День боротьби за права кримськотатарського народу

Мистецький огляд

День боротьби за права кримськотатарського народу

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (1944)

До 80-річчя депортації кримськотатарського народу

18 травня Україна відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановує пам'ять жертв депортації кримських татар 1944 року. Депортація кримських татар стала одним із жахливих прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Кримські татари сформувалися як народ у період Кримського ханства – держави, яка існувала на півострові від 1441 до 1783 рр. Життя кримських татар на півострові змінилось із приходом на ці землі російської імперії. Наприкінці вісімнадцятого століття російські війська розгромили Бахчисарайський палац, знищили архіви і зробили все, щоб знищити культуру корінного народу Криму. Колоніальна політика росії зумовила декілька хвиль еміграції кримських татар. Російська імперія використовувала їх виселення, аби ще більше русифікувати так звану «Новоросію». Зрештою, кримські татари стали меншиною в Криму. Це був початок трагедії, що сягнула апогею в середині ХХ століття.

Русифікація Криму продовжилась і в радянські часи. Становище ще більше погіршилося після того, як до влади прийшов Йосип Сталін. Почались масові репресії кримськотатарської інтелігенції. Кульмінацією багатовікової послідовної колоніальної політики росії щодо кримських татар стала депортація - насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини - Криму, здійснене упродовж 18–21 травня 1944 року. Офіційною «причиною» депортації стало огульне звинувачення всього кримськотатарського народу в співробітництві з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. 18 травня 1944 року - день початку депортації, коли жінок, дітей, інвалідів війни та людей похилого віку зігнали до товарних вагонів та, ущент заповнивши їх переселенцями, відправили за кілька тисяч кілометрів від рідної домівки, є днем трауру (крим. Matem künü) в історії кримськотатарського народу і днем пам'яті в Україні.

Анексія Криму російською федерацією у лютому 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Зараз кримські татари пліч-о-пліч з українцями борються проти російської агресії за свою свободу та свій дім.Збереження унікальної культури кримськотатарського народу, його звичаїв, національного одягу крізь буремні історичні перипетії може вважатися втіленням незламності та поваги до автентики й традицій. З метою широкого ознайомлення з історичною спадщиною та сучасною культурою Криму, як частини України, до цієї дати відбуваються інформаційно-освітні заходи, як-то обговорення книг, перегляди фільмів, мистецькі виставки.

Доповнити знання про кримськотатарську історію та культуру допомагаєпроєкт «Сенси, що об'єднують», який впроваджується ГО «Алєм» у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики України, Міністерством освіти і науки України, науковими, освітніми, музейними, театральними закладами. У Киеві на зустрічі з представниками українських медіа були представлені елементи кримськотатарської культури та сенси, що об'єднують українців та кримських татар.

На своєму історичному шляху культура кримських татар зберегла власну ідентичність та самобутність. Орнамент є засобом передачі знань від покоління до покоління в культурному та історичному аспектах життєдіяльності народу, саме тому знання про Орьнек збереглись під час депортації.

За результатами проєкту 26 лютого 2024 року були підготовлені документи та інформаційні матеріали для включення чотирьох елементів нематеріальної культурної спадщини кримських татар до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України: «Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього» (2018), «Практика та культурний контекст приготування чіберек та янтик - традиційних страв кримських татар» (2023), «Кавова традиція кримських татар» (2024), «Агир ава ве Кайтарма - традиційний танець кримських татар» (2024).

Важливою рисою національного вбрання кримських татар є гармонія з довкіллям. Народний одяг кримських татар традиційно включає натуральні тканини, ручну вишивку, орнаменти як обереги та сакральні символи, тонку ювелірну роботу. Він багато прикрашений вишивкою на рукавах і на грудях, з використанням дрібних намистин або бісеру.

Жіночий повсякденний одяг зазвичай складався з сорочки широкого крою і сукні-халата, виготовлених з недорогих тканин. На голову пов'язували білу косинку, іноді з орнаментом. Кисті рук ховалися манжетами «ельк'апик», пришитими до рукавів. Під сукню одягалися сорочка і штани. Нижня сорочка жіночого кримськотатарського костюма називається «ич кольмек» або «ич тюб», вона широкого крою, з бавовняної тканини. Багаті шили її з шовку-сирцю. Довгі широкі з глибокими складками шаровари закривали щиколотку. Довга сукня зазвичай шилася зі смугастої шовкової тканини. На сукню надягали розшитий золотом жилет. Він мав круглий виріз біля горловини і застібався на багато ґудзиків. Жінки по-різному обв'язували голову різноманітними хустками, а дівчата носили шапочки круглої форми з китичкою.

Кримськотатарський жіночий головний убір «фес» за формою являє собою нижню частину усіченого конуса. Це маленька шапочка, прикрашена вишивкою або монетами. Висота феса повинна становити чотири пальці жіночої руки, щоб добре триматися на голові. Верх феса прикрашав круглий ювелірний виріб «тепелік», інкрустований каменями. Головний убір чоловіків називався «к'алпак'», його виготовляли з каракулю.

Важливим атрибутом жіночого кримськотатарського вбрання є пояс «к'ушак'». Він наділяється певним символічним змістом, показує соціальний статус дівчини. Окрасою пояса займаються ювеліри; бляшка може бути як повністю філігранною, так і карбованою з металу. Іншим аксесуаром є нагрудна, V-подібна деталь «кокюслюк» або «герданлик'». Вона складається з монет, викладених в кілька рядів, або із сітки з перлів.