Частини мови

ЧАСТИНИ МОВИ

СТАРТ

Частини мови. Загальна характеристика

Самостійні частини мови

Вигук

Службові частини мови

ЧАстини мови. загальна характеристика

ЧАСТИНИ МОВИ

ЧАСТИНИ МОВИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Частини мови — це слова, об’єднані в групи за такими ознаками, як лексичне значення, граматичне значення (тобто морфологічні ознаки), синтаксична функція. Характеризуючи певну частину мови, ми завжди спираємося на ці три складники. Наприклад, іменник — це частина мови, що має значення предметності (лексичне значення), яке виражається в категоріях роду, числа й відмінка (граматичне значення); у реченні іменник найчастіше виступає в ролі підмета або додатка (синтаксична функція).

ЧАСТИНИ МОВИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Слова як частини мови вивчає такий розділ мовознавства, як морфологія. Залежно від значення і функцій усі частини мови можна поділити на:

МОВОХАКЕР

Самостійні частини мови

ЧАСТИНИ МОВИ

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

Серед самостійних частин мови можна виділити іменні, зокрема іменник, прикметник, числівник, займенник, спільною рисою яких є здатність змінюватися за відмінками. Пригадаймо, що в українській мові сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий і кличний.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

До іменних частин мови не належить дієприкметник. Він є формою дієслова, хоча й відмінюється так, як прикметник.

10

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Працюючи над таблицею, ви побачили, що кличний відмінок питань не має, він слугує для того, щоб звертатися до когось, наприклад: Мамо, дякую за приготовані смаколики! Петре, ти братимеш участь у змаганнях із плавання?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

При визначенні відмінка слова необхідно ставити два питання. Особливо це стосується форм називного та знахідного відмінків, у яких однакове друге питання — що?, отож є ризик сплутати ці відмінки і, як наслідок, неправильно визначити синтаксичну функцію слова в реченні. Порівняйте: Мама (хто? що?) варить борщ (кого? що?) і Борщ (кого? що?) зварено.

11

МОВОХАКЕР

службові частини мови

ЧАСТИНИ МОВИ

13

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

Сама назва «службові» вказує на те, що ці слова для чогось служать. Залежно від функції службові частини мови поділяються так:

14

ВИГУК

ЧАСТИНИ МОВИ

15

ВИГУК

Існує ще одна частина мови, яка не належить ані до самостійних, ані до службових,— вигук. Основна функція вигуку — виражати емоції, волевиявлення, не називаючи їх, а відтворюючи звуки, які людина вимовляє, наприклад: ой, ого, опа. Отже, вигук не має лексичного значення, не поєднує слова в реченні й не утворює нові форми слова, саме тому не належить ані до самостійних, ані до службових частин мови.

16

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Часто формально однакові слова залежно від значення і функції належать до різних частин мови і є омонімами. Ідеться про прийменники, співзвучні з іншими повнозначними частинами мови, зазвичай прислівниками або іменниками.

Визначитися з частиномовною належністю таких слів допоможе контекст, порівняйте: Край, мій рідний край, пісенний край завзяття і труда (М. Мозговий) і По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко). У першому реченні лексема край є прийменником, оскільки служить для поєднання слів, тобто слово край стоїть при іменнику. У другому реченні омонім край є іменником, оскільки має всі ознаки цієї частини мови. Окрім цього, зауважте, що до прийменника з іменною частиною мови можна поставити два питання. Порівняйте: Машина їхала (куди?) назустріч (прислівник). Машина їхала (куди? назустріч кому?) назустріч нам (прийменник із займенником). У багатьох випадках від частиномовної належності залежить правопис слів і словосполук, наприклад: вивчити вірш напам’ять і подарувати світлини на пам’ять. У першому випадку напам’ять — це прислівник, який пишемо разом, у другому — це сполучення прийменника з іменником, які пишемо окремо.

17

МОВОХАКЕР

БАЖАЄМО УСПІХІВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВПРАВ!

19