Модернізація промисловості й сільського господарства.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Модернізація промисловості й сільського господарства.Зміни в соціальній структурі суспільства.

Згадаймо

Вправа 1

Вправа 2

Поміркуйте

Що таке модернізація?

Таблиця З-Х-Д

Поразка в Кримській війні 1853-1856 рр.

Посилення селянських повстань і заворушень

Гальмування економічного розвитку

Реформи 1860-1870-х рр.

Фінансова

НАСЛІДКИ

Cелянська

Земська

Опрацюйте зміст параграфу 13 ( с. 152-162) Виконай завдання за робочим листом

Освітня

НАСЛІДКИ

Судова

Цензурна

Міська

Військова

Поразка в Кримській війні 1853-1856 рр.

Посилення селянських повстань і заворушень

Гальмування економічного розвитку

Реформи 1860-1870-х рр.

Фінансова

Соціальні зміни

НАСЛІДКИ

Cелянська

Земська

Освітня

Економічний розвиток 60-90-Х рр. ХІХ ст.

НАСЛІДКИ

Судова

Промисловість

Сільське господарство

Цензурна

Міська

Торгівля

Військова

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКУ

Рефлексія

Вправа

Селянська реформа

19 лютого 1861 р

1) скасування особистої залежності селян від поміщиків та надання їм громадянських прав і свобод:

• особистої свободи (поміщик утратив право купувати, продавати, дарувати селян; селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика);
• самостійно укладати договори і торговельні угоди, купувати, орендувати, дарувати, продавати землю, інше нерухоме та рухоме майно, вільно ним розпоряджатися й одержувати його у спадок;
• вступу на службу або до навчального закладу;
• переходу в інші верстви суспільства (міщан, купців тощо);

2) наділення селян землею:

• земля передавалася селянським громадам (общинам) за викуп: 20% поміщику сплачували селяни, решту платила держава. Селяни мали погасити борг державі з відсотками протягом 49 років; селянська громада (община) несла відповідальність за викупні операції та сплату податків селянами за принципом кругової поруки;
• до укладення викупної угоди селяни мусили відпрацьовувати панщину і сплачувати оброк, маючи статус тимчасовозобов’язаних;

• для кожної губернії було встановлено норми землеволодіння (наділ). Якщо селянський наділ перевищував норму, його землю «відрізали» на користь поміщика. В Україні селяни отримали в чорноземних губерніях по 3-5 десятин на душу чоловічої статі, в нечорноземних — 4-7 десятин. Фактично у селян «відрізали» близько половини землі;
• на Правобережжі селянські наділи збільшили, а стан тимчасовозобов’язаних узагалі не вводився, щоб позбавити польських поміщиків селянської підтримки на випадок чергового антиросійського повстання.

Реформа передбачала реалізацію двох основних заходів:

Селянська реформа

19 лютого 1861 р

1) скасування особистої залежності селян від поміщиків та надання їм громадянських прав і свобод:

• особистої свободи (поміщик утратив право купувати, продавати, дарувати селян; селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика);
• самостійно укладати договори і торговельні угоди, купувати, орендувати, дарувати, продавати землю, інше нерухоме та рухоме майно, вільно ним розпоряджатися й одержувати його у спадок;
• вступу на службу або до навчального закладу;
• переходу в інші верстви суспільства (міщан, купців тощо);

2) наділення селян землею:

• земля передавалася селянським громадам (общинам) за викуп: 20% поміщику сплачували селяни, решту платила держава. Селяни мали погасити борг державі з відсотками протягом 49 років; селянська громада (община) несла відповідальність за викупні операції та сплату податків селянами за принципом кругової поруки;
• до укладення викупної угоди селяни мусили відпрацьовувати панщину і сплачувати оброк, маючи статус тимчасовозобов’язаних;

• для кожної губернії було встановлено норми землеволодіння (наділ). Якщо селянський наділ перевищував норму, його землю «відрізали» на користь поміщика. В Україні селяни отримали в чорноземних губерніях по 3-5 десятин на душу чоловічої статі, в нечорноземних — 4-7 десятин. Фактично у селян «відрізали» близько половини землі;
• на Правобережжі селянські наділи збільшили, а стан тимчасовозобов’язаних узагалі не вводився, щоб позбавити польських поміщиків селянської підтримки на випадок чергового антиросійського повстання.

Реформа передбачала реалізацію двох основних заходів:

Гальмування економічного розвитку:

Криза феодально-кріпосницьких відносин, що гальмувала розвиток економіки та нові капіталістичні відносини, що зародилися в к. XVIII —п. п.XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Капіталізм - соціально-економічна система, за якої засоби виробництва (земля, підприємства) належать приватним особам і використовуються для отримання прибутку їхніми власниками, що грунтується на приватній власності на засоби виробництва, товарно-грошових відносинах та найманій праці робітників

Гальмування економічного розвитку:

Криза феодально-кріпосницьких відносин, що гальмувала розвиток економіки та нові капіталістичні відносини, що зародилися в к. XVIII —п. п.XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Капіталізм - соціально-економічна система, за якої засоби виробництва (земля, підприємства) належать приватним особам і використовуються для отримання прибутку їхніми власниками, що грунтується на приватній власності на засоби виробництва, товарно-грошових відносинах та найманій праці робітників