Want to create interactive content? It’s easy in Genially!

Get started free

Реформи 1860–1870-х років

L ena

Created on December 1, 2025

Start designing with a free template

Discover more than 1500 professional designs like these:

Visual Presentation

Vintage Photo Album

Animated Chalkboard Presentation

Genial Storytale Presentation

Higher Education Presentation

Blackboard Presentation

Psychedelic Presentation

Transcript

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Реформи 1860–1870-х років

ПОМІРКУЙТЕ

Що змусило царський уряд, який активно придушував будь-який спротив (наприклад, Кирило-Мефодіївське братство, Польське повстання, селянські протести), раптово розпочати масштабні реформи?

КРИМСЬКА ВІЙНА

Перегляньте відео

Сформулюйте відповіді на питання:

1.Назвіть, які території були театром воєнних дій. визначивши ключові положення та наслідки 2-3 реформ 2. Проаналізуйте, у чому полягав тягар війни для українських земель і населення 3. Якими були наслідки Кримської війни для Російської імпері? 4. Зробіть припущення, які ще фактори ілюстрували погіршення становища Російської імперії?

Поразка в Кримській війні 1853-1856 рр.

Посилення селянських повстань і заворушень

Гальмування економічного розвитку

Реформи 1860-1870-х рр.

Cелянська реформа

Поміркуйте: Чи була Селянська реформа послідовною та справедливою по відношенню до селянства? Які можна вокремити позитивні та негативні наслідки реформи?

Поразка в Кримській війні 1853-1856 рр.

Посилення селянських повстань і заворушень

Гальмування економічного розвитку

Реформи 1860-1870-х рр.

Фінансова

Опрацюйте зміст параграфу 12 ( с. 148-151)

Cелянська

Земська

Визначте ключові положення інших реформ Чи можна стверджувати, що реформи 1860–1870-х років були успішною модернізацією? Сформулюйте аргументи «за» та «проти», посилаючись на суперечливі тенденції, які вони спричинили

Освітня

Судова

НАСЛІДКИ

Цензурна

Міська

Військова

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКУ

Рефлексія

Вправа

Селянська реформа

19 лютого 1861 р

1) скасування особистої залежності селян від поміщиків та надання їм громадянських прав і свобод:

  • особистої свободи (поміщик утратив право купувати, продавати, дарувати селян; селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика);
  • самостійно укладати договори і торговельні угоди, купувати, орендувати, дарувати, продавати землю, інше нерухоме та рухоме майно, вільно ним розпоряджатися й одержувати його у спадок;
  • вступу на службу або до навчального закладу;
  • переходу в інші верстви суспільства (міщан, купців тощо);
2) наділення селян землею:
  • земля передавалася селянським громадам (общинам) за викуп: 20% поміщику сплачували селяни, решту платила держава. Селяни мали погасити борг державі з відсотками протягом 49 років; селянська громада (община) несла відповідальність за викупні операції та сплату податків селянами за принципом кругової поруки;
  • до укладення викупної угоди селяни мусили відпрацьовувати панщину і сплачувати оброк, маючи статус тимчасовозобов’язаних;
  • для кожної губернії було встановлено норми землеволодіння (наділ). Якщо селянський наділ перевищував норму, його землю «відрізали» на користь поміщика. В Україні селяни отримали в чорноземних губерніях по 3-5 десятин на душу чоловічої статі, в нечорноземних — 4-7 десятин. Фактично у селян «відрізали» близько половини землі;
  • на Правобережжі селянські наділи збільшили, а стан тимчасовозобов’язаних узагалі не вводився, щоб позбавити польських поміщиків селянської підтримки на випадок чергового антиросійського повстання.

Реформа передбачала реалізацію двох основних заходів:

Селянська реформа

19 лютого 1861 р

1) скасування особистої залежності селян від поміщиків та надання їм громадянських прав і свобод:

  • особистої свободи (поміщик утратив право купувати, продавати, дарувати селян; селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика);
  • самостійно укладати договори і торговельні угоди, купувати, орендувати, дарувати, продавати землю, інше нерухоме та рухоме майно, вільно ним розпоряджатися й одержувати його у спадок;
  • вступу на службу або до навчального закладу;
  • переходу в інші верстви суспільства (міщан, купців тощо);
2) наділення селян землею:
  • земля передавалася селянським громадам (общинам) за викуп: 20% поміщику сплачували селяни, решту платила держава. Селяни мали погасити борг державі з відсотками протягом 49 років; селянська громада (община) несла відповідальність за викупні операції та сплату податків селянами за принципом кругової поруки;
  • до укладення викупної угоди селяни мусили відпрацьовувати панщину і сплачувати оброк, маючи статус тимчасовозобов’язаних;
  • для кожної губернії було встановлено норми землеволодіння (наділ). Якщо селянський наділ перевищував норму, його землю «відрізали» на користь поміщика. В Україні селяни отримали в чорноземних губерніях по 3-5 десятин на душу чоловічої статі, в нечорноземних — 4-7 десятин. Фактично у селян «відрізали» близько половини землі;
  • на Правобережжі селянські наділи збільшили, а стан тимчасовозобов’язаних узагалі не вводився, щоб позбавити польських поміщиків селянської підтримки на випадок чергового антиросійського повстання.

Реформа передбачала реалізацію двох основних заходів:

Гальмування економічного розвитку:

Криза феодально-кріпосницьких відносин, що гальмувала розвиток економіки та нові капіталістичні відносини, що зародилися в к. XVIII —п. п.XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Капіталізм - соціально-економічна система, за якої засоби виробництва (земля, підприємства) належать приватним особам і використовуються для отримання прибутку їхніми власниками, що грунтується на приватній власності на засоби виробництва, товарно-грошових відносинах та найманій праці робітників

Гальмування економічного розвитку:

Криза феодально-кріпосницьких відносин, що гальмувала розвиток економіки та нові капіталістичні відносини, що зародилися в к. XVIII —п. п.XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Капіталізм - соціально-економічна система, за якої засоби виробництва (земля, підприємства) належать приватним особам і використовуються для отримання прибутку їхніми власниками, що грунтується на приватній власності на засоби виробництва, товарно-грошових відносинах та найманій праці робітників