Анілін як основа для виробництва барвників.
Кунич Олександр
Мета проекту
Дізнатися, що таке анілін. Як і де його застосовують. Історія аніліну. Спосіб добування. Який має вплив на людину.
Анілін
Анілін (феніламін) -- органічна сполука з формулою C 6 H 5 NH 2, найпростіший ароматичний амін. Являє собою безбарвну маслянисту рідину з характерним запахом, трохи важчу за воду й погано у ній розчинну, добре розчиняється в органічних розчинниках. На повітрі анілін швидко окислюється й набуває червоно-бурого забарвлення. Отруйний
Історія добування
Анілін, основний структурний компонент анілінових барвників. Добули його незалежно один від одного Унфердорбен (на ньому.), Фріцше і Зінін (1826 р., 1840 р., 1841 р. - спочатку з натурального індиго, потім хімічним синтезом). Виявилося, що на його основі можна отримувати органічні сполуки, які мають яскравий колір і придатні для фарбування. Найважливішою сходинкою в історії синтетичних барвників є відкриття російського хіміка Н. Н. Зініна (1842 р.) реакції відновлення нітробензолу до аніліну. Перші синтетичні барвники на основі аніліну були отримані в 1856 р, англійським хіміком Ст. Перкіном і незалежно від нього польським хіміком Я. Натансоном.
Відео
Застосування аніліну
Головна галузь застосування аніліну -- синтез барвників і лікарських засобів. Промислове виробництво фіолетового барвника мовеїну на базі аніліну почалося в 1856 р. Шляхом окиснення аніліну хромовою сумішшю (K 2 Cr 2 O 7 + H 2 SO 4 ) одержують «аніліновий чорний» -- барвник для тканини. Наразі переважна частина (85 %) виробленого у світі аніліну використовується для виробництва метилдіізоціанатів, що надалі застосовуються для виробництва поліуретанів. Анілін також використовується у виробництві штучних каучуків (9 %), гербіцидів (2 %) і барвників (2 %). Отже, анілін застосовується переважно як напівпродукт у виробництві барвників, вибухових речовин і лікарських засобів (сульфаніламідні препарати), але з огляду на очікуване зростання обсягів виробництва поліуретанів можлива значна зміна картини споживачів у середньостроковій перспективі.
Шкідливий вплив на людину
Анілін впливає на центральну нервову систему, спричиняє кисневе голодування організму за рахунок утворення в крові метгемоглобіну, гемолізу й дегенеративних змін еритроцитів. В організм анілін потрапляє під час дихання, у вигляді парів, а також крізь шкіру та слизові оболонки. Усмоктування крізь шкіру посилюється в разі нагрівання повітря або вживання алкоголю. У разі легкого отруєння аніліном спостерігаються слабкість, запаморочення, головний біль, синюшність губ, вушних раковин і нігтів. У випадку отруєнь середньої тяжкості також спостерігаються нудота, блювота, іноді хитання під час ходьби, частішання пульсу. Тяжкі випадки отруєння є вкрай рідкими. У разі хронічного отруєння аніліном (анілізм) виникають токсичний гепатит, а також нервово-психічні розлади, розлади сну, погіршення пам'яті тощо.
Висновок
Отже, сьогодні ми дізналися що таке Анілін, та з чого він складається. Ми дізналися про його вплив на організм людини, яким чином його застосовують у побуті, тощо.
Проект з хімії, Кунич Олександр
alexkunichlol34
Created on April 27, 2021
Start designing with a free template
Discover more than 1500 professional designs like these:
View
Smart Presentation
View
Practical Presentation
View
Essential Presentation
View
Akihabara Presentation
View
Pastel Color Presentation
View
Visual Presentation
View
Relaxing Presentation
Explore all templates
Transcript
Анілін як основа для виробництва барвників.
Кунич Олександр
Мета проекту
Дізнатися, що таке анілін. Як і де його застосовують. Історія аніліну. Спосіб добування. Який має вплив на людину.
Анілін
Анілін (феніламін) -- органічна сполука з формулою C 6 H 5 NH 2, найпростіший ароматичний амін. Являє собою безбарвну маслянисту рідину з характерним запахом, трохи важчу за воду й погано у ній розчинну, добре розчиняється в органічних розчинниках. На повітрі анілін швидко окислюється й набуває червоно-бурого забарвлення. Отруйний
Історія добування
Анілін, основний структурний компонент анілінових барвників. Добули його незалежно один від одного Унфердорбен (на ньому.), Фріцше і Зінін (1826 р., 1840 р., 1841 р. - спочатку з натурального індиго, потім хімічним синтезом). Виявилося, що на його основі можна отримувати органічні сполуки, які мають яскравий колір і придатні для фарбування. Найважливішою сходинкою в історії синтетичних барвників є відкриття російського хіміка Н. Н. Зініна (1842 р.) реакції відновлення нітробензолу до аніліну. Перші синтетичні барвники на основі аніліну були отримані в 1856 р, англійським хіміком Ст. Перкіном і незалежно від нього польським хіміком Я. Натансоном.
Відео
Застосування аніліну
Головна галузь застосування аніліну -- синтез барвників і лікарських засобів. Промислове виробництво фіолетового барвника мовеїну на базі аніліну почалося в 1856 р. Шляхом окиснення аніліну хромовою сумішшю (K 2 Cr 2 O 7 + H 2 SO 4 ) одержують «аніліновий чорний» -- барвник для тканини. Наразі переважна частина (85 %) виробленого у світі аніліну використовується для виробництва метилдіізоціанатів, що надалі застосовуються для виробництва поліуретанів. Анілін також використовується у виробництві штучних каучуків (9 %), гербіцидів (2 %) і барвників (2 %). Отже, анілін застосовується переважно як напівпродукт у виробництві барвників, вибухових речовин і лікарських засобів (сульфаніламідні препарати), але з огляду на очікуване зростання обсягів виробництва поліуретанів можлива значна зміна картини споживачів у середньостроковій перспективі.
Шкідливий вплив на людину
Анілін впливає на центральну нервову систему, спричиняє кисневе голодування організму за рахунок утворення в крові метгемоглобіну, гемолізу й дегенеративних змін еритроцитів. В організм анілін потрапляє під час дихання, у вигляді парів, а також крізь шкіру та слизові оболонки. Усмоктування крізь шкіру посилюється в разі нагрівання повітря або вживання алкоголю. У разі легкого отруєння аніліном спостерігаються слабкість, запаморочення, головний біль, синюшність губ, вушних раковин і нігтів. У випадку отруєнь середньої тяжкості також спостерігаються нудота, блювота, іноді хитання під час ходьби, частішання пульсу. Тяжкі випадки отруєння є вкрай рідкими. У разі хронічного отруєння аніліном (анілізм) виникають токсичний гепатит, а також нервово-психічні розлади, розлади сну, погіршення пам'яті тощо.
Висновок
Отже, сьогодні ми дізналися що таке Анілін, та з чого він складається. Ми дізналися про його вплив на організм людини, яким чином його застосовують у побуті, тощо.