моє тіло моя цінність
Інформаційний матеріал
На світі все має свою історію. Сьогодні ми поговоримо про неповторну історію нашого тіла. Чи замислювались ви, як протягом віків змінювались підходи до поглядів на тіло?
Наприклад, ще у ХХ столітті виникли два основних еталони тіла: перший пов’язаний з особливою поетикою репрезентації тіла – це голлівудський гламурний канон: Марлен Дітріх, Джоан Кроуфорд, Мерилін Монро (20-30-ті роки минулого століття)
Піонерами тут виступили голлівудський фотограф Едвард Стейхен і трохи пізніше – Джордж Харрелл. Вони встановили поетику гламурної фотографії: чуттєві пози, особливе освітлення, що створює ефект сяйва, розлитого блиску, фокусування на обличчя, різкі контрастні тони.
У результаті виникала приємна візуальна упаковка, яка сприяла перетворенню тіла на товар, що дозволяло забезпечити легке тиражування образу в листівках.
Другий тілесний еталон – молода худенька дівчина з параметрами 90-60-90 – з’явився в 1960-ті роки. Нинішні «фотомодельні» стандарти стрункості належать саме до шістдесятих років, коли виросло перше покоління, здатне хизуватися своїм благополуччям – робити акцент на тому, що вони недоїдають не в силу необхідності, а за власним бажанням.
Зараз поняття про красу стають різноманітнішими і єдиного тілесного еталона не існує. Навпаки, останніми роками в моду активно впроваджуються нові тіла, які раніше залишалися суто маргінальними – літні, повні, люди з особливими потребами, трансгендерні моделі.
Адже мода, особливо авангардна, нерозривно пов’язана з толерантністю, з готовністю сприйняти несподіване, дивне. Це, по суті, має на увазі настрій на відкритість, внутрішню свободу, можливість поглянути по-іншому на звичні стереотипи.
Але найголовніше – радикальна зміна полягає в тому, що в епоху науково-технічної революції виросло покоління, яке не мислить себе без Інтернету. Це ми з вами стали поколінням, яке живе в «двовимірі»: ми не уявляємо собі життя без Інтернету, мобільного телефону, ми існуємо нібито наполовину у віртуальній реальності і з дитинства ніби бачимо себе збоку через селфі та нескінченні пости фотографій в Instagram.
Ми навчились вміло прораховувати ефекти різних ракурсів, миттєво схоплюємо модні пози і трендові вирази обличчя. Завдяки цій візуальній компетентності, як не дивно, ми часто більш успішні в сферах, які передбачають публічне самовираження.
Сучасні тілесні канони припускають активну взаємодію із сучасними технологіями – від комп’ютерів і мобільних телефонів до вбудованих чіпів. Йдеться про «кіборгізацію» людини. Руйнується стара система звичного сприйняття власного тіла, виникають нові жести і відчуття часу, з’являється пунктирна манера спілкування, коли людина весь час балансує між світом он-лайн та оф-лайн.
Самосвідомість виходить на інший рівень – складніший, де в межі тіла органічно вбудовується ряд предметних доповнень. Ці предмети можуть охоплювати не тільки традиційні засоби – окуляри, лінзи, слухові апарати, протези, косметику, але й технологічні пристосування: мобільні телефони, портативні програвачі та навушники, фотоапарати тощо – речі, які забезпечують «розширення» наших почуттів і пам’яті та створюють доступ до простору і фінансових ресурсів, посилюючи особисті можливості людини.
Який еталон красивого тіла існує сьогодні, у ХХІ столітті?
Back
Як відрізняється тіло, яке демонструють в Інтернеті та те, яке бачимо в реальності?
Back
Якими засобами «кіборгізації» можна покращити презентацію власного тіла?
Back
Як пов'язана краса тіла молодої людини з популярністю серед ровесників?
Back
Історія уявлень про тіло
Tetiana Khomutinina
Created on February 21, 2021
Start designing with a free template
Discover more than 1500 professional designs like these:
View
Terrazzo Presentation
View
Visual Presentation
View
Relaxing Presentation
View
Modern Presentation
View
Colorful Presentation
View
Modular Structure Presentation
View
Chromatic Presentation
Explore all templates
Transcript
моє тіло моя цінність
Інформаційний матеріал
На світі все має свою історію. Сьогодні ми поговоримо про неповторну історію нашого тіла. Чи замислювались ви, як протягом віків змінювались підходи до поглядів на тіло?
Наприклад, ще у ХХ столітті виникли два основних еталони тіла: перший пов’язаний з особливою поетикою репрезентації тіла – це голлівудський гламурний канон: Марлен Дітріх, Джоан Кроуфорд, Мерилін Монро (20-30-ті роки минулого століття)
Піонерами тут виступили голлівудський фотограф Едвард Стейхен і трохи пізніше – Джордж Харрелл. Вони встановили поетику гламурної фотографії: чуттєві пози, особливе освітлення, що створює ефект сяйва, розлитого блиску, фокусування на обличчя, різкі контрастні тони.
У результаті виникала приємна візуальна упаковка, яка сприяла перетворенню тіла на товар, що дозволяло забезпечити легке тиражування образу в листівках.
Другий тілесний еталон – молода худенька дівчина з параметрами 90-60-90 – з’явився в 1960-ті роки. Нинішні «фотомодельні» стандарти стрункості належать саме до шістдесятих років, коли виросло перше покоління, здатне хизуватися своїм благополуччям – робити акцент на тому, що вони недоїдають не в силу необхідності, а за власним бажанням.
Зараз поняття про красу стають різноманітнішими і єдиного тілесного еталона не існує. Навпаки, останніми роками в моду активно впроваджуються нові тіла, які раніше залишалися суто маргінальними – літні, повні, люди з особливими потребами, трансгендерні моделі.
Адже мода, особливо авангардна, нерозривно пов’язана з толерантністю, з готовністю сприйняти несподіване, дивне. Це, по суті, має на увазі настрій на відкритість, внутрішню свободу, можливість поглянути по-іншому на звичні стереотипи.
Але найголовніше – радикальна зміна полягає в тому, що в епоху науково-технічної революції виросло покоління, яке не мислить себе без Інтернету. Це ми з вами стали поколінням, яке живе в «двовимірі»: ми не уявляємо собі життя без Інтернету, мобільного телефону, ми існуємо нібито наполовину у віртуальній реальності і з дитинства ніби бачимо себе збоку через селфі та нескінченні пости фотографій в Instagram.
Ми навчились вміло прораховувати ефекти різних ракурсів, миттєво схоплюємо модні пози і трендові вирази обличчя. Завдяки цій візуальній компетентності, як не дивно, ми часто більш успішні в сферах, які передбачають публічне самовираження.
Сучасні тілесні канони припускають активну взаємодію із сучасними технологіями – від комп’ютерів і мобільних телефонів до вбудованих чіпів. Йдеться про «кіборгізацію» людини. Руйнується стара система звичного сприйняття власного тіла, виникають нові жести і відчуття часу, з’являється пунктирна манера спілкування, коли людина весь час балансує між світом он-лайн та оф-лайн.
Самосвідомість виходить на інший рівень – складніший, де в межі тіла органічно вбудовується ряд предметних доповнень. Ці предмети можуть охоплювати не тільки традиційні засоби – окуляри, лінзи, слухові апарати, протези, косметику, але й технологічні пристосування: мобільні телефони, портативні програвачі та навушники, фотоапарати тощо – речі, які забезпечують «розширення» наших почуттів і пам’яті та створюють доступ до простору і фінансових ресурсів, посилюючи особисті можливості людини.
Який еталон красивого тіла існує сьогодні, у ХХІ столітті?
Back
Як відрізняється тіло, яке демонструють в Інтернеті та те, яке бачимо в реальності?
Back
Якими засобами «кіборгізації» можна покращити презентацію власного тіла?
Back
Як пов'язана краса тіла молодої людини з популярністю серед ровесників?
Back