Want to create interactive content? It’s easy in Genially!

Get started free

the Day of Ukrainian Statehood

anna.syniook

Created on May 23, 2022

Start designing with a free template

Discover more than 1500 professional designs like these:

Vintage Advent Calendar

Professional Advent Calendar

Interactive Event Microsite

January School Calendar

Genial Calendar 2026

Annual calendar 2026

School Calendar 2026

Transcript

Рекомендована література

Інтерактивний плакат

"Крізь плин століть"

(До Дня Української Державності)

28 липня – День Української Державності

Свято, на перший погляд, "молоде", адже було запроваджене Президентом України 24 серпня 2021 року з нагоди 30-річчя Незалежності України. Утім, насправді ця дата – давня і знакова, адже саме на цей день припадає Хрещення України-Руси.
"Точкою відліку" Дня Української Державності взято заснування Києва – столиці України-Руси й сучасної України

Указ

Read more

Хрещення Русі-України: історія свята

Найпоширенішою датою Хрещення України вважається 988 рік.

Саме тоді відбулося масове хрещення мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром І Святославовичем. Відтоді православне християнство стало провідною релігією. Тож саме 988-й рік вважають початком нової доби України-Руси, проте історики мовлять про кілька етапів хрещення.

Фактор спадкоємності:

коригування назви чи значення?

День Хрещення Київської Руси-України

День Української Державності постав на основі іншого державного свята – Дня Хрещення Київської Руси-України, який був утверджений у межах відзначення 1020-річчя Хрещення України-Руси згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка (2008).

Володимир Святославич (Володимир Великий)

28 липня пов'язане з іменем Володимира Великого

Цього дня православний світ вшановує пам'ять рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича – головного хрестителя України-Руси.Дата святкування Дня Хрещення Київської Руси (тепер – Дня Української Державності) припадає на дату смерті Володимира Великого – 15 (за новим стилем – 28) липня 1015 року.

Info

Watch

Князь Аскольд і перше хрещення України-Руси (860 рік)

Князь Аскольд (Оскольд)

перший київський князь-християнин, перший київський мученик за віру Христову

Князь Аскольд чи не перший, хто інтегрував Україну у світовий контекст, хай навіть ішлося про Київську спільноту слов'ян, а не про державу в її сучасному розумінні. Київ став політичним центром за Аскольдового правління. Після невдалого походу на Царгород (Константинополь), вражений силою духу його мешканців-християн, Аскольд прийняв хрещення й узяв собі ім'я Миколай. Окрім того, вирішив християнізувати Русь. Смерть Аскольда оповита легендою, але місцем його вбивства та поховання традиційно вважається Аскольдова могила в Києві.

Княгиня Ольга та друга спроба хрещення України-Руси (957 рік)

Дружина князя Ігоря

після смерті чоловіка (945р.) княгиня Ольга правила Руссю від імені малолітнього сина Святослава впродовж досить тривалого часу.

Статус сильної та мудрої жінки їй дався нелегко, адже довелося наводити лад у дещо занедбаній державі, передовсім впорядковуючи систему оподаткування і зміцнюючи кордони.Прийняття християнства (957) піднесло авторитет княгині Ольги та України-Руси в очах Візантії та інших християнських володарів. Разом із тим ця подія досі оповита легендами й гіпотезами та не вважається багатьма науковцями доконаним історичним фактом.

Андрій Первозванний

Один із 12 апостолів

Андрій пойменований Первозванним, адже першим був покликаний Ісусом Христом до служіння

Хоча Андрій Первозванний, либонь, не має прямого стосунку до хрещення України, але згідно з легендою, вміщеною в літописі "Повість минулих літ", саме він зійшов на один із київських пагорбів і поставив там хрест, провіщаючи з'яву міста Києва, на яке спаде Божа благодать. Разом із тим історики мають сумніви щодо реальності означеної події: мовляв, князь Володимир Великий хотів схилити населення до християнства, тож вигадав легенду.13 грудня Православна церква вшановує пам'ять святого Андрія Первозванного.

ЦИТАТА

Кирило і Мефодій (ІХ ст.)

святі рівноапостольні

адепти християнства, просвітники, творці слов'янської писемності, абетки (глаголиці), предтечі української мови

Рідні брати Кирило і Мефодій народилися в Солуні (нині Салоніки, Греція). Батько Лев, знатний вельможа, великого значення надавав освіті синів. Обравши військовий фах, Мефодій згодом відмежовується від світського і стає ігуменом монастиря Поліхрон. Натомість Кирило (світське ім'я Костянтин) відразу занурюється в науку, студіює низку мов; зі здобуттям духовного звання стає патріаршим бібліотекарем у соборі Святої Софії, викладає філософію в університеті, а потім долучається до Мефодія. Брати проповідують християнство серед хозар, у Моравії, отримують дозвіл на проповіді слов'янською. Після смерті Кирила Мефодій стає архієпископом Моравії та Панонії.

Державність, її ознаки та атрибути

Державність –

це устрій матеріального й духовного буття народу

Володимир Винниченко характеризує державність як "комплекс тих інститутів економіки, політики, культури, які діють на території, населеній національним колективом, які зв'язують його в компактну цілість та забезпечують його розвиток у сучасному і майбутньому".Державність – це основа держави, її коріння.

Державні символи України

Державні символи –

це закріплені в законодавстві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які символізують суверенітет держави.

Державними символами є Державний прапор, Державний герб і Державний гімн. Державним Прапором України є синьо-жовтий біколор. Державний Герб України – тризуб. Державним Гімном України є пісня "Ще не вмерла Україна" (слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького)

Watch

Етапи становлення української державності

В історичному контексті виокремлюють такі етапи розвитку державності України:

  • Київська Русь (ІХ-ХІІ ст.);
  • Галицько-Волинське князівство (сер. ХІІ – 40-і рр. ХІІІст.);
  • Литовсько-Польська доба (40-і рр. XIV – 70-і рр. XV ст.);
  • Козаччина (40-70 рр. ХV– сер. XVIIст.);
  • Гетьманщина (сер. ХVІІ – 70-80 рр. ХVІІІ ст.);
  • Українська державність у ХХ – поч. ХХІ ст.

докладніше