Want to make interactive content? It’s easy in Genially!

Over 30 million people build interactive content in Genially.

Check out what others have designed:

Transcript

Пантелеймон Куліш - особистість, письменник, громадянин

Коротка біографія письменника Пантелеймон Куліш народився 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі Чернігівської губернії. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії, а першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки. З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі. Згодом працює в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», запрошують його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету. Через два роки Петербурзька Академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу, куди він вирушає із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року. У Варшаві Куліша, як члена Кирило-Мефодіївського товариства, заарештовують і повертають до Петербурга. Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу. Після довгих клопотань здобув посаду у канцелярії губернатора, а згодом почав редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей». У 1850-х повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час він не мав права. Працюючи у Варшаві в 1864 — 1868 роках, з 1871 року у Відні, а з 1873 — у Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», він готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси». В останні роки життя оселяється на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії. Куліш багато перекладає, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готує до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін». У змаганні знесиленого тіла з творчим духом і пішов Пантелеймон Куліш з життя 1897 року на своєму хуторі Мотронівка.

7. 08 - 205 років від дня народження укаїнського письменника, етнографа, критика, перекладача

Віщуванням новим Серце моє б'ється, - Через край із серця Рідне слово ллється... П. Куліш

Pho

Ці та інші книги ви можете знайти в електронному каталозі та фондах нашої бібліотеки :

  1. Вертій О. І. Пантелеймон Куліш і народна творчість : статті та дослідження / О. І. Вертій. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. — 120 с.
  2. Видатні постаті в історії України ІХ - ХІХ ст. : короткі біографічні нариси, історичні та художні портрети / за редакцією В. І. Гусєва. — Київ : Вища школа, 2002. — 359 с.
  3. Історія України в особах ХІХ століття / упорядник В. С. Шандра. — Київ : Україна, 2015. — 367 с.
  4. Куліш П. О. Чорна Рада ; Поезія : біографія письменника, стислий переказ, тексти віршів, аналіз текстів, зразки учнівських творів : посібник : 9-й кл. / П. О. Куліш ; авт.-укл. В. В. Паращич. — Харків : Ранок, 2000. — 80 с.
  5. Нахлік Є. К. Подружнє життя і позашлюбні романи Пантелеймона Куліша / Є. К. Нахлік. — Київ : Український письменник, 2006. — 359 с.
  6. Пантелеймон Куліш : письменник, філософ, громадянин. До 190-річчя від дня народження П. О. Куліша / за редакцією А. В. Толстоухова. — Київ : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2009. — 536 с.
  7. Степанишин Б. І. Вивчення творчості Пантелеймона Куліша в школі / Б. І. Степанишин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2000. — 63 с.
  8. Сто найвідоміших українців . — Київ : Країна Мрій, 2015. — 680 с.
  9. Українські письменники : біографія, огляди творчості, літературні напрямки і течії, літературознавчий словник : довідник / укладач М. І. Преварська. — Київ : Велес, 2013. — 368 с.
  10. Усі українські письменники та їхні твори : 9-й кл. - нове вид., перевір. та доп. — Харків : Ранок, 2009. — 400 с.

Заборонений Пантелеймон Куліш. Українська література становила загрозу російській імперії Куліш творив у непростих умовах, царська цензура його обмежувала і він «шифрувався», щоб її обійти і надрукувати твір. Валуєвський циркуляр 1863 року обмежив функціонування українського слова, Емський указ 1876 року ще більше посилив мовну репресію, спрямовану на активну русифікацію українців. Обидва акти були викликані тим, що розвиток української літератури набував для імперії небажаного масштабу ‒ література все більше завойовувала читача, вона захоплювала усе більше ідей, мова ставала розвиненішою, усе виразніше українці маніфестували свою окремішність від російського народу. Імперія почала відчувати загрозу для себе. Тричі за життя Куліша арештовували його видання. Двічі ‒ у Російській імперії, і раз ‒ в Австро-Угорській. 1847 рік: після Кулішевого арешту заборонено уже опубліковану фольклорну збірку «Украинские народные предания», яку він упорядкував (з’явилася лише 1893 року як пам’ятка). 1879 рік: у Петербурзі заборонено і за якийсь час знищено весь тритисячний наклад його есеїстичної книжки з додатком біблійних переспівів «Хуторская философия и удаленная от света поэзия» (збереглося лише декілька примірників). 1882 рік: така сама доля, але вже в Австро-Угорщині, у Відні, спіткала його публіцистичну брошуру («Наруга над василіянами в Галичині з боку єзуїтів» – з її накладу також збереглися тільки окремі примірники, що їх автор устиг поширити перед конфіскацією). Крім заборони та вилучення вже надрукованих видань, Кулішеві не раз забороняли до друку рукописи, особливо багато ‒ наприкінці життя письменника (діяв Емський указ). 1883 року йому не дали опублікувати переклади трьох драм Шекспіра. 1884 року для другого випуску альманаху «Рада» заборонили публіцистичну працю «Воскресеннє Рутського та Кунцевича в Галичині» (україномовний варіянт сконфіскованої брошури – «Наруга над василіянами») і того ж року не дозволили публікацію «Доповнення» до поетичної збірки «Дзвін». Ще в 1850-х роках з приводу жорстких цензурних обмежень Куліш у серцях вигукнув: «Когда-нибудь и для меня настанет время свободы, когда-нибудь вырвусь же из этого ужасного государства». І справді, щоб частково компенсувати неможливість вільного висловлювання в Росії, Куліш публікує свої твори в Австро-Угорщині, де з’являються такі крамольні тексти, як «Герценів “Дзвінˮ» або «Зазивний лист до української інтелігенції». Приклад «Чорної ради» ‒ найвідомішого роману Куліша ‒ добре ілюструє ситуацію, коли письменник вдавався до самоцензури, щоб мати змогу опублікувати твір у прийнятному для себе і для цензури вигляді. В листі до одного із приятелів він так висловився про оту працю над вичищенням найбільш дражливого для цензури тексту: «Теперь я брею и стригу своего Романа, чтоб можно было ему проскользнуть мимо швейцара [тобто цензора] без задержки; а там – внутри палат – люди помягче».

Цікаві факти про Пантелеймона Куліша

  • Автор першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису.
  • Він був першим науковцем, який почав писати українською і першим переклав українською мовою “Біблію”.
  • Відомий як перший автор україномовного історичного роману («Чорна рада»). Творчість В.Скотта стала зразком для написання історичного роману.
  • Боярином на весіллі Куліша був співучий, дотепний, веселий друг Пантелеймона — Тарас Шевченко.
  • Пантелеймон Олександрович Куліш започаткував новий правопис “кулішівку“, на якому побудований правопис сучасної української мови.
  • Письменник відкрив власну друкарню “Типографія П. А.Куліша” за отримані від літературної праці гонорари.
  • П. Куліш знав 10 мов, він відомий перекладацькою діяльністю. Письменник перший переклав українською твори Ґете, Гейне, Байрона, Шіллера, Шекспіра, тощо. Переклади П. Куліша з європейських поетів входять до збірки «Поетична Кобза»
  • Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури».
  • Був учасником організації «Кирило-Мефодіївське товариство», за що його арештували та повернули до Санкт-Петербургу, де його майже 3 місяці мучили та катували на допитах. Його вагітна дружина від пережитого втратила дитину, і більше дітей у неї бути не могло.