КРУТИ: і сум, і біль, і вічна слава

29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 км на північний схід від Києва, відбулася битва, яка стала символом героїзму та самопожертви української молоді. Проти 4-тисячного більшовицького війська під командуванням М.Муравйова виступив загін із приблизно 400 студентів, гімназистів та добровольців.

Мурал художника Андрія Пальваля на одному з будинків на вулиці Велика Васильківська у Києві

Бій тривав близько п'яти годин, і хоча оборонці не змогли повністю зупинити ворога, їхній опір затримав наступ на Київ на кілька днів. Це дозволило уряду Української Народної Республіки укласти Брест-Литовський мирний договір, що визнав незалежність України.

Після бою кілька десятків студентів потрапили в полоні були розстріляні. Їх поховали з почестями на Аскольдовій могилі, і ця подія стала важливим символом боротьби за свободу України. Бій під Крутами був не просто епізодом збройного протистояння між УНР і Росією. Він став легендою, одним із символів Української революції.

Пам’ятник героям Крут на Аскольдовій могилі, встановлений у 1990-х роках

П. Тичина. "Пам’яті тридцяти

Більше інформації за темою:

Бій під Крутами (Український інститут національної пам’яті)

Бій під Крутами: п'ять важливих фактів

Що не так із традиційним баченням подій 29 січня 1918 року

День пам'яті Героїв Крут

Х/ф "Крути 1918"