прийменник. сполучник
СТАРТ
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
ПРИЙМЕННИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
правопис сполучників
СПОЛУЧНИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СПОЛУЧНИКИ І СПОЛУЧНІ СЛОВА
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ
ПРИЙМЕННИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРИЙМЕННИК
ПРИЙМЕННИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Прийменник — це службова частина мови, функція якої полягає в тому, щоб уточнювати значення іменних частин мови, пов’язувати їх з іншими словами в реченні, порівняйте: Стіна висить картина і На стіні висить картина.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Самі прийменники в реченні не виконують синтаксичної функції, адже вони належать до службових частин мови. Проте, оскільки вони утворюють словосполучення з іменними частинами мови, зазвичай прийменники входять до складу одного члена речення разом із формами, з якими їх ужито, наприклад: Очі тобі зав’яжу і серце своє покажу, тобі про все розкажу... (Х. Соловій).
ПРИЙМЕННИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
За будовою прийменники поділяємо на прості, складні та складені. Прості є одним простим словом (в, на, біля, коло, через); складні утворені поєднанням кількох слів, зокрема кількох прийменників або прийменника із самостійною частиною мови (із-за, задля, всупереч, довкола); складені прийменники утворюються внаслідок поєднання кількох слів, зокрема простих прийменників з іменниками або прислівниками (незважаючи на, згідно з, відповідно до, незалежно від). Від типу будови прийменників залежить і їхній правопис: складні пишемо разом або з дефісом, а складені — окремо.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Слід відрізняти прийменники від інших частин мови. Для цього необхідно уважно вчитуватися в контекст: прийменники завжди стоять перед іменником чи займенником, значення яких уточнюють: порівняйте: Навколо цуценяти зібралися всі дітлахи і Сонячно й зелено навколо. У першому реченні навколо — це прийменник, що стоїть перед іменником цуценяти. Це словосполучення відповідає на питання навколо кого? У другому реченні навколо є прислівником, адже після нього немає іменника чи займенника; у цьому контексті слово навколо відповідає на питання де?
МОВОХАКЕР
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
ПРИЙМЕННИК
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
Залежно від будови й особливостей творення прийменники пишуться:
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Прийменники із самостійними частинами мови завжди пишуться окремо: на вулиці, з лісу, по два олівці, за тобою.
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
ПРИЙМЕННИК
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
Іменники, займенники, числівники та прикметники в усіх відмінках, окрім називного й кличного, можуть уживатися з прийменниками. У місцевому відминку іменні частини мови завжди вживаються з прийменником.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Типовими помилками при утворенні прийменникових конструкцій є словосполучення з прийменником по, що враховують й укладачі тестів ЗНО, даючи завдання, у якому
необхідно визначити, де правильні або неправильні словосполучення з прийменниками. Як правило, помилковими в таких завданнях саме і є сполуки з прийменником по, який в українській мові є рідковживаним і функціонує здебільшого для вказівки на:
- просторове значення: ходити по садочку, наказ по університету;
- часове значення: по обіді, відпустка по 15 березня;
- кількісне значення: по 10 годин на добу, по 25 учнів у класі;
- об’єктні відношення: погладити по голові, вишивати по шовку;
- мету дії: піти по воду, поїхати по гриби.
Запам’ятайте! Піти за водою означає «піти й не повернутися».
10
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
В інших випадках у словосполученнях зазвичай уживаються інші прийменники. Наводимо типові прийменниково-іменникові сполучення, які варто запам’ятати.
11
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
- В українській мові прийменники згідно з (ким? чим?) і відповідно до (кого? чого?) завжди складені: згідно з розпорядженням, відповідно до наказу, а не згідно розпорядження, відповідно наказу.
- Допустове значення в українській мові мають лише прийменники незважаючи на, всупереч, попри. Неправильними є конструкції в допустовому значенні, що починаються словами не дивлячись на. Правильно говорити незважаючи на дощ, а не не дивлячись на дощ. Словосполучення не дивлячись можна вживати лише в його прямому значенні, наприклад: Він продовжував їхати, не дивлячись у мій бік (тобто він продовжував їхати і не дивився в мій бік).
12
СПОЛУЧНИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СПОЛУЧНИК
13
СПОЛУЧНИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Сполучник — службова частина мови, що сполучає однорідні члени речення або частини складного речення, указуючи на змістові відношення між ними, наприклад: Мати боялась і ненавиділа старців, але наділяла їх завжди щедро (О. Довженко) — сполучник але поєднує однорідні присудки й виражає протиставлення. Люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо (А. Хливнюк) — сполучник як поєднує підрядну частину з головною і вказує на відношення умови між частинами складнопідрядного речення. Сполучник не є членом речення.
14
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ
СПОЛУЧНИК
15
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ
16
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Слід відрізняти сполучники зате, проте, якби, щоб від співзвучних сполучень займенників або прислівників із прийменниками або частками, зокрема за те, про те, як би, що б. При розмежуванні цих частин мови врахуйте такі моменти:
- поставте питання до словосполучення: якщо це сполучник, то до нього неможливо поставити питання;
- відповідно сполучник не є членом речення, на відміну від словосполучення з повнозначними словами;
- на займенник або прислівник зазвичай припадає логічний наголос, отже, читаючи речення, спробуйте особливо виділити наголосом таке словосполучення;
- зрештою, найлегше спробувати замінити таке сполучення на синонімічний сполучник: зате, проте на але; якби на якщо б, щоб на для того щоб. Якщо внаслідок заміни зміст речення не спотворюється, то перед Вами сполучник, який пишемо разом, порівняйте: Люблю степ (за що?) за те, що небо над ним голубе-голубе і Ти запізнився на урок, зате (але) й до дошки тебе не викликали. Що б (не казала що?) ти не казала, я однаково тобі не повірю і (для того щоб) Щоб гарно відпочити, треба спочатку наполегливо попрацювати.
17
СПОЛУЧНИКИ І СПОЛУЧНІ СЛОВА
СПОЛУЧНИК
18
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ
Сполучники що, як, коли мають омонімічні сполучні слова що (займенник), як і коли (прислівники). Слова що, як, коли є сполучниками в таких випадках:
19
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
СПОЛУЧНИК
20
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
21
БАЖАЄМО УСПІХІВ
ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВПРАВ!
22
службові частини мови-1
Марина Золочевська
Created on August 4, 2021
Start designing with a free template
Discover more than 1500 professional designs like these:
View
Higher Education Presentation
View
Psychedelic Presentation
View
Vaporwave presentation
View
Geniaflix Presentation
View
Vintage Mosaic Presentation
View
Modern Zen Presentation
View
Newspaper Presentation
Explore all templates
Transcript
прийменник. сполучник
СТАРТ
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
ПРИЙМЕННИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
правопис сполучників
СПОЛУЧНИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СПОЛУЧНИКИ І СПОЛУЧНІ СЛОВА
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ
ПРИЙМЕННИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРИЙМЕННИК
ПРИЙМЕННИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Прийменник — це службова частина мови, функція якої полягає в тому, щоб уточнювати значення іменних частин мови, пов’язувати їх з іншими словами в реченні, порівняйте: Стіна висить картина і На стіні висить картина.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Самі прийменники в реченні не виконують синтаксичної функції, адже вони належать до службових частин мови. Проте, оскільки вони утворюють словосполучення з іменними частинами мови, зазвичай прийменники входять до складу одного члена речення разом із формами, з якими їх ужито, наприклад: Очі тобі зав’яжу і серце своє покажу, тобі про все розкажу... (Х. Соловій).
ПРИЙМЕННИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
За будовою прийменники поділяємо на прості, складні та складені. Прості є одним простим словом (в, на, біля, коло, через); складні утворені поєднанням кількох слів, зокрема кількох прийменників або прийменника із самостійною частиною мови (із-за, задля, всупереч, довкола); складені прийменники утворюються внаслідок поєднання кількох слів, зокрема простих прийменників з іменниками або прислівниками (незважаючи на, згідно з, відповідно до, незалежно від). Від типу будови прийменників залежить і їхній правопис: складні пишемо разом або з дефісом, а складені — окремо.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Слід відрізняти прийменники від інших частин мови. Для цього необхідно уважно вчитуватися в контекст: прийменники завжди стоять перед іменником чи займенником, значення яких уточнюють: порівняйте: Навколо цуценяти зібралися всі дітлахи і Сонячно й зелено навколо. У першому реченні навколо — це прийменник, що стоїть перед іменником цуценяти. Це словосполучення відповідає на питання навколо кого? У другому реченні навколо є прислівником, адже після нього немає іменника чи займенника; у цьому контексті слово навколо відповідає на питання де?
МОВОХАКЕР
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
ПРИЙМЕННИК
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
Залежно від будови й особливостей творення прийменники пишуться:
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Прийменники із самостійними частинами мови завжди пишуться окремо: на вулиці, з лісу, по два олівці, за тобою.
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
ПРИЙМЕННИК
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
Іменники, займенники, числівники та прикметники в усіх відмінках, окрім називного й кличного, можуть уживатися з прийменниками. У місцевому відминку іменні частини мови завжди вживаються з прийменником.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Типовими помилками при утворенні прийменникових конструкцій є словосполучення з прийменником по, що враховують й укладачі тестів ЗНО, даючи завдання, у якому необхідно визначити, де правильні або неправильні словосполучення з прийменниками. Як правило, помилковими в таких завданнях саме і є сполуки з прийменником по, який в українській мові є рідковживаним і функціонує здебільшого для вказівки на:
- просторове значення: ходити по садочку, наказ по університету;
- часове значення: по обіді, відпустка по 15 березня;
- кількісне значення: по 10 годин на добу, по 25 учнів у класі;
- об’єктні відношення: погладити по голові, вишивати по шовку;
- мету дії: піти по воду, поїхати по гриби.
Запам’ятайте! Піти за водою означає «піти й не повернутися».10
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
В інших випадках у словосполученнях зазвичай уживаються інші прийменники. Наводимо типові прийменниково-іменникові сполучення, які варто запам’ятати.
11
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
12
СПОЛУЧНИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СПОЛУЧНИК
13
СПОЛУЧНИК. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Сполучник — службова частина мови, що сполучає однорідні члени речення або частини складного речення, указуючи на змістові відношення між ними, наприклад: Мати боялась і ненавиділа старців, але наділяла їх завжди щедро (О. Довженко) — сполучник але поєднує однорідні присудки й виражає протиставлення. Люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо (А. Хливнюк) — сполучник як поєднує підрядну частину з головною і вказує на відношення умови між частинами складнопідрядного речення. Сполучник не є членом речення.
14
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ
СПОЛУЧНИК
15
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ
16
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
Слід відрізняти сполучники зате, проте, якби, щоб від співзвучних сполучень займенників або прислівників із прийменниками або частками, зокрема за те, про те, як би, що б. При розмежуванні цих частин мови врахуйте такі моменти:
17
СПОЛУЧНИКИ І СПОЛУЧНІ СЛОВА
СПОЛУЧНИК
18
ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ
Сполучники що, як, коли мають омонімічні сполучні слова що (займенник), як і коли (прислівники). Слова що, як, коли є сполучниками в таких випадках:
19
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
СПОЛУЧНИК
20
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
21
БАЖАЄМО УСПІХІВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВПРАВ!
22