Культурна спадщина людства: кримськотатарський орнамент
орьнек
start
У 2018 році наказом Міністерства культури України № 105 елемент «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України і взято під охорону (державний номер 009).
У 2021 році кримськотатарський орнамент «Орьнек» було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Рішення ЮНЕСКО щодо включення «Орьнек» до культурного надбання людства має важливе значення для кримськотатарського народу, оскільки сприятиме захисту ідентичності кримських татар у тимчасово окупованому Криму.
Кримськотатарський орнамент Орьнек та його елементи переважно використовуються у вишивці, на одязі, взутті, головних уборах як декор, на різних видах аксесуарів, у ювелірних прикрасах, на предметах побуту: керамічному та металевому посуді, виробах з деревини, хатньому приладді, в оздобленні меблів, килимових покриттях.
Сплетіння східного візерунку: основні мотиви поділяють на дві групи: рослинні та геометричні. Рослинний орнамент характерний для вишивки, різьблення по каменю, ювелірного мистецтва. Геометричні мотиви переважають в ткацтві та килимарстві.
Кримські татари й досі дарують один одному рушники із цим орнаментом у найбільш значущі свята та події. Ці рушники дбайливо зберігають впродовж життя.Тканини та елементи одягу були універсальним предметом дарообміну під час усіх сімейних та громадських ритуалів: під час обрізання («суннет»), під час весілля («той»), вишиті кисети та хустки разом із худобою дарували переможцям традиційної боротьби («куреш») та кінних змагань («кошу»). Наречена готувала нареченому комплект подарунків із дев’яти предметів, усталених традицією: кисет, підв'язки для шкарпеток, рушник для обряду гоління, пояс «очкур» тощо.
Непоправних втрат орнаментальному мистецтву кримських татар завдали події депортації 1944 року, адже народ був поставлений в умови виживання. Відродження різних народних ремесел (ювелірного, гончарного, ткацтва та вишивки) розпочалося на початку 1990-х років.
«Орьнек», на відміну від орнаментів інших мусульманських країн, використовує серед своїх елементів архітектурні сюжети (мечеті, мінарети) та не має складного переплетіння геометричних фігур, характерним для нього є також мотив кипариса.
“Кримськотатарський орьнек стане зрозумілим ширшому загалу як мова символів, а не просто красивий спосіб декорування. Адже як для орьнек, так і для нематеріальної культурної спадщини в цілому, дуже важливо зберігати не лише зовнішні форми, а розуміти і зберігати внутрішні глибокі смисли і значення” Есма аджієва
Національний банк присвятив пам’ятні монети кримськотатарському орнаменту орьнек