Складнопідрядне обставинне речення

Типи складнопідрядних обставинних речень

Типи

Способу дії, міри і ступеня

Часу

Місця

Причини

Порівняльне

Умови

Наслідку

Мети

Допустове

Визначте тип підрядного речення

1. Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю.
2. Вірою тугу розвіюю, щоб був я завжди такий,яким мене мати родила і благословила в світи.
3. Моя душа, запрагла неба,в буремнім леті держить путь на стовп високого вогню, що осіянний одним твоїм бажанням.
4. Аж туди, де не лягали ще людські сліди, з щовба на щовб, аж поза смертні грані людських дерзань, за чорну порожнечу, де вже нема ні щастя, ні біди.
5. Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись.
6. Це був тільки сон, що ледь торкнувся пам'яті вустами.
7. Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду,
8. Вітер часу не остудив Симоненкових поезій, вогнем душі жевріють вони й сьогодні, як і тоді, коли вперше так жагуче й неповторно вибурхнулись у світ.
9. Вийшов він з того дитинства, що його в самій зав’язі опалила своїми чорними ураганами війна, звідти з’явивсь,де гули жорна окупаційні, ті ненависні жорна біди, що їх “із кам’яного віку на танках варвари з Європи привезли.

Визначте тип підрядного речення

1. Його любов до України — це любов юнака, який широко дивиться на світ, вміє дорожити своєю голубою планетою, адже вона не лише для космонавтів — для всіх націй і рас уже постає в унікальності, у єдиності, як спільна колиска людства, живлющий оазис у Всесвіті.
2. Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.
3. Твоє життя і щастя між людьми, бо правда і любов на їхнім боці (В. Симоненко)
4. Слова самі на голос навертались, як сльози навертаються на очі (Л. Костенко)
5. Хай мокро на ниві, хай тяжко орати, та я ж переверну ще гори ріллі(С. Олійник).
6. Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розвіється біда (В.Стус. ).
7. Невже сподієшся колись дожити, щоб мовити чеканню: (В.Стус)
8. Тримай над головою свічку, допоки стомиться рука — ціле життя. (В.Стус)
9. Знялась моя жалоба до небес, бо замість дому був дубовий хрест так грубо струганий.