Full screen

Share

Activate the genially's audio here

Медійна та інформаційна грамотність
Чи вмієте ви розпізнавати правду або фейк в новинах?
Чи володієте інформаційною грамотністю?

Want to create interactive content? It’s easy in Genially!

Reuse this genially

Медійна та інформаційна грамотність

Елена

Created on October 20, 2021

Перевірка знань

Over 30 million people create interactive content in Genially

Check out what others have designed:

Transcript

Медійна та інформаційна грамотність

Чи вмієте ви розпізнавати правду або фейк в новинах? Чи володієте інформаційною грамотністю?

ПЕРЕВІРИТИ свої знання

Як захистити себе від негативного впливу неякісної інформації?

Влаштовувати собі так званий «інформаційний детокс» 1 раз на місяць

Поставити фільтр новин

Викинути всі гаджети

НАЗАД

НЕ ВІРНО

Спробувати ще...

Ви отримали повідомлення: «Подивися швидше!» і посилання на відео. Яка ваша перша реакція?

Уточню, що це за відео

Не буду відкривати посилання

Перейду за посиланням

НАЗАД

НЕ ВІРНО

Спробувати ще...

Пошукаю першоджерело

Подивлюсь в соціальних мережах для перевірки

Поділюся зі знайомими

Раптом ви натрапили на шокуючу новину. Що ви зробите?

НАЗАД

НЕ ВІРНО

Спробувати ще...

Соціальним мережам, інтернет порталам

Повністю нікому не довіряю

Державним газетам, телеканалам і радіо

Яким джерелам новин ви найбільше довіряєте?

НАЗАД

НЕ ВІРНО

Спробувати ще...

Правда

Фейк

Правда чи фейк?

У соціальних мережах поширюється таке зображення - карта світу зі старого казахстанського підручника для школярів.

Назад

Спробувати ще...

НЕ ВІРНО

Фейк

Наступне питання

На карті не зазначено ні назву підручника, ні його автора. Невідомо звідки взагалі це зображення.Дана карта є фейком.Насправді, це карта з книги "Шокуюча книга Бората про США і Казахстан" з фільму .

Правда

Фейк

Правда чи фейк?

Уряд Великої Британії забанив використання словосполучення “фейкові новини”.

Назад

Спробувати ще...

НЕ ВІРНО

Деталі за посиланням (англійською)

Правда

Наступне питання

Тепер будь-які стратегічні документи, що стосуються втручання у вибори або безпеку в Інтернеті, повинні використовувати термін “дезінформація”.

Правда

Фейк

Правда чи фейк?

Українців хочуть позбавити імен по батькові.

Назад

Спробувати ще...

НЕ ВІРНО

Деталі за посиланням

Вірно

Наступне питання

Цей фейк є на сайті одного локального ЗМІ, де вони чудово пояснюють, чому це неправда.

Правда

Фейк

Правда чи фейк?

«Приємно, що Європейська асоціація помітила роботу нашого метро, – радіє мер Львова Андрій Садовий, – ми, звичайно, дещо здивовані, проте уже зараз плануємо удосконалити обслуговування на станціях метрополітену, зокрема у бюджеті на наступний рік буде виділено 11 млн гривень на побудову Wi-Fi мережі у підземці».

Назад

Спробувати ще...

НЕ ВІРНО

Деталі за посиланням

Вірно

Наступне питання

Немає у Львові підземки, хоча жартів про це існує безліч! Якщо ви цього не знаєте, просто з'їздіть до Лемберга.Насправді, це новина 2013 року на сайті UaReview, який в принципі спеціалізується на створені фейків. І ось знову, шість років потому хтось пише подібну новину.

Частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа.

Вміння читати й писати або вміння використовувати мову, щоб читати, писати чи розмовляти.

Сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа.

Медіаграмотність - це...

Назад

Спробувати ще...

НЕ ВІРНО

Наявність знань і вмінь для поводження з будь-якою відомою інформаційною системою

Здатність самостійно забезпечити комфортні умови обробки інформації

Наявність знань і вмінь для ефективного пошуку інформації та для організації і реорганізації інформації

Що прийнято розуміти під інформаційною грамотністю відповідно до роботи міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ?

НАЗАД

НЕ ВІРНО

Спробувати ще...

Ні

Так

Чи є комп'ютерна грамотність обов'язковою частиною інформаційної грамотності?

НАЗАД

НЕ ВІРНО

Спробувати ще...

Редакція, журналіст звільняються від відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, у разі, якщо ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників).

Часом інтернет-ЗМІ посилаються на підстави звільнення від відповідальності, викладені у статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

У разі, якщо інформація була взята із особистих сторінок політиків та посадовців у соціальних мережах.

У якому разі інтернет ЗМІ звільняється від відповідальності за поширення недостовірної інформації?

Назад

Спробувати ще...

НЕ ВІРНО

Детальніше за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text

Проте зазначена вище стаття регулює взаємовідносини саме друкованих засобів масової інформації – тобто випущених на папері типографським способом. А ось особисті сторінки в соціальних мережах політиків і посадовців не є офіційним джерелом інформації. Тому поширення інформації з цих джерел, у разі з’ясування їх недостовірності, може призвести до відповідальності поширювача інформації.

Вірно

Стаття 42. Звільнення від відповідальності.

кінець

пройти ще

Отримати більше інформації

Медійна та інформаційна грамотність, за концепцією ЮНЕСКО

Web-квест "Медійна та інформаційна грамотність"

Сайт національного проєкту "Фильтр"

Як створюють фейки та маніпулюють нашою думкою? 10 основних принципів

Фейки – одна з ключових проблем сьогодення.Як розпізнати фейкові новини?

до вибору

Медійна та інформаційна грамотність, за концепцією ЮНЕСКО, об’єднує три взаємопов’язані комплекси компетенцій:

  • інформаційну грамотність. Вміння знаходити, аналізувати, використовувати інформацію;
  • медіаграмотність. Вміння отримувати доступ до медіа, а також створювати контент для самовираження та спілкування;
  • технологічну/цифрову грамотність, яка передбачає вміння користуватись сучасними інформаційними технологіями та програмним забезпеченням з урахуванням усіх можливостей.

далі

Розпізнавати неправдиву інформацію – навичка, яку можна опанувати за допомогою ресурсів з медіаграмотності. Для початку в нагоді стане інструкція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Це 8 стислих, але корисних порад, як розпізнати фейкові новини.

далі

1. Звертайте увагу на джерело. Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані. 2. Читайте весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу. 3. Перевірте, хто автор. Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти? 4. Перевірте, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену інформацію.

до вибору

Дивіться пункт 1 і 3.

5. Перевірте дату публікації. Стара новина може бути нерелевантною поточним подіям. 6. Це точно не жарт? Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. 7. Зважайте на свої перестороги. Подумайте, як ваші переконання впливають на сприйняття новини. 8. Порадьтеся з експертами. Зверніться до одного з надійних джерел із перевірки фактів – наприклад, до сайту з переліку вище.

далі

1. Пропаганда. Пропаганда присутня в нашому житті щодня та має єдину мету – керувати думкою суспільства. Реклама пропагує не лише товари, послуги й торгові марки, але і певний спосіб життя. Новини розповідають, який політик є поганим, який – не дуже, а який – навіть, навпаки, дуже хорошим. Яка країна є агресором, а яка – жертвою. Чому у нас все дуже добре, або навпаки – все погано. Або про те, що у нас все погано – але в інших ще гірше. Пропаганду найчастіше використовують уряди, корпорації, некомерційні та комерційні організації для управління цінностями, ставленням до них і навіть знаннями.

далі

2. Заклики до емоцій. Новини такого типу закликають до людських цінностей, глибоких та сильних емоцій (захоплення, гнів, печаль, розчарування) і через них керують нашою свідомістю. 3. Упереджені новини. Це однобічне трактування інформації та особиста інтерпретація подій. Коли ви бачите, що автор явно схиляє вас до свого ставлення – це привід замислитись. Професійні та чесні журналісти мають просто висвітлювати події без оцінки, або ж оцінювати їх з різних боків. 4. Теорії змови. Такі теорії відхиляють думки авторитетних експертів, а аргументи, які спростовують змову, розглядаються, як додатковий доказ змови.

далі

5. Клікбейти. Це привабливі, сенсаційні заголовки для залучення уваги, часто з використанням великих літер, знаків оклику та емодзі. Контент часто не відповідає назві. 6. Псевдонаука. Чарівні ліки, антивакцинація, лікування раку гомеопатією та інші абсурдні речі видають за реальні наукові дослідження з перебільшеними або помилковими твердженнями. Для правдоподібності додають якомога більше слів з наукової або схожої з нею лексики. 7. Сатира. Гумор та сатира, які деякі люди, на жаль, сприймають за істину.

до вибору

8. Напівправда – поєднання фактичного, фейкового, помилкового або частково помилкового контенту. 9. Фальшивки – повністю сфабрикований контент, що поширюється навмисно. Є така «партизанська» тактика, широко розповсюджена в маркетингу та політиці: коментарі та відгуки нібито від справжніх людей, а насправді – від фейкових акаунтів або ботів. 10. Фінансово-політичний тиск. Всім відомо, що політикам потрібен піар. Проплачені канали та спонсоровані газети не можуть погано говорити про тих, хто платить їм гроші.