ДНІ БОЛЮ ТА СТАХУ, БАБИН ЯР

Почати

Дні болю та страху.

Полюс нелюдськості... Наш біль. Наша пам’ять. Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю.

БАБИН ЯР

Бабиному Яру почалися масові розстріли, які тривали протягом двох років. Ця київська місцина, що стала мовчазним свідком злочину нацистської Німеччини та її репресивної машини, перетворилася на один з всесвітніх символів Голокосту.

Бабин Яр. Що і чому там відбувалось під час німецької окупації

Бабин Яр - це

Для збереження таємності, айнзацкоманда і зондеркоманда отримували накази про операції по винищуванню "ворогів Рейху". Для проведення операції було виділена айнзацкоманда 4-а під командуванням штандартенфюрера СС Пауля Блобеля, посилена 45-м та 303-м поліцейськими батальйонами і загоном української допоміжної поліції. Згодом у жовтні 1941 р. роту передали у склад дивізії СС "Вікінг".

Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Після Другої світової війни назва київського яру стала символом людської трагедії. Так історично склалося, що Бабин Яр і в Україні й у світі втілює значно більше, ніж географічна назва та одна з трагічних адрес масових розстрілів часів Другої світової війни. У літопису глобальної єврейської Катастрофи (Шоа), саме з цією київською місцевістю пов’язують початок Голокосту в Європі, хоча насправді хвиля розстрілів котилася до Києва від самого кордону. Київ став першим великим містом, цілком "вільним від євреїв". Саме в Бабиному Яру розстріляли майже все єврейське населення міста.

БАБИН ЯР...

БАБИН ЯР: Що і чому там відбулося під час німецької окупації?

Почалося все з оголошення...

"Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовищ). Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше. Хто не підпорядкується цьому розпорядженню буде розстріляний. Хто займе жидівське мешкання або пограбує предмети з тих мешкань, буде розстріляний". П і д п и с у н е б у л о.

Акція по знищенню єврейського населення була організована блискавично і фундаментально. 26 вересня 1941 р. відбулася нарада, на якій розглядалися заходи щодо ліквідації єврейського населення міста.

Для німецьких окупантів "проблема київських євреїв" відразу стала актуальною. Київ – велике місто за чисельністю населення. Четверту частину його населення складали євреї. За переписом 1939 р. у Києві проживало 846,7 тисяч жителів, у тому числі українців – 53,2%, євреїв – 25,5%, росіян – 16,5%.

Чому саме Бабин Яр?

Було визначене місце розстрілу – Бабин Яр, один із найбільших на території Києва ярів, довжиною понад 2,5 км, глибиною від 10 до 50 метрів, де можна було б розмістити тисячі трупів. До Бабиного Яру існували зручні підходи, поряд залізнична станція Лук’янівка – товарна, що давало можливість створити враження у приречених, що їх чекає переїзд до нового місця проживання.

Перехоплені мотузками клумаки, обдерті фанерні валізи, залатані кошики, скриньки з теслярськими інструментами. Бабусі несли, перекинувши через шию, наче гігантські намиста, плетениці цибулі – запас провізії на дорогу".

Зі своїх помешкань "вони виходили ще затемна, – свідчив у романі-документі "Бабин Яр" письменник Анатолій Кузнєцов, тоді 12-річний мешканець Куренівки, – щоб опинитися раніше біля потягу і зайняти місця. З дітьми, що ревуть, зі старими і хворими…

Письменник Анатолій Кузнєцов описав усе, що бачив на власні очі, в романі-документі "Бабин Яр". Радянська цензура порізала текст чи не вдвічі, бо не хотіла правди.

Більшість з тих, хто прийшов, були жінки, діти та люди похилого віку. Крім євреїв були представники інших народів з інтернаціональних сімей. У кінці вулиці був обладнаний пропускний пункт, за яким знаходилась прихована канцелярія.

Цитата

"Бабин Яр. Контекст" (2021) - це український документальний фільм, який досліджує історичний та політичний контекст трагедії Бабиного Яру.

Бабин Яр. Дорога смерті

БІЛЬШЕ

"Ми усе ще не знаємо, що зробили з євреями. Жахливі чутки доносяться з Лук'янівського кладовища. Але до цих пір неможливо у них вірити. Кажуть, що євреїв розстрілюють. Ті, хто проводжав їх до пункту, куди було наказано прийти, бачили, що усі євреї проходили через стрій німецьких солдат, кидають речі, а їх самих німці гонять далі…"

Бабин Яр: символ Голокосту та ЖОРСТОКОСТІ Третього Рейху

По черзі за пропускний пункт заводили 30-40 осіб, де у них відбирали речі та примушували роздягатися...

Показання вахмістра поліцейського батальйону "Остланд", Бориса Драхенфельса-Кальювері, на судовому процесі у справі №1679 "Про злочини німецько-фашистських загарбників на території Української РСР" у Києві 22 січня 1946 р.

Потім поліцаї за допомогою дубівок заганяли людей у проходи у валу на краю яру глибиною 20-25 метрів. На протилежному боці знаходився кулеметник. Постріли приглушувалися музикою та шумом літака, котрий кружляв над яром. Після того, як рівчак заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Наймолодшій жертві було три дні, а найстарішій - 103 роки...одн

Керівництво айнзацкоманди доповіло у Берлін, що 29 і 30 вересня 1941 р. розстріляли 33 771 мирних жителів Києва, переважно євреїв.

Керівництво айнзацкоманди доповіло у Берлін, що 29 і 30 вересня 1941 р. розстріляли 33 771 мирних жителів Києва, переважно євреїв.

На місці військового табору РСЧА (колишній, "дореволюційний" військовий табір) було відкрито так званий Сирецький концентраційний табір. 18 лютого 1943 р. у ньому розстріляли трьох гравців футбольної команди "Динамо" — учасників "Матчу смерті": Трусевича, Кузьменка і Клименка. Загалом у Сирецькому концтаборі загинуло не менше 25 000 осіб.

Хто і як загинув у Бабиному Яру? [Елетронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті : [сайт]. – Текст. дані. – [Б. м.], 2019. – Режим доступу: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/hto-i-yak-zagynuv-u-babynomu-yaru1 (дата звернення: 16.05.2024). – Назва з екрана.

"18 серпня 1943-го до Сирецького табору прибула група в’язнів із Полтави, яких розмістили в спеціальних землянках у самому яру. Наступного ранку до них приєднали 100 ув’язнених євреїв із табору. Загалом у команді смертників працювало 327 осіб. Чоловіків закували в ножні кайдани та змусили викопувати трупи на місці колишніх масових розстрілів, а також будувати печі із огорожі Лук’янівського і надгробків Єврейського кладовищ. Тіла та дрова складали в печі штабелями. Потім усе спалювали. В одній такій печі за раз знищували до 2000 тіл."

Об'єктивний погляд норвезького журналіста на події в Україні під час Другої світової війни з фашисткою Німеччиною. Бабин Яр.

Відступаючи від Києва і намагаючись приховати сліди злочинів, окупанти у серпні – вересні 1943 р. частково знищили табір, вирили та спалили на відкритих "печах" десятки тисяч трупів, кістки перемелювалися на привезених з Німеччини машинах, попіл був розвіяний по околицях Бабиного Яру. У ніч на 29 вересня 1943 р. у Бабиному Яру виникло повстання зайнятих на роботах біля печей 329 в‘язнів-смертників, з яких врятувалося 18 осіб, останні 311 були розстріляні. Врятовані в‘язні виступили свідками намагань фашистів приховати факт масового розстрілу.

Зокрема, тут 21 лютого 1942 року обірвалося життя української поетеси Олени Теліги, члена Організації українських націоналістів (мельниківців) та її чоловіка Михайла.

Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український націоналіст

Але завжди буде жити пам’ять, будуть жити спогади людей, які на власні очі бачили вбивства батьків, тілом лежали на трупах померлих та змогли вижити, щоб до нести до нас пам’ять.

ГОЛОСИ: АРХІВ УСНИХ ІСТОРІЙ ПРО ГОЛОКОСТ І ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ В УКРАЇНІ

Їм вдалося врятуватися і вижити

ПРАВЕДНИКИ — ЛЮДИ, ЯКІ РЯТУВАЛИ ЄВРЕЇВ ПІД ЧАС ГОЛОКОСТУ

Такі дії загрожували смертю тим. Цим людям у 1989 році було затверджено звання "ПАВЕДНИК БАБИНОГО ЯРУ", та "ПРАВЕДНИУ УКРАЇНИ". Звання засноване фондом "Пам'ять Бабиного Яру" та присвоєно більш ніж 4 500 нагородженим.

Але були люди, які ризикуючи власним життям, а також життям членів своїх родин, переховували в себе євреїв. Це – українці, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки та німці.

Праведники народів світу — це почесне звання присуджується Державою Ізраїль тим, хто в роки Другої світової війни рятував євреїв від знищення, на території Європи, окупованій нацистами. За кількістю праведників Україна на четвертому місці в світі світу після Польщі, Нідерландів та Франції. Загалом більше двох з половиною тисяч українців отримали це почесне звання.

ПРАВЕДНИКИ — ЛЮДИ, ЯКІ РЯТУВАЛИ ЄВРЕЇВ ПІД ЧАС ГОЛОКОСТУ

Вигляд Бабиного Яру з висоти сьогодні

Пам'ятний знак на місці розстрілів в'язнів

Пам'ятник жертвам Куренівської трагедії, відкритий у березні 2006 р.

Вшанування жертв Бабиного Яру

Вшанування жертв Бабиного Яру

Пам'ятник менорі на території національного меморіалу "Бабин Яр"

Вшанування жертв Бабиного Яру

Вшанування жертв Бабиного Яру

Дерев'яний хрест у пам'ять про членів ОУН, розстріляних у Бабиному Яру

Дерев'яний хрест у пам'ять про членів ОУН, розстріляних у Бабиному Яру

Пам'ятник розстріляним у Бабиному яру дітям

Вшанування жертв Бабиного Яру

Вшанування жертв Бабиного Яру

Загалом під час Другої світової війни на території України розстріляли близько 20 тисяч ромів. "Бабин Яр" – це жахіття для циган.

Монумент у Бабиному Яру "Ромська кибітка" відкрили 27 вересня 2016 року

Вшанування жертв Бабиного Яру

Вшанування жертв Бабиного Яру

Пам'ятник мирним жителям і війсковополоненим

Пам'ятний знак жертвам Бабиного Яру на розі вулиць Кирилівської та Петропавлівської — пам'ятник письменнику Анатолію Кузнєцову. Скульптор Володимир Журавель. Бронза, 2009

Вшанування жертв Бабиного Яру

Вшанування жертв Бабиного Яру

Більше

Бабин Яр – Національний історико-меморіальний заповідник.

Пам'ять про Бабин Яр

Пам'ять про Бабин Яр

Трагедія Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру. Сьогодні від нас вимагається тільки одне – пам’ятати і не дати забути Бабин Яр.

Віртуальна виставка «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії»

Музей історії міста Києва Український інститут національної пам’яті Українсько-єврейська зустріч (Канада) Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Український центр вивчення історії Голокосту

автобіографічний роман, який описує досвід автора під час німецької окупації Києва та його свідчення про розстріли в Бабиному Яру.

«Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова