Тарас Шевченко і музика
BIO HISTORICAL CHARACTER
Puedes escribir un subtítulo aquí
"Lorem ipsum dolor sit amet, consecter adipiscing elit, sed diam nonummy nibh euismod"
biograPHY
QUOTES
KOZAK SYSTEM – "Гайдамацька"
Автори використали поезію Шевченка для дебютного альбому "Шабля".
Пісня отримала назву "Гайдамацька"
Піккардійська Терція – "Ой, по горі роман цвіте"
У 2018 році колектив презентував пісню, яку поклав на слова великого Кобзаря. Трек увійшов до 15-го студійного альбому. Музику створив композитор Ігор Пелих, а аранжуванням займався один із вокалістів "Піккардійської Терції" – Андрій Капраль.
Артем Пивоваров і DOROFEEVA – "Думи мої"
Виконавці у 100 день війни, 100 день, сповнений болем, сумом та надією презентували пісню “Думи”. Композиція натхненна віршем Тараса Григоровича Шевченка "Думи мої, думи мої" (1840) — вічною класикою української літератури, що актуальна й зараз. Рядки, пронизані сумом за Батьківщиною, жалем та вірою у вільне життя на рідній землі, у наші часи набули особливого сенсу.
Мертвий півень – "Садок вишневий"
Львівський рок-гурт, який використав вірш Шевченка для пісні, зробив трек доволі оригінальним. Слова, які знайомі нам ще зі школи, сьогодні звучать так, що хочеться податись у танок.
Скрябін – "Ох, не однаково мені"
Гурт записав і виконав пісню, у якій використав слова з вірша Кобзаря "Мені однаково, чи буду". Свого часу Андрій Кузьменко пояснив, чому його команда зорієнтувалась на творчість генія: "Знайомство з Шевченковою творчістю за посередництва сучасної музики може багатьох байдужих спонукати по-новому глянути на Тараса Шевченка, його творчість та й поезію взагалі"
BAndurbaND – "Думи мої, думи мої"
Харківський гурт, який у своїй музиці поєднує чимало стилів, свого часу презентував трек, використавши рядки з вірша Тараса Шевченка. Для команди це не новий досвід, адже вона займається популяризацією українських народних пісень, щоб надати їм "другого життя".
«Заповіт» став основою для музичних творів багатьох композиторів, зокрема у 1868 році до «Заповіту» музику написали Микола Лисенко й Михайло Вербицький. І саме у виконанні збірного хору львівської громади на музику Миколи Лисенка цей твір уперше прозвучав у ювілейні шевченківські дні 1868 року.
А 1870 року з’явилася нова, цілком оригінальна мелодія «Заповіту», яка швидко поширилася по всій Україні і незабаром стала популярною народною піснею. Написав її полтавський учитель музики Гордій Павлович Гладкий, самодіяльний хор, що збирався у домі композитора став першим виконавцем його музичної обробки вірша Т. Г. Шевченка «Заповіт». Гордію Павловичу Гладкому пощастило створити хорову мелодію з величезною переконливою силою. Незабаром Гордій Павлович довідався, що його «Заповіт» уже співають полтавські семінаристи, його мелодія звучить у Харківському університеті, що її знають у Києві.
Твір Г. П. Гладкого дуже сподобався М. В. Лисенкові. Він зробив у ньому кілька незначних поправок, і пісня полинула у великий світ. Вона переходила від покоління до покоління як дорогоцінний скарб, як велике духовне надбання українського народу. Цей «Заповіт» співаємо ми і сьогодні.
Хорея Козацька - Заповіт
Слова Тараса Шевченка, музика Гордія Гладкого в обробці Олександра Кошиця
Джерело
Музика — це, мабуть, саме те мистецтво, яке ніколи не залишиться без уваги. Тарас Шевченко теж цікавився музикою. Будучи людиною музично обдарованою, він любив і добре знав класичну музику (Гайдна, Баха, Моцарта, Бетховена). Але особливо він захоплювався народними піснями. Розуміючи роль пісні в житті народу, в його історії, культурі, Шевченко збирав і вивчав зразки народної творчості. Передусім поета цікавили твори із соціально загостреним змістом. У своїй власній поезії він увібрав усе багатство української народнопісенної культури. Саме це стало причиною нечуваної популярності «Кобзаря» серед народу.
Перші мелодії на слова з «Кобзаря» з'явилися ще за життя поета, коли прості люди наспівували його вірші. Пройшов ще час, і вже професійні композитори створювали чудові пісні на тексти Шевченка. Багато виконавців із прекрасними голосами мріяли заспівати Кобзареві пісні на сцені, а композитори мали за честь працювати над його творами.
Чимало композиторів зверталися до поезії Кобзаря. Багато його віршів покладено на музику, зокрема «Заповіт», «Сонце заходить, «Гори чорніють», «Дивлюсь, аж світає», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Тече вода з під явора», «Сумно-сумно серед людей», «Із-за гаю сонце сходить», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати», «Думи мої».
Загалом, дослідники нараховують понад 2000 композицій на слова Тараса Шевченка, тоді як сам «Кобзар» містить 227 творів. А композитор Микола Лисенко написав музику більше ніж до 100 творів Кобзаря і видав їх окремою книжечкою «Музика до Кобзаря». І сьогодні поезія великого Кобзаря не втрачає своєї актуальності. Підтверджує це велика кількість пісень сучасних авторів на вірші Тараса Шевченка та щорічний Всеукраїнський благодійний фестиваль «Ше.Fest», присвячений Кобзарю, який з 2014 року відбувається у селі Моринці.
Тарас Шевченко і музика
prohorovasvetlana69
Created on March 11, 2025
Start designing with a free template
Discover more than 1500 professional designs like these:
View
Akihabara Connectors Infographic
View
Essential Infographic
View
Practical Infographic
View
Akihabara Infographic
View
Vision Board
View
The Power of Roadmap
View
Artificial Intelligence in Corporate Environments
Explore all templates
Transcript
Тарас Шевченко і музика
BIO HISTORICAL CHARACTER
Puedes escribir un subtítulo aquí
"Lorem ipsum dolor sit amet, consecter adipiscing elit, sed diam nonummy nibh euismod"
biograPHY
QUOTES
KOZAK SYSTEM – "Гайдамацька" Автори використали поезію Шевченка для дебютного альбому "Шабля". Пісня отримала назву "Гайдамацька"
Піккардійська Терція – "Ой, по горі роман цвіте" У 2018 році колектив презентував пісню, яку поклав на слова великого Кобзаря. Трек увійшов до 15-го студійного альбому. Музику створив композитор Ігор Пелих, а аранжуванням займався один із вокалістів "Піккардійської Терції" – Андрій Капраль.
Артем Пивоваров і DOROFEEVA – "Думи мої" Виконавці у 100 день війни, 100 день, сповнений болем, сумом та надією презентували пісню “Думи”. Композиція натхненна віршем Тараса Григоровича Шевченка "Думи мої, думи мої" (1840) — вічною класикою української літератури, що актуальна й зараз. Рядки, пронизані сумом за Батьківщиною, жалем та вірою у вільне життя на рідній землі, у наші часи набули особливого сенсу.
Мертвий півень – "Садок вишневий" Львівський рок-гурт, який використав вірш Шевченка для пісні, зробив трек доволі оригінальним. Слова, які знайомі нам ще зі школи, сьогодні звучать так, що хочеться податись у танок.
Скрябін – "Ох, не однаково мені" Гурт записав і виконав пісню, у якій використав слова з вірша Кобзаря "Мені однаково, чи буду". Свого часу Андрій Кузьменко пояснив, чому його команда зорієнтувалась на творчість генія: "Знайомство з Шевченковою творчістю за посередництва сучасної музики може багатьох байдужих спонукати по-новому глянути на Тараса Шевченка, його творчість та й поезію взагалі"
BAndurbaND – "Думи мої, думи мої" Харківський гурт, який у своїй музиці поєднує чимало стилів, свого часу презентував трек, використавши рядки з вірша Тараса Шевченка. Для команди це не новий досвід, адже вона займається популяризацією українських народних пісень, щоб надати їм "другого життя".
«Заповіт» став основою для музичних творів багатьох композиторів, зокрема у 1868 році до «Заповіту» музику написали Микола Лисенко й Михайло Вербицький. І саме у виконанні збірного хору львівської громади на музику Миколи Лисенка цей твір уперше прозвучав у ювілейні шевченківські дні 1868 року. А 1870 року з’явилася нова, цілком оригінальна мелодія «Заповіту», яка швидко поширилася по всій Україні і незабаром стала популярною народною піснею. Написав її полтавський учитель музики Гордій Павлович Гладкий, самодіяльний хор, що збирався у домі композитора став першим виконавцем його музичної обробки вірша Т. Г. Шевченка «Заповіт». Гордію Павловичу Гладкому пощастило створити хорову мелодію з величезною переконливою силою. Незабаром Гордій Павлович довідався, що його «Заповіт» уже співають полтавські семінаристи, його мелодія звучить у Харківському університеті, що її знають у Києві.
Твір Г. П. Гладкого дуже сподобався М. В. Лисенкові. Він зробив у ньому кілька незначних поправок, і пісня полинула у великий світ. Вона переходила від покоління до покоління як дорогоцінний скарб, як велике духовне надбання українського народу. Цей «Заповіт» співаємо ми і сьогодні.
Хорея Козацька - Заповіт Слова Тараса Шевченка, музика Гордія Гладкого в обробці Олександра Кошиця
Джерело
Музика — це, мабуть, саме те мистецтво, яке ніколи не залишиться без уваги. Тарас Шевченко теж цікавився музикою. Будучи людиною музично обдарованою, він любив і добре знав класичну музику (Гайдна, Баха, Моцарта, Бетховена). Але особливо він захоплювався народними піснями. Розуміючи роль пісні в житті народу, в його історії, культурі, Шевченко збирав і вивчав зразки народної творчості. Передусім поета цікавили твори із соціально загостреним змістом. У своїй власній поезії він увібрав усе багатство української народнопісенної культури. Саме це стало причиною нечуваної популярності «Кобзаря» серед народу. Перші мелодії на слова з «Кобзаря» з'явилися ще за життя поета, коли прості люди наспівували його вірші. Пройшов ще час, і вже професійні композитори створювали чудові пісні на тексти Шевченка. Багато виконавців із прекрасними голосами мріяли заспівати Кобзареві пісні на сцені, а композитори мали за честь працювати над його творами. Чимало композиторів зверталися до поезії Кобзаря. Багато його віршів покладено на музику, зокрема «Заповіт», «Сонце заходить, «Гори чорніють», «Дивлюсь, аж світає», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Тече вода з під явора», «Сумно-сумно серед людей», «Із-за гаю сонце сходить», «Зоре моя вечірняя», «Садок вишневий коло хати», «Думи мої». Загалом, дослідники нараховують понад 2000 композицій на слова Тараса Шевченка, тоді як сам «Кобзар» містить 227 творів. А композитор Микола Лисенко написав музику більше ніж до 100 творів Кобзаря і видав їх окремою книжечкою «Музика до Кобзаря». І сьогодні поезія великого Кобзаря не втрачає своєї актуальності. Підтверджує це велика кількість пісень сучасних авторів на вірші Тараса Шевченка та щорічний Всеукраїнський благодійний фестиваль «Ше.Fest», присвячений Кобзарю, який з 2014 року відбувається у селі Моринці.