Франція

Актуалізація знань:

Пройдіть вправу

Франція

Проблемне питання

У міжвоєнний період Німеччина, Італія, Іспанія відмовилися від демократії. Чому Велика Британія та Франція, які зазнали величезних втрат, зберегли демократичний режим?

Творче завдання

Складіть «Діаграму Вена» для трьох країн (США, Велика Британія, Франція), позначивши спільні та відмінні риси їхнього розвитку у 1920–1930-х роках.

Наслідки Першої світової війни для Франції:

Людські втрати: катастрофічні (близько 1,4 млн загиблих), одні з найбільших втрат серед усіх учасників Економічні наслідки: масштабна руйнація. Зруйновані індустріальні регіони на Півночі та Сході (заводи, шахти, інфраструктура); величезний зовнішній борг (США, Велика Британія). Політичні наслідки: розширення імперії (мандатні території); повернення Ельзасу та Лотарингії; ключова роль у Версальській системі; політична нестабільність (часта зміна урядів). Соціальні зміни: збільшення соціальної напруги через високу інфляцію та проблеми ветеранів; зростання мілітаризму у суспільній свідомості.

Форма правління: парламентська республіка (період Третьої Республіки, 1870–1940 рр.). Глава держави: Президент, який обирався парламентом (що складався з двох палат Палати депутатів і Сенату) і мав переважно представницькі функції. Глава уряду: Голова Ради міністрів (прем'єр-міністр), який володів реальною виконавчою владою. Конституція 1875 р. забезпечувала значний пріоритет парламенту Політичний режим: Демократичний (парламентарний) режим. Відзначався високою політичною нестабільністю через значну кількість партій та постійну боротьбу в парламенті, що призводило до частих змін коаліційних урядів. Територіальний устрій: унітарна держава та Французька колоніальна імперія. Колонії управлялися прямо з Парижа та були інтегровані в економіку метрополії.

Чому, незважаючи на перемогу у війні та отримання значних репарацій, у Франції у 1920-х роках спостерігалася висока політична нестабільність (часта зміна урядів та діаметрально протилежних політичних курсів)?

• 1919–1924 рр.

Правляча сила: Національний блок (Ж. Клемансо, А. Мільєран, Р. Пуанкаре)Політична спрямованість: праві

ОСОБЛИВОСТІ

«Політичний маятник» міжвоєнної Франції

• 1924–1926 рр.

Правляча сила: Лівий блок («Картель лівих») (Е. Ерріо) Політична спрямованість: соціалісти та радикали (лівоцентристи)

ОСОБЛИВОСТІ

• 1926–1929 рр.

Правляча сила: Уряд Національної єдності (Р. Пуанкаре) Політична спрямованість: центристи (від радикалів до правих)

ОСОБЛИВОСТІ

Економічна криза та фашистська загроза (1930–1935 рр.)

. • Економічна криза розпочалася восени 1930 р., тривала до 1935 р. включно, довше, ніж у США та Великій Британії. Виробництво машинобудування скоротилося на 69%. • Уряд шукав вихід через реформування економіки, використовуючи теорію Дж. Кейнса (державне регулювання економіки (дирижизм/кейнсіанство ). • В умовах кризи поширилися ідеї обмеження демократії. З’явилися правоекстремістські організації: «Ліга французької дії», «Вогненні хрести» (150 тис. осіб), «Французька солідарність». • 6 лютого 1934 р. відбулася спроба державного перевороту в Парижі фашистськими лігами

Зробіть припущення, якими могли бути варіанти розвитку подій

Створення Народного фронту (з липня 1934 р.)

Радикальна партія ( Е. Даладьє)

Соціалістична партія (Л. Блюм)

Комуністична партія (М. Торез)

Перемога на парламентських виборах у травні 1936 р. (Л. Блюм)

Програма Народного фронту

Програма

Хронологія історії Франції в міжвоєнний період

Розпад Народного фронту та скасування реформ

1936

1934

1930

1923

1938

Перемога Народного фронту на виборах та ухвалення ключових соціальних законів.

Окупація Рурської області Францією та Бельгією

Початок затяжної економічної кризи

Спроба державного перевороту фашистськими лігами.

Проблемне питання

У міжвоєнний період Німеччина, Італія, Іспанія відмовилися від демократії. Чому Велика Британія та Франція, які зазнали величезних втрат, зберегли демократичний режим?

Творче завдання

Складіть «Діаграму Вена» для трьох країн (США, Велика Британія, Франція), позначивши спільні та відмінні риси їхнього розвитку у 1920–1930-х роках.

Підведення підсумку

Пройдіть вправу

Рефлексія

Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

Що не сподобалося, здалося важким, незрозумілим та нудним?

Що сподобалося на уроці? Що здалося цікавим і корисним?

1919–1924 рр. Правляча сила: Національний блок (Ж. Клемансо, А. Мільєран, Р. Пуанкаре) Політична спрямованість: праві

Ключові дії та реформи:

• Спершу (Клемансо): встановлення 8-годинного робочого дня, прогресивний податок.
• Згодом (Мільєран/Пуанкаре): скасування 8-годинного дня, посилення податків, окупація Руру (січень 1923 р.) для забезпечення репарацій

Особливість:

• Жорсткий курс і економія для подолання кризи. Болісний перехід до миру

1924–1926 рр.Правляча сила: Лівий блок («Картель лівих») (Е. Ерріо) Політична спрямованість: соціалісти та радикали (лівоцентристи)

Ключові дії та реформи:

• Оголошення політичної амністії.
• Фінансування житлового будівництва.
• Евакуація французьких військ з Рурської області

Особливість:

• Пом'якшення внутрішньої політики, але зростання невдоволення через колоніальні війни в Сирії та Марокко, що збільшували податки

1926–1929 рр. Правляча сила: Уряд Національної єдності (Р. Пуанкаре) Політична спрямованість: центристи (від радикалів до правих)

Ключові дії та реформи:

• Парламент надав необмежені повноваження для фінансової реформи.
• Фінансова стабілізація, девальвація франка (грудень 1926 р.), підвищення непрямих податків, скорочення зарплати держслужбовцям та пенсій інвалідам війни

Особливість:

• Найбільш стабільний період. За темпами промислового розвитку Франція випереджала Німеччину і Велику Британію, поступаючись лише США

Ключові пункти програми Народного фронту (1936 р.)

1. Політичні та демократичні вимоги (Захист республіки) • Викорінення фашизму, розпуск фашистських організацій, а також проведення «чистки» в армії. • Демократизація освіти. • Скасування законів, спрямованих проти свободи друку. • Підтримка антигітлерівської зовнішньої політики та створення системи колективної безпеки. 2. Соціально-економічні вимоги (Подолання кризи та реформи) • Націоналізація Французького банку. • Націоналізація військової промисловості. • Реформа оподаткування. • Скорочення робочого тижня до 40 годин. • Впровадження оплачуваних відпусток (після перемоги на виборах ця вимога була швидко реалізована законодавчо). • Створення національної фундації безробіття та збільшення робочих місць. • Широка організація громадських робіт. • Регулювання закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію на користь виробників

• У чому полягала ключова відмінність програми Народного фронту (1936) від «Нового курсу» Рузвельта (США)?
• Які три соціально-економічні реформи Народного фронту (Л. Блюм) мали найбільше значення для збереження демократичного режиму у Франції?