Світлана Іванівна Коливанова,

«Для багатьох харків’ян Світлана Іванівна є своєрідним символом Харківського театру опери та балету імені М.В. Лисенка – символом невтомної творчої праці, одвічного прагнення досконалості, нестримного бажання зробити світ кращим. Це унікальна особистість, жива легенда». І. Тулузов

Світлана Іванівна Коливанова

Світлана Іванівна Коливанова – народна артистка УРСР (1968), почесна громадянка м. Харкова (2002), перша в Україні лауреатка міжнародного конкурсу артистів балету у Варні, лауреатка конкурсу «Народне визнання» (2006). Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, «За заслуги» ІІІ ст. (1997), Ольги І ст. (2020) ІІ ст. (2017) і ІІІ ст. (2005); медаллю «20 років незалежності України» (2011); грамотами урядів Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Вірменії, України. Отримала відзнаку «Людина року» (2005); премію «Наш родовід» Національної спілки театральних діячів України за високі мистецькі здобутки протягом багатьох років, розвиток і збагачення традицій театрального мистецтва України, передачу творчого досвіду молодим митцям (2020).

Світлана Іванівна Коливанова народилася 26 вересня 1940 р. у с. Жан-Уварове Чорновського району Воронезької областів в простій робітничій сім’ї. Коли батько повернувся з фронту, його направили працювати в м. Самбір в Західну Україну, де маленька Світлана пішла до першого класу. А у 1948 р. родина переїхала до Борисполя на Київщині. Про своє дитинство Світлана Коливанова згадувала, що завжди любила природу і музику та знала усі відомі пісні – адже батько грав на гармоні. А потім побачила виступ циркових акробатів – і захопилась їх гнучкістю та можливостями людського тіла. Дівчинка брала участь у шкільній самодіяльності. Одного разу, коли вона виконувала акробатичну піраміду, її помітив керівник місцевого танцювального гуртка Микола Саєнко. Він запросив її до гуртка, а потім, побачивши в неї неабиякі здібності, наполіг, щоб вона зайнялась балетом серйозно. У 1951 р. вона стала студенткою Київського хореографічного училища.

Перед випуском Світлана блискуче виконала провідну роль у балеті «Берег щастя» А. Спадавеккіа та здобула схвальні відгуки критиків та преси. Після закінчення з відзнакою училища у 1959 р. почала свій творчий шлях у Київському театрі опери та балету. Через рік поїхала до Ташкента, де стала солісткою балету Узбецького оперного театру. Вийшла заміж за Теодора Попеску, з яким познайомилася ще в училищі (після закінчення навчання, він працював в Києві, а потім поїхав до Ташкента). Творчий та сімейний союз з ним тривав до останніх днів Теодора Костянтиновича.

За неповні чотири роки, проведені в Ташкенті, молоді артисти станцювали головні партії в усіх знакових виставах: «Дон Кіхот», «Жізель», «Лебедине озеро».

У 1963 р. на запрошення балетмейстера Михайла Сатуновского молода сім’я переїхала до Харкова. 27 січня 1964 р. С. Коливанова і Т. Попеску танцювали на сцені Харківського театру опери та балету, з яким пов’язали всю свою подальшу долю, у першому спектаклі «Лебедине озеро». У цей день вони підкорили серця харків’ян.

С. Коливанова танцювала і з іншими талановитими партнерами: Марісом Лієпою, Михайлом Лавровським, Олександром Годуновим, Михайлом Баришніковим, але найкраще вона почувалася тільки поряд з улюбленим Теодором. А він говорив: «Тільки коли артисти розуміють одне одного без слів, доповнюють одне одного, коли відбувається злиття їх душ, тоді глядач співпереживає». Артистів запрошували у 1970-х рр. до Азербайджану, Італії, США, відгуки у місцевій пресі були дуже схвальні, навіть приголомшливі. Свого часу видатна Галина Уланова, яка вважала Світлану Коливанову балериною «з сильною технікою і правильним відчуттям танцю», запросила пару на роботу до Великого театру, вони відмовилися: вони були вірні Харкову.

Сценічна біографія славетної прими-балерини охоплює понад 50 партій в різних виставах. Вона вміло поєднувала на сцені витончений ліризм і палку характерність, створювала різнопланові образи з драматичним напруженням, складною новаторською лексикою сучасної хореографії: волелюбну Кармен і тендітну Панночку, пристрасну Есмеральду та натхненну Жізель, полум’яну Лауренсію та чарівну Попелюшку, ніжну Одетту та жорстоку Оділію… Сценічні образи Світлани Коливанової відзначали відточена класична техніка і жанровий універсалізм.

Теодор Костянтинович Попеску завершив свою балетну кар’єру у 1987 р., Світлана Іванівна танцювала до 60 років! Потім обоє перейшли на викладацьку роботу. У 2005 р. на харківській сцені був відновлений балет «Панночка і Хуліган» в постановці С. Коливанової і Т. Попеску, а через три роки Теодора Костянтиновича не стало. Світлана Іванівна продовжує їх спільну справу – служіння мистецтву балету, виховуючи молоді таланти, передаючи свій багатий досвід молодим виконавцям та студентам-хореографам.

З 1997 р. Світлана Коливанова обіймає посаду головного балетмейстера Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка. Нею здійснено постановки вистав «Спляча красуня», «Весна священна», «Петрушка», «Купальські ігри», «Попелюшка».

Світлана Іванівна з 1995 р. – незмінний голова журі Міжнародного юнацького конкурсу класичного танцю «Кришталева туфелька». Вона присутня у журі таких популярних конкурсів, як «Харківські асамблеї», Всеукраїнський фестиваль-конкурс хореографічного мистецтва «Толока».

У 2020 р. у Харкові біля ХНАТОБу відкрили алею зірок, де перша зірка – балерини Світлани Коливанової.

В місті працює перший в Україні віртуальний музей оперного театру – віртуальна галерея Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка. Доклала руку до створення музею і народна артистка України Світлана Коливанова.

Використані джерела:

Календар знаменних і пам’ятних дат Харківщини на 2025 рік : рек. бібліогр. покажч. / Департамент культури і туризму Харків. обл. військ. адмін. ; Харків. обл. універс. наук. б-ка. – Харків : ХОУНБ, 2024. – 91 с. - URL: https://drive.google.com/file/d/1D6fCeZbSjSdXiXawzOo7rC0y4aU8e65a/view

Можейко І. Незіркова та незрівнянна Світлана Коливанова: харківська зірка світового масштабу відзначає ювілей. – URL: https://www.slk.kh.ua/news/khronograf/nezirkova-ta-nezrivnyanna-svitlana- kolivanova-xarkivska-zirka-svitovogo-masshtabu-vidznachaye-yuvilej.html.

Богдан Р. У Харкові біля ХНАТОБу відкрили алею зірок (відео). – URL: https://www.objectiv.tv/objectively/2020/10/16/u-harkovi-bilya-hnatobu-vidkrili- aleyu-zirok-video/.

Kharkiv Opera Museum : [сайт віртуальний музей оперного театру] - URL: https://kharkivopera-museum.com/

Балет – моє покликання. – URL: https://old.region.library.kharkov.ua/lib_druk.php?id=88.

Матеріал підготувала Конопля Л.М. РЦІ "Харківщина" ХОУНБ