History lesson plan

ЮНЕСКО-УКРАЇНА: 70 РОКІВ СПІВПРАЦІ

Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні

Інформаційно-бібліографічні матеріали

Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського Відділ наукової інформації та бібліографії

Від укладача

Шедевр людського генія, винятковий для культурної традиції об’єкт, видатний приклад архітектурного або технологічного рішення певного періоду. Ці та інші критерії визначають список Світової спадщини ЮНЕСКО, зібраний з метою зробити популярними та зберегти унікальні в своєму роді об’єкти. Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 року. Метою співробітництва України з ЮНЕСКО є зміцнення інтелектуального потенціалу країни та залучення його до загальносвітових процесів в гуманітарній сфері, а також використання в національних інтересах можливостей і ресурсів ЮНЕСКО, та міжнародного досвіду співпраці у галузях її компетенції – освіти, науки, культури, навколишнього середовища, інформації та комунікації. За час співпраці з Організацією наша країна виступала ініціатором багатьох міжнародних програм та проектів. Україна є учасницею 15-ти міжнародних конвенцій та рекомендацій ЮНЕСКО. За період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу Організації – Виконавчої ради. В умовах російської агресії проти України ЮНЕСКО проводить моніторинги ситуації на всій території України у її міжнародно визнаних кордонах та підтримує імплементацію програми надзвичайної допомоги Україні з боку ЮНЕСКО у всіх сферах мандату Організації. У сфері культури Україна тісно співпрацює із Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Станом на 2024 рік вісім об’єктів в Україні, серед яких храми, давні ліси й історичні центри міст, належать до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Відділом наукової інформації та бібліографії підготовано інформаційно-бібліографічні матеріали, які допоможуть детальніше ознайомитися з українськими об’єктами, що належать до Світової спадщини ЮНЕСКО. Матеріали стануть у нагоді широкому колу шанувальників пам’яток природи і культури та всім, хто вболіває за збереження історико-культурної спадщини України.

Софійський собор і прилеглі до нього монастирські споруди, Києво-Печерська лавра

дізнатися більше

В історичному центрі Києва понад тисячу років стоїть грандіозний собор Святої Софії Премудрості Божої, який належить до визначних пам’яток людської цивілізації. Найдавніший християнський храм, що зберігся на східнослов’янських землях, зберігає свою давню архітектуру і найповніший у світі ансамбль автентичних мозаїк і фресок ХІ ст. Донині в соборі зберігаються 260 кв. м мозаїк і 3000 кв. м фресок. У 1990 р. собор разом з оточуючим його ансамблем монастирських споруд XVIII ст. внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Київ. Софійський собор

дізнатися більше

Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У ХІІ ст. монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. Києво-Печерська лавра – видатна пам’ятка не лише української, слов’янської, але й загальносвітової культури. Беручи до уваги винятковість архітектурного ансамблю, роль Лаври у розвитку вітчизняної та світової культури, науки й освіти, 14-та сесія міжнародного комітету ЮНЕСКО у 1990 р. внесла Києво-Печерську лавру до «Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО».

Київ. Києво-Печерська лавра

Церква Спаса на Берестові

Львів – Ансамбль історичного центру

Назва «Львів» дана місту на честь князя Лева Даниловича, сина офіційного засновника Львова Данила Галицького. Протягом своєї історії Львів жодного разу не змінював назви. Історичний центр Львова, або Старе місто — історично перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося.

Львів. Панорама Старого міста

Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 га середньовічної та ренесансної частини міста Львова та території собору святого Юра на Святоюрській горі.

дізнатися більше

Львів. Площа Ринок

Львів. Собор Святого Юра

Найдавнішу частину Старого міста занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сталося це на 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що пройшла у Кіото (Японія) з 30 листопада по 5 грудня 1998 року.

Геодезична дуга Струве

Геодезична Дуга Струве – це перша в історії ЮНЕСКО науково-технічна пам’ятка культури, що проходить уздовж меридіану через десять країн Європи – Норвегію, Фінляндію, Швецію, Естонію, Латвію, Литву, Росію, Білорусь, Молдову та Україну.

Ці дві точки позначені монументальними стовпами, решта пунктів на місцевості маркувалися пірамідами із каменів, залізними хрестами, кам’яними стовпчиками (обелісками). Часто на пунктах закопували в землю кам’яний куб із видовбаною, залитою свинцем, серцевиною.

Геодезична Дуга Струве

Довжина досліджуваної дуги становила 2820 км. Найпівнічніша точка розташована на березі Баренцового моря, біля міста Хаммерфест у Норвегії. Південний край Дуги Струве лежить в Україні, на дунайському березі в селі Стара Некрасівка (Одеська область, Ізмаїльський район).

дізнатися більше

На території України було розміщено 50 пунктів Дуги Струве. Зараз відомо про точне розташування 10 пунктів, але у Список ЮНЕСКО внесено лише чотири – три на території Хмельниччини та один в Одеській області. Рішенням 29-ої сесії Міжурядового комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від 15 липня 2005 року № 1187 транскордонний об’єкт Геодезична дуга Струве включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пункт Геодезичної Дуги Струве«Баранівка» (Хмельницька область)

Пункт Геодезичної Дуги Струве«Катеринівка» (Хмельницька область)

Стародавні та первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи

Букові ліси – одні із найпоширеніших у Європі, але й одні з найбільш вразливих, адже здавна зазнають найбільших рубок за цінність своєї деревини. Так сталося, що у Європі старі букові ліси майже зникли, тому праліси Карпат стали, свого часу, ледь не відкриттям для європейських науковців. Ліси, які не зазнавали відчутного антропогенного впливу сотні років, адже використовувалися як мисливські угіддя стали еталоном букових пралісів та найкраще збереженим генофондом бука лісового, і саме тому їх визнали об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

дізнатися більше

До української частини Букових пралісів Карпат увійшли 6 місцевостей у Рахівських горах і вздовж Чорногірського і Полонинського хребтів – у Карпатському біосферному заповіднику та Ужанському національному природному парку. За ініціативою адміністрації Карпатського біосферного заповідника, 28 червня 2007 року, його букові праліси, у складі українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат», як єдиний природний об’єкт України, занесені до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації розташована у місті Чернівці і була збудована за проектом відомого чеського архітектора Йозефа Главки у 1862-1882 рр. Ансамбль резиденції поєднує в собі елементи національної, візантійської, готичної та барокової архітектури, є видатним зразком історизму, виражає культурну самобутність Православної Церкви в Австро-Угорській імперії.

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації

Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації, що стала яскравим зразком постромантичних тенденцій в архітектурі, збудовано в дусі еклектики. Комплекс чітко спланований і лаконічний, у своїй сукупності нагадує середньовічний замок. Двір з трьох боків замкнутий корпусами, які утворюють парадний курдонер, що нагадує своєрідний бароковий церемоніальний двір.

дізнатися більше

Архітектурний ансамбль приваблює своїм незвичним виглядом. Вражаючими є практично всі архітектурні елементи — високі цегляні стіни, оздоблені червоною теракотою і різьбленим каменем; стрункі вежі, торці будівель і ризаліти, завершені високими зубцями; круті схили дахів, критих викладеною узором поливаною черепиці білого, голубого, зеленого і коричневого кольорів; вишукані ажурні ковані решітки тощо. Наразі будівля комплексу використовуються Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича. З 24 серпня 1963 року резиденція є пам’яткою архітектури національного значення. 28 червня 2011 року архітектурний ансамбль резиденції включили до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Червона зала

Мармурова зала

Античне місто Херсонес Таврійський і його Хора

Херсонес Таврійський був заснований у 422– 421 рр. до н.е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря. За античної доби місто стало важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму.

Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам’яток, які потребують збереження, зумовили створення Національного заповідника "Херсонес Таврійський". Територія заповідника охоплює стародавнє грецьке місто — Херсонес Таврійський, яке було огороджене могутніми оборонними стінами й розплановане за схемою, поширеною тоді в грецькому та римському світі. Херсонес та його сільськогосподарська округа (хора) наповнені пам’ятками, які в унікальному автентичному стані збереглися до сьогодні тільки на цій території та є надбанням світової цивілізації.

Залишки базиліки, розкопаної в місті Херсонес Таврійський

дізнатися більше

Музей-заповідник на руїнах античного грецького міста Херсонес було створено ще у 1892 році. Нині заповідник розташований на території міста Севастополь в Криму. А у 2013 році Херсонес було внесено у Список Світової спадщини ЮНЕСКО.

Володимирський собор

Сигнальний дзвін

Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні

Михайлівська церква в Ужку

Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України є унікальним явищем, що в контексті європейського мистецтва відзначається своєрідністю, яку не можна легко вкласти в загальні схеми історії архітектури. Цей феномен не має прямих аналогів у світовій спадщині, бо дерев’яне будівництво на цих теренах було явищем не другорядним чи маргінальним, а провідним і розвивалося паралельно з мурованим будівництвом.

Дерев’яні церкви є неповторними за своїми композиційно-просторовими побудовами, розпланувальною структурою та мистецьким вирішенням і як оригінальна культурна спадщина заповнює прогалину в картині традиційного сакрального будівництва Європи, без якої вона не є універсальною.

дізнатися більше

Церква Різдва Богородиці в Нижньому Вербежі

Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, були занесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До списку внесено 16 українських церков — 8 з яких розташовані в Польщі і 8 в Україні. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі).

Вознесенська церква в Ясіні

Історичний центр Одеси

Історичний центр Одеси

Історичний центр Одеси — головний старовинний район міста, з якого розпочався його подальший розвиток; політичний, економічний та культурний центр Одеси. Ще за кілька століть до н. е. гавань, на яку виходить центральна частина міста, стародавні греки використовували як пристань. Пізніше з'явилося слов'янське поселення. Ця територія впродовж своєї історії часто переходила від однієї держави до іншої. Турецько-татарський воєначальник Бек-Хаджі спорудив на місці сучасної Одеси укріплення та назвав його Хаджибей.

Саме укріплення, а також однойменне поселення проіснували тут до 1795 року. За Ясським мирним договором 1791 р. фортеця відійшла до Російської Імперії. З 1794 року біля фортеці під керівництвом О. Суворова й адмірала Й. Дерібаса розпочали будівництво міста та порту, яке в 1795 році дістало назву Одеса. На честь адмірала Й. Дерібаса названо головну вулицю міста Дерибасівську.

дізнатися більше

Одеса. Воронцовський палац

Одеський академічний театр опери та балету

У 2008 р. Історичний центр портового міста Одеси внесено до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну місто зазнало руйнувань внаслідок російських ракетних ударів. З огляду на це було ухвалено долучити памʼятку до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за прискореною процедурою.

25 січня 2023 р. на 18-й позачерговій сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Історичний центр портового міста Одеси було внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Одночасно памʼятка стала частиною Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що перебуває під загрозою, зважаючи на російську агресію проти України, яка становить велику небезпеку для Одеси як історичного міста-пам’ятки.

Збереження культурної спадщини в Україні: проблеми та перспективи

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди(Харківська область)

дізнатися більше

У сучасному глобальному світі ЮНЕСКО – найавторитетніша міжнародна організація, що займається збереженням культурної спадщини. За понад 70 років свого існування вона стала великим науково-методичним центром, який розробив естетичні та правові норми у сфері збереження та використання пам’яток культурної спадщини. Однією з найскладніших з усього спектру завдань світової пам’яткоохоронної галузі є проблема збереження об’єктів культурної спадщини в умовах воєнних конфліктів.

Широкомасштабне російське вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року поставило під загрозу величезний пласт культурної спадщини нашої держави. Під час бойових дій багато церков, музеїв, архітектурних та скульптурних споруд, бібліотек, інших історичних і культурних пам’яток опинилися перед загрозою знищення, а деякі вже зруйновані. Станом на 6 березня 2024 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 345 об’єктів культурної спадщини України з 24 лютого 2022 року. За даними Міністерства культури та інформаційної політики — 945 пам’яток. І, на жаль, ця цифра щодня зростає. Тому під час війни збереження об’єктів культурної спадщини є архіважливим, особливо коли є велика загроза їхнього пошкодження, знищення чи викрадення ворогом.

Укладач: Нестеренко О. В., провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії

Корисні посилання

Культурна спадщина [Електронний ресурс] // Міністерство культури та інформаційної політики України : [вебсайт]. – Режим доступу: https://mcip.gov.ua/kulturna-spadshchyna/novyny/ (дата звернення: 25.04.2024).Україна [Електронний ресурс] // ЮНЕСКО : [вебсайт]. – Режим доступу: https://www.unesco.org/en/countries/ua (дата звернення: 25.04.2024).ЮНЕСКО [Електронний ресурс] : [вебсайт]. – Режим доступу: https://whc.unesco.org/ (дата звернення: 25.04.2024).