Хімія 10 клас проект

ПРОЕКТ

на тему

Анілін – основа для виробництва барвників

ВИКОНАВ УЧЕНЬ 10 КЛАСУЯмпільського нвкСамсоненко валерій

ПЛАН ПРОЕКТУ

3-4 слайди

5-6 слайди

7 слайд

ВСТУП

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ВИСНОВОК

3) Анілін і синтез барвників4) Шкідливий вплив

1) Основні відомості2) Історія аніліну

Підсумок проекту

ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ

Анілін — органічна сполука, найпростіший ароматичний амін. Свіжедистильований анілін – безбарвна або жовтувата олія, яка з часом доволі швидко окиснюється повітрям та набуває червоно-брунатного кольору. Анілін утворює солі з кислотами. Його основність значно зменшена через мезомерний ефект, який знижує електронну густину на аміногрупі.

ІСТОРІЯ АНІЛІНУ

Анілін вперше був ізольований Отто Унвердорбеном шляхом піролітичної дистиляції індиго та описаний 1826 році. Через здатність утворювати кристалічні сполуки з кислотами він оторимав назву "Кристалін" (нім. Crystallin); також автор зазначив, що ця сполука "пахне сильно, подібно до свіжого меду". У 1834 році Фрідліб Рунге отримав анілін шляхом дистиляції кам'яновугільної смоли над оксидом міді й назвав його "Кіанол" , або "Блакитна олія" , бо отриманий продукт утворював із хлорним вапном стабільні сполуки блакитного кольору. У 1842 році Микола Зінін відновив нітробензен сірчистим амонієм; шляхом подальшої дистиляції він отримав олію, яку назвав "Бензідам" . Зінін зазначив, що ця речовина "малорозчинна у воді, але змішується зі спиртом та ефіром", "має доволі гострий присмак, особливий запах, сполучається з усіма оксигеновмісними й безоксигеновими кислотами". З 1897 року Баденська анілінова та содова фабрика (BASF) використовує анілін у великих масштабах для синтезу індиго (синтез Гемана). Анілін також використовувався для синтезу багатьох інших барвників, тому його назва імплементувалась у назви інших сполук та навіть промислових термінів: аніліновий пурпур (став барвником, що поклав основу аніліновій фарбовій промисловості), анілінова шкіра (шкіра, що пофарбована розчинними пігментами, тому має фарбу по всьому об'єму, а не тільки на поверхні), аніліновий друк (друга назва флексографічного друку).

Анілін і синтез барвників

Промислове виробництво фіолетового барвника мовеїну на базі аніліну почалося в 1856 р. Шляхом окиснення аніліну хромовою сумішшю (K 2 Cr 2 O 7 + H 2 SO 4 ) одержують «аніліновий чорний» -- барвник для тканини. Наразі переважна частина (85 %) виробленого у світі аніліну використовується для виробництва метилдіізоціанатів, що надалі застосовуються для виробництва поліуретанів. Анілін також використовується у виробництві штучних каучуків (9 %), гербіцидів (2 %) і барвників (2 %). Отже, анілін застосовується переважно як напівпродукт у виробництві барвників, вибухових речовин і лікарських засобів (сульфаніламідні препарати), але з огляду на очікуване зростання обсягів виробництва поліуретанів можлива значна зміна картини споживачів у середньостроковій перспективі.

ШКІДЛИВИЙ ВПЛИВ

Шкідливий вплив на людину Анілін впливає на центральну нервову систему, спричиняє кисневе голодування організму за рахунок утворення в крові метгемоглобіну, гемолізу й дегенеративних змін еритроцитів. В організм анілін потрапляє під час дихання, у вигляді парів, а також крізь шкіру та слизові оболонки. Усмоктування крізь шкіру посилюється в разі нагрівання повітря або вживання алкоголю. У разі легкого отруєння аніліном спостерігаються слабкість, запаморочення, головний біль, синюшність губ, вушних раковин і нігтів. У випадку отруєнь середньої тяжкості також спостерігаються нудота, блювота, іноді хитання під час ходьби, частішання пульсу. Тяжкі випадки отруєння є вкрай рідкими. У разі хронічного отруєння аніліном (анілізм) виникають токсичний гепатит, а також нервово-психічні розлади, розлади сну, погіршення пам'яті тощо.

ВИСНОВКИ

Анілін - органічна сполука, найпростіший ароматичний амін. він широко використовується в промисловості, і є шкідливим для людини.

27.04.2021