Want to create interactive content? It’s easy in Genially!
Дмитро Левицький- український живописець-портретист
Рівненська обласна б
Created on March 4, 2025
Start designing with a free template
Discover more than 1500 professional designs like these:
Transcript
290 років від дня народження
Дмитро Левицький- український живописець-портретист
Інтерактивна виставка
Автопортрет
Левицький Дмитро Григорович (1735-1822)
Художник реалістичного напряму. Академік Петербурзької Академії мистецтв, основоположник парадного портрету. Його роботи прикрашають найвідоміші європейські музеї: паризький Лувр, Женевський музей.
Портрет батька
Батько
Левицький-Ніс Григорій Кирилович — художник, гравер, священник. Найбільший український майстер гравюри доби бароко в Україні. До нашого часу дійшло близько 40 його гравюр — книжкових і на окремих аркушах.
Розпис Андріївської церкви в Києві
Григорій Левицький разом із сином Дмитром розписували стіни в Андріївській церкві. Вони – автори «Панно з сіячем».
Портрет дочки
Дмитро був модним портретистом аристократичних сфер Петербурга, дарма що тоді ж у столиці працювала ціла низка європейських знаменитостей.
Життя в Петербурзі
портрет брата
Левицький не обмежувався портретною схожістю та відтворенням вбрання. Як перший портретист свого часу він розкривав характер своїх моделей.
Портрет Дідро
Женевський музей мистецтва та історії
У Женевському музеї зберігається мальований Левицьким портрет Дідро — єдиний із портретів, що його великий французький енциклопедист визнав добрим.
Портрети учениць
Цикл портретів вихованок інституту благородних дівиць — це справжній шедевр тогочасного портретного малярства.
Портрети знаті
ПОРТРЕТ НЕВІДОМОЇ В БЛАКИТНІЙ СУКНІ
Біограф В. Горленко про Дмитра Левицького: «Пензлик його ніжний, відчуття барв і смак – запаморочливі, праці його належать до вершин того, що дало вишукане 18 сторіччя і в своєму роді ледве чи буде коли перевершено; строга правда, з якою він передавав людину, ріднить його з давніми майстрами; і в цьому виявилась його самобутність і риси українського народу, з якого він вийшов».
Портрет невідомої з трояндою
Український талант
Та час спливає, зір втрачається, замовники зникають. Померла дружина, дочка лишилася вдовою і разом із дітьми переселилася до батька. Єдиний годувальник отримує пенсію (двісті карбованців за рік). Художник тихо й майже непомітно помер у Петербурзі 16 квітня 1822 року в будинку на Василівському острові, де він прожив півстоліття. Поховали Левицького на петербурзькому Смоленському цвинтарі, могила його не збереглася. Прямі нащадки брата Івана і сьогодні живуть у Києві.