МУЗИКА КЛАСИЦИЗМУ

Класицизм: музика

У музичній культурі Європи наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. відбулися кардинальні зміни. Це був час Просвітництва з його головною світоглядною ідеєю — вірою в розум людини, час великих учених, філософів, літераторів, митців.

Вершинне досягнення цього стилю — творчість представників так званої віденської класичної школи. До неї належать австрійські композитори Франц Йозеф Гайдн (1732-1809) і Вольфганг Амадей Моцарт (1756-1791), а також німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770-1827).

"вІДЕНСЬКІ КЛАСИКИ"

Найвищі досягнення композиторів-класиків належать до розвитку таких жанрів, як соната, концерт, симфонія, квартет, де вони створили чіткі правила побудови музичної форми й основні прийоми музичного розвитку.

Музична культура класицизму, як і література, а також образотворче мистецтво, оспівує вчинки людини, його емоції і почуття, над якими панує розум. Художникам-творцям в їх творах властиві логічність мислення, гармонія і ясність форми.

У цей період виникли сонати для різних інструментів, найбільше — для фортепіано. У Й. Гайдна таких сонат дуже багато, у В.-А. Моцарта — понад 30, а у Л. ван Бетховена — 32. У них відображено широке коло образів, втілено багатство людських переживань, настроїв, думок.

СОНАТА

Вольфганг Амадей Моцарт (1756-1791) – видатний австрійський композитор, капельмейстер, скрипаль-віртуоз, клавесиніст, органіст.

Lorem ipsum dolor

Найвідоміші твори – опери “Весілля Фігаро”, “Дон Жуан”, Реквієм, симфонії, інструментальні концерти, фортепіанні сонати

Моцарт залишив у всіх жанрах, в яких він писав, твори неминущого значення. Його симфонії, опери, твори для хору з оркестром, квартети, тріо, сонати, концерти однаково значні і досі вважаються найвищим рівнем музичної думки.

Людвіг ван Бетховен (1770-1827) – видатний німецький композитор, диригент, піаніст, один з трьох “Віденських класиків”. Бетховен – ключова постать європейської класичної музики періоду між класицизмом та романтизмом. Писав у всіх жанрах того часу, найзначнішими вважаються інструментальні твори: фортепіанні, скрипкові, віолончельні сонати, концерти, квартети, увертюри, симфонії.

Йозеф Гайдн (1732-1809) – видатний австрійський композитор, представник віденської класичної школи. Один з основоположників таких музичних жанрів як симфонія та струнний квартет. Був другом Моцарта. Найбільш відомі його твори – ораторії “Створення світу”, “Пори року”, симфонії та струнні квартети.

«Батьком класичної симфонії» або родоначальником цього музичного жанру вважають Й. Гайдна, автора понад 100 симфоній. Звісно, симфонії писали й до нього, але твори попередників не досягали класичного рівня. Більше того, у творчості Й. Гайдна сформувався звичний для сучасників склад симфонічного оркестру.

Фортепіано — музичний інструмент, який виник у період класицизму на основі вдосконалення конструкції клавесина. Поступово він набув поширення в побутовому музикуванні та концертному житті, відповідно закріпилися його різновиди — піаніно і рояль. На фортепіано грав Й. Гайдн, В.-А. Моцарт з дитинства був піаністом-віртуозом. Для Л. ван Бетховена фортепіано стало улюбленим інструментом.

Попередниками фортепіано були клавесини і клавікорди. Їхніми недоліками були швидко загасаючий звук, що заважало грі legato, і постійний рівень гучності (що стосується тільки клавесина), що виключало один з важливих виразних засобів музики — динаміку (зміна гучності). Звук у фортепіано натомість видобувався не щипком, а ударом, що дозволило розширити динамічні можливості цього інструмента..

У творчості композиторів віденської школи склалася класична форма інструментального концерту. У цьому жанрі втілена характерна для класицизму рівновага контрастних музичних образів. Партія соліста, де він демонструє віртуозність, протиставляється звучанню всього оркестру

Йозеф Гайдн (1732-1809) – видатний австрійський композитор, представник віденської класичної школи. Один з основоположників таких музичних жанрів як симфонія та струнний квартет. Був У спадщині композиторів-класиків чимало концертів для фортепіано, скрипки, віолончелі, а також флейти, кларнета, валторни, арфи. Вони писали концерти і для кількох інструментів, тобто подвійні, потрійні.другом Моцарта. Найбільш відомі його твори – ораторії “Створення світу”, “Пори року”, симфонії та струнні квартети.

«Батьком класичної симфонії» або родоначальником цього музичного жанру вважають Й. Гайдна, автора понад 100 симфоній.у творчості Й. Гайдна сформувався звичний для сучасників склад симфонічного оркестру. У спадщині В.-А. Моцарта понад сорок симфоній, у Л. ван Бетховена — дев'ять.

Симфо́нія (від грец. συμφονία — «співзвуччя, злагоджене звучання, злагодженість») — жанр оркестрової музики, великий твір для оркестру. Класичні зразки симфонії написані для симфонічного оркестру і являють собою цикл з 4 частин, перша з яких пишеться в сонатній формі. Існують також симфонії для струнного, камерного, духового та інших складів оркестру.

Thanks!