топ-5 ліни костенко

Топ-5 книг Ліни Костенко

До 90-річчя української письменниці, поетеси-шістдесятниці

Триста поезій

Річка Геракліта

Маруся Чурай

Берестечко

Записки українського самашедшого

1. Триста поезій

Вечірнє сонце, Дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло оддзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу.За те, що завтра жде своїх натхнень. Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви.

До книги увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності.

2. Річка Геракліта

Нехай підождуть невідкладні справи.Нехай підождуть невідкладні справи. Я надивлюсь на сонце і на трави. Наговорюся з добрими людьми. Не час минає, а минаєм ми. А ми минаєм... ми минаєм... так-то... А час — це тільки відбивання такту. Тік-так, тік-так... і в цьому вся трагічність. Час — не хвилини, час — віки і вічність. А день, і ніч, і звечора до рання — це тільки віхи цього проминання. Це тільки мить, уривочок, фрагмент. Остання нота ще бринить в повітрі, — дивися: Час, великий диригент, перегортає ноти на пюпітрі.

Це міні вибране вже друкованих та нових поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу.

3. Маруся Чурай

Ця дівчина не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа... Коли в похід виходила батава, — її піснями плакала Полтава. Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні... Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» — один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.

4. Берестечко

Іще димлять під попелом багаття. Ще сон торкає вічі мимохіть. А вже в похід нам витрублено, браття! І довбиш б'є у потемнілу мідь. І вже ногою бувши в стремені, я нахилився до своєї Долі. Я їй сказав: — Чекай в Чигирині. Ми переможем. Не такі ми й кволі. Не допускай такої мислі, що Бог покаже нам неласку. Життя людського строки стислі. Немає часу на поразку.

Україна знову змушена долати фатальну циклічність своїх проблем. Але драма поразки стає філософією відродження, катарсисом, повстанням руїни людини і народу. Перемога над поразкою - основний філософський і психологічний код цього твору.

5. Записки українського самашедшого

Глуха ворожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити. Я ж не можу кроку ступити, скрізь привертаю увагу, іноді навіть позитивну, але від цього не легше. Бо в самій природі цієї уваги є щось протиприродне, принизливе.

Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.