Anatoly Horbivnenko

Майстер веселого сміху

до 70-річчя від дня народження Анатолія Горбівненка

інтерактивний плакат

Старт

Життєпис

читати

Поет, прозаїк, гуморист Анатолій Тимофійович Горбівненко народився 18 жовтня 1953 року на Черкащині - у селі Білозір'я Черкаського району в родині педагогів. Школярував у двох навчальних закладах: восьмирічній № 2 і середній №1. Після військової служби вирішив здобути вищу освіту, відтак вступив до Дніпропетровського державного університету на філологічний факультет. Паралельно вчився на слюсара, столяра, теслю, бетонника, скляра. Цей біографічний факт про низку здобутих робочих спеціальностей оскаржує стереотип про "неземне" буття письменника. Упродовж років Анатолій Тимофійович учителював у смілянських навчальних закладах, а також обіймав посаду заступника головного редактора газети "Сміла". Ще одну вищу освіту здобув у Київському педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова на психологічному факультеті. Анатолій Горбівненко - людина направду талановита й різногранна, проте напрочуд скромна, адже відчуває явну незручність через увагу до його персони. "Я уважний читач", - наполягає. Проте ми точно знаємо, що, окрім читацького хисту, Анатолій Тимофійович є безумовним майстром слова, який відчуває його (слова) найтонші вібрації, влучно володіє поетичним словом - і ліричним, і гумористичним, ба навіть афористичним. Нині мешкає у Смілі, втім, часто буває у Черкасах, Кам'янці як учасник літературних дійств.

"Хоч мав би вже померти, а живу, Не маю сили навіть постаріти..." Анатолій Горбівненко

Творча біографія

лАУРЕАТ вСЕУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ СТЕПАНА ОЛІЙНИКА

"... видав авторські збірки "Парнасівські будні", "Добрий день", "Покотьоло" та книгу віршів для дітей "Кораблик". А ще впорядкував дві колективні збірки: "Мелодії джерел" (Смілянщина літературна) та антологію гумору Черкащини "Перепустка в безсмертя"", - з автобіографії А. Горбівненка.

ЛІРИЧНЕ "Я" МИТЦЯ ОСТАННІМ ЧАСОМ ПЕРЕВАЖУЄ ЙОГО ГУМОРИСТИЧНИЙ ХИСТ, ТИМ САМИМ УВИРАЗНЮЮЧИ ФІЛОСОФСЬКІ МОТИВИ, ПАМ'ЯТЬ, ЖИТТЯ ЯК ВДЯЧНІСТЬ. СЕРЕД НОВИХ ТВОРІВ А. ГОРБІВНЕНКА ПОДИБУЄМО Й ВІРШІ НА ВОЄННЕ СЬОГОДЕННЯ ІЗ ДОЛЕЮ ДОБРОГО ГУМОРУ Й ПОДЯКИ ДРУЖНІМ КРАЇНАМ ТА ЇХ ОЧІЛЬНИКАМ ("ОТОЖ, ВОЮЄМ! НЕСТАЧА ГАРМАТ...")

Лауреат літературної премії імені Леоніда Глібова

Член Національної спілки письменників України

Член Національної спілки журналістів України

НЕПІДРОБНА ДОБРОТА Й ЩИРІСТЬ ВИРІЗНЯЮТЬ ПОСТАТЬ А. ГОРБІВНЕНКА, ВРОДЖЕНЕ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ ДОЗВОЛЯЄ МИТЦЕВІ БУТИ АКТУАЛЬНИМ І ЦІКАВИМ ДЛЯ АВДИТОРІЇ БУДЬ-ЯКОГО ВІКУ

ПИСЬМЕННИК ДЛЯ ДІТЕЙ - КНИГА ВІРШІВ "КОРАБЛИК" (1993)

МАЙСТЕР СЛОВА, КОТРИЙ ПІДТРИМУЄ АВТОРІВ-ПОЧАТКІВЦІВ НА ЛІТЕРАТУРНІЙ СТЕЗІ, Є АВТОРОМ РЕЦЕНЗІЙ І ВІДГУКІВ НА КНИГИ. ОПІКУЄТЬСЯ ЛІТОБ'ЄДНАННЯМ"ТЯСМИН" (СМІЛА).

Різногранність творчої особистості

ПОЕТ-ЛІРИК

ГУМОРИСТ

• вірші А. Горбівненка - щирі, душевні; це стосується не лише інтимної, родинної лірики, а й творів гумористичного кшталту, дитячих зокрема;
• з віком ліризм автора посилюється, філософські мотиви употужнюються, увиразнюється журливість як результат артикулювання наближення того, що "за межею"

• А.Горбівненко працює в кількох жанрах, які мають стосунок до гумору: жарти, гуморески, пересмішки, епіграми, пародії; навіть сонети ("Три сонети") пройняті гумором;
• гумористичні вірші для дітей, безсумнівно, просякнуті власним життєвим досвідом, пам'яттю про дитинство. Героями є не лише маленькі люди, а й звірі, в яких упізнаються діти

БАЙКАР

ТВОРЕЦЬ ЗАГАДОК І АФОРИЗМІВ

• байки А. Горбівненка нерідко поєднують ліричний і гумористичний струмені;
• часто артикулюють політичні теми: такі тексти орієнтовані передовсім на дорослу авдиторію;
• окрему групу складають дворядкові байки

• А. Горбівненко подає афоризми як окремий компонент свого творчого набутку;
• загадки писані для дітей, вони "тестують" читачів і слухачів на почуття гумору, креатив і логічне мислення

Інтерв'ю з Анатолієм Горбівненком

"Налаштування веселки, або Формула борщу"

Безумовно, добачити аналогію між веселкою і борщем спроможний лише митець. Ба більше, такий, котрий має непересічне світомислення, плекає філософію буття в єдності з гумористичним баченням, котрий не цурається земного, побутового й разом із тим розуміється на небесному. Про книгу гумору й сатири "Налаштування веселки, або Формула борщу" розповідає автор. А той факт, що борщ із минулого року занесений до нематеріальної культурної спадщини Юнеско, підважує цінність і видання, і подібності веселки й борщу. "Поет ніколи не буває глуздим", - поетично переконує в одному з віршів Анатолій Горбівненко. А в іншому творі пов'язує борщ і математику

Твори для дітей

Набуток Анатолія Горбівненка для дітей, вочевидь, є результатом світомислення письменника, а також його щемких спогадів про дитинство, пам'яті про батьків. Дитячі роки у картині світу й системі буття А. Горбівненка асоціюються з добром і теплом. Звідси - Ніхто нікому там не крутить вухо - Живе в тім світі доброта лишень: Там павучок цілує ніжно муху, Там котик пише вірші для мишей. Всміхатися нікому там не ліньки, І вся навколо їжа - смакота. Ану ж бо тихо! Всі ходіть навшпиньки: Читають миші вірша про кота ( "Дитинство"). У рецензії на поетичну збірку Алли Єфремцевої ("Весняна сповідь Алли Єфремцевої") А. Горбівненко зізнається в коханні весні, адже саме в ту пору року все оживає, народжується краса, ще й наші пращури з весни починали літочислення... Любов до весни - наскрізна у ліричному вірші "Намалюю весну", який є універсальним, адже його вподобають і молодші, і старші читачі. Поки день готується до сну, Намалюю квітку весняну. Хай до мене барвами цвіте, А над нею - сонце золоте. Наприкінці вірша втілений жаль, що сніг заважає весні розквітнути вповні.

Вірш "Де живуть буряки" не скасовує дитячої наївності - навпаки увиразнює її, більше того, артикулює її крізь гумористичну візію: Бо мені розказувала мама, Що коли полола бур'яни, То знайшла мене між буряками. Дуже хочу збігати туди: Може, там і братик мій сидить? Поезія "В небі тільки зорі..." так само оприявнює дитяче світосприймання, щоправда, в поєднанні не з гумором, а з лірикою чистого кшталту, де щемкіт пересилює доброзичливу усмішку. Як не буде сонця, Місяця ні зір, Як маленькій доці Вибігти надвір? Подібний настроєвий післясмак лишає по собі вірш "У саду": ліричний герой чи то героїня ніяк не дочекається, коли достигнуть яблука, тож ходить до саду щодня в палкому передчутті. Малий козак з однойменного твору - справжній захисник, проте безвусий: звідси усмішка й добродушна, й щемка. Низка віршів А. Горбівненка писана на шкільні мотиви. Не завше героями є діти - звірі теж навчаються грамоті й можуть утрапляти в комічні ситуації. Як-от Мишка з вірша "Мишкина наука", яка замість граніту науки гризе книжку. Або Зайченя, що позаздрило Ведмедеві: останній спить у барлозі, а щойно прокидається - відразу канікули ("Добре Ведмедикові"). Галинка не тямить, звідкіль узялася пляма в книжці, адже пиріжок на сторінці не затримався ("Пляма в книжці"). Так само не втямить Ігорко з вірша "Дірява ложка", чому його сорочка "наїлася"... Точніше в тім точно винна ложка! А інший хлопчик украй розгублений через нерозуміння: як тато вмістився в дитячому ліжку? "Коли б тато ліг на нього, У вікні стирчали б ноги!" - вигукує ошелешено ("Татове ліжко"). Тим часом Сашко з твору "Хліб росте" подивляє татову відповідь, мовляв, як тоненька стебелина може втримати хлібину?

10/10

слухати

"Добре ведмедикові"

Читає автор

10/10

"Шкільна ковзанка"

слухати

10/10

"Сніжинка"

слухати

Письменники про Анатолія Горбівненка

Професор, очільник Черкаської обласної організації НСПУ Володимир Поліщук констатує: "Ліричні, гумористичні й пародійні поезії Горбівненка відзначаються доброю версифікаційною культурою, етичністю думки й почуття, мовною майстерністю, тонким естетичним смаком"

Микола Негода про А. Горбівненка

Василь П'ятун-Діброва про А. Горбівненка

• "Муза Анатолія Горбівненка має широкий творчий діапазон. Автор не замикається в рамках одного жанру, він пише лірику, жарти, пародії, вірші для дітей. Береться і за прозу, особливо вдаються йому короткі новели, перейняті світлим народним гумором, іскринкою, лукавинкою"

• "Перед нами - поет, який має надзвичайно чутливе, ніжне серце і гострий зір. Поет, який дивиться на красу світу не тільки захоплено, а й по-житейськи вдумливо. І ми починаємо бачити і відчувати звичайні речі і явища, ніби вперше"

Радимо прочитати

матеріали про письменника

ТЕКСТИ АнатоліяГорбівненка (поезії і статті)

література

література

Матеріали підготувала Ганна Клименко-Синьоок

КЗ "ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ" ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ2023