
Окупація Чехії
«Ніч довгих ножів»
1938
Веймарська республіка
Проблемне питання
У міжвоєнний період США Велика Британія та Франція зберегли демократичний режим. Чому в Німеччині, Італії та СРСР був встановлений тоталітаризм ?
Творче завдання
Порівняйте прояви тоталітаризму у Німеччині, Італії та СРСР
Пояснення
Підведення підсумку
Пройдіть вправу
Рефлексія
Як ви оцінюєте свою роботу на уроці? Як ви оцінюєте роботу ваших однокласників?
Що не сподобалося, здалося важким, незрозумілим та нудним?
Що сподобалося на уроці? Що здалося цікавим і корисним?
Переходьте за посиланням
bit.ly/4ptkeBc
2. Державний терор та контроль:
У суспільно-політичному житті Третього рейху запанувало насильство.
- Проти противників режиму, зокрема соціал-демократів, розгорнули відкритий терор.
- Була створена таємна державна поліція гестапо, яка здійснювала політичне переслідування, контррозвідувальну діяльність і кадрове забезпечення концентраційних таборів для противників режиму.
- У ніч на 30 червня 1934 р. («ніч довгих ножів») війська СС за наказом А. Гітлера фізично знищили керівників СА (штурмовиків), що посилило його особисту владу в партії.
- До початку 1935 р. було вбито 4,2 тис. противників нацизму, а 515 тис. осіб ув’язнено.
- Сотні тисяч людей емігрували
Яку сторінки Веймарської республіки ілюструєють фото?
Жінка розпалює піч банкнотами. 1923 р.
Прояви тоталітаризму у Німеччині, Італії та СРСР
Прояви тоталітаризму у Німеччині, Італії та СРСР
Яку сторінки Веймарської республіки ілюструєють фото?
Нацистські воєнізовані загони під час «Пивного путчу». 1923 р.
1. Ліквідація демократичних інститутів (1933-1934 рр.):
- Нацисти розпочали фактичну ліквідацію політичної демократії, хоча формально конституція Веймарської республіки спочатку зберігалася.
- Після пожежі в будинку рейхстагу (лютий 1933 р.), в якій звинуватили комуністів, було заборонено комуністичну пресу та зібрання.
- Уряд А. Гітлера отримав надзвичайні повноваження.
- Був виданий указ «Про охорону народу і держави», який ліквідував права громадян і надав необмежені повноваження каральним органам.
- До початку 1934 р. було заборонено всі політичні партії, крім НСДАП, а також незалежні профспілки.
- Після смерті президента П. фон Гінденбурга у 1934 р. А. Гітлер зосередив у своїх руках повноваження президента і головнокомандувача, ставши одноосібним правителем Німеччини на посадах фюрера і рейхсканцлера.
- Було проведено адміністративну реформу, яка ліквідувала земельні парламенти й органи місцевого самоврядування, передавши владу призначуваним чиновникам.
6. Расові закони
Расизм був однією з характерних рис ідеології нацизму. Антисемітизм став офіційною політикою Німеччини.
- У 1935 р. було прийнято «Нюрнберзькі закони», які позбавили єврейське населення німецького громадянства та заборонили їм обіймати державні посади.
- У «кришталеву ніч» (9–10 листопада 1938 р.) нацисти здійснили величезний єврейський погром.
- Євреям забороняли з'являтися у громадських місцях, займатися багатьма видами діяльності, і вони були зобов'язані нашивати на одяг жовту шестикутну зірку.
- З 1939 р. єврейське населення почали виселяти до гетто (спеціальна частина міста для примусового поселення за расовими/національними ознаками).
- Надалі нацисти перейшли до остаточного вирішення єврейського питання, що означало фізичне знищення.
- З 1935 р. расовій дискримінації також було піддано представників ромської громади.
Перебіг подій в Італії
- Неспроможність новообраного після виборів 1919 року парламенту подолати післявоєнні труднощі та міжпартійні чвари створила в Італії політичну кризу й попит на «сильну владу».
- Фашистський рух на чолі з Беніто Муссоліні (дуче), спираючись на ідеї національного реваншизму, антикомунізму та зростаючий терор, консолідував незадоволені сили й трансформувався у Національну фашистську партію.
- Використовуючи наростаючий безлад та прагнення суспільства до порядку, фашисти здійснили «Похід на Рим» у жовтні 1922 року, що призвело до захоплення Муссоліні посади голови уряду та встановлення його влади над Італією.
Отже, критичним наслідком Першої світової війни для Італії стало те, що політичні інститути не змогли інтегрувати чи заспокоїти травмоване суспільство:
- Національне приниження ("Покалічена перемога") створило ідеологічну базу для реваншизму.
- Економічний криза створила армію незадоволених колишніх фронтовиків.
- Страх перед комунізмом серед еліт та середнього класу змусив їх підтримати Фашизм як єдину силу, здатну протистояти лівій радикалізації.
4. Економічний і соціальний контроль (Корпоративна держава):
В економіці Третього рейху було запроваджено розгалужену систему державного регулювання.
- Економічний контроль здійснювався за рахунок імперського міністерства господарства, галузевих міністерств й організації промислового господарства.
- Здійснено високий рівень централізації виробництва завдяки примусовому створенню картелів.
- •У власність держави перейшли всі підприємства, конфісковані в євреїв під час «аріїзації» промисловості.
- У 1936 р. був прийнятий чотирирічний план підготовки до війни.
- Для соціального контролю незалежні профспілки були ліквідовані, а замість них створено Німецький робітничий фронт, контрольований нацистами.
- Керівників підприємств оголосили «фюрерами трудових колективів», а контроль над трудовими відносинами здійснювали «опікуни праці», яких призначала держава.
- У сільському господарстві законом «Про спадкові двори» бауерам-землевласникам арійського походження заборонили ділити, продавати й закладати свою власність
3. Ідеологія та Культ особи:
Ідеологія нацизму (націонал-соціалізму) характеризувалася реваншизмом, расизмом, шовінізмом та антикомунізмом.
- А. Гітлер став фюрером (вождем). Його праця «Майн кампф» («Моя боротьба»), написана у в'язниці, стала своєрідною «біблією» нацистів.
- Поширення набуло гасло: «Один народ, одна держава, один вождь».
- Для поширення попаганди було створено Міністерство інформації і пропаганди, яке очолив Йозеф Геббельс, з метою впливу на масову свідомість. Нацисти розробили багато методів впливу на суспільну свідомість через радіо, пресу, кіно та масові заходи.
- Для ідеологічної обробки молоді було створено організації «Гітлер'югенд» (для юнаків, членство було обов’язковим, 8 млн членів) та «Союз німецьких дівчат»
7. Експансія у зовнішній політиці
А. Гітлер вважав головним завданням Німеччини боротьбу за об’єднання всього німецького населення у Третьому рейху й перегляд територіальних обмежень Версальського договору.
- У 1935 р. до складу Німеччини за результатами плебісциту увійшла Саарська область.
- У 1938 р. було здійснено аншлюс (приєднання) Австрії.
- Також у 1938 р. відбулося розчленування Чехословаччини за умовами Мюнхенської угоди, згідно з якою Судетська область, де проживало переважно німецьке населення, була передана Третьому рейху.
- Німеччина розпочала підготовку до війни у 1937—1938 рр..