Календар зимових свят 2024-2025

Календар українських зимових свят

30

грудня

грудня

листопада

24

листопада

21

листопада

грудня

грудня

Андрія(Калита)

Введення

Катерини

Наума

Варвари

Сави

Миколая

12

грудня

січня

31

грудня

грудня

20

грудня

24

грудня

25

грудня

Легенда про Миланку та Василя

ВасиляНовий рік

Анни

Спиридона

Гната

Святвечір

Різдво

Маланки

січня

січня

січня

Новорічна ніч розкриває небо, і люди можуть просити у святих усе, що їм заманеться.

Івана Хрестителя

Другий Святвечір

Водохреще

Три куті: на Святвечір — Багата; на Маланку — Щедра; на Водохресний Святвечір — Голодна.

2024−2025

Святвечір (Багата кутя) 24 грудня На Святвечір вся родина має бути вдома. Не можна сваритися, а ліпше — помиритися з ворогами. Коли сонце починає заходити, до хати вносять дідух і ставлять його на почесному місці. Головна урочистість вечора — Свята вечеря, зготована на «новому вогні» з різних плодів землі: кутя та ще 11 пісних страв, з-поміж яких обов’язково борщ, риба, гриби, вареники, картопля, узвар. Починається свята вечеря з першою зорею — саме в цей час народився Ісус Христос. Свята вечеря символізує утворення добробуту на наступний рік. На знак миру члени родини діляться шматочком прісного хліба, який називається «облатка». На знак радості співають колядки.

Варварин день 4 грудня Красуню Варвару батько-язичник утримував у вежі, щоб застерегти від зазіхань. Варвара потай прийняла християнство. Тодішній закон забороняв сповідувати віру Христа. Варвару стратили. Згодом біля її могили сталися чудеса зцілення. Варвару вшановують як захисницю від наглої смерті та покровительку жінок. До неї звертаються з молитвами про щасливий шлюб і благополуччя дітей. На Варварин день ліпили вареники: з маком, вишнею, деякі («пірхуни») — з мукою замість начинки. Хлопця, котрому трапився пустий вареник, відтак весь день дражнили «пірхуном».

Маланки (Меланки), Щедрий вечір, Щедра кутя 31 грудня На Маланку варять щедру кутю. Вона вже не має бути пісною, тож можна додати скоромні інгредієнти, як-от вершки. Страви до новорічного столу всі ситні: пироги, вареники, ковбаси, млинці, обов’язково свинина — як пожертва Василю, покровителю цих тварин, щоб подарував достаток і добробут на увесь рік. Подавати рибу — погана прикмета: щастя, мов рибка, вирине з оселі. За святковим столом збирається вся родина: просять вибачення одне в одного, щоб провести рік у мирі й злагоді. На Маланку українці не лише смачно їдять, а й ворожать, щедрують, засівають, водять козу… Закінчуються обряди спаленням дідуха.

Різдво Христове 25 грудня В основі свята — народження у плоті Ісуса Христа, який прийшов на землю, щоб спокутувати гріхи людей, і став Спасителем людства. 25 грудня вітаємо одне одного: — Христос народився! — Славімо Його! На Різдво заведено збиратися в сімейному колі за багатим столом. Добре запросити до себе тих, хто з якоїсь причини не може відзначити свято як годиться. Що більше світла й добра буде в домі в це свято, то більше удачі та благ прийде в життя.

Савин день 5 грудня Святий Сава був ченцем і прославився добрими справами: заснував лікарню, притулок для жебраків, декілька монастирів і лавр. Тому традиція цього дня — бути добрішими одне до одного, провести час із рідними вдома. Не можна лаятися й пліткувати. Не варто й братися за нове: розпочате не дасть результату. Але якщо посвататися на Савин день, шлюб буде міцним.

День святого Ігнатія 20 грудня Ігнатій був учнем апостола Іоанна Богослова. За переказами, його носив малюком сам Господь, але й Ігнатій носив у серці Бога, тому й одержав ім’я Богоносця. День Гната завершує цикл передріздвяних свят. На Гната дівчата й жінки мали багато клопоту: пекли обрядове печиво, прибирали й мастили в хаті, майстрували прикраси. Тому й казали: «Гнат покваплює дівчат». Хлопці й чоловіки теж не байдикували: заготовляли дрова, лагодили сани, розподіляли ролі для вертепних дійств, ладнали зірку та костюми.

Водохреще 6 січня Коли Ісусові виповнилося 30 років і настав час вийти до людей, прийшов він на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Ісус охрестився і вийшов із води. У цю мить небо розкрилося і явився Дух Божий, що спускався з небес, як голуб, і зійшов на Ісуса. З цього часу Ісус Христос почав своє служіння людям. У день Богоявлення після служби в церкві в пам’ять про хрещення Ісуса Христа проводять велике освячення води у річках, озерах, джерелах. Люди вірять, що водохресна вода допомагає очиститися від хвороб і гріхів. Наші предки наділяли особливою силою і сніг, зібраний напередодні Водохреща. Ним умивалися, а потім довго зберігали для різних господарських потреб.

Катеринин день 24 листопада Катерина була освіченою, вродливою та багатою і понад усе прагнула пошуку істини буття. В юному віці прийняла християнство. Після хрещення дівчині явилася Діва Марія і простягнула перстень у ознаменування духовних заручин із Христом. Катерина багатьох навернула у християнство, заступилася за християн, яких приносили в жертву язичницьким кумирам. За це імператор велів піддати її тортурам, але Ангел спустився з неба й припинив муки. За відданість вірі Катерину шанують як святу великомученицю. День святої Катерини є святом дівочої долі. Цього дня дівчата ворожать. Уранці зрізають вишневу гілочку та ставлять у воду. Як зацвіте до Маланки, то й доля буде цвісти. Засохне — не бути весіллю цього року.

Івана Хрестителя 7 січня Господь послав святого Івана Предтечу людям, щоб підготувати їх до приходу Ісуса Христа. Саме святий Іван проповідував пришестя Ісуса та охрестив його. В українців це свято має ще одну назву — Посвятки. Адже святки добігли кінця, розпочинається період гулянь і весіль — М'ясоїд. Якщо у Святки прийнято відпочивати, то на М'ясоїд селяни поверталися до роботи: «Прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі». У свято 7 січня треба випити зранку склянку води, освяченої в церкві на Водохрещі. Тоді протягом року будуть здоров’я та щастя.

День святого Миколая 6 грудня Миколай виріс в релігійній атмосфері аскетичною та щедрою людиною. Волів присвятити себе науці. Коли хлопець досяг повноліття, його батьки загинули. Миколай витратив свій великий спадок на допомогу людям. Усі добрі справи Миколай робив таємно, але одного разу городяни вистежили його. За милосердні вчинки обрали єпископом. За життя Миколай визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, допомагав бідним. Церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як заступника. Традиції на День святого Миколая — сильний виховний момент. Це нагода пригадати все добре, що зробили діти протягом року й присоромити їх за нечемні вчинки.

Василів день 1 січня На світанку у Василів день починають посівати зерном: посівання покликане принести добробут, щастя та великий урожай на весь рік. Існує традиція, що щедрують дівчата, а посівають хлопці, і не навпаки, адже саме так «на щастя». Спочатку йдуть посівати до хрещених батьків та родичів, а потім до сусідів і знайомих. Найчастіше посівають пшеницею, можна посівати житом, ячменем, вівсом, але не горохом, оскільки вважається, що він виник зі сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може спричинити горе в родині. Українці вірили: яким буде перший день нового року, таким буде і весь рік. Тому жінки на Василя чепурилися й кілька разів змінювали вбрання, щоб у новому році завжди мати гарний вигляд.

День святої Анни 9 грудня Свята Праведна Анна — мати Діви Марії та бабуся Ісуса Христа. Українці шанують Праведну Анну як покровительку сімейного життя.

На День Анни дівчата збиралися та узгоджували різдвяні святкування, виготовляли різдвяні прикраси — павуків та їжаків із соломи. Старші жінки починали білити та прибирати оселі, краще підгодовувати свиней, щоб мати свіжину до Різдва.

День святого Наума 1 грудня Святий Наум — покровитель грамоти та наук, автор книги пророцтв. У давніші часи селяни віддавали дітей у науку в грудні: взимку роботи небагато, можна приділити увагу освіті. В інший час навіть діти були зайняті в полях або на городах. Розпочинали навчання на свято Наума, адже вірили: «Пророк Наум наведе на ум».

День пам’яті святителя Спиридона 12 грудня Чудотворець Спиридон був пастухом, мав дружину та дітей. Багато коштів віддавав на потреби ближніх. За це Господь нагородив його чудодійним даром: зціляти тяжкохворих, виганяти бісів та оживляти померлих. Цьому святому моляться про зцілення від різних хвороб. На Спиридона намагалися не працювати. Вважали, що цього дня святий жене шкідників із осель. Тож щоб не заважати йому, не бралися ані за віники, ані за інші інструменти. Денний час присвячували розвагам, а вечір призначався для ворожінь. У хатах запалювали всі свічки, щоб було світло, як удень: на Спиридона не можна сидіти в темряві.

Про Миланку та Василя У богині кохання Лади та бога всеєдиної гармонії Ладо була донька Миланка (вона ж Маланка, Меланка, Меланія). Одного дня її викрав лихий змій і запроторив до підземного царства. З полону чарівну Миланку звільнив богатир Василь, за якого вона і вийшла заміж. Так і повелося у наших предків напередодні Нового року вшановувати Маланку, як символ Місяця, а у сам Новий рік святкувати день Василя — символ Сонця.

День Андрія Первозванного 30 листопада Андрій Первозванний — один із 12 апостолів, який мав здатність зцілювати людей від тяжких недуг. Святий проповідував християнство й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». День Андрія Первозванного відомий ще як Андріївські вечорниці, або Калита. Цього дня молодь влаштовувала гуляння. Дівчата ворожили, як на Катерину. Хлопці «робили збитки»: виносили на городи січкарні, знімали ворота й несли до господ майбутніх наречених. Разом грали в «Калиту».

Водохресний Святвечір (Голодна кутя) 5 січня Цей день — день покаяння та посту, які готують людей до світлого та важливого свята — Хрещення Господнього. Святкова вечеря складається з пісних страв. Головна на столі — голодна кутя з пшениці, перетертого маку, родзинок, меду. Додавати масло заборонено. Люди говіють, поки в церкві не освятять воду. В народі Водохресний Святвечір вважали розгулом нечистої сили. Тому напередодні господар малював крейдою хрест на дверях, що мало вберегти оселю від лиха.

Введення в Храм Пресвятої Богородиці 21 листопада Свято вшановує перше відведення Діви Марії в храм. У цей день моляться за здоров’я дітей і мир у родинах. Введення замикає осінній сезон і починає зимовий. Народним традиціям святкування властива тенденція — накликати добробут на майбутній рік. Ранком на Введення коровам мастили вим’я маслом — «щоб давали багато молока». Частували корів густою киселицею з борошна — «щоб була густа сметана». Вважали, хто цього дня прийде першим до хати, буде «полазником», що принесе або щастя, або невдачу на новий господарський рік. Тому бідніші люди стримувалися від відвідин. Добра ознака, якщо полазник — молодий гарний чоловік із грішми.