8 березня

8 березня

Міжнародний жіночий день

Журавлі відлетілі...

Горак, Роман. Журавлі відлетілі... : есеї про Квітку Цісик та ії рід / Роман Горак . – Львів : Апріорі, 2018 . – 400 с. : іл.

Коли загорівся ліс і, рятуючи життя, птахи вимушені були покинути його, то летіли вони до води й несли відти в своїх маленьких дзьобиках краплі й кидали їх у вогонь. Їм казали: для чого це робите? Пожежу не загасите і самі загинете. Нехай так, але не носити воду і не допомагати гасити вогень ми не можемо, – відповідали ті. У книжці Романа Горака – розповідь про одну з тих пташок, яка своїм голосом лікувала всіх зболених і стужених за втраченою Батьківщиною. Тих, хто відлетів журавлиним ключем на чужину і вже не зміг повернутись, і тих, хто залишився вдома…Її ім’я – Квітка Цісик, яка вже стала легендою України. Про неї та про її рід ця книжка.

Леся Кривицька : з історії українського театру

Горак, Роман Дмитрович. Леся Кривицька : з історії українського театру / Роман Горак . – Львів : Апріорі, 2024 . – 408 с. : портр.

Книжка, що відкриває завісу життя видатної актриси через майстерно подану історію Романа Горака. Ця розповідь не лише про життя однієї з найвизначніших українських актрис – Лесі Кривицької з історичного Чигирина, яка з театром Миколи Садовського емігрувала в Західну Україну, а й про гірку емігрантську долю взагалі, а також про час, в якому довелося жити під різними окупаційними режимами й бути вірними своєму покликанню. Вона вплітає не лише її долю, але й трагічний і водночас натхненний шлях покоління, яке творило український театр у складних історичних умовах. Леся Кривицька – жінка, яка пережила окупації, еміграцію й особисті драми, проте залишалася вірною своєму покликанню. Мистецький шлях Кривицької – це не лише сцена, а й дзеркало української історії, що відображає боротьбу за ідентичність, мистецьке виживання і любов до рідної культури. Але чи знаєте ви, що стоїть за завісою успіху? Ця книга відповідає загадками та тонкощами, які зачіпають найглибші струни душі.

Жінка роду мого

Лотоцька, Єва. Жінка роду мого : роман засновано на історичних і біографічних подіях / Єва Лотоцька . – Брустури : Дискурсус, 2024 . – 288 с. : портр.

Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни. Роман «Жінка роду мого» — сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928—2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно. Оберіг роду — сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, — це символ мрії про волю і повернення додому.

Мами

Матіос, Марія. Мами : драма на шість дій / Марія Матіос . – 3-тє вид . – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023 . – 288 с.

Що лишається матері, коли життя забирає у неї найцінніше — власну дитину, і вона опиняється у прірві відчаю і безсилля? Де вона бере сили не збожеволіти від невимовного болю і вселенської скорботи, які вже навічно оселилися у її серці? У своїй новій книзі Марія Матіос розповідає історії п’яти жінок. Усі вони — різні, у кожної своя доля, але об’єднує їх одне — найстрашніше, що може спіткати маму, — втрата єдиного сина. Кожна переживає горе по-своєму, а разом вони доповнюють одна одну і розкривають усю глибину й розпач трагедії осир¬тілого материнства. «Мами́» — важка, драматична книга. Неможливо не співчувати її героям, як неможливо не звернути увагу й на гострі питання, які порушує відома українська письменниця у своїй найновішій книзі.

Остання бібліотека

Семпсон, Фрея. Остання бібліотека / Фрея Семпсон ; пер. з англ. Ольги Дубневич . – 2-ге вид . – Київ : Лабораторія, 2024 . – 288 с.

Самотня тридцятирічна помічниця у бібліотеці Джун Джонс ніколи не покидала свого сонного англійського селища Чалкот. Сором'язлива і відлюдькувата жінка, що проводить увесь час за читанням і не любить виходити у світ, одного дня змушена покинути книжкові полиці і рятувати серце своєї громади. Бібліотека, яка зберігає найдорожчі спогади про її матір, під загрозою закриття. Саме тому Джун з групою чудернацьких, але відданих місцевих жителів, вирішує боротися за її збереження і вперше після смерті матері відкривається іншим людям.

Щоденник моєї ма

Скуловатова, Олена. Щоденник моєї ма : повість : для серед. шк. віку / Олена Скуловатова ; іл. Валерії Печеник . – Харків : Віват, 2024 . – 279 с. : іл. – (Книжкова полиця підлітка).

Аврора мешкає разом із мамою та молодшим братом у Києві. Їхній тато служить у ЗСУ та перебуває на фронті. Надворі зима, й через часті вимкнення світла мама на якийсь час завозить дітей у село. Аврорі це не до вподоби: понад усе вона любить грати в «Роблокс», а в дідуся немає інтернету. Нудьгуючи, дівчинка випадково знаходить старий мамин щоденник — і занурюється в історію давніх літніх пригод, у яких бачить маму зовсім по-новому... Дружба, перша закоханість, пошук свого місця в житті, розчарування і перемоги — ці речі існують у всіх поколіннях. Тож, можливо, старий щоденник зможе стати містком між Авророю та її мамою і допоможе їм порозумітися?

Олена Теліга

Червак, Богдан. Олена Теліга : [про життя і творчість] / Богдан Червак . – Харків : Фоліо, 2024 . – 416 с. : портр. – (Життя видатних українців).

ОЛЕНА ТЕЛІГА (1906–1942) — видатна українська поетеса, чільна діячка Організації українських націоналістів (ОУН). Розповідаючи про її життя, творчість і боротьбу за незалежність України, автор водночас осмислює складний суспільно-політичний період 30–40 років ХХ сторіччя, який позначений активною діяльністю ОУН. У книжці приділено увагу взаєминам Олени Теліги з визначними постатями вітчизняної історії, зокрема Дмитром Донцовим, Олегом Ольжичем, Миколою Сціборським. Окремий розділ присвячено літературно-мистецькому контексту, який спричинився до появи такого феномену в українській літературі як «Празька школа українських поетів», де творчість поетки посідає особливе місце. Публікуються також її маловідомі твори. Низка документів воєнної доби, зокрема з німецьких архівів, дають змогу відтворити атмосферу навколо героїні. Непростим було повернення Олени Теліги в незалежну Україну — про драматичний перебіг тих подій також ідеться у виданні.