Міжнародний день голокосту ромів

Медіапрезентація

(Чорний жах)

"каli traS"

2 серпня Міжнародний день голокосту ромів

Пораймос – саме такий термін прийнято використовувати на позначення геноциду ромів у нацистській Німеччині з приходом до влади Адольфа Гітлера та на території всієї Європи під час Другої світової війни.

2 серпня щороку на міжнародному рівні вшановують пам’ять жертв нацистського геноциду ромів. Саме в ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі нацисти вбили понад 4000 ромських в’язнів.

Геноцид почався після приходу нацистів до влади з поступового ізолювання ромів та позбавлення прав. Кочовий промисел був заборонений, артисти і музиканти були виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури. Викликане цим безробіття нацисти видавали за доказ того, що роми "не люблять працювати". Їх могли доправити до концентраційних таборів як "асоціальний елемент".

Таврування, обмеження та упередження щодо ромів існували в європейських суспільствах задовго до диктатури націонал-соціалістів. Проте нацисти довели ці упередження до крайнощів. Вони бачили в ромах не рівноправних співгромадян, що належать до етнічної меншості, а членів чужої, ба більше, шкідливої, "раси".

"Нюрнберзькі закони" від 15 вересня 1935 р. проголосили єврейський і ромський народ "расово чужими" для німців групами. Їх олосили "асоціальним елементом, який шкодить суспільству" і почали виключати із громадського, культурного та політичного життя. У 1939 р. їм забороняють навчати дітей у школах, а потім – і вільно пересуватися. За задумом вождів Третього Рейху, на етнічні мапі Європи ромів не мало бути. При рейхсміністерстві охорони здоров'я заснували "Центр расової гігієни". Він мав виявити і поставити на облік всіх циган, які проживали в Німеччині. Центр допитував родини і складав списки. Поліція допитувала сусідів, щоб уточнити дані. На облік брали навіть тих, хто служив у вермахті, авіації та на флоті. В 1942 р. центр зареєстрував 30 тисяч осіб.

Концентраційний табір Равенсбрюк розташований в 90 кілометрах від Берліна в місті Фюрстенберг на Хафеле в дуже пейзажному місці на березі річки. За час існування з 1939 по 1945 роки в нелюдських умовах там перебували понад 130 тисяч осіб. Він був найбільшим табором нацистів для жінок.

Табір "Освенцим"

"Доктор" Йозеф Менгеле (по центру)

Взятих на облік ромів ділили на "чисту циганську расу", "змішаних циганів" та "мандрівників за циганським зразком". За обліком мало наступити "вирішення циганського питання": популяція ромів підлягала знищенню найменш затратними і трудомісткими засобами. Згідно первинних планів, "вирішення проблеми" мало відбуватися через стерилізацію. Спершу її панували проводити в лікарнях, та згодом вдалися до перевіреного методу: як і євреїв, ромів почали масово звозити у концентраційні табори. Освенцимі стерилізацією ромів до 1944 р. займався доктор Менгеле. У концтаборі Равенсбрюк есесівські лікарі стерилізували 120 дівчат-ромок. Ця практика тривала в таборах до 1945 р.

У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті "Аушвіц-Біркенау" нацисти вбили близько 3000 ромів, офіційно закривши "ромське питання".

загалом

600 000 +

жорстокість та масові вбивства...

Аушвіц або Освенцім, також відомий, як "Фабрика смерті". Його жахи, колосальні жертви, жахливі умови та варварське ставлення до всіх людей.

Концтабір "Аушвіц"

місця катувань

газові камери

речі вбитих

Казарми

Територія Аушвіц

Аушвіц Біркенау

Мертвим речі непотрібні. Гори одягу людей, яких вбили.

Саме там проводилося найбільше масових вбивств.

Знущання над людьми, в Освенцімі, невід'ємна частина.

Фабрика смерті

Аушвіц Біркенау (Освенцім)

Місце з жахливими умовами, де на всіх чекала смерть.

Фабрика смерті, місце звідки не вибратись живим.

Так виглядає концтабір зовні. Перше, що бачили полонені.

Штурмбанфюрер СС, комендант концтаборів Аушвіц 1 і Міттельбау.

Оберштурмбаннфюрер СС, комендант таборів смерті Аушвіц і Майданек під час Другої світової війни. Після війни визнаний винним у скоєнні військових злочинів і страчений.

Воєнні злочинці!

Перший комендант концентраційного табору Аушвіц, інспектор концентраційних таборів, заступник головного інспектора концентраційних таборів в Головному адміністративно-господарському управлінні СС.

1944-1945

Ріхард Бер

1943-1944

Артур Лібехеншель

1940-1943

Рудольф Гьосс

коменданти в Освенцімі

люди, які винні в смерті мільйонів

В концтаборі Аушвіц-Біркенау, де сталася жахлива трагедія з геноцидом ромів, загинуло також багато інших народів, які підлягали дискримінації з боку фашистів, в тому числі і українці.

Історія ромів, яким вдалося вижити в Аушвіці.

Тим кому пощастило...

Марцан, перший табір для інфтернованих осіб для ромів

Більшість ромів з Німеччини та окупованої Європи нацисти направляли до концентраційних таборів у східній Німеччині та Польщі. Разом з гомосексуалістами та свідками Єгови їх вважали найнижчою категорією ув'язнених. Польських, українських, білоруських та російських ромів знищували в газових камерах одразу. Німецьких і австрійських вважали більш "цивілізованими" і поміщали в так звані "сімейні табори" – особливий сектор, де чоловіків не відокремлювали від жінок, а дітей – від батьків. Але і серед них мало кому вдалося вижити. Ті, кого не знищували під час "ліквідацій", вмирали від голоду і тифу.

У Латвії вбивства безупинно тривали з квітня 1942 року по березень 1943 року і забрали життя майже двох тисяч ромів. В Естонії в 1941–1943 роках вбито буквально всіх естонських ромів. На півночі росії наказом по групі армій було визначено різницю між кочовими ромами і осілими. Останнім було дозволено залишитися на місцях проживання за умови, якщо вони прожили там понад два роки. Кочових належало "передати" на розстріл найближчій айнзацкоманді СД. Втім, різниці у ставленні до цих груп не було.

Ромів вбивали навмисно й жорстоко. Винищенням займалися спеціальні каральні загони – айнзатцгрупи кількістю від 1000 до 1200 осіб. Їхні командири могли особисто ухвалювати рішення про розстріли населення.

Після нападу Німеччини на СРСР багато таборів не встигли переміститися на схід. На окупованих територіях починаються масові страти. У більшості випадків нацисти не створювали для ромів спеціальних таборів. Іноді їх розміщували в єврейських гетто, а потім - знищували. Але найчастіше – вбивали цілими таборами прямо там, де зустрічали.

Сотні ромів було знищено в Малині, Василькові, Обухові, Бахмуті, Маріуполі, Кіровограді, Новгороді-Сіверському, Кривому Розі, Миколаєві, Херсоні.

• У Сімферополі, де був спеціальний "циганський квартал", вбили понад 800 осіб.

• 30 вересня 1942 року в Чернігові розстріляли, за різними оцінками, до двох тисяч.

• У лютому 1942 року в Артемівську (Бахмуті) зондеркоманда 4b розстріляла двадцять родин ромiв (більш 900 осіб) у колишній гіпсовій шахті.

• У Миколаївській області у вересні 1941 року особовий склад айнзацгрупи D ліквідував понад сотню ромів, у тому числі жінок та дітей.

Перші масові вбивства ромів в Україні

Письменник Анатолій Кузнєцов у романі "Бабин Яр" писав: "На ромів фашисти полювали, як на дичину. Вони підлягали такому ж негайному знищенню, як і євреї ... Ромів везли в Бабин Яр цілими таборами". Серед киян поширилася гірка примовка: "Немцы пришли – гут! Евреям капут. Цыганам тоже. Украинцам – позже".

Монумент у Бабиному Яру "Ромська кибітка" відкрили 27 вересня 2016 року

Протягом вересня-жовтня 1941 р. в Бабиному Яру поблизу Кирилівської церкви були знищені три табори, які традиційно зупинялися влітку на околицях міста — у Старій Дарниці, Куренівці та Святошині. Офіційних даних про ліквідацію немає.

Кожного року, 2 серпня відзначається надзвичайно важливий день, який ні в якому разі не можна забувати, бо кожна національність, так само як і кожне життя, є важливою. Масові знищення ромів - трагедія для всього світу, і ми, а також наступні покоління, маємо про це пам'ятати!

«Калі траш» у перекладі з ромської означає «чорний жах». Так називають період в історії ромів за часів Другої світової війни.

Іраїда вважає, що масові вбивства ромів та тема «зневаженого» геноциду ромів малодосліджена, але свідчення, які вдалося зберегти є надзвичайно цінними.

Іраїда Майданець

В одному селі, на Волині, вбили приблизно 60 родин, за словами ромки, це одна із найбільших акцій геноциду ромів.

Парасковія Стоянович

В селі Видерта Камінь-Каширського району 1943 фашисти "зачищали" всіх ромів, мене врятувала мати, закривши 10-річного мене своїм тілом.

Микола Юзепчук

Кожна історія має значення, бо кожне життя важливе!

вони вижили і не скорилися...

роми які вижили...

Через відсутність надійної статистики кількість жертв оцінити складно. За приблизними оцінками, у межах сучасної України загинуло близько 24 тисяч ромів. Підрахунки втрат на окупованій німцями частині України у порівнянні з переписом населення 1939 р. дають підстави вважати, що на цій території були вбиті мало не всі роми, які проживали тут до війни, – понад 12 тисяч осіб. Ще понад 12 тисяч загиблих були не місцевими, а депортованими в Україну (до Трансністрії) з Румунії. Втім, навіть ця оцінка є попередньою, адже вона ґрунтується лише на тих випадках вбивств, що були зафіксовані. Слід припускати, що насправді їх було набагато більше.

Карта місць масових убивств ромського населення на території України з проєкту "Зневажений геноцид" Українського центру історії вивчення

Про історію ромського хлопчика, який вижив у концтаборі під час голокосту та потім стає відомим музикантом.

Цей фільм про голокост ромів, він звертається до життя ромської дівчинки в Мексиці і розкриває питання расизму та соціальної нерівності.

Фільм розповідає історію дівчинки-ромки під час великої облави на євреїв і ромів у Парижі під час Другої світової війни.

• "Облава" (La Rafle, 2010)

• "Рома" (Roma, 2018)

• "Безсмертний" (The Immortal, 2019)

• "Казки на ніч" (Drunken Nights, 2008)

Стрічка оповідь про життя ромів у Чехії та їхні страждання під час нацистської окупації.

Фільми, які допомoжуть зрозуміти весь жах голокосту

Книга розглядає історію та сучасність геноциду ромів в Україні, звертаючи увагу на насильство та дискримінацію. Автор аналізує причини та наслідки цієї проблеми,

Ця книга - короткий огляд Голокосту, подій та причин, що призвели до геноциду євреїв та ромів під час Другої світової війни.

Книга оглядає історію Аушвіцу в контексті нацистського плану "остаточного рішення", розкриваючи життя в таборі, механізми знищення та спроби вижити.

• Аушвіц. «Остаточне рішення» нацистів

• «Війна та геноцид. Коротка історія Голокосту»

• Геноцид ромів України

• Голокост. Нова історія

Ця книга переосмислює Голокост, звертаючись до нових джерел і архівів, а також розглядає особисті історії та психологію учасників цієї трагедії.

книги, які допомжуть усвідомити весь жах голокосту

Ірена Сендлер

"Геноцид ромів — це не просто минуле, воно відбивається на нашому сьогоденні і матиме вплив на наше майбутнє. Пам'ять про цю трагедію має бути вічною."

Трагічні сторінки недавнього минулого повторюються сьогодні в нашій державі. Російська армія, порушуючи норми міжнародного законодавства та закони людяності, цинічно вбиває представників всіх національностей та рас, лише тому, що вони живуть в Україні й борються за свою землю і свободу. Від початку повномасштабної війни роми, на рівні з усіма громадянами України, що мають різне етнічне походження, протистоять російському агресору, беруть участь у русі опору. Роми служать у лавах ЗСУ, займаються волонтерською діяльністю, гуманітарною допомогою громадянам та військовим. Сьогодні — час, коли як ніколи, важливо пам’ятати уроки історії та жахливі трагедії минулих поколінь, адже саме вони формують сучасні цінності. Свобода вираження, толерантність та усвідомлення єдності — це те, що людство має винести з цих уроків минулого.