книги ювіляри 2025

Зорепад книжкових ювілеїв. Книги-ювіляри 2025

Віртуальна презентація

Багато є книжок, які читають і перечитують різні покоління. Такими творами захоплюються, над ними розмірковують, у них вчаться життєвій мудрості. Довголіття книги залежить від уваги до неї читачів. У кожного твору свій характер, своя доля, свій шлях до читача. Хороші книги ніколи не старіють, їм дана вічна молодість та оновлення в часі. Однак романи й повісті, як і люди, мають свій рік народження. 2025-й багатий на ювілейні книжкові дати. Тож запрошуємо на зустріч із кількома найяскравішими літературними ювілярами.

Твори зарубіжних письменників

430 років з часу написання п’єси «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра

• Ідея «Ромео і Джульєтти» не належить самому Шекспірові. Він узяв за основу відому історію за авторством Луїджі да Порто, який і сам запозичив її в античних авторів.

• У 1907 році у Вероні з’явився Будинок Джульєтти на вулиці Віа Капелло, за номером 23. А ще в цьому місті зберігся особняк XIV століття, який називають «будинком Ромео». До нього часто водять туристів.

• У 1662 році актриса Мері Сондерсон вийшла на сцену в ролі Джульєтти. Це перша жінка, яка відіграла культову роль. До цього моменту всі ролі в театрі, у тому числі жіночі, виконували тільки чоловіки.

• Усього існує більше 100 екранізацій цієї знаменитої п’єси. Причому фільми на її основі знімалися в десятках країн – США, Канаді, Франції, Італії, Узбекистані, Філіппінах, Хорватії, Аргентині й багатьох інших. Уперше трагедія «Ромео і Джульєтта» була екранізована в 1900 році.

• Уперше українською мовою цей твір було перекладено в 1901 році.

195 років з часу написання роману «Червоне і чорне» Стендаля

• Стендаль відкрив новий період не лише у французькій, а й в усій західноєвропейській літературі – період класичного реалізму.

• Роман «Червоне і чорне» – один із найкращих творів письменника, правдива розповідь про французьке суспільство доби Реставрації.

• Епіграфом до свого роману Стендаль узяв слова революціонера Дантона: «Правда, сувора правда!».

• Стендаль напророкував собі, що читати його твори почнуть наприкінці XIX ст., а відомим письменником він стане в 1935 р. Це пророцтво збулося напрочуд точно: справді, Стендаля «відкрили» в останній третині XIX ст., а всесвітньовідомим письменником, класиком французької та світової літератури він став уже у XX ст.

• Були зроблені чотири екранізації роману: французька (1954); радянська (1976); англійська (у формі мінісеріалу) (1993); американська (артхаус) (1999).

160 років з часу публікації казки «Аліса в Крані Див» Л. Керрола

• Книгу «Аліса в Країні див» переклали 125 мовами світу.

• На сторінках книги безліч посилань і пародій на знакові події та особистостей того часу. Дослідники впевнені, що «Аліса» сповнена не лише математичних загадок, а й сатири на бюрократію чиновників, теорію природного відбору Дарвіна, неевклідову геометрію й навіть на саму королеву Вікторію.

• твір екранізували 40 разів, включаючи анімаційні версії. Першу екранізацію зняли в 1903 році. Лише через декілька років після смерті Керролла режисери Сесіль Хепворт і Персі Стоуве зняли за мотивами історії 12-хвилинний фільм. На той момент – початок століття – це був найдовший фільм, зроблений у Великобританії.

• Існує понад мільйон картин, створених художниками з усього світу, на яких зображені епізоди з легендарної казки. Сальвадор Далі намалював 13 акварелей до різних сцен із книги.

• Рукопис казки вперше потрапив до читачів під назвою «Пригоди Аліси під землею». Уже згодом разом із видавцем письменник змінив назву на «Пригоди Аліси в Країні Див».

135 років з часу публікації роману «Портрет Доріана Грея» О. Вайлда

• Письменник створив роман на замовлення одного американського журналу в рекордно короткий строк — трохи більше ніж за два тижні, бо уклав парі, що здатен написати твір саме в такий термін. У липні 1890 р. роман опублікували в американському журналі «Ліппінкотс Манслі Мегазін».

• Після публікації «Потрету Доріана Грея» слава Оскара Вайлда гриміла Європою й США. У цей час він багато їздив різними країнами, читаючи лекції для своїх шанувальників.

• Роман «Портрет Доріана Грея» було екранізовано понад 25 разів.

100 років з часу публікації роману «Великий Гетсбі» Ф. Фіцджеральда

• За «Великого Гетсбі» Фіцджеральд отримав аванс у 3939$. Тоді сума здавалася йому величезною, але п’ятизначний – $ 16 666 – гонорар за продаж прав на екранізацію переконав письменника в тому, що кіно приносить більше грошей, ніж книги.

• Фіцджеральд довго не міг визначитися з фінальною назвою свого найвідомішого роману, та й кількість варіантів була великою. Від «Трімалхіона» з посиланням на давньоримський твір «Сатирикон» до «Під червоним, білим і синім» з натяком на американський прапор.

• Роман «Великий Гетсбі» вперше екранізували в далекому 1926-му. Найсвіжіша кіноверсія історії про дивака-багатія, що влаштовував грандіозні вечірки, щоб привернути увагу однієї-єдиної дівчини, з’явилася у 2013.

• у 1998 р. роман посів другий рядок у списку 100 найкращих англійськомовних романів ХХ століття за версією видавництва Modern library.

80 років з часу публікації повісті «Пеппі Довгапанчоха» А. Ліндгрен

• 21 травня вважається днем народження героїні Астрід Ліндгрен — Пеппі Довгоїпанчохи. Саме в цей день у 1944 р. шведська письменниця подарувала своїй дочці Карін перший рукопис про пригоди рудоволосої дівчинки.

• Відома шведська ювелірка Марія Нілсдоттер запустила продаж своєї нової колекції «Довгопанчоха». Вона складається з 20 срібних прикрас, пов’язаних із героями чи предметами з книжок про Пеппі. Наприклад, у колекції є каблучки із паном Нільсоном (мавпочкою Пеппі), сережки у формі гирі, намисто із золотими монетами та ін.

• У 1971 р. легенда японської анімації Хаяо Міядзакі разом із режисером Ісао Такахата взялися за роботу над адаптацією знаменитого твору шведської письменниці. Анімована історія невгамовної та життєрадісної дівчинки мала з`явитися завдяки студії «Ghibli», студії, яка подарувала світові «Принцесу Мононоке», «Віднесених привидами», «Мандрівний замок Хаула» та інші картини. На жаль, фільму так і не судилося вийти на екрани. Причини не були публічно оголошені, але Ліндгрен відмовилася продовжувати співпрацю з «Ghibli», і проєкт скасували.

65 років з часу публікації роману «Убити пересмішника» Гарпер Лі

• Гарпер Лі отримала Пулітцерівську премію за роман «Убити пересмішника» в 1961 році. У 1999 році книга була визнана «найКращим романом століття» за результатами опитування, опублікованого в Library Journal.

• Персонаж Ділла змальований з друга дитинства Гарпер, письменника Трумена Капоте, який написав «Сніданок у Тіффані».

• У 1962 році була випущена екранізація фільму «Убити пересмішника». Фільм мав касовий успіх. Авторка сказала про фільм: «Я думаю, що це один з найкращих перекладів книги в кіно, коли-небудь зроблених». Фільм отримав 3 премії Оскар.

• Під час написання книги авторка зупинилася на двох варіантах назви, а саме: «Аттікус» та «Сторож». Проте врешті вони видались їй надто персоналізованими й акцентованими лише на персонажеві. Тож письменниця використала фразу з книги: «Убити пересмішника», що означало «вчинити гріх».

20 років з часу написання роману «Крадійка книжок» М. Зузака

• Роман «Крадійка книжок» перекладений тридцятьма мовами.

• він входить у п’ятірку найчастіше купованих книг у світі.

• В основі твору – спогади батьків письменника про своє воєнне дитинство: бомбардування Мюнхена, потоки євреїв, що прямували в Дахау, голод і загибель рідних.

• Цей роман перебував у списку «The New York Times Best Seller list» понад 230 тижнів.

• У 2013 році на основі роману був знятий фільм.

Твори українських письменників

185 років із часу виходу з друку збірки «Кобзар» Т. Шевченка

• 26 квітня 1840 року вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Воно мало наклад усього 1000 примірників і було видано за сприяння полтавського поміщика Петра Мартоса, письменника Євгена Гребінки та Василя Штернберга, який виступив у ролі художника. Він створив гравюру, на якій зображені співак-кобзар та хлопець-поводир.

• 8 творів на цигарковому папері, 115 сторінок. Після того, як у видання втрутився цензор, наступні примірники вже мали 114 сторінок. До сьогоднішнього часу оригінал «Кобзаря» зі 115 сторінками, який вилучили, безпосередньо, у самого Шевченка при арешті, зберігся.

• 1847 року «Кобзар» було заборонено та вилучено з бібліотек.

• У Черкасах в історичний будівлі кінця ХІХ століття розташований унікальний музей однієї книжки, присвячений цілком «Кобзарю». Музей відкрився 1998 року, ініціатива його створення належить Ользі Шарапі, яка є родичкою Тараса Шевченка по лінії його брата.

120 років з часу написання п’єси «Хазяїн» І. Карпенко-Карого

• Сатирична комедія «Хазяїн» є художнім продовженням комедії «Сто тисяч».

• У грудні 1900 р. цензура дала дозвіл на постановку п’єси, і вже в січні у Києві з великим успіхом відбулися перші вистави. Головну роль – Пузиря – виконував сам автор.

• П'єса «Хазяїн» багато разів ставилася на сценах українських театрів. Зокрема, в театрі «Березіль», де роль Пузиря зіграв Амвросій Бучма.

• Панас Саксаганський у мемуарах «Театр і життя» згадував, що багатий мільйонер Терещенко через свого агента пропонував Іванові Карпенку-Карому хабар за те, щоб п'єсу «Хазяїн» зняли з репертуару. Адже припускав, що образ Пузиря створений на основі його портрету.

• Адаптація сценарію до серіалу за мотивами п’єси І. Карпенка-Карого «Хазяїн» на сучасний лад зайняла півроку. Режисером серіалу став Тарас Ткаченко, який зняв «Чорного ворона» за романом однойменного бестселера відомого українського письменника Василя Шкляра.

75 років з часу публікації роману «Сад Гетсиманський» І. Багряного

• За біблійною легендою, Гетсиманський сад — місце передсмертних мук, молитов Ісуса Христа.

• Дії твору розгортаються в Харкові, у в'язницях на Раднаркомівській та Холодній горі.

• Твір називають гімном людській гідності й одночасно гнівним вироком тоталітарному сталінському режиму.

• Багряний додав у книгу автобіографічні елементи зі свого життя.

• У 1992 році постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Шевченківську премію за романи «Сад Гетсиманський» і «Тигролови».

45 років з часу публікації роману «Роксолана» П. Загребельного

• Для втілення ідеї роману «Роксолана» письменник два роки вивчав літературу та традиції мусульман, Коран і закони шаріату, аби розповісти історію української дівчини близько до реальних подій. Щоб відтворити на сторінках історичне тло, автор відвідав Туреччину та подивився місця, де жила Роксолана.

• Джерелами натхнення для свого роману про Роксолану Загребельний називав книгу ученого-сходознавця Агатангела Кримського «Історія Туреччини», у якій Роксолані відведено близько 20 сторінок.

• Сюжет цього історичного роману Загребельного надихнув митців на екранізацію. У 1996—2003 р.р. на кіностудії «Укртелефільм» український режисер Борис Небієрідзе відзняв вітчизняний серіал «Роксолана».

• Серіал «Величне століття. Роксолана» став найдорожчим телевізійним шоу в історії турецького телебачення. Основою сценарію послужили середньовічні документи та історичні романи.

35 років із часу написання повісті «Місце для дракона» Ю. Винничука

• Уперше історико-фентезійна казка «місце для дракона» була опублікована 1990 року в збірці «Спалах». Окремими виданнями книга виходила у видавництвах «Піраміда», «Фоліо», «Чорні вівці».

• У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви.

• Ця повість підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, спонукає з’ясувати для себе, що є добро, а що – зло, яку величезну цінність має людське життя, яке не маєш права зганьбити й відібрати. Твір змушує нас замислитись і над загальнолюдськими проблемами: чи може зло породити добро, чи кожен гріх можна спокутувати, що керує вчинками окремих людей?

• Казкова повість «Місце для дракона» витримала 8 перевидань й увійшла до програми з української літератури середньої школи.

10 років з часу публікації повісті-казки «36 і 6 котів» Г. Вдовиченко

• Книга «36 і 6 котів» Галини Вдовиченко увійшла до короткого списку премії Дитяча Книга року ВВС-2015. У 2016 р. здобула звання «Найсмішніша книжка року» від дитячого журі конкурсу «Волохатий олівець» на Книжковому Арсеналі.

• Персонажами книги є 42 коти з оригінальними іменами, які оселилися у квартирі жінки та її племінника.

• Станом на початок 2025 р. було продано понад 250 тис. книжок із цієї серії – високий показник для українського книжкового ринку.

• Перекладена латиською, литовською, німецькою, грузинською, китайською, а також уривки – англійською й чеською мовами.

• За мотивами книги «36 і 6 котів-детективів» творча студія Наталії Журавльової на сцені Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Григоровича Шевченка поставила благодійну виставу «36 і 6 котів».

Ювілей книги — це відмінний привід ознайомитися з великим твором літературного мистецтва або можливість знову пережити забуті історії. Одні книги народжуються та швидко згасають, інші залишаються актуальними кілька століть і продовжують надихати нові покоління. Вони допомагають зрозуміти навколишній світ, дарують небачені обрії та пробуджують мрії, розкривають таємниці добра і зла, збагачують знаннями. Саме такі книги святкують цьогоріч свої ювілеї! Вони вже з нетерпінням чекають на вас на поличках нашої книгозбірні!

Цитати із збірки:

• «Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила і воля святая!».
• «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».
• «Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні дивитись, плакать – і мовчать».
• «Нема на світі України, немає другого Дніпра».
• «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Цитати з твору:

• «Якщо закохані далеко один від одного і якщо вони удвох дивляться на небо, то значить, що вони разом».
• «Не забувайте велике правило нашого століття: завжди будьте цілковитою протилежністю тому, чого від вас чекають».
• «У нього було напоготові скільки завгодно галантних фраз, але жодних думок…».
• «Один англійський мандрівник розповідає про те, як він дружив із тигром; він виростив його, пестив його, але завжди тримав у себе на столі заряджений пістолет».
• «Варто тільки людині зробити дурість, як вона намагається негайно ж послатися на свої добрі наміри».

Цитати з твору:

• «І сам хазяїн наш всіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть — тягни!».
• «Музика до всякого серця і до всякої душі однакового говорить своїм улесливим, чарівним язиком!».
• «…То з степу не вилазив, а тепер почав між люде виходить, і треба оглядатись, що люде скажуть. І без людей погано, і з людьми погано…».
• «…Трудно там правду насадить, де споконвіку у корені лежить неправда!».
• «Всі рвуть, де тільки можна зірвать, а я буду дивиться та завидовать, як люде багатіють? Я не такий! Завидують тілько недотепи!».

Цитати з втору:

• «Нічого немає ворожішого й ненависнішого для жінки, ніж війна».
• «Людина з владою у руках відрізняється від звичайної так само, як збройний від беззбройного».
• «Тепер переконалася, що дияволи – тисячоликі. Часто й не знаєш, де вони і які».
• «Воістину: краса – в очах того, хто любить».
• «Мені здається, що щастя людини – тільки в її дитинстві. Повернутися туди бодай краєчком душі – і вже був би найщасливіший на світі».

Цитати з твору:

• «Зрозумій: коли йде війна — гинуть лише вояки. А коли володар хоче зміцнити владу – поети гинуть у першу чергу».
• «Дракон приходить на світ лихо чинити. За гріхи наші людські мусимо спокутувати, бо така воля господня, і не тобі проти неї йти. Так же й пращури твої чинили, ніхто з них себе не пострамив. А книги добра вчать. Як же ти зло чинитимеш, коли праведним станеш?».
• «Йди геть від людей! Іди в непролазні хащі, в скелі і в болота! У тебе ж крила! Ти забув про них?.. Злети у небо, тільки подалі від ненаситної юрби! Бо не пише, як бог, хто не терпів, як пес!».
• «А це вже не зарікайся. Буває, що й вовка змалечку приручать та при хаті тримають. І що з того? Вовк все їдно в ліс дивиться. Підросте й дремене, а то ще й хазяїна задере».
• «Я проник йому в душу і дав розум. Для чого? Невже тільки щоб загибель його була у стократ болючішою? Навіщо я виховував у ньому розуміння краси і добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко вмирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні».

Цитати з твору:

• «Не сумуй. Рано чи пізно все стане зрозуміло, все стане на свої місця і вишикується в єдину красиву схему, як мережива. Стане зрозуміло, навіщо все було потрібно, бо все буде правильно».
• «Мало хто знаходить вихід, деякі не бачать його, навіть якщо знайдуть, а багато хто навіть не шукає».
• «Ніколи не вважай себе не таким, яким тебе не вважають інші, і тоді інші не визнають тебе не таким, яким ти хотів би їм здаватися».
• «У всьому є своя мораль, потрібно тільки вміти її знайти».
• «Якби кожна людина займалася своєю справою, Земля б крутилася швидше».

Цитати з твору:

• «Життя – це життя. А розплата за нього – провина й сором».
• «Зазвичай цікавість приводить до того, що стаєш свідком страшного людського лементу».
• «Життя – не більше, ніж жарт, нескінченна послідовність забитих голів, бешкетних витівок і незмінного репертуару безглуздих балачок».
• «Ми довіряємо тільки тим, кому треба».
• «Страшні сни з’являлися, як завжди, ніби найкращий гравець команди-суперника, про якого подейкують, що він зазнав травми чи захворів, – але ось він, розминається з усіма, готовий вийти на поле. Або як потяг, що за розкладом прибуває на нічний перон, тягнучи за собою мотузку зі спогадами. Усе тягне й тягне. Весь час незграбно підкидає».

Цитати з твору:

• «Один — то може бути ворог народу. Два — може бути. Сто — може бути. Тисяча — теж може бути. Але сотні тисяч! Але мільйони!! То вже не вороги народу. То є народ! Народ!».
• «Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незламаною душею, аніж повзати на колінах і вмерти двічі — морально й фізично. Але в першім варіанті ще є шанс взагалі не вмерти».
• «Всі дороги сходимі, й всі могили зчислимі, і кожна ніч — навіть полярна ніч! — кінчається ранком».
• «Людина — це найвеличніша з усіх істот. Людина — найнещасніша з усіх істот. Людина — найпідліша з усіх істот».
• «Андрій посміхається — як шкода, що минув вік чудес, вік чаклунів і характерників... Але одне «чудо» все-таки йому приступне — чудо втечі з цих мурів душею, чудо абстрагуватися від них».

Цитати з твору:

• «Ми плили вперед, борючись із течією, яка безперервно тягла наш човен назад у минуле».
• «А в голові лунає одна думка: живеш тільки раз, тільки раз».
• «Якщо тобі раптом захочеться засуджувати когось, згадай, що не всі люди на світі володіють тими перевагами, якими володів ти».
• «Стриманість у судженнях – запорука невичерпної надії».
• «Якщо забрати одну цеглинку, може зруйнуватись уся будівля».

Цитати з твору:

• «Зраділи, що їх виганяють на балкон, а не надвір, під холодний дощ. Хоча могло бути й так. Бо заслужили».
• «Малюки, відчувши себе в центрі уваги, танцювали так, наче складають іспит в академію танцю, і саме тут, саме зараз вирішується їхня доля».
• «Бо коли танцюєш, то нічого не помічаєш».
• «Тридцять шість і шість – добре, сорок два – жахливе неподобство. Залежно, як подивитися на одні й ті ж цифри!.. Нас тут рівно тридцять шість і шість, тридцять шість дорослих та шестеро маленьких. Хороша цифра. Цифра щастя, здоров’я та гармонії».
• «Правильно, — підтримав Голота. — Тямущий кіт дасть собі раду за будь-якої ситуації».

Цитати з твору:

• «Обов’язок — це те, чого ми вимагаємо від інших і не робимо самі».
• «У своїх стосунках із людиною Доля ніколи на закриває рахунок!».
• «Брехня — це правда інших людей».
• «Ти любиш всіх, а любити всіх — означає не любити нікого. Тобі всі однаково байдужі».
• «Усе можна пережити, крім смерті».

Цитати з твору:

• «Я переконана, що можна навчитися літати. Звичайно, впасти на землю неприємно, але ж не обов'язково починати відразу з великої висоти».
• «Не слід засмучуватися через дрібниці. Бережіть своє здоров'я. У гостях треба завжди веселитися».
• «Знати, що з будь-якої подорожі можна повернутися додому, дуже-дуже приємно».
• «Коли серце гаряче й сильно б'ється – замерзнути неможливо».
• «Майте на увазі, що довго мовчати – небезпечно. Якщо язик не рухається, він швидко в'яне».

Цитати з твору:

• «Є в людині щось таке, що не підкоряється більшості, – це її совість».
• «Щоб жити в злагоді з людьми, я перш за все маю жити в злагоді із самим собою».
• «Не можна по-справжньому зрозуміти людину, поки не опинишся на її позиції… Потрібно залізти в її душу й побути в ній».
• «Якщо ти людина ввічлива, то розмовляй з іншими не про те, що цікаво тобі, а про те, що цікаво їм».
• «Просто є такі люди, вони... вони надто багато думають про той світ і тому ніяк не навчаться жити в цьому...».

Цитати з твору:

• «Любов багата ділом – не словами, й пишається собою без прикрас».
• «Сміється з шрамів той, хто ран не знає».
• «О, чом любов, така на позір ніжна, тираном обертається жорстоким!».
• «Страшна ненависть, та любов страшніша. З ненависті любов».
• «Сумні всі ті, хто так, як я, кохав».