Портрет на тлі епохи (презентація книг Д. Яневського)

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА СУМДПУ ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА

ПОРТРЕТ НА ТЛІ ЕПОХИ

презентація книг

Данила Яневського

СУМИ 2025

Яневський, Д. Б. Євген Коновалець. Андрій Мельник. Портрети на тлі епохи. Перша спроба наукової біографії [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 512 с. : іл.

Євген Коновалець

+Info

Андрій Мельник

Яневський, Д. Б. Євген Коновалець. Андрій Мельник. Портрети на тлі епохи. Перша спроба наукової біографії [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 512 с. : іл.

Яневський, Д. Б. Євген Коновалець. Андрій Мельник. Портрети на тлі епохи. Перша спроба наукової біографії [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 512 с. : іл.

Історію європейських політичних рухів 20–30-х років ХХ століття необхідно розглядати та оцінювати, ґрунтуючись не на сучасних політичних уподобаннях або замовленнях, а в контексті конкретних історичних обставин. Повною мірою це стосується і УВО, і ОУН. Чи розуміли Євген Коновалець, Андрій Мельник та їхні прихильники обставини часу та місця їхнього персонального життя так, як розуміємо їх сьогодні ми?

Яневський, Д. Б. Роман Шухевич. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 510 с. : іл.

+Info

Роман Шухевич

Яневський, Д. Б. Роман Шухевич. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 510 с. : іл.

Яневський, Д. Б. Роман Шухевич. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 510 с. : іл.

Добре знайомі абревіатури ОУН і УПА зли-лися в нерозривну цілість. В реальності цими назвами користувалися різні збройні формування та політичні групи галицьких націоналістів, колишніх громадян Польської держави, а не комуністичної УРСР. Отже, ця історія є частиною історії Польщі, а не УРСР та УНР, правонаступником яких є сучасна Україна. Ці тези вже не потребують доказів. Як і не потребує доказів очевидність того, що Московія приносить на наші землі тільки вбивства, грабунки, розруху, бо умовою її існування було, є і завжди буде знищення українського народу та самого поняття "Україна".

Яневський, Д. Б. Бандера. Портрет на тлі епохи. Перша спроба наукової біографії [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2022. – 512 с. : іл.

+Info

Степан Бандера

Яневський, Д. Б. Бандера. Портрет на тлі епохи. Перша спроба наукової біографії [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2022. – 512 с. : іл.

Яневський, Д. Б. Бандера. Портрет на тлі епохи. Перша спроба наукової біографії [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2022. – 512 с. : іл.

Конфлікт навколо персони Степана Бандери роздмухується зацікавленими політичними та окремими представниками псев до наукових кіл у сучасних Україні, Росії та Польщі, зводиться до примітивного: "за" чи "проти"? І за будь-якого з двох варіантів людина, яка відповідає, автоматично потрапляє в табір навіть не опонентів — кровних ворогів. Це видання розкриває читачам якнайпов-ніший життєпис Степана Бандери та дає вичерпні відповіді на питання, що вічно супроводжують постать цього діяча.

Яневський, Д. Б. Симон Петлюра. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 293 с. : іл.

+Info

Симон Петлюра

Яневський, Д. Б. Симон Петлюра. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 293 с. : іл.

Яневський, Д. Б. Симон Петлюра. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 293 с. : іл.

Містичний головний атаман армії УНР: хто ж такий Симон Петлюра? Насправді він не був ніяким націоналістом, тим більше – ворогом українського народу. Правдоподібно – одним з найбільш яскравих бездарів свого часу, яких винесла на поверхню бурхлива, кривава епоха "чорного" всього і вся "переділу". Ну, а початок цієї історії можна дізнатись прочитавши представлену книгу.

Яневський, Д. Б. Павло Скоропадський. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 241 с. : іл.

+Info

Павло Скоропадський

Яневський, Д. Б. Павло Скоропадський. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 241 с. : іл.

Яневський, Д. Б. Павло Скоропадський. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 241 с. : іл.

Начальник гетьманського штабу генерал Борис Стелецький у своїх спогадах наводить такі міркування Павла Скоропадського: "до революції він не уявляв можливості відділення України від Росії. Тільки після відречення царя від престолу, коли долею російських народів оволоділи якісь різночинці, він вважав себе більш ніж управі, і за своїм станом, і за походженням взяти участь у долі Батьківщини". Особиста харизма генерал-лейтенанта, наявність такої-сякої професійної команди відкривали можливості стабілізувати соціально-економічну, політичну ситуацію в країні. Але того не сталося. Чому? Саме про це книга Данила Яновського "Павло Скоропадський. Потрет на тлі епохи"

Яневський, Д. Б. Михайло Грушевський. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 287 с. : іл.

+Info

Михайло Грушевський

Яневський, Д. Б. Михайло Грушевський. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 287 с. : іл.

Яневський, Д. Б. Михайло Грушевський. Портрет на тлі епохи [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Фоліо, 2023. – 287 с. : іл.

Данило Яневський сформулював свої варіанти відповідей на питання:

• Що таке "українські національно-визвольні змагання"?
• Що приховує термін "Українська революція"?
• Яку історію написав Михайло Грушевський?

Будь-яка подія має свої наслідки, тож у представленому виданні "Михайло Грушевський. Потрет на тлі епохи" автор пропонує ознайомитися з усіма подробицями та пруфами.

МАТЕРІАЛ ПІДГОТУВАЛА ГОЛОВНА БІБЛІОТЕКАРКА ШОСТАК Т. В.

Михайло Грушевський (1866-1934) – видатний український історик, визначний державний і громадсько-політичний діяч, літературознавець, письменник і публіцист, голова Центральної Ради Української Народної Республіки. Незаперечною заслугою Грушевського стало те, що Центральна Рада УНР за перший рік його правління пройшла шлях від обережних гасел за автономію України до проголошення суверенної, ні від кого незалежної Української Народної Республіки в січні 1918 р. та прийняття Конституції – у квітні 1918 року. Він увійшов в історію як полум'яний патріот українського народу, борець за відновлення української державності, творець української наукової історіографії, автор схеми українського історичного процесу від найдавніших часів до 1925 року включно, Ця схема була покладена ним в основу монументальної 10-ти томної "Історії України-Руси", яку Михайло Сергійович писав із перервами протягом 38 років (1895–1933). Його по праву називають "батьком української історичної науки".

Автор ретельно досліджує історичні документи, архіви преси і подає історичні події з різних кутів зору, щоб наблизити до сучасного читача неординарні постаті Євгена Коновальця (пол­ков­ника армії УНР, командира Січових Стрільців, коман­данта УВО, Голови Проводу українських націоналістів, засновника ОУН) і Андрія Мельника (полковника армії УНР, співзасновника Січових Стрільців, Стрілецької Ради та УВО, Голови Проводу українських націоналістів, Голови ОУН).

Степан Бандера (1909-1950) – український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху, голова Проводу ОУН-Б. Бандера очолив нелегальну Організацію українських націоналістів на західноукраїнських землях у критичний час боротьби з польською окупацією у 1930-х роках, продовжив боротьбу з німецькою окупацією, потрапив у німецьке ув’язнення, потім опинився в еміграції, звідки організував роботу з метою підтримки руху опору та протистояння вже радянській владі. Його внесок є не лише практичним, але й символічним. Саме постать Бандери стала консолідуючою для формування образу українського націоналізму та безкомпромісною в боротьбі за незалежність. Кандидат історичних наук, дослідник українського визвольного руху ХХ століття Микола Посівнич стверджує, що Степан Бандера є уособленням та символом боротьби, визвольного руху. Саме слово "Бандера", "бандерівці" уособлюють тепер весь визвольний рух, як у різні історичні періоди було "петлюра", "петлюрівці" або "Мазепа", "мазепинці".

Андрій Мельник (1890-1964) – полковник армії УНР, голова Проводу Українських Націоналістів, борець за незалежність України, активний учасник української революції 1917-1920-х років, знакова особистість в українській історії та її національно-визвольному русі. У 1917 році разом із Євгеном Коновальцем формує Галицько-Буковинський курінь, згодом перетворений на курінь Українських Січових Стрільців, а потім – в полк, дивізію і корпус. Після вбивства Євгена у 1938 році став головою Проводу Українських Націоналістів. На початку 1940-го року, після розколу ОУН, очолив одну з фракцій організації. У 1947 році на Третьому Великому Зборі Українських Націоналістів Мельник обраний довічним Головою Проводу Українських Націоналістів (ПУН). У 1946 році створив Координаційний український комітет, в 1948-му – Українську національну раду. А в 1957 році висунув ідею створення світового конгресу українців і союзу українців, реалізовану тільки через десять років зі створенням Світового Конгресу Вільних Українців.

Роман Шухевич (1907–1950) – український політичний і військовий діяч, головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА), чисельність якої сягала до ста тисяч вояків, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР), голова проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН) в Україні. Сім років він очолював антикомуністичний рух на західноукраїнських землях, який успішно протистояв радянським спецслужбам. Саме під його керівництвом ОУН зробила низку вкрай важливих політичних кроків: у серпні 1943-го року було проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, ухвалено розгорнуту програму організації, по суті – програму національно-визвольного руху. У листопаді за участю Шухевича проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, що мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР. У липні 1944 року ОУН створила підпільний парламент – Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної боротьби за створення Української держави.

Ця книга про історію збройного опору в 1943-1950-х роках на територіях сучасних західних областей України та деяких східних воєводств Польщі які тоді перебували у складі міжвоєнної Польської Республіки, Румунії, СРСР, Чехословаччини, Угорщини, а також нацистської Німеччини.

Яку Українську Самостійну Соборну Державу хотіли бачити, про яку мріяли і за яку гинули в незліченній до сьогодні кіль­кості ті, хто називали себе "українськими націоналістами"? Якою бачили її Провід ОУН і прихильники Степана Бандери? Чи можна було створити її в умовах нацистської та радянської окупацій?

На сторінках цієї книги автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917-1920-х роках.

Симон Петлюра (1879–1926) – один із творців Української Народної Республіки, генеральний секретар з військових справ, отаман армії та очільник Директорії УНР після повалення гетьманату Павла Скоропадського. Упродовж 1917 року Симон Петлюра обіймав посади голови Українського генерального військового комітету (обраний на Першому Українському військовому з'їзді, що проходив із 18 по 21 травня) та генерального секретаря військових справ Української Центральної Ради (призначений 28 червня і офіційно затверджений 15 листопада). Петлюра захоплювався Іваном Франком, з яким був знайомий особисто. "Після Шевченка долю поета-проводиря національного ідеалу українського народу перейняв Іван Франко... Якщо у Шевченка була глибока віра в незужитковані сили рідного народу, то у Франковій поезії бачимо перехід віри в певність…" – писав він у своїй статті 1913 року.

На сторінках цієї книги автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917-1920-х роках.

Павло Скоропадський (1873-1945) – український військовий, державний, політичний і громадський діяч, гетьман України, учасник російсько-японської, Першої світової війни та радянсько-української війни. Гетьманство Павла Скоропадського тривало із квітня по грудень 1918 року – трохи більше семи місяців, але за цей час йому вдалося багато зробити позитивного. Одним із найважливіших напрямів діяльності було законотворення. Цікаво, що до червня 1918 року в Україні взагалі не існувало спеціальної процедури законотворчості. Його розробили в часи Української Держави. Затверджував закони сам гетьман. Серед новацій – прийняття першого державного бюджету як узагальненого кошторису. Гетьман схвалив його у червні 1918 року в "Правилах про порядок розгляду Державного бюджету й фінансових кошторисів на 1918 рік".Внутрішня політика Скоропадського "стояла на трьох "китах":

• відновлення приватної власності на землю та повернення її у товарний обіг;
• створення боєздатної армії;
• утвердження українського культурно-освітнього простору.

На сторінках цієї книги автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917-1920-х роках.

Євген Коновалець (1891-1938) – полковник Армії Української народної республіки, засновник і командир активного українського націоналістичного руху як воєнно-політичного явища. З 1927 року він – керівник проводу ОУН, а в 1929 році – став першим очільником українських націоналістів від моменту його створення. У 1917 році – очолював створену у Києві формацію Січових Стрільців, яка була і куренем, і полком, і дивізією, і корпусом навіть. А згодом в еміграції створив ОУН. Він більше відомий, як один із засновників та перший лідер цієї організації. У 1918 році Коновалець сформував і очолив знаменитий курінь "Січових стрільців" Центральної Ради УНР. 6 серпня 1914 року українці добровольці Галичини відгукнулися на заклик Головної Української Ради й утворили під керівництвом Є. Коновальця єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії, але стояли під проводом УБУ. Це військо залишилося в історії під назвою Українські Січові Стрільці або УССи. Український громадський і політичний діяч Осип Навроцький (1890-1972) писав: "Авторитет полковника Коновальця, як провідного військового політичного діяча, був уже в тому часі такий великий, що йому корилися всі, навіть ті, що з причин політичного партикуляризму могли б ставитися до нього з резервою. Силою того самого військово-політичного авторитету, силою своєї могутньої індивідуальности полк. Коновалець відразу став на чолі Української Військової Організації, без конкуренції і контркандидатів".