Інформаційний інтерактив "Соборність України: як творилася держава"

Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

Соборність України: як творилася держава

online interactive

Розпочати

22 січня – День Соборності України

«День Соборності – особливий день в українській історії. Пам’ятаємо про тих, хто це робив більш ніж 100 років тому і пам’ятаємо про тих, хто зараз робить все можливе на сході нашої країни, щоб Україна була єдиною»

Розпочати

День Соборності України

Марки до Дня Соборності України

Історична довідка

Цікаві факти про День Соборності України

Поезії

Інфографіка

Відомі особистості

Історична довідка

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі. Процес об’єднання двох українських республік – УНР і ЗУНР – почався невдовзі після встановлення української влади у Східній Галичині і ще до того, як Директорія УНР переможно увійшла до Києва. 1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» (тобто попередній чи прелімінарний). Статті угоди констатували непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою». Зі свого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду «прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку». Договір підписали: від УНР – Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець, Панас Андрієвський, від ЗУНР – Лонгин Цегельський і Дмитро Левицький.

Софіївська площа в Києві під час проголошення об'єднання УНР і ЗУНР

Далі

продовжити

Історична довідка

Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати два окремі уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року. Не зважаючи на це, Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.

Софіївська площа в Києві під час проголошення об'єднання УНР і ЗУНР

Продовжити

День Соборності України

Марки до Дня Соборності України

Історична довідка

Цікаві факти про День Соборності України

Поезії

Інфографіка

Відомі особистості

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

1 грудня 1918 року між УНР і ЗУНР було підписано «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

За радянських часві День Соборності не відзначався: будь-яка згадка про проголошення незалежності УНР і День Соборності знищувалася. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості.

Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини XIX століття на українських землях, що були в складі різних держав.

Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року м. Хуст, в столиці Карпатської України. Ця демонстрація за участі понад 30 тис українців стала наймасовішою за весь час перебування краю у складі Чехословаччини.

На державному рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році після указу президента Леоніда Кучми.

Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати єдність.

ДАЛІ

День Соборності України

Марки до Дня Соборності України

Історична довідка

Цікаві факти про День Соборності України

Поезії

Інфографіка

Відомі особистості

Поезії

Павло Тичина

Ой що в Софійському заграли дзвони

Як засміялося ж до них та праведнеє сонце: "Не дурно гріло я, світило у кожнеє віконце!" Як заходилися хмарини ткати скатертини, — Хвилини! — Цвітуть та розцвітають небесні бархатини. Цвітуть в піснях вкраїночки, Дзвіночки срібляні. Душею чорнобривочки Струнчасто-осяйні! То ж матері майбутнії Стрічають дні ясні. О хвилі незабутнії! О сонце і пісні! Ой що в Софійському та грали дзвони, замовкали. Там прапори приймали, до народа промовляли: "Гей, разом, разом станемо на ворога ми, браття, — Завзяття! — Хто зрадить неньку Україну — прокляття тим, прокляття!" І суне військо лавою Від білих тихих брам. І з "Заповітом", "Славою" — Ввесь Київ наче храм. В нім скапала кров часові, Кров мучнів без вінця… І в нім горять Тарасові Вкраїнськії серця!

Ой що в Софійському заграли дзвони, затремтіли. Не білі голуби — янголи у небі пролетіли. Ой там збиралися під прапори, під соняшні ще й сині: Віднині — Не буде більше пана у вільній Україні! Ідуть, ідуть з музикою Під тінню прапорів Прекрасною, великою Рікою стиглих нив. Ідуть, ідуть — вітаються І славлять щасні дні, Жахтять-переливаються Їх душі вогняні. Ой та виходили попи з Софійського, з-за брами, — З хрестами, з корогвами. У шатах золотих коло Богдана правлять службу Божу. Як рожу — Вітай свою, Вкраїно, долю, — вітай дівчину гожу! Горять, горять свободою Вчорашнії раби, Бо вчули: "Встань з природою!" — Згук янгола труби. І встали всі, співаючи З природою весни. З природою вітаючи Чудові дійсні сни.

ДАЛІ

Поезії

Василь Симоненко

Леся Храплива-Щур

МАЙДАН СОФІЇ

Я ЗАКОХАНИЙ ПАЛКО, БЕЗ МІРИ

Про це запам'ятати нам: Далеко, в Україні, Прадавній там Софії храм, Пишається донині. І діти в школу там спішать Майданом край Софії. Червоні прапори стоять Зловіщо у завії. В зимовий ранок давній храм, Забутий і суворий Своїм мовчанням діточкам Про давнину говорить. Коли у Київ з всіх сторін Ішли, збирались люди, Коли звіщав Софії дзвін, Що воля всім нам буде.

Коли дзвонив: — Пропала тьма, Неволя довговічна, Вже ворогів лихих нема! — У Двадцять Друге Січня. Як розвилися прапори: Все золоті та сині, Сміявся кожний, говорив: — Ще жити Україні! У школу діти там спішать, Порошить сніг без впину, А дзвони Києва мовчать І снять про Україну. Снять: проженуть колись катів, Як виростуть ці діти, І вільних дзвонів вільний спів Піде по всьому світі!

Я закоханий палко, без міри У небачену вроду твою. Все, що в серці натхненне і щире, Я тобі віддаю. Ти дала мені радісну вдачу, Кров гарячу пустила до жил. Я без тебе нічого не значу, Ніби птиця без крил. Кожну хвилю у кожну днину Гріє душу твоє ім’я, Ненаглядна, горда, єдина, Україно моя. 31.07.1958.

ДАЛІ

День Соборності України

Марки до Дня Соборності України

Історична довідка

Цікаві факти про День Соборності України

Поезії

Інфографіка

Відомі особистості

Contextualize your topic

Інфографіка

ДАЛІ

День Соборності України

Марки до Дня Соборності України

Історична довідка

Цікаві факти про День Соборності України

Поезії

Інфографіка

Відомі особистості

Відомі особистості в історії

Євген Петрушевич

Володимир Винниченко

Павло Скоропадський

Михайло Грушевський

ДАЛІ

День Соборності України

Марки до Дня Соборності України

Історична довідка

Цікаві факти про День Соборності України

Поезії

Інфографіка

Відомі особистості

До Дня Соборності України Укрпошта випустила поштові марки

Поштова марка із зображенням Малого Державного Герба України – тризуба

Поштова марка "22 січня - День Соборності України"

Поштова марка "100 років проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР"

ДАЛІ

День Соборності України

Марки до Дня Соборності України

Історична довідка

Цікаві факти про День Соборності України

Поезії

Інфографіка

Відомі особистості

У День Соборності українців закликають пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність, аналізувати й враховувати помилки минулого. Сьогодні в Україні знову триває неоголошена Росією війна, розпочата у 2014 році. Однак ми знову показуємо ворогові та всьому світу свою справжню єдність. Українці знову встали обороняти свою незалежність та територіальну цілісність. Історія повторюється, а втім, на відміну від 1918—1921 років, сьогодні Україна має достатньо сили для того, щоб здобути перемогу.

На початок

Євген Петрушевич (1863–1940) Народився в містечку Буську на Львівщині, в родині священика. Здобув ступінь доктора права в Львівському університеті. Очолював боротьбу проти москвофільства, активний учасник Української національно-демократичної партії. В австрійському парламенті очолював українську репрезентацію. Президент Західноукраїнської Народної Республіки. 9 червня 1919 року йому передано військову і цивільну владу як диктатору ЗУНР, що передбачало поєднання обов’язків президента і голови уряду. В листопаді 1919 року із оточенням виїхав до Відня. У серпні 1920 року утворив закордонний галицький уряд (уряд диктатора ЗУНР). Після визнання Антантою Східної Галичини територією Польщі 15 березня 1923 року еміграційний уряд ЗУНР оголосив саморозпуск, Євген Петрушевич склав повноваження. Помер у Берліні 29 серпня 1940 року.

Президент Західноукраїнської Народної Республіки, який згодом став її диктатором. Від 1919 року – в еміграції, де продовжив боротьбу за відновлення незалежності ЗУНР, очолював уряд в екзилі

Михайло Грушевський (1866–1934) Народився 29 вересня 1866 року в місті Холм (нині – Польща) в сім’ї вчителя гімназії, організатора народної освіти. Виростав на Кавказі. Навчався у Тифліській гімназії, на історико-філологічному факультеті Київського університету святого Володимира. Із 1894 року – професор Львівського університету. Очолив Наукове товариство імені Тараса Шевченка, яке називають першою українською академією наук. У березні 1917 року обраний головою Української Центральної Ради. 1919 року емігрував до Чехословаччини, але 1924-го повернувся до Києва, де працював в Академії наук. У 1929 році обраний академіком АН СРСР. Однак вже згодом комуністичний режим розпочав нещадне цькування вченого. Від березня 1931 року перебував у Москві у “відрядженні” під пильним наглядом ОГПУ. Спецслужби в документах називали історика “Старик” або “Старець”. Заарештовувався за звинуваченням у керівництві “Українським національним центром”. Однак вини вченого не довели, тому звільнили. Помер у Кисловодську в 1934 році.

Історик, мав псевдо “Старець”, ідейний натхненник українського національного руху, з березня 1917 року – голова Української Центральної Ради. Його найважливіша наукова праця – “Історія України-Руси” в 10 томах. Над нею з перервами працював 38 років.

Передвступний договір ратифікували 3 січня 1919 року на першому засіданні Української Національної Ради – керівного органу ЗУНР. Для урочистого проголошення цієї Ухвали та завершення юридичного оформлення об’єднання двох республік до Києва було відряджено представницьку делегацію на чолі з віце-президентом УНР Львом Бачинським. 22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою. О 12-й годині розпочалася церемонія проголошення Акта Злуки. Урочистості почалися промовою голови делегації ЗУНР Льва Бачинського, потім Лонгин Цегельський зачитав вірчу Грамоту УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Ідея соборності охопила українців у найвіддаленіших куточках їх проживання. Відголоском історичного руху до Злуки на Закарпатті стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року, які постановили об’єднати Карпатську Україну з Українською Народною Республікою зі столицею в Києві.В умовах перманентної боротьби за свободу і незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї східних та західних українців. Ще від початку 1918 року однією з найбоєздатнішою військовою формацією УНР стали Січові стрільці, кістяком яких були галичани та буковинці. Зі свого боку, східноукраїнські командувачі Михайло Омелянович-Павленко й Олександр Греків очолювали Галицьку Армію. Апогеєм співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919 року.

Поштову марку "100 років проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР" введено в обіг Укрпоштою у 2019 році. Дизайн - художник О. Верменич. Номінальна вартість - 8 грн. Тираж марки - 130 тисяч.

Проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР є важливим етапом у формуванні самостійної та незалежної Української Держави. Це об'єднання українських земель, що розташовані на Західній Україні та в центральній частині країни, стало символом єдності та боротьби за незалежність.

Поштову марку до Дня Соборності України із зображенням Малого Державного Герба України – тризуба, введено в обіг 21 січня 2022 року.Тираж - 300 тисяч примірників. Номінал (еквівалент 12 грн)

За основу Малого Державного герба України було взято тризуб Київського князя Володимира Великого. У 1918 році знак із монет часів Володимира Великого взято за основу для герба УНР і цього ж року тризуб з’явився на українських банкнотах.

Павло Скоропадський (1873–1945) Народився 15 травня 1873 року в німецькому місті Вісбадені. Дитинство провів у родовому маєтку Тростянець на Полтавщині. Отримав належну соціальному статусу освіту – закінчив Петербурзький пажеський корпус. Брав участь у Першій світовій війні, нагороджений орденом Святого Георгія. У 1916 році – командир 34-го армійського корпусу, який дислокувався не території України. Із початком Української революції активно долучився до українізації армії, став командиром 1-го Українського корпусу. У жовтні 1917 року на з’їзді Вільного козацтва в Чигирині обраний отаманом. 29 квітня 1918 року став гетьманом Української Держави, яка здобула визнання майже 30 країн світу. 14 грудня 1918 року зрікся влади і таємно виїхав до Німеччини. Залишився лідером частини української політичної еміграції – гетьманського руху.

Нащадок одного з найстаріших козацько- шляхетських родів України. Останній гетьман України. За його правління було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалися освіта, наука, державний апарат.

Володимир Винниченко (1880–1951) Народився 28 липня 1880 року в Єлисаветграді (нині – Кропивницький) у селянській родині. Закінчив Єлисаветградську та Златопільську гімназії, юридичний факультет Київського університету святого Володимира. Під впливом соціалістичних ідей обрав шлях революціонера. Брав активну участь у Революційній українській партії, за що був виключений з університету. Лідер Української революції. На Всеукраїнському національному конгресі обраний заступником голови Центральної Ради, членом Малої Ради, згодом очолив українську делегацію на переговорах з Тимчасовим урядом. Був головою Генерального Секретаріату. Автор більшості декларацій та офіційних актів, зокрема I і IV Універсалів. Після революції опинився в еміграції, мешкав в Австрії та Франції. “Гарячими слідами” написав тритомну працю “Відродження нації”, де виклав власне бачення революційних подій.

“Лікар людських душ”, найпопулярніший драматург, публіцист, автор тритомної праці “Відродження нації”, заступник голови Української Центральної Ради, перший голова Генерального Секретаріату, голова Директорії УНР.

Поштова марка "22 січня – День Соборності України" була випущена до відзначенняДня Соборності України 22січня 2015 року. Серія: День Злуки Тематика: Герби Видання: Пам'ятні (ювілейні) Номінальна вартість: 2 гривні Тираж: 164 000 прим.