БФ16

Марко Кропивницький на Миколаївщині

1875

Влітку 1875 року Марко Кропивницький прибуває до Миколаєва, як актор і співак, а можливо й як режисер «Назара Стодолі» та власної п'єси «Невольник» за поемою Тараса Шевченка.

1883

1883 року, коли вже діяла перша класична трупа українського театру корифеїв, Марко Лукич Кропивницький у складі тієї самої трупи, директором якої став Михайло Старицький, гастролює у Миколаєві з 8 по 29 вересня, як режисер і актор. Тоді постановки Марка Кропивницького йшли на миколаївській сцені.

1885

У 1885 році, з 24 квітня по 14 червня, у Миколаєві (з виїздами на кілька вистав до Херсону) гастролює вже нова власна трупа Марка Кропивницького. Тоді миколаївці побачили п'єсу «Назар Стодоля», яку поставив Марко Лукич Кропивницький і сам грав в ній Хому Кичатого. Як писав 28 квітня «Николаевский вестник», актор грав «з майстерним мистецтвом та істинно артистичною глибиною», і взагалі вистава принесла «високу насолоду» миколаївському глядачеві, воскресивши на сцені «часи молодецького завзяття Запорозької Січі».

1891

З 1 жовтня по 18 жовтня 1891 року Марко Кропивницький зі своєю трупою показав «Невольника» за поемою Тараса Шевченка.

1900

1900-й рік для української культури знаменний, зокрема, першою в Миколаєві виставою опери Миколи Аркаса «Катерина» на Шевченківський сюжет, поставлений трупою Кропивницького. Сталося так, що його трупа почала готувати прем'єру опери під час гастролей в Одесі, але не встигла – настав час їхати на гастролі до Москви, тож там і завершили роботу й уперше показали її московським театралам. А через рік, 14 березня 1900 року, «Катерину» вперше показали на миколаївській сцені. Миколаївці захоплено зустріли й виставу, й акторів та оркестр, й автора, нагородивши квітами й оваціями. По суті, талант Марка Кропивницького найбільше прислужився на початковому етапі сценічного втілення нової опери, і Миколаїв був серед перших міст, з яких ця опера пішла в мистецьке життя. Цього ж, 1900 року, трупа Марка Кропивницького двічі гастролювала в Миколаєві весною та восени, 23 березня показала миколаївцям п'єсу Марка Кропивницького «Глум і помста», теж написану за Тарасом Шевченком. Востаннє ж великий автор і режисер гастролює в Миколаєві з 3 вересня по 31 жовтня, коли він невтомно радував закоханого в нього миколаївського глядача новими ролями майже щодня, й серед них не забув і свого «Невольника» за поемою Тараса Шевченка. А 20-22 жовтня частина трупи на чолі з Марком Кропивницьким та Марією Заньковецькою відвідала з трьома виставами й сусідній Вознесенськ.

Центральна міська бібліотека ім. М.Л. Кропивницького ЦБС для дорослих була заснована 14 серпня 1900 року як відділення Миколаївської громадської бібліотеки (нині Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека), проіснувала до 1922 року. В березні того ж року відділення було включено до бібліотечної мережі міста, як Перша міська районна бібліотека. За повоєнні роки бібліотека продовжувала розвиватись і вже в 70-ті роки стала однією з найбільших бібліотек міста. Це дозволило їй в 1978 році стати Центральною бібліотекою Централізованої бібліотечної системи для дорослих, яка об’єднує 21 бібліотеку-філіал та 4 бібліотечні пункти. В 1990 році за пропозицією Миколаївськї обласної організації Національної спілки письменників України бібліотеці присвоєно ім'я М.Л. Кропивницького – засновника театру корифеїв, письменника і актора, композитора, уродженця Миколаївщини. Сьогодні бібліотека – це сучасний соціокультурний та інформаційний центр, осередок неформальної освіти, загальновизнана локація для організації культурних заходів та проведення змістовного дозвілля миколаївців. При бібліотеці діє Літературний музей, серед експонатів якого особливе місце займають матеріали про життя, діяльність та творчість М.Л. Кропивницького.

Бойченко, В.П. Батько нації та батько театру (Шевченко і Кропивницький) / В.П. Бойченко // Три зошита : вибрані статті та поезії / В.П. Бойченко. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2011. – С. 113-121. Книга Валерія Бойченка «Три зошита» складається з трьох частин: краєзнавчий зошит, поетичний зошит, публіцистичний зошит. Пронизана мотивами історії та сучасності рідної Миколаївщини в контексті історії й сьогодення України. Автор порівнює ролі Тараса Шевченка в літературі і Марка Кропивницького в українській культурі.

Миколаїці, які бачили Марка Кропивницького в концертах, дивувались і його талантові співака (російський письменник Степан Скиталець назвав його попередником Шаляпіна), і його неймовірному дару читця (актор Прохор Коваленко згадував: «Ми, молоді, навіть не уявляли собі такого високомистецького виконання»). Літературна творчість Кропивницького відбиває його невпинний пошук, постійні експерименти у жанрово-стильовій сфері. Кожен з його творів має кілька варіантів, між якими часовий розрив нерідко розтягується на роки, через що й відмінності між ними досить істотні.

Кропивницький Марко Лукич – фундатор українського професійного театру. Не тільки дитинство батька українського театру пов’язане з Миколаєвщиною, а й золоті сторінки його творчого злету. Склалось так, що Миколаїв був серед міст, які найчастіше відвідували в гастрольних поїздках кращі трупи театру корифеїв. Недаремно ж науковці наголосили на тому, що саме нинішні Кіровоградщина та Миколаївщина (центральна частина тодішньої Херсонської губернії або просто Херсонщини чи херсонських степів) стали батьківщиною цього універсального культурно-мистецького явища – українського театру корифеїв. Пропонуємо Вам познайомитись з хронологія артистичної діяльності (приїздів) М.Л. Кропивницького на Миколаївщину.

І ось 1900-й рік. Для української культури він знаменний, зокрема, першою в Миколаєві виставою опери миколаївця Миколи Аркаса «Катерина» – першої опери на Шевченківський сюжет, поставлений трупою Кропивницького. Сталося так, що його трупа почала готувати премєру опери під час гастролей в Одесі, але не встигла – настав час їхати на гастролі в Москву, тож там і завершили роботу й уперше показали її московським театралам. А через рік , 14 березня 1900року, «Катерина» вперше прийшла й на миколаївську сцену. Миколаївці захоплено зустріли й виставу , й акторів та оркестр , й автора, нагородивши квітами й овацією. По суті, талант Марка Кропивницького найбільше прислужився на початковому етапі сценічного втілення нової опери, і Миколаїв був серед перших міст, з яких ця опера пішла в мистецьке життя. Цього ж , 1900 року, трупа Марка Кропивницького двічі гастролювала в Миколаєві весно та восени, 23 березня показала миколаївцям пєсу Марка Кропивницького «Глум і помста», теж написану за Тарасом Шевченком. Востанє ж великий автор і режисер гастролює в Миколаєві з 3 вересня по 31 жовтня, коли він невтомно радував закоханого в нього миколаївського глядача новими ролями майже щодня, й серед них не забув і свого випробуваного «Невольника» за Шевченком… А 20-22 жовтня частина трупи на чолі з Марком Кропивницьким та Марією Заньковецькою відвідала з трьома виставами й сусідній Вознесенськ.

Кухар-Онишко Н.О. Корифеї українського театру на Миколаївщині / Н.О. Кухар-Онишко. – Миколаїв : Вид-во Ірини Гудим, 2016. – 64 с. : іл. – (Південна бібліотека) (Забуті сторінки історії). – Бібліогр.: с.61-62. Книга розповідає про театральну історію Миколаївщини та корифеїв українського театру – історію родини Тобілевичів, з якої вийшли видатні діячі українського мистецтва: драматург і актор І.Карпенко-Карий, актори М. Садовський і П. Саксаганський, відома актриса і співачка М. Садовська-Барілотті. Всі вони продовжували славну справу зачинателя українського театру М. Кропивницького і принесли невмирущу славу рідній сцені. Розрахована на широке коло читачів.