Сімейні традиції та свята Слобожанщини

Сімейні традиції та свята Слобожанщини

Фольклорна подорож

Start

Життя слобожан було наповнене різними звичаями та обрядами, святкуванням численних православних свят та окремих днів тижня. Красиві дійства були переплетені з важкою сільськогосподарською працею. Свята були у великій пошані й викликані релігійними потребами. Головні два свята – Різдво та Великдень. Зі святами були тісно пов'язані повір'я, приказки й легенди. Слобожани поділяли календар за святами: «Після різдва», «Перед Великоднем», «На Другий спас». Перші переселенці особливо цінували три три дні тижня – понеділок, середу і п'ятницю. У слобожанських повір'ях тісно переплетені язичницькі і християнські мотиви, а обряди підпорядковані згідно до свят народного календаря.

Далі

зима

весна

осінь

Літо

Що почитати

Дні тижня

обряди

ВІРТУАЛЬНИЙ 3D-ТУР «СЛОБОЖАНИ»

Listen

Зимові свята слобожан, як і українців загалом, були надзвичайно насиченими, яскравими за своїм дійством та ритуальною спрямованістю.Розпочиналися зимові свята у грудні – одному з найбагатших місяців «на свята й присвятки». Грудень до того ж був багатий на покровителів молоді, які грудневими вечорами збиралися не вечорниці.

ВВедення

день святої катерини

Миколині святки

день святого андрія

Водохреща

Різдво

Стрітення

Масляна

Великодні свята

Літній цикл свят був не такий численний, що пов'язано із постійними сільськогосподарськими роботами.

Трійця

Івана купала

Маковія

Спас

Михайлове диво

Покрова

Головосіка

Здвиження

Крім свят, увесь життєвий цикл слобожан: – народження – хрещення – заручини – весілля – смерть – був позначений певними обрядами, їх справляли гучно та витрачали за тогочасними мірками купу грошей

народження

Похорон

хрещення

весілля

Тлумачення днів тижня слобожанами

за М. Ф. Сумцовим

Понеділок на Слобожанщині прийняв на себе риси старогрецького діда Харона, провідника душ померших людей. Старі люди, здебільшого баби, понеділкували, цебто не їли в понеділок нічого скоромного, щоб після смерті душа знайшла душа знайшла собі дорогу. В Ку'пянці [Куп′янському повіті Харківської губернії] записано, що «як старому важко йти вгору без палки, так на той світ важко йти без понеділка». Середа – таємна дівчина, начебто свята, яка доглядає, щоб жінки, особливо дівчата, не робили по середах, не мили собі голови, не чесали волосся; лінивих та недбалих вона карає, а що її шанують, тим допомагає в хазяйстві. П'ятінка, або свята П'ятниця – постать ще більшої реальності. Як і середа, вона ретельно доглядає, хто її шанує… П'ятниця – день пісний. Хто не постить, до того ніччю під вікно приходить свята П'ятниця й голосить та плаче … Особливо за великий гріх вважали прясти або чесати косу в п'ятницю, а також золити білизну.